«Аванпост прогресу» (англ. An Outpost of Progress) — оповідання британського письменника Джозефа Конрада. Вперше оповідання опубліковано 1897 року на сторінках часопису «Космополіс: Літературний огляд». 1898 року твір увійшов до складу збірки короткої прози «Оповісті неспокою».
«Аванпост прогресу» | ||||
---|---|---|---|---|
англ. An Outpost of Progress | ||||
Жанр | оповідання | |||
Форма | оповідання | |||
Автор | Джозеф Конрад | |||
Мова | англійська | |||
Написано | 1897 | |||
Опубліковано | 1897 | |||
Опубліковано українською | 1926 | |||
| ||||
Сюжет
Оповідання розпочинається з прибуття двох білих європейців, колишнього телеграфіста Кайєра та колишнього кавалериста Карльє, які працюють на невідому Велику Торговельну Компанію, на віддалену торговельну станцію в африканських джунглях. Попередній агент помер від хворорби, яка перебігала з гарячкою, й станцією до їхнього прибуття керував негр із Сієрра Леоне на прізвисько Макола. Спочатку наглядачі виявляють зацікавлення до роботи, але невдовзі швидко втрачають ентузіазм і цілком довіряють керування станцією Маколі, а самі цілими днями чекають на повернення пароплава, обговорюють прочитані книги та газети, що залишилися від покійника-попередника, та розмірковують про свою цивілізаційну місію. Потреба у провізії вирішується завдяки продуктам, які їм приносять жінки з сусідніх сіл за наказом місцевого ватажка Гобіли, який часто навідується до них у гості, щоб поспостерігати за життям білих прибульців.
Після п'яти місяців після їхнього прибуття, на станцію вриваються работорговці з Луанди. Макола домовляється з ними про обмін негрів-робітників Кампанії на слонову кістку, і вночі луандці їх забирають, схопивши також випадкових тубільців Гобіли. Кайєр та Карльє обурені опосередкованій участі у торгівлі людьми, але все ж погоджуються допомогти Маколі занести отриману кістку на склад. Люди Гобіли більше не заходять на територію станції й осипають прибульців градом стріл, коли ті намагаються зайти на територію їхніх поселень. Європейці вимушені жити на раціоні з рису та кави, їх мучать хвороби та докори сумління. Пароплав затримується, і одного дня між ними виникає суперечка через залишок кави — Кайєр випадково вбиває Карльє пострілом з револьвера. Він проводить ніч, сидячи біля тіла загиблого та втрачає розум. Коли наступного дня директор Кампанії сходить з пароплава, він знаходить Кайєра, який повісився на хресті на могилі першого агента.
Аналіз
Оповідання також можна розглядати на символічному рівні. Твір фокусує свою увагу на стані колоніалізму в Африці наприкінці дев'ятнадцятого століття та закликає читача переоцінити етичні питання, підняті колоніальною політикою. Відразу стає зрозуміло, що назва «Аванпост прогресу» — іронічна, оскільки обоє білих людей виділяються своїми лінощами та некомпетентністю. Окрім того, теми некомпетентності, руйнування та жорстокості стають чимраз помітнішими з розвитком сюжету. Поступова фізична та моральна деградація обох колоніальних адміністраторів веде до їхньої загибелі й показує загальний стан колоніалізму.
Переклад українською
Перше українське видання твору відбулося 1926 року у видавництві «Слово».
Примітки
- Телегіна, Н. І., Дощаківська, С. Б. (2014). Стильові особливості оповідань Джозефа Конрада. Наукові записки Національного університету Острозька академія. Серія: Філологічна, (45), ст.168.
- . Архів оригіналу за 29 грудня 2018. Процитовано 29 грудня 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Avanpost progresu angl An Outpost of Progress opovidannya britanskogo pismennika Dzhozefa Konrada Vpershe opovidannya opublikovano 1897 roku na storinkah chasopisu Kosmopolis Literaturnij oglyad 1898 roku tvir uvijshov do skladu zbirki korotkoyi prozi Opovisti nespokoyu Avanpost progresu angl An Outpost of ProgressZhanropovidannyaFormaopovidannyaAvtorDzhozef KonradMovaanglijskaNapisano1897Opublikovano1897Opublikovano ukrayinskoyu1926SyuzhetOpovidannya rozpochinayetsya z pributtya dvoh bilih yevropejciv kolishnogo telegrafista Kajyera ta kolishnogo kavalerista Karlye yaki pracyuyut na nevidomu Veliku Torgovelnu Kompaniyu na viddalenu torgovelnu stanciyu v afrikanskih dzhunglyah Poperednij agent pomer vid hvororbi yaka perebigala z garyachkoyu j stanciyeyu do yihnogo pributtya keruvav negr iz Siyerra Leone na prizvisko Makola Spochatku naglyadachi viyavlyayut zacikavlennya do roboti ale nevdovzi shvidko vtrachayut entuziazm i cilkom doviryayut keruvannya stanciyeyu Makoli a sami cilimi dnyami chekayut na povernennya paroplava obgovoryuyut prochitani knigi ta gazeti sho zalishilisya vid pokijnika poperednika ta rozmirkovuyut pro svoyu civilizacijnu misiyu Potreba u proviziyi virishuyetsya zavdyaki produktam yaki yim prinosyat zhinki z susidnih sil za nakazom miscevogo vatazhka Gobili yakij chasto naviduyetsya do nih u gosti shob posposterigati za zhittyam bilih pribulciv Pislya p yati misyaciv pislya yihnogo pributtya na stanciyu vrivayutsya rabotorgovci z Luandi Makola domovlyayetsya z nimi pro obmin negriv robitnikiv Kampaniyi na slonovu kistku i vnochi luandci yih zabirayut shopivshi takozh vipadkovih tubilciv Gobili Kajyer ta Karlye obureni oposeredkovanij uchasti u torgivli lyudmi ale vse zh pogodzhuyutsya dopomogti Makoli zanesti otrimanu kistku na sklad Lyudi Gobili bilshe ne zahodyat na teritoriyu stanciyi j osipayut pribulciv gradom stril koli ti namagayutsya zajti na teritoriyu yihnih poselen Yevropejci vimusheni zhiti na racioni z risu ta kavi yih muchat hvorobi ta dokori sumlinnya Paroplav zatrimuyetsya i odnogo dnya mizh nimi vinikaye superechka cherez zalishok kavi Kajyer vipadkovo vbivaye Karlye postrilom z revolvera Vin provodit nich sidyachi bilya tila zagiblogo ta vtrachaye rozum Koli nastupnogo dnya direktor Kampaniyi shodit z paroplava vin znahodit Kajyera yakij povisivsya na hresti na mogili pershogo agenta AnalizOpovidannya takozh mozhna rozglyadati na simvolichnomu rivni Tvir fokusuye svoyu uvagu na stani kolonializmu v Africi naprikinci dev yatnadcyatogo stolittya ta zaklikaye chitacha pereociniti etichni pitannya pidnyati kolonialnoyu politikoyu Vidrazu staye zrozumilo sho nazva Avanpost progresu ironichna oskilki oboye bilih lyudej vidilyayutsya svoyimi linoshami ta nekompetentnistyu Okrim togo temi nekompetentnosti rujnuvannya ta zhorstokosti stayut chimraz pomitnishimi z rozvitkom syuzhetu Postupova fizichna ta moralna degradaciya oboh kolonialnih administratoriv vede do yihnoyi zagibeli j pokazuye zagalnij stan kolonializmu Pereklad ukrayinskoyuPershe ukrayinske vidannya tvoru vidbulosya 1926 roku u vidavnictvi Slovo PrimitkiTelegina N I Doshakivska S B 2014 Stilovi osoblivosti opovidan Dzhozefa Konrada Naukovi zapiski Nacionalnogo universitetu Ostrozka akademiya Seriya Filologichna 45 st 168 Arhiv originalu za 29 grudnya 2018 Procitovano 29 grudnya 2018