Кваркова зірка

Кваркова зоря — гіпотетичний астрономічний об'єкт, що складається з так званої «кваркової матерії». Вважають, що такі зірки займають проміжне місце між нейтронними зорями та чорними дірами.

Поки не зрозуміло, чи є перехід речовини у кварковий стан зворотним. Іншими словами, невідомо, чи перейде кваркова матерія в нейтронну при зменшенні тиску. Як показує моделювання, в «кварковому газі», з якого, імовірно, складається зірка, має бути велика кількість S-кварків (англ. Strange — дивний кварк), тому іноді кваркові зорі називають ще й «дивними».

Зірки-кандидати

Станом на 2015 рік існування таких зір вважають недоведеним. Існують теоретичні передумови для переходу нейтронних зір у кваркові. Відбір пульсарів у кандидати здійснюють на підставі аналізу їх періоду обертання на предмет можливого перевищення обертання нейтронних зір. Наприклад, гаданою кварковою зіркою вважають пульсар , який обертається дуже швидко. Маса таких об'єктів має бути близькою до верхньої межі мас нейтронних зір і, згідно з останніми дослідженнями, перебувати в межах 2—2,5 маси Сонця. Вважають, що можливо такі об'єкти складаються з кваркової матерії:

• . Цей об'єкт був спочатку відкритий як нейтронна зоря, що перебуває на відстані 150 світлових років, проте 2002 року Дж. Дрейк (JJ Drake) з колегами за допомогою уточнених даних, отриманих телескопом «Чандра», припустив, що тіло може бути кварковою зіркою, віддаленою на відстань близько 400 світлових років, з радіусом 3,8—8,2 км (проти 12 км у нейтронної зорі). Це припущення, проте, згодом не підтвердилося. Нові спостереження цієї зірки підтвердили отриману Дрейком та ін. оцінку відстані, проте покращений аналіз спектра привів до переоцінки радіуса, який виявився істотно більшим;
• Науковці з канадського університету Калгарі припускають, що залишок яскравої наднової SN 2006gy, виявленої 18 вересня 2006 р., можливо є кварковою зорею;
• на місці наднових і SN 2005ap;
• 3C 58.

Об'єднані взаємодії

Додаткові відомості: Єдина теорія поля,

Цей тип об'єктів має містити речовину в стані, для якого одночасно діють всі чотири фундаментальні взаємодії матерії, відомі сучасній фізиці:

1. Гравітаційна взаємодія;
2. Електромагнітна взаємодія;
3. Слабка взаємодія;
4. Сильна (ядерна) взаємодія.

Див. також

• Преонна зірка
• Q-зірка
• Межа Чандрасекара
• Вироджений газ
• Нейтронна зоря
• Межа Оппенгеймера — Волкова

Примітки

1. Д.Д. Иваненко, Д.Ф. Курдгелаидзе (1965). Гипотеза кварковых звезд. Астрофизика. 1: 479—482.
2. М. Е. Прохоров (15.04.2002). (російською) . . Архів оригіналу за 12.06.2008. Процитовано 12 березня 2009. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= ()
3. . Архів оригіналу за 18 Листопада 2011. Процитовано 24 Листопада 2011.
4. Calculations point to massive quark stars [ 9 листопада 2011 у Wayback Machine.], , 15.01.2010
5. J. J. Drake et al. Is RX J1856.5-3754 a Quark Star? // Astrophys. J.. — 2002. — Vol. 572. — P. 996—1001.
6. W. C. G. Ho et al. Magnetic hydrogen atmosphere models and the neutron star RX J1856.5-3754 // Mon. Not. R. astron. Soc.. — 2007. — Vol. 375. — P. 821—830.
7. Див. також обговорення та посилання у статті: А. Ю. Потехин. Физика нейтронных звёзд // УФН. — 2010. — Т. 180. — С. 1279—1304.
8. Cramer, John G. (November 2002). . Analog Science Fiction & Fact Magazine. Архів оригіналу за 17 Грудня 2010. Процитовано 17 серпня 2015.
9. . www.solstation.com. Архів оригіналу за 1 Лютого 2020. Процитовано 18 серпня 2015.

Посилання

• Популярная механика [ 8 Січня 2013 у Wayback Machine.]
• Is RX J185635-375 a Quark Star? [ 10 Січня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
• Seeing 'Strange' Stars [ 6 Червня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
• Quark Stars Could Produce Biggest Bang [ 19 Листопада 2012 у Wayback Machine.](англ.)