Загро́с (перс. رشته كوه زاگرس, курд. زنجیرهچیاکانی زاگرۆس, лурі: کو یه لی زاگروس) — масивне складчасте нагір'я шириною 150—300 км, що простягається на 1600 км від північно-західних кордонів Ірану в південно-східному напрямі. Переважаючі висоти 2000—3000 м, найвища — 4409 м (г. ).
Загрос | ||||
| ||||
33°40′ пн. ш. 47°00′ сх. д. / 33.667° пн. ш. 47.000° сх. д.Координати: 33°40′ пн. ш. 47°00′ сх. д. / 33.667° пн. ш. 47.000° сх. д. | ||||
Країна | Іран і Ірак | |||
---|---|---|---|---|
Система | Середземноморський геосинклінальний пояс | |||
Тип | гірський хребет | |||
матеріал | осадові гірські породи | |||
Висота | 4409 м | |||
Площа | 533 512 км² | |||
| ||||
Загрос Загрос (Іран) | ||||
Загрос у Вікісховищі |
Опис
Гірський хребет Загрос починається на північному заході Ірану, і приблизно відповідає західному кордону Ірану, і прямує вздовж західного і південно-західного краю Іранського плато, уриваючись на Ормузьку протоку. Найвища точка в горах Загрос знаходиться на хребті Дена — г. , 4548 м. Масив у провінції Керман Іран є найсхіднішим хребтом масиву, хребет заходить у Сістан.
Загрос було утворено в результаті зіткнення двох тектонічних плит — Євразійської і . Останні GPS вимірювання в Ірані показали, що це зіткнення все ще активне, проте деформація розподіляється нерівномірно по терену, здебільшого стосується найбільших гірських поясів, як-от Ельбурс і Загрос. Швидкість колізії становить на південному сході Загросу ~10 мм/рік і ~5 мм/рік на північному заході Загросу.
На відстані 800 км від прикордонного з Іраком району до порту Бушир на узбережжі Перської затоки, паралельно хребтам Загроса вздовж їхнього західного підніжжя простягається гряда височин висотою 300—600 м і шириною бл. 65 км. Тут на південь від 32° пн. ш. зосереджені найбільші в Ірані запаси нафти.
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
Інтернет-ресурси
- Zagros, Photos from Iran, Livius [ 21 листопада 2007 у Wayback Machine.].
- The genus Dionysia [ 4 грудня 2019 у Wayback Machine.]
- Iran, Timeline of Art History [ 5 березня 2001 у Wayback Machine.]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Загрос |
Примітки
- Nilforoushan F., Masson F., Vernant P., Vigny C. , Martinod J. , Abbassi M.,Nankali H., Hatzfeld D., Bayer R., Tavakoli F., Ashtiani A.,Doerflinger E. , Daignières M., Collard P., Chéry J., 2003. GPS network monitors the Arabia-Eurasia collision deformation in Iran, Journal of Geodesy, 77, 411—422.
- Hessami K., Nilforoushan F., Talbot CJ., 2006, Active deformation within the Zagros Mountains deduced from GPS measurements, Journal of the Geological Society, London, 163, 143—148.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zagro s pers رشته كوه زاگرس kurd زنجیره چیاکانی زاگرۆس luri کو یه لی زاگروس masivne skladchaste nagir ya shirinoyu 150 300 km sho prostyagayetsya na 1600 km vid pivnichno zahidnih kordoniv Iranu v pivdenno shidnomu napryami Perevazhayuchi visoti 2000 3000 m najvisha 4409 m g Zagros33 40 pn sh 47 00 sh d 33 667 pn sh 47 000 sh d 33 667 47 000 Koordinati 33 40 pn sh 47 00 sh d 33 667 pn sh 47 000 sh d 33 667 47 000Krayina Iran i IrakSistema Seredzemnomorskij geosinklinalnij poyasTip girskij hrebetmaterial osadovi girski porodiVisota 4409 mPlosha 533 512 km ZagrosZagros Iran Zagros u VikishovishiZagros Svitlina z kosmosu Zagros Svitlina z kosmosu OpisGirskij hrebet Zagros pochinayetsya na pivnichnomu zahodi Iranu i priblizno vidpovidaye zahidnomu kordonu Iranu i pryamuye vzdovzh zahidnogo i pivdenno zahidnogo krayu Iranskogo plato urivayuchis na Ormuzku protoku Najvisha tochka v gorah Zagros znahoditsya na hrebti Dena g 4548 m Masiv u provinciyi Kerman Iran ye najshidnishim hrebtom masivu hrebet zahodit u Sistan Zagros bulo utvoreno v rezultati zitknennya dvoh tektonichnih plit Yevrazijskoyi i Ostanni GPS vimiryuvannya v Irani pokazali sho ce zitknennya vse she aktivne prote deformaciya rozpodilyayetsya nerivnomirno po terenu zdebilshogo stosuyetsya najbilshih girskih poyasiv yak ot Elburs i Zagros Shvidkist koliziyi stanovit na pivdennomu shodi Zagrosu 10 mm rik i 5 mm rik na pivnichnomu zahodi Zagrosu Na vidstani 800 km vid prikordonnogo z Irakom rajonu do portu Bushir na uzberezhzhi Perskoyi zatoki paralelno hrebtam Zagrosa vzdovzh yihnogo zahidnogo pidnizhzhya prostyagayetsya gryada visochin visotoyu 300 600 m i shirinoyu bl 65 km Tut na pivden vid 32 pn sh zoseredzheni najbilshi v Irani zapasi nafti DzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Internet resursiZagros Photos from Iran Livius 21 listopada 2007 u Wayback Machine The genus Dionysia 4 grudnya 2019 u Wayback Machine Iran Timeline of Art History 5 bereznya 2001 u Wayback Machine Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu ZagrosPrimitkiNilforoushan F Masson F Vernant P Vigny C Martinod J Abbassi M Nankali H Hatzfeld D Bayer R Tavakoli F Ashtiani A Doerflinger E Daignieres M Collard P Chery J 2003 GPS network monitors the Arabia Eurasia collision deformation in Iran Journal of Geodesy 77 411 422 Hessami K Nilforoushan F Talbot CJ 2006 Active deformation within the Zagros Mountains deduced from GPS measurements Journal of the Geological Society London 163 143 148