Дай Цзінь (戴進, 1388 — 1462) — китайський художник, основоположник мальовничій «школи Чже» (Чже-пай, «напрямок Чже», «Чжецзянськоа школа», від назви провінції Чжецзян).
Дай Цзінь | |
---|---|
Риболовля на річці | |
Псевдо | Дай Веньцзинь (戴 文 进), Юйцюань-шаньжень (玉泉 山人) |
Народився | 1388 Цяньтан (на території сучасного Ханчжоу, провінція Чжецзян) |
Помер | 1462 Ханчжоу, КНР |
Громадянство | Династія Мін |
Національність | китаєць |
Діяльність | художник |
Жанр | пейзаж |
|
Життєпис
Народився у 1388 році у Цяньтан (на території сучасного Ханчжоу, провінція Чжецзян). Отримав професійну художню освіту, рано здобув собі популярність у творчих колах і при дворі тількино прийшла до влади династія Мін.
Відразу ж після відновлення у середині 1420-х років у м.Пекін Академії живопису (Сюань-де хуа-юань 宣德 画院) увійшов в її керівництво. З цього моменту до самої смерті — у 1462 році — був її членом.
Творчість
Дай Цзінь активно працював у жанрах жень-у (人物, «живопис фігур») і хуа-няо (华 鸟, «живопис квітів і птахів»). Але саме значне місце в його творчості займав пейзажний жанр — шань-шуй (山水, «живопис гір і вод»).
Пейзажі Дай Цзіня продовжували південно-сунский «стиль Ма-Ся», тобто творчість Ма Юаня і Ся Гуя, але вже в інтерпретаціях, запропонованих художниками епохи Юань. Від «стилю Ма-Ся» Дай Цзінь запозичив композиційні схеми, манеру письма (використання енергійних мазків, що наносяться вологою пензлем у поєднанні з тонкою, витонченою лінією) і образ головного героя — людини, на самоті споглядає безмежність навколишньої природи, явлену в пейзажі. Така, зокрема, картина «Чунь шань цзи Цуй ту» («Весняні гори, що починають зеленіти», 141,3 x53, 4 см, папір, туш, 1449 рік, Шанхайський художній музей), що зображає високопосадовця, які у супроводі хлопчика-слуги робить прогулянку в весняних горах. Як і в картинах Ма Юаня, обидва персонажі зображені на першому плані під сосною, написаної в стилі Ся Гуя. Перед ними йде вдалину дорога. Другий план займає зображення порослого лісом гірського схилу, на третьому — величезна гора, що простягається вгору, різко обрізана праворуч краєм сувою. Між другим і третім планами вгадується невелика село, загублене у долині. Художній вплив картини визначається контрастом між «м'якою» манерою написаних гір (тіла яких брало лише злегка позначені, як ніби затягнуті серпанком) і енергійними малюнками дерев, розміщених на першому плані і виконаних сильними, важкими і навмисно грубими штрихами.
У роботах Дай Цзіня помітний вплив і інших стилістичних напрямків, головним чином академічного пейзажу епохи Північної Сун. Останнє просліджується, зокрема у сувої «Сюе янь Чжань дао ту» («Дорога у засніжених горах», 173x89 см, шовк, туш, Муніципальний музей мистецтв, Тяньцзінь), де гірський ландшафт, утворений піками, що здіймаються увись. Він характерний для стилю північно-сунских майстрів, як показує трактування гірських форм складчастої фактури, і вершини, рішуче обрізаними краями сувою . Одночасно картина відрізняється великою кількістю тонко пропрацювали елементів — кам'яних брил, дерев, будівель.
Найбільш оригінальним і вражаючим твором Дай Цзіня можна вважати сувій «Лін гу чунь юнь ту» («Божествена ущелина у весняних хмарах», 31,6 x124, 2 см, шовк, туш, фарби, Музей азійського мистецтва, Берлін). Домінантою композиції є зображення садиби серед сосен, розташованих чітко симетрично по відношенню до неї на тлі стрімких гірських круч. У правій частині сувою ця композиція переходить у стіну гірських ланцюгів, що поступово віддаляються, яка розсічена водоспадом. У лівій частині, навпаки, нагромадження скель несподівано поступається місцем широкому водному простору, облямованому далекими хребтами, які тануть у імлі. Картина витримана в інтенсивних «холодних» тонах, наслідуючи естетиці «синьо—зеленого пейзажу» (цінлюй-шаньшуй), що панував у академічному живописі епохи Тан.
Після від'їзду Дай Цзіня в Пекін «школа Чже» перетворилася у творче об'єднання, утворене переважно професійними художниками, які визначили стиль нової академічної школи: представники Чже-пай були постійно затребувані в Академії живопису, і лише у випадку або добровільного бажання «відпочити від столичного життя» поверталися у рідні краї.
До середини епохи Мін відмітними прикметами школи Чже стали консерватизм, симбіотичність і наслідувальність манери письма, яка передбачала варіювання «стилю Ма-Ся», підвищена увага до формального аспекту живописного творчості і прагнення акцентувати зовнішню декоративність творів, що повністю відповідало теоретичним і естетичним положенням Академії живопису.
Джерела
- Barnhart R. Painters of the Great Ming. The Imperial Court and the School. Dallas, 1993
- The Shanghai Museum of Art / Ed. by Zhen Zhiyu. N.Y., 1981.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Daj Daj Czin 戴進 1388 1462 kitajskij hudozhnik osnovopolozhnik malovnichij shkoli Chzhe Chzhe paj napryamok Chzhe Chzheczyanskoa shkola vid nazvi provinciyi Chzheczyan Daj CzinRibolovlya na richciPsevdoDaj Venczin 戴 文 进 Yujcyuan shanzhen 玉泉 山人 Narodivsya1388 1388 Cyantan na teritoriyi suchasnogo Hanchzhou provinciya Chzheczyan Pomer1462 1462 Hanchzhou KNRGromadyanstvoDinastiya MinNacionalnistkitayecDiyalnisthudozhnikZhanrpejzazh Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya u 1388 roci u Cyantan na teritoriyi suchasnogo Hanchzhou provinciya Chzheczyan Otrimav profesijnu hudozhnyu osvitu rano zdobuv sobi populyarnist u tvorchih kolah i pri dvori tilkino prijshla do vladi dinastiya Min Vidrazu zh pislya vidnovlennya u seredini 1420 h rokiv u m Pekin Akademiyi zhivopisu Syuan de hua yuan 宣德 画院 uvijshov v yiyi kerivnictvo Z cogo momentu do samoyi smerti u 1462 roci buv yiyi chlenom TvorchistDaj Czin aktivno pracyuvav u zhanrah zhen u 人物 zhivopis figur i hua nyao 华 鸟 zhivopis kvitiv i ptahiv Ale same znachne misce v jogo tvorchosti zajmav pejzazhnij zhanr shan shuj 山水 zhivopis gir i vod Pejzazhi Daj Czinya prodovzhuvali pivdenno sunskij stil Ma Sya tobto tvorchist Ma Yuanya i Sya Guya ale vzhe v interpretaciyah zaproponovanih hudozhnikami epohi Yuan Vid stilyu Ma Sya Daj Czin zapozichiv kompozicijni shemi maneru pisma vikoristannya energijnih mazkiv sho nanosyatsya vologoyu penzlem u poyednanni z tonkoyu vitonchenoyu liniyeyu i obraz golovnogo geroya lyudini na samoti spoglyadaye bezmezhnist navkolishnoyi prirodi yavlenu v pejzazhi Taka zokrema kartina Chun shan czi Cuj tu Vesnyani gori sho pochinayut zeleniti 141 3 x53 4 sm papir tush 1449 rik Shanhajskij hudozhnij muzej sho zobrazhaye visokoposadovcya yaki u suprovodi hlopchika slugi robit progulyanku v vesnyanih gorah Yak i v kartinah Ma Yuanya obidva personazhi zobrazheni na pershomu plani pid sosnoyu napisanoyi v stili Sya Guya Pered nimi jde vdalinu doroga Drugij plan zajmaye zobrazhennya poroslogo lisom girskogo shilu na tretomu velichezna gora sho prostyagayetsya vgoru rizko obrizana pravoruch krayem suvoyu Mizh drugim i tretim planami vgaduyetsya nevelika selo zagublene u dolini Hudozhnij vpliv kartini viznachayetsya kontrastom mizh m yakoyu maneroyu napisanih gir tila yakih bralo lishe zlegka poznacheni yak nibi zatyagnuti serpankom i energijnimi malyunkami derev rozmishenih na pershomu plani i vikonanih silnimi vazhkimi i navmisno grubimi shtrihami U robotah Daj Czinya pomitnij vpliv i inshih stilistichnih napryamkiv golovnim chinom akademichnogo pejzazhu epohi Pivnichnoyi Sun Ostannye proslidzhuyetsya zokrema u suvoyi Syue yan Chzhan dao tu Doroga u zasnizhenih gorah 173x89 sm shovk tush Municipalnij muzej mistectv Tyanczin de girskij landshaft utvorenij pikami sho zdijmayutsya uvis Vin harakternij dlya stilyu pivnichno sunskih majstriv yak pokazuye traktuvannya girskih form skladchastoyi fakturi i vershini rishuche obrizanimi krayami suvoyu Odnochasno kartina vidriznyayetsya velikoyu kilkistyu tonko propracyuvali elementiv kam yanih bril derev budivel Najbilsh originalnim i vrazhayuchim tvorom Daj Czinya mozhna vvazhati suvij Lin gu chun yun tu Bozhestvena ushelina u vesnyanih hmarah 31 6 x124 2 sm shovk tush farbi Muzej azijskogo mistectva Berlin Dominantoyu kompoziciyi ye zobrazhennya sadibi sered sosen roztashovanih chitko simetrichno po vidnoshennyu do neyi na tli strimkih girskih kruch U pravij chastini suvoyu cya kompoziciya perehodit u stinu girskih lancyugiv sho postupovo viddalyayutsya yaka rozsichena vodospadom U livij chastini navpaki nagromadzhennya skel nespodivano postupayetsya miscem shirokomu vodnomu prostoru oblyamovanomu dalekimi hrebtami yaki tanut u imli Kartina vitrimana v intensivnih holodnih tonah nasliduyuchi estetici sino zelenogo pejzazhu cinlyuj shanshuj sho panuvav u akademichnomu zhivopisi epohi Tan Pislya vid yizdu Daj Czinya v Pekin shkola Chzhe peretvorilasya u tvorche ob yednannya utvorene perevazhno profesijnimi hudozhnikami yaki viznachili stil novoyi akademichnoyi shkoli predstavniki Chzhe paj buli postijno zatrebuvani v Akademiyi zhivopisu i lishe u vipadku abo dobrovilnogo bazhannya vidpochiti vid stolichnogo zhittya povertalisya u ridni krayi Do seredini epohi Min vidmitnimi prikmetami shkoli Chzhe stali konservatizm simbiotichnist i nasliduvalnist maneri pisma yaka peredbachala variyuvannya stilyu Ma Sya pidvishena uvaga do formalnogo aspektu zhivopisnogo tvorchosti i pragnennya akcentuvati zovnishnyu dekorativnist tvoriv sho povnistyu vidpovidalo teoretichnim i estetichnim polozhennyam Akademiyi zhivopisu DzherelaBarnhart R Painters of the Great Ming The Imperial Court and the School Dallas 1993 The Shanghai Museum of Art Ed by Zhen Zhiyu N Y 1981