Школа Чже (浙派) — одна з китайських шкіл живопису часів династії Мін, розквіт якої припав на ранній і середній період династії.
Фундація
Назва школи походить від першого ієрогліфа в найменуванні провінції Чжецзян. Витоки бере від художніх традицій часів династії Сун. Після падіння династії Південна Сун, в що відбувся хаосі багато придворні художники залишили столицю і осіли в провінціях Цзянсу, Чжецзян і Фуцзянь. Це послужило причиною поширення академічного стилю, і сприяло поступовому зростанню числа місцевих професійних художників. Родоначальником і центральною фігурою школи Чже став Дай Цзінь (1388–1462). Йому було тісно в рамках академічного стилю, він більш сміливо поєднував південносунську мальовничу традицію з північносунською. Він не винайшов ніякого нового стилю, просто його талановита суміш традицій знайшла безліч шанувальників.
Діяльність
Майстри школи Чже не були офіційними художниками, не знаходилися на жалуванні держави. Тим не менш, вони отримували невелику підтримку від імператорського двору. Тематичний репертуар цих художників був продовженням південносунської традиції — картини в жанрі «квіти і птахи», пейзажі, а також твори на міфологічні та історичні теми.
Школа Чже складалася з художників-професіоналів, які заробляли живописом собі на життя. Однак стилі професійних художників піддавалися постійній критиці. Недоліками її представники вважалося: надмірно експресивна і недостатньо вишукана робота пензля та те, що представники школи були вихідцями з суспільних низів, на відміну від освічених чи заможних родин художників-учених. Особливо різкій критиці піддавалися , і , картини яких вчені звинувачували в «дикості» і «єресі». Під натиском такої критики художники-професіонали поступово втратили свій ринок, і залишилися без надій заробляти мистецтвом на життя. Деякі з них були змушені відмовитися від академічної традиції і зайнятися імітацією «живопису вчених», або впритул наблизилися до їхнього стилю. Інші в пошуках свіжих ідей звернулися до масового мистецтва, що сприяло широкому поширенню популярних новорічних картинок і ксилографії наприкінці династії Мін. Тим не менш стилі школи Чже продовжували ще довго впливпти на живопис Китаю, Японії та Кореї.
Вираз «школа Чже» (Чжепай) вживають і в більш широкому сенсі для позначення всіх придворних стилів живопису епохи Мін, протиставляючи їх «живопису вчених», головним осередком якої була «Школа У».
Представники
Школа Чже являла собою різних регіональних художників, які наслідували стилю Дай Цзіня. В першу чергу це були його родичі — син — , зять — . У середній період правління династії Мін популярність отримали , , , та У Вей.
Джерела
- W. Watson. The Arts of China 900–1620. Yale University Press 200, pp 176–178
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shkola Chzhe 浙派 odna z kitajskih shkil zhivopisu chasiv dinastiyi Min rozkvit yakoyi pripav na rannij i serednij period dinastiyi Shtok roza j meteliki Daj CzinFundaciyaNazva shkoli pohodit vid pershogo iyeroglifa v najmenuvanni provinciyi Chzheczyan Vitoki bere vid hudozhnih tradicij chasiv dinastiyi Sun Pislya padinnya dinastiyi Pivdenna Sun v sho vidbuvsya haosi bagato pridvorni hudozhniki zalishili stolicyu i osili v provinciyah Czyansu Chzheczyan i Fuczyan Ce posluzhilo prichinoyu poshirennya akademichnogo stilyu i spriyalo postupovomu zrostannyu chisla miscevih profesijnih hudozhnikiv Rodonachalnikom i centralnoyu figuroyu shkoli Chzhe stav Daj Czin 1388 1462 Jomu bulo tisno v ramkah akademichnogo stilyu vin bilsh smilivo poyednuvav pivdennosunsku malovnichu tradiciyu z pivnichnosunskoyu Vin ne vinajshov niyakogo novogo stilyu prosto jogo talanovita sumish tradicij znajshla bezlich shanuvalnikiv DiyalnistMajstri shkoli Chzhe ne buli oficijnimi hudozhnikami ne znahodilisya na zhaluvanni derzhavi Tim ne mensh voni otrimuvali neveliku pidtrimku vid imperatorskogo dvoru Tematichnij repertuar cih hudozhnikiv buv prodovzhennyam pivdennosunskoyi tradiciyi kartini v zhanri kviti i ptahi pejzazhi a takozh tvori na mifologichni ta istorichni temi Shkola Chzhe skladalasya z hudozhnikiv profesionaliv yaki zaroblyali zhivopisom sobi na zhittya Odnak stili profesijnih hudozhnikiv piddavalisya postijnij kritici Nedolikami yiyi predstavniki vvazhalosya nadmirno ekspresivna i nedostatno vishukana robota penzlya ta te sho predstavniki shkoli buli vihidcyami z suspilnih niziv na vidminu vid osvichenih chi zamozhnih rodin hudozhnikiv uchenih Osoblivo rizkij kritici piddavalisya i kartini yakih vcheni zvinuvachuvali v dikosti i yeresi Pid natiskom takoyi kritiki hudozhniki profesionali postupovo vtratili svij rinok i zalishilisya bez nadij zaroblyati mistectvom na zhittya Deyaki z nih buli zmusheni vidmovitisya vid akademichnoyi tradiciyi i zajnyatisya imitaciyeyu zhivopisu vchenih abo vpritul nablizilisya do yihnogo stilyu Inshi v poshukah svizhih idej zvernulisya do masovogo mistectva sho spriyalo shirokomu poshirennyu populyarnih novorichnih kartinok i ksilografiyi naprikinci dinastiyi Min Tim ne mensh stili shkoli Chzhe prodovzhuvali she dovgo vplivpti na zhivopis Kitayu Yaponiyi ta Koreyi Viraz shkola Chzhe Chzhepaj vzhivayut i v bilsh shirokomu sensi dlya poznachennya vsih pridvornih stiliv zhivopisu epohi Min protistavlyayuchi yih zhivopisu vchenih golovnim oseredkom yakoyi bula Shkola U PredstavnikiShkola Chzhe yavlyala soboyu riznih regionalnih hudozhnikiv yaki nasliduvali stilyu Daj Czinya V pershu chergu ce buli jogo rodichi sin zyat U serednij period pravlinnya dinastiyi Min populyarnist otrimali ta U Vej DzherelaW Watson The Arts of China 900 1620 Yale University Press 200 pp 176 178