SN 2005ap надзвичайно потужна наднова типу II в галактиці SDSS J130115 12 274327 5 Це найяскравіша з наднових що зареєст

SN 2005ap — надзвичайно потужна наднова типу II в галактиці SDSS J130115.12+274327.5. Це найяскравіша з наднових, що зареєстровані дотепер. Вона вдвічі яскравіша, ніж попередня володарка рекорду SN 2006gy. Її виявлено 3 березня 2005 року на неочищених оптичних знімках, зроблених за допомогою 0,45-метрового телескопа ROTSE-IIIb (Robotic Optical Transient Search Experiment), який розміщений в (інші мови) у (інші мови). Автором відкриття став (інші мови) в рамках проекту (інші мови). Під час цих досліджень виявлено також наднову SN 2006gy. Хоча SN 2005ap відкрили раніше, ніж SN 2006gy, лише в жовтні 2007 року визначили, що вона яскравіша. Її спалах стався на відстані 4,7 мільярда світлових років від Землі і його неможливо побачити неозброєним оком.

SN 2005ap
Дані спостережень (Епоха J2000)
(Тип наднової)	II
Галактика	SDSS J130114+2743
Сузір'я	Волосся Вероніки
Пряме сходження	13^г 01^х 14.84^с
Схилення	+27° 43′ 31.4″
Галактичні координати	048.8351 +87.7429
Дата відкриття	3 березня 2005 ^{http://apod.nasa.gov/}
	4,7 млрд. св.р.
Фізичні характеристики
Попередник	Гіпергігант в галактиці NGC 1260

Хоча SN 2005ap була вдвічі яскравішою на піку активності, ніж SN 2006gy, але її спалах тривав лише декілька днів, що є типовим для наднових. Між тим SN 2006gy залишалась яскравою впродовж кількох місяців, а отже загалом вона вивільнила більшу кількість енергії. На піку активності SN 2005ap була десь у 300 разів яскравішою ніж звичайна наднова типу II. Деякі астрономи припускають, що в результаті цього спалаху утворилась кваркова зоря. Кімбі припустив, що SN 2005ap належить до нового типу, відмінного від стандартних наднових типу II. Його дослідницька група виявила п'ять інших наднових, що подібні до SN 2005ap і (інші мови). Всі вони надзвичайно яскраві й містять меншу кількість гідрогену.

Примітки

Shiga, D (12 жовтня 2007). . New Scientist. Архів оригіналу за 27 квітня 2008. Процитовано 15 червня 2015.
Quimby, R. M. та ін. (2007). SN 2005ap: A Most Brilliant Explosion (PDF). The Astrophysical Journal. 668 (2): L99—L102. arXiv:0709.0302. Bibcode:2007ApJ...668L..99Q. doi:10.1086/522862.
Quimby, R. M. та ін. (2011). . Nature. 474 (7352): 487. arXiv:0910.0059. Bibcode:2011Natur.474..487Q. doi:10.1038/nature10095. Архів оригіналу за 11 червня 2011. Процитовано 15 червня 2015.

Література

Leahy, D.A. (2008). Superluminous Supernovae SN2006gy, SN2005gj and SN2005ap: Signs for a New Explosion Mechanism. (інші мови). 40: 255. Bibcode:2008AAS...212.6401L.
Tan, K. (11 жовтня 2007). . MSNBC. Архів оригіналу за 21 жовтня 2012. Процитовано 15 червня 2015.

Посилання

Зовнішні зображення
	SN 2005ap

SN 2005AP. (інші мови). Centre de données astronomiques de Strasbourg.

. SIMBAD. Centre de données astronomiques de Strasbourg. Архів оригіналу за 9 квітня 2014. Процитовано 15 червня 2015.

Це незавершена стаття про зорю.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Shiga, D (12 жовтня 2007). . New Scientist. Архів оригіналу за 27 квітня 2008. Процитовано 15 червня 2015.

[ApJ-2] Quimby, R. M. та ін. (2007). SN 2005ap: A Most Brilliant Explosion (PDF). The Astrophysical Journal. 668 (2): L99—L102. arXiv:0709.0302. Bibcode:2007ApJ...668L..99Q. doi:10.1086/522862.

[3] Quimby, R. M. та ін. (2011). . Nature. 474 (7352): 487. arXiv:0910.0059. Bibcode:2011Natur.474..487Q. doi:10.1038/nature10095. Архів оригіналу за 11 червня 2011. Процитовано 15 червня 2015.