Кіт (Кейт) Джарретт (Keith Jarrett, нар. 8 травня 1945) — американський музикант-виконавець (фортепіано та інші клавішні, сопрано-саксофон, ударні) та композитор. Джарретт працює в області джазу, виконує академічний репертуар, а також відомий своїми сольними імпровізаціями, що поєднують музичний матеріал різних музичних стилів.
Кіт Джарретт | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 8 травня 1945 (79 років) |
Місце народження | Аллентаун, Пенсільванія, США[1] |
Роки активності | 1958 — тепер. час |
Громадянство | США |
Професії | піаніст, композитор, джазмен, студійний музикант |
Освіта | Музичний коледж Берклі і d |
Інструменти | фортепіано[2], саксофон і орган[d] |
Жанри | джаз |
Лейбли | d і Atlantic Records |
Нагороди | |
keithjarrett.org | |
Файли у Вікісховищі |
Життєпис
Народився у місті Аллентаун, штат Пенсільванія (США). Почав вчитися гри на фортепіано коли йому було 3 роки. Потім він отримав класичну музичну освіту. Брав участь у програмах Музичної Академії у Філадельфії та у Медісон Сквер Гарден.
У віці 15 років Джарретт офіційно розпочав вивчення композиції, а невдовзі потому виїхав до Бостона на навчання в Музичному коледжі Берклі (Berklee College of Music). Він мав пропозицію продовжити навчання у Наді Буаланже в Парижі, але замість того поїхав до Нью-Йорку щоб грати джаз.
Від 1966 року Джарретт грав у квартеті Чарльза Ллойда, найпопулярнішій у світі джазовій групі тих часів. У кінці 60-х він заснував власне тріо з Чарлі Геденом і Полом Моушином, а в 1972 році перетворив це тріо у квартет, запросивши до складу тенор-саксофоніста Дьюві Редмана. Група припинила існування в 1976 році.
У 1970—1971 роках Джарретт грав на електричному фортепіано та органі у складі септета Майлза Девіса. Після цього грав у власних гуртах та соло.
У 1970 році Кіт Джарретт розпочав співпрацю з продюсером Манфредом Айкером і його фірмою грамзапису [en]. Плодами цієї співпраці були його сольні записи, видані на альбомах: [en]», [en]» (найвідоміший), [en]», [en]», . Ці альбоми стали фактично культовими для фанатів джазу в 70-х роках. У цей же період він записувався також і з Яном Гарбареком.
Починаючи з 1983 р., Джарретт сконцентрував свою діяльність на грі в Standards Trio (із басистом Гері Пікоком і ударником Джеком ДеДжонет). Тріо займалося, передусім, інтерпретацією американських стандартів популярної музики 30-х, 40-х і 50-х років.
У 1988 році Джарретт почав записувати для фірми [en]» твори Й. С. Баха, першим із яких став Добре темперований клавір, зошит 1 (на фортепіано) і зошит 2 (на клавесині). В 1993 році він записав 24 Прелюдії та Фуги Дмитра Шостаковича тв. 87.
До класичного репертуару Джарретта входять твори: Самюеля Барбера, Бели Бартока, Ігоря Стравінського та інших.
Джарретт виступав з різноманітними симфонічними оркестрами: San Francisco Symphony, Philadelphia Orchestra, [en], Brooklyn Philharmonic Orchestra i з Бону, а також із такими диригентами, як: Джон Адамс, Володимир Ашкеназі, , Джон Еліот Гардінер.
Багато композицій Джарретта мали свої прем'єри у знаменитих музичних центрах: (Карнегі Хол, Токійська Філармонія, Саратого Спрінгс, Лінкольн Центр, Еліс Тулі Хол).
У квітні 1994 року ECM Records видала два нові альбоми Джарретта: (запис концерту в клубі з ударником Полом Моушеном і басистом Гері Пікоком), а також [en]» (запис чотирьох композицій Джарретта у виконанні оркестру під керівництвом Томаса Кроуфорда).
У 1997 році було видано наступний сольний альбом Джарретта , який критики й слухачі сприйняли з великим ентузіазмом. Його записи наступних років у тріо з Пікоком і Моушеном були високо оцінені критиками. Після кількарічної перерви він відновив свою концертну діяльність. У 2003 році Джарретт став лауреатом престижної нагороди — Полар М'юзік Прайз.
2018-го року Джарретт переніс два інсульти (у лютому і травні), і з того часу ліва частина його тіла залишається частково паралізованою. Такий стан унеможливив повноцінну гру на фортепіано.
Дискографія
|
|
|
Джерела і посилання
- Неофіційний сайт [ 11 червня 2007 у Wayback Machine.]
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118557068 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Montreux Jazz Festival Database
- Chinen, Nate (21 жовтня 2020). . The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 22 жовтня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Dzharrett Kit Kejt Dzharrett Keith Jarrett nar 8 travnya 1945 amerikanskij muzikant vikonavec fortepiano ta inshi klavishni soprano saksofon udarni ta kompozitor Dzharrett pracyuye v oblasti dzhazu vikonuye akademichnij repertuar a takozh vidomij svoyimi solnimi improvizaciyami sho poyednuyut muzichnij material riznih muzichnih stiliv Kit DzharrettOsnovna informaciyaData narodzhennya8 travnya 1945 1945 05 08 79 rokiv Misce narodzhennyaAllentaun Pensilvaniya SShA 1 Roki aktivnosti1958 teper chasGromadyanstvoSShAProfesiyipianist kompozitor dzhazmen studijnij muzikantOsvitaMuzichnij koledzh Berkli i dInstrumentifortepiano 2 saksofon i organ d ZhanridzhazLejblid i Atlantic RecordsNagorodiGrant Guggengajma 1972 premiya Leoni Sonning 2004 Maestro dzhazukeithjarrett org Fajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya u misti Allentaun shtat Pensilvaniya SShA Pochav vchitisya gri na fortepiano koli jomu bulo 3 roki Potim vin otrimav klasichnu muzichnu osvitu Brav uchast u programah Muzichnoyi Akademiyi u Filadelfiyi ta u Medison Skver Garden U vici 15 rokiv Dzharrett oficijno rozpochav vivchennya kompoziciyi a nevdovzi potomu viyihav do Bostona na navchannya v Muzichnomu koledzhi Berkli Berklee College of Music Vin mav propoziciyu prodovzhiti navchannya u Nadi Bualanzhe v Parizhi ale zamist togo poyihav do Nyu Jorku shob grati dzhaz Vid 1966 roku Dzharrett grav u kvarteti Charlza Llojda najpopulyarnishij u sviti dzhazovij grupi tih chasiv U kinci 60 h vin zasnuvav vlasne trio z Charli Gedenom i Polom Moushinom a v 1972 roci peretvoriv ce trio u kvartet zaprosivshi do skladu tenor saksofonista Dyuvi Redmana Grupa pripinila isnuvannya v 1976 roci U 1970 1971 rokah Dzharrett grav na elektrichnomu fortepiano ta organi u skladi septeta Majlza Devisa Pislya cogo grav u vlasnih gurtah ta solo U 1970 roci Kit Dzharrett rozpochav spivpracyu z prodyuserom Manfredom Ajkerom i jogo firmoyu gramzapisu en Plodami ciyeyi spivpraci buli jogo solni zapisi vidani na albomah en en najvidomishij en en Ci albomi stali faktichno kultovimi dlya fanativ dzhazu v 70 h rokah U cej zhe period vin zapisuvavsya takozh i z Yanom Garbarekom Pochinayuchi z 1983 r Dzharrett skoncentruvav svoyu diyalnist na gri v Standards Trio iz basistom Geri Pikokom i udarnikom Dzhekom DeDzhonet Trio zajmalosya peredusim interpretaciyeyu amerikanskih standartiv populyarnoyi muziki 30 h 40 h i 50 h rokiv U 1988 roci Dzharrett pochav zapisuvati dlya firmi en tvori J S Baha pershim iz yakih stav Dobre temperovanij klavir zoshit 1 na fortepiano i zoshit 2 na klavesini V 1993 roci vin zapisav 24 Prelyudiyi ta Fugi Dmitra Shostakovicha tv 87 Do klasichnogo repertuaru Dzharretta vhodyat tvori Samyuelya Barbera Beli Bartoka Igorya Stravinskogo ta inshih Dzharrett vistupav z riznomanitnimi simfonichnimi orkestrami San Francisco Symphony Philadelphia Orchestra en Brooklyn Philharmonic Orchestra i z Bonu a takozh iz takimi dirigentami yak Dzhon Adams Volodimir Ashkenazi Dzhon Eliot Gardiner Bagato kompozicij Dzharretta mali svoyi prem yeri u znamenitih muzichnih centrah Karnegi Hol Tokijska Filarmoniya Saratogo Springs Linkoln Centr Elis Tuli Hol U kvitni 1994 roku ECM Records vidala dva novi albomi Dzharretta zapis koncertu v klubi z udarnikom Polom Moushenom i basistom Geri Pikokom a takozh en zapis chotiroh kompozicij Dzharretta u vikonanni orkestru pid kerivnictvom Tomasa Krouforda U 1997 roci bulo vidano nastupnij solnij albom Dzharretta yakij kritiki j sluhachi sprijnyali z velikim entuziazmom Jogo zapisi nastupnih rokiv u trio z Pikokom i Moushenom buli visoko ocineni kritikami Pislya kilkarichnoyi perervi vin vidnoviv svoyu koncertnu diyalnist U 2003 roci Dzharrett stav laureatom prestizhnoyi nagorodi Polar M yuzik Prajz 2018 go roku Dzharrett perenis dva insulti u lyutomu i travni i z togo chasu liva chastina jogo tila zalishayetsya chastkovo paralizovanoyu Takij stan unemozhliviv povnocinnu gru na fortepiano DiskografiyaButtercorn Lady 1966 iz Artom Blejki Dream Weaver 1966 iz Charlzom Lojdom Forest Flower 1966 iz Lojdom Charles Lloyd In The Soviet Union 1967 Somewhere Before 1968 Iz Charli Gejdenom Gary Burton amp Keith Jarrett 1970 Facing You 1971 Expectations 1972 Concepcion Vesell 1972 Fort Yawuh 1973 iz Dyui Redmenom In The Light 1973 Solo Concerts Bremen And Lausanne 1973 Belonging 1974 iz Yanom Garbarekom Luminessence 1974 Treasure Island 1974 Dead And The Flower 1974 Arbour Zena 1975 Silence 1975 The Koln Concert 1975 Sun Bear Concerts 1976 The Survivor s Suite 1976 Eyes Of The Heart 1976 Bayblue 1976 iz Redmenom Hymns Spheres 1976 Silence 1976 My Song 1977 iz Garbarekom Nude Ants 1979 Personal Mountains 1979 iz Garbarekom Invocations The Moth And The Flame 1980 Sacred Hymns Of G I Gurdijeff 1980 The Celestial Hawk 1980 Concerts Bregenz And Munchen 1981 Concerts 1982 Bop Be 1982 Standards 1983 Changes 1983 Backhand 1983 Works 1983 Eyes Of The Heart 1985 Spirits 1985 Staircase 1985 Standards Live 1985 Sacred Hymns 1985 Still Live 1986 Book Of Ways 1986 Spheres 1986 Dark Intervals 1988 Standards 2 1988 Works 1989 Changeless 1989 Treasure Island 1989 Standards In Norway 1989 The Well Tempered Clavier Book 1989 Paris Concert 1990 Tribute 1991 The Cure 1992 Vienna Concert 1992 Ruta amp Daitya 1993 zi Dzhekom DeDzhonet Bye Bye Blackbird 1993 At The Deer Head Inn 1994 iz Gari Pikokom i Polom Moushienom At The Blue Note The Complete Recordings 1994 La Scala 1997 Tokyo 96 1998 iz Gari Pikokom DeDzhonetom Priceless Jazz 1998 The Melody At Night With You 1999 Whisper Not 2000 Inside Out 2001 Always Let Me Go 2002 iz Pikokom i DeDzhonet Up For It 2003 iz Pikokom i DeDzhonet The Out of Towners 2004 Radiance 2005 Dzherela i posilannyaNeoficijnij sajt 11 chervnya 2007 u Wayback Machine PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118557068 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Montreux Jazz Festival Database d Track Q99181182 Chinen Nate 21 zhovtnya 2020 The New York Times amer ISSN 0362 4331 Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2020 Procitovano 22 zhovtnya 2020