Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Жан-Батист Ле-Мойн де Б'єнвілль (фр. Jean-Baptiste Le Moyne de Bienville) (23 лютого 1680—7 березня 1767) — колоніст та губернатор французької Луїзіани, був призначений на цю посаду чотири рази.
| Жан-Батист Ле-Мойн де Б'єнвілль Jean-Baptiste Le Moyne | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| Народження: | 23 лютого 1680 Монреаль, Квебек, Канада | |
| Смерть: | 7 березня 1767 (87 років) Париж, Королівство Франція | |
| Країна: | Франція | |
| Рід: | d | |
| Батько: | d | |
| Автограф: |  | |
| | ||
Жан-Батист Ле-Мойн де Б'єнвілль був сином Шарля Ле-Мойна, вихідця з Лонгей що біля Дьєпу, та Катрен Примот (відомої як Катрен Т'єрті), що народилася в Руані, провінції Нормандія. Чарльз Ле-Мойн створив свою сім’ю проживаючи у Віл-Марі (сучасний Монреаль) в дуже ранньому віці, та мав всього разом чотирнадцять дітей. У віці сімнадцяти років Б'єнвілль приєднався до експедиції свого брата Ібревілля із метою започаткування колонії в Луїзіані. Б'єнвілль та Ібревілль протягом всієї експедиції досліджували середню частину узбережжя Мексиканської затоки з півночі, відкривши Шандел'єрські острови поблизу Луїзіани. Так само, були відкриті острови Кет та Шип, що розташовані біля узбережжя штату Міссісіпі, після чого вони перейшли на паруснику у гирло річки Міссісіпі. Згодом експедиція спробувала просунутися аж до місцевостей, де зараз знаходиться місто Батон-Руж та річка Фолс. Перед тим як повернутися до Франції, Ібревілль заснував перше поселення в Луїзіанській колонії в квітні 1699 року під назвою Форт Морепас або Олд Білоксі, що на сьогодні є Ошен-Спрингс, штату Міссісіпі. Совуль Ле-Вілантрі був призначений губернатором, а Б'єнвілль — як другий по рангу заступник.
Зразу після від'їзду Ібревілля, Б'єнвілль вирушив у нову експедицію по річці Міссісіпі і наштовхнувся на англійські кораблі в місцевості, що тепер називається Інгліш Терн. Як тільки Ібревілль дізнався про несподівану зустріч, було наказано збудувати поселення вздовж річки Міссісіпі на найпершому зручному місці. П'ятдесят миль вгору по ріці, було встановлено Форт де Л'Булай.
Заснування міста Мобіла
Прислухаючись до рекомендації свого брата, Б'єнвілль переправив більшість колоністів на нове місце, що на сьогодні називається Алабама, та розташоване на північному березі річки Мобіл. Він також заснував глибоководний порт біля острова Дофин, призначений для користування колонізаторами, оскільки Мобільська затока та річка Мобіл були занадто мілководними для заходу океанських суден. Населеність колонії коливалася впродовж декількох наступних років. У 1704 році частково із причини страху перед братанням французьких солдатів із місцевими уродженками, уможливлюючи конфлікт, Б'єнвілль поклопотався про прибуття двадцяти чотирьох французьких жінок. Згідно з традицією, дівчата були відібрані із монастирів, хоча найбільш імовірно — з бідних сімей. Вони подорожували до Нового світу разом із їхніми пожитками у маленьких валізках, відомих як «касети». Тому увійшли в історію регіону, як «касетні дівчата» згідно з першими розповідями. Хоча, у пізніших переповіданнях, стали більше відомими згідно з англійським перекладом під назвою «дівчата із шкатулок».
Жінки були розселені в будинку Б'єнвілля та опікалися його домогосподаркою, якою була канадка французького походження, що називалася мадам Ланглоіс (згідно з традиціями, вона — вдова двоюрідного брата Б'єнвілля та його братів, але прямих доказів цього немає). Мадам Ланглоіс навчилася від тубільців ремеслу кухарства, використовуючи місцеві продукти, що дозволило передати цей досвід пізніше своїм наставницям. Цей епізод став відомим, як походження креольської кухні. Імена та долі «дівчат із шкатулок» є невідомими, але де-які із них залишилися в колонії та побралися із французькими солдатами, як і передбачалося. Перша реєстрація новонародженого білого немовляти була зроблена у 1705 році .
Населення колонії змінювалося протягом наступного покоління, виростаючи до 281 особи у 1708 році, і зменшуючись до 178 колоністів двома роками пізніше внаслідок хвороб. В 1709 році, у зв'язку із великим паводком що затопив форт Луї де Л'Мобіл, а також унаслідок якого спалахнули хвороби в 1711 році, Б'єнвілль наказав перенести поселення до теперішнього місця Мобіл, штату Алабама, де і знаходиться по-сьогоднішній день дерев'яний форт Луї. В 1712 році за королівським указом Антуану Кроза, маркізу де Шатель було надано привілеї торгівлі в колонії, та в 1713 році прибув новий губернатор Антуан Ломе де Ла Мот-Кадільяк. В 1716 році Б'єнвілль заснував форт Розалі, де тепер знаходиться місто (Натчез) у штаті Міссісіпі. Новий губернатор не протримався на посаді довго внаслідок управлінських помилок та вад розвитку колонії. Він був відкликаний до Франції в 1716 році, а Б'єнвілль знову зайняв колишню посаду губернатора, та управляв справами менше року, аж поки новий уповноважений у справах Жан Мішель де Лепінай не приїхав із метрополії. Лепінай, усе-таки, не зміг керувати довго через відмову Кроза від збиткової операції, та перехід адміністративного контролю до Джона Ло та Компанії Індій (фр. Compagnie Perpetuelle des Indes). У 1718 році Б'єнвілль опинився на посаді губернатора Луїзіани в черговий раз, і цього разу він заснував місто Новий Орлеан у штаті Луїзіана.
Засновник Луїзіани
Б'єнвілль писав до директорів компанії, що він знайшов серпоподібний згин на річки Міссісіпі, що, згідно з його думкою, був убезпечений від припливів і ураганів, та запропонував побудувати нову столицю колонії саме там. Дозвіл було отримано, і Б'єнвілль в 1718 році розпочав будівництво. В 1719 році вже звели достатню кількість хатин та складських приміщень, так що продовольство і солдат почали переводити із Мобіл. В 1720 році після суперечки із головним інженером колонії Лє Блонд де Ла Туром, Б'єнвілль наказав його помічнику Адрієну д'Поге зробити креслення нового поселення. В 1721 році де Поге накреслив прямокутник з одинадцяти-на-сім кварталів, відомий зараз як Французький квартал. Після новосілля в новому будинку, де зараз знаходиться так-званий «Кастом хауз», Б'єнвілль назвав щойно зведене місто «Л'Новель-Орлеанс» в честь Филипа ІІ Орлеанського, що був принцом-регентом Франції. Новий Орлеан став столицею французької Луїзіани в 1723 році, під час третього терміну Б'єнвілля при владі.
Засновник Білоксі
В 1719 році під час Війни четвертного альянсу (1718 — 1720), Б'єнвілль перевів столицю французької Луїзіани із Мобілу від лінії боїв з іспанською Пенсаколою назад, до форту Морепас або, по-іншому, Олд Білоксі у 1719 році. Проте, в зв’язку із переміщенням коси у затоці, поселення було перенесено на протилежну сторону, щоб заснувати Новий Білоксі у 1719 році. Після завершення роботи, форт Морепас спалили згідно з французькими традиціями, щоб унеможливити його заселення ворогом. Під час будівельних робіт в Новому Орлеані 1719 року, місто цілковито затопило шістьма дюймами води, що змусило подумати про нарощення дамб для функціонування внутрішнього порту. Дорадча рада все-таки хотіла втримувати столицю біля Мексиканської затоки у Білоксі. Однак піщані ґрунти навколо міста Білоксі ускладнювали сільськогосподарські роботи, а шторми пересували пісок у порт Білоксі. У той же час Новий Орлеан можна вважати глибоководним портом, що знаходився ближче до сільськогосподарських угідь. Згодом, в червні 1722 року, Б'єнвілль розпочав переводити столицю в Новий Орлеан, закінчивши розпочате в серпні 1722 року. 1723 рік був першим повним роком з Новим Орлеаном — столичним містом французької Луїзіани.
29 серпня 2005 року через ураган Катріна, Білоксі був повністю затоплений місцями до глибини 9 метрів. В той же час, внутрішня частина Нового Орлеану була залита водою тільки на 70 відсотків від території міста, де-не-де досягаючи трьох метрів. Завдячуючи нарощенню дамб, б'єнвілльський старий французький квартал ніколи не був залитий водою під час тропічного урагану. Проте, місто Білоксі було пошкоджено аж до третього поверху, а баржі-казино протаранили другі поверхи сусідніх готелів.
Посилання
- Bienville biography [ 24 травня 2005 у Wayback Machine.] at University of South Alabama Archaeology website
- Bienville biography at the Library of Congress' France in America digital library (English and French) [ 26 вересня 2011 у Wayback Machine.]
Примітки
- The name Jean-Baptiste Le Moyne de Bienville is pronounced, in the French manner, as "Zhan-Bap-teest Lay-Moin day Bee-ahn-Veel" or "Vill" depending on regional accents in Canada, America or France. In the U.S. the Anglicized pronunciation is typically "Bee-ENN-vill". The title Sieur is spoken as either "sure" or "sir".
- Encyclopædia Britannica Online [ 24 листопада 2011 у Wayback Machine.].
- The French colonials on the Gulf Coast [ 20 травня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- Museum of Mobile. Historic Fort Conde [ 27 листопада 2011 у Wayback Machine.].
- "Bienville" in Dictionary of Canadian Biography Online.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhan Batist Le Mojn de B yenvill fr Jean Baptiste Le Moyne de Bienville 23 lyutogo 1680 7 bereznya 1767 kolonist ta gubernator francuzkoyi Luyiziani buv priznachenij na cyu posadu chotiri razi Zhan Batist Le Mojn de B yenvill Jean Baptiste Le MoyneZhan Batist Le Mojn de B yenvill Francuzkij gubernator Luyiziani Narodzhennya 23 lyutogo 1680 1680 02 23 Monreal Kvebek KanadaSmert 7 bereznya 1767 1767 03 07 87 rokiv Parizh Korolivstvo FranciyaKrayina FranciyaRid dBatko d Avtograf Mediafajli b u Vikishovishi Zhan Batist Le Mojn de B yenvill buv sinom Sharlya Le Mojna vihidcya z Longej sho bilya Dyepu ta Katren Primot vidomoyi yak Katren T yerti sho narodilasya v Ruani provinciyi Normandiya Charlz Le Mojn stvoriv svoyu sim yu prozhivayuchi u Vil Mari suchasnij Monreal v duzhe rannomu vici ta mav vsogo razom chotirnadcyat ditej U vici simnadcyati rokiv B yenvill priyednavsya do ekspediciyi svogo brata Ibrevillya iz metoyu zapochatkuvannya koloniyi v Luyiziani B yenvill ta Ibrevill protyagom vsiyeyi ekspediciyi doslidzhuvali serednyu chastinu uzberezhzhya Meksikanskoyi zatoki z pivnochi vidkrivshi Shandel yerski ostrovi poblizu Luyiziani Tak samo buli vidkriti ostrovi Ket ta Ship sho roztashovani bilya uzberezhzhya shtatu Missisipi pislya chogo voni perejshli na parusniku u girlo richki Missisipi Zgodom ekspediciya sprobuvala prosunutisya azh do miscevostej de zaraz znahoditsya misto Baton Ruzh ta richka Fols Pered tim yak povernutisya do Franciyi Ibrevill zasnuvav pershe poselennya v Luyizianskij koloniyi v kvitni 1699 roku pid nazvoyu Fort Morepas abo Old Biloksi sho na sogodni ye Oshen Springs shtatu Missisipi Sovul Le Vilantri buv priznachenij gubernatorom a B yenvill yak drugij po rangu zastupnik Zrazu pislya vid yizdu Ibrevillya B yenvill virushiv u novu ekspediciyu po richci Missisipi i nashtovhnuvsya na anglijski korabli v miscevosti sho teper nazivayetsya Inglish Tern Yak tilki Ibrevill diznavsya pro nespodivanu zustrich bulo nakazano zbuduvati poselennya vzdovzh richki Missisipi na najpershomu zruchnomu misci P yatdesyat mil vgoru po rici bulo vstanovleno Fort de L Bulaj Zasnuvannya mista MobilaDokladnishe Mobil Prisluhayuchis do rekomendaciyi svogo brata B yenvill perepraviv bilshist kolonistiv na nove misce sho na sogodni nazivayetsya Alabama ta roztashovane na pivnichnomu berezi richki Mobil Vin takozh zasnuvav glibokovodnij port bilya ostrova Dofin priznachenij dlya koristuvannya kolonizatorami oskilki Mobilska zatoka ta richka Mobil buli zanadto milkovodnimi dlya zahodu okeanskih suden Naselenist koloniyi kolivalasya vprodovzh dekilkoh nastupnih rokiv U 1704 roci chastkovo iz prichini strahu pered bratannyam francuzkih soldativ iz miscevimi urodzhenkami umozhlivlyuyuchi konflikt B yenvill poklopotavsya pro pributtya dvadcyati chotiroh francuzkih zhinok Zgidno z tradiciyeyu divchata buli vidibrani iz monastiriv hocha najbilsh imovirno z bidnih simej Voni podorozhuvali do Novogo svitu razom iz yihnimi pozhitkami u malenkih valizkah vidomih yak kaseti Tomu uvijshli v istoriyu regionu yak kasetni divchata zgidno z pershimi rozpovidyami Hocha u piznishih perepovidannyah stali bilshe vidomimi zgidno z anglijskim perekladom pid nazvoyu divchata iz shkatulok Zhinki buli rozseleni v budinku B yenvillya ta opikalisya jogo domogospodarkoyu yakoyu bula kanadka francuzkogo pohodzhennya sho nazivalasya madam Langlois zgidno z tradiciyami vona vdova dvoyuridnogo brata B yenvillya ta jogo brativ ale pryamih dokaziv cogo nemaye Madam Langlois navchilasya vid tubilciv remeslu kuharstva vikoristovuyuchi miscevi produkti sho dozvolilo peredati cej dosvid piznishe svoyim nastavnicyam Cej epizod stav vidomim yak pohodzhennya kreolskoyi kuhni Imena ta doli divchat iz shkatulok ye nevidomimi ale de yaki iz nih zalishilisya v koloniyi ta pobralisya iz francuzkimi soldatami yak i peredbachalosya Persha reyestraciya novonarodzhenogo bilogo nemovlyati bula zroblena u 1705 roci Naselennya koloniyi zminyuvalosya protyagom nastupnogo pokolinnya virostayuchi do 281 osobi u 1708 roci i zmenshuyuchis do 178 kolonistiv dvoma rokami piznishe vnaslidok hvorob V 1709 roci u zv yazku iz velikim pavodkom sho zatopiv fort Luyi de L Mobil a takozh unaslidok yakogo spalahnuli hvorobi v 1711 roci B yenvill nakazav perenesti poselennya do teperishnogo miscya Mobil shtatu Alabama de i znahoditsya po sogodnishnij den derev yanij fort Luyi V 1712 roci za korolivskim ukazom Antuanu Kroza markizu de Shatel bulo nadano privileyi torgivli v koloniyi ta v 1713 roci pribuv novij gubernator Antuan Lome de La Mot Kadilyak V 1716 roci B yenvill zasnuvav fort Rozali de teper znahoditsya misto Natchez u shtati Missisipi Novij gubernator ne protrimavsya na posadi dovgo vnaslidok upravlinskih pomilok ta vad rozvitku koloniyi Vin buv vidklikanij do Franciyi v 1716 roci a B yenvill znovu zajnyav kolishnyu posadu gubernatora ta upravlyav spravami menshe roku azh poki novij upovnovazhenij u spravah Zhan Mishel de Lepinaj ne priyihav iz metropoliyi Lepinaj use taki ne zmig keruvati dovgo cherez vidmovu Kroza vid zbitkovoyi operaciyi ta perehid administrativnogo kontrolyu do Dzhona Lo ta Kompaniyi Indij fr Compagnie Perpetuelle des Indes U 1718 roci B yenvill opinivsya na posadi gubernatora Luyiziani v chergovij raz i cogo razu vin zasnuvav misto Novij Orlean u shtati Luyiziana Zasnovnik LuyizianiDokladnishe Luyiziana B yenvill pisav do direktoriv kompaniyi sho vin znajshov serpopodibnij zgin na richki Missisipi sho zgidno z jogo dumkoyu buv ubezpechenij vid pripliviv i uraganiv ta zaproponuvav pobuduvati novu stolicyu koloniyi same tam Dozvil bulo otrimano i B yenvill v 1718 roci rozpochav budivnictvo V 1719 roci vzhe zveli dostatnyu kilkist hatin ta skladskih primishen tak sho prodovolstvo i soldat pochali perevoditi iz Mobil V 1720 roci pislya superechki iz golovnim inzhenerom koloniyi Lye Blond de La Turom B yenvill nakazav jogo pomichniku Adriyenu d Poge zrobiti kreslennya novogo poselennya V 1721 roci de Poge nakresliv pryamokutnik z odinadcyati na sim kvartaliv vidomij zaraz yak Francuzkij kvartal Pislya novosillya v novomu budinku de zaraz znahoditsya tak zvanij Kastom hauz B yenvill nazvav shojno zvedene misto L Novel Orleans v chest Filipa II Orleanskogo sho buv princom regentom Franciyi Novij Orlean stav stoliceyu francuzkoyi Luyiziani v 1723 roci pid chas tretogo terminu B yenvillya pri vladi Zasnovnik BiloksiKarta Missisipi v 1702 roci V 1719 roci pid chas Vijni chetvertnogo alyansu 1718 1720 B yenvill pereviv stolicyu francuzkoyi Luyiziani iz Mobilu vid liniyi boyiv z ispanskoyu Pensakoloyu nazad do fortu Morepas abo po inshomu Old Biloksi u 1719 roci Prote v zv yazku iz peremishennyam kosi u zatoci poselennya bulo pereneseno na protilezhnu storonu shob zasnuvati Novij Biloksi u 1719 roci Pislya zavershennya roboti fort Morepas spalili zgidno z francuzkimi tradiciyami shob unemozhliviti jogo zaselennya vorogom Pid chas budivelnih robit v Novomu Orleani 1719 roku misto cilkovito zatopilo shistma dyujmami vodi sho zmusilo podumati pro naroshennya damb dlya funkcionuvannya vnutrishnogo portu Doradcha rada vse taki hotila vtrimuvati stolicyu bilya Meksikanskoyi zatoki u Biloksi Odnak pishani grunti navkolo mista Biloksi uskladnyuvali silskogospodarski roboti a shtormi peresuvali pisok u port Biloksi U toj zhe chas Novij Orlean mozhna vvazhati glibokovodnim portom sho znahodivsya blizhche do silskogospodarskih ugid Zgodom v chervni 1722 roku B yenvill rozpochav perevoditi stolicyu v Novij Orlean zakinchivshi rozpochate v serpni 1722 roku 1723 rik buv pershim povnim rokom z Novim Orleanom stolichnim mistom francuzkoyi Luyiziani 29 serpnya 2005 roku cherez uragan Katrina Biloksi buv povnistyu zatoplenij miscyami do glibini 9 metriv V toj zhe chas vnutrishnya chastina Novogo Orleanu bula zalita vodoyu tilki na 70 vidsotkiv vid teritoriyi mista de ne de dosyagayuchi troh metriv Zavdyachuyuchi naroshennyu damb b yenvillskij starij francuzkij kvartal nikoli ne buv zalitij vodoyu pid chas tropichnogo uraganu Prote misto Biloksi bulo poshkodzheno azh do tretogo poverhu a barzhi kazino protaranili drugi poverhi susidnih goteliv PosilannyaBienville biography 24 travnya 2005 u Wayback Machine at University of South Alabama Archaeology website Bienville biography at the Library of Congress France in America digital library English and French 26 veresnya 2011 u Wayback Machine PrimitkiThe name Jean Baptiste Le Moyne de Bienville is pronounced in the French manner as Zhan Bap teest Lay Moin day Bee ahn Veel or Vill depending on regional accents in Canada America or France In the U S the Anglicized pronunciation is typically Bee ENN vill The title Sieur is spoken as either sure or sir Encyclopaedia Britannica Online 24 listopada 2011 u Wayback Machine The French colonials on the Gulf Coast 20 travnya 2011 u Wayback Machine angl Museum of Mobile Historic Fort Conde 27 listopada 2011 u Wayback Machine Bienville in Dictionary of Canadian Biography Online