AGP від англ Accelerated Graphics Port прискорений графічний роз єм розроблена в 1997 році компанією Intel спеціалізован

AGP (від англ Accelerated Graphics Port, прискорений графічний роз'єм) — розроблена в 1997 році компанією Intel, спеціалізована 32-бітова системна шина для AIMM. З'явилася одночасно з чипсетами для процесора Intel Pentium MMX чипсет MVP3, MVP5 з Super Socket 7. Основним завданням розробників було збільшення продуктивності та зменшення вартості відеокарти, за рахунок зменшення кількості вбудованої відеопам'яті. За задумом «Intel», великі обсяги відеопам'яті для AGP-карт були б не потрібні, оскільки технологія передбачала високошвидкісний доступ до загальної пам'яті.

Її відмінності від попередниці, шини PCI:

робота на тактовій частоті 66 МГц;
збільшена пропускна здатність;
режим роботи з пам'яттю DMA і DME;
поділ запитів на операцію і передачу даних;
можливість використання відеокарт з енергоспоживанням більшим, ніж PCI

Основні зміни в AGP

Перша версія (специфікація AGP 1.0) AGP 1x використовується рідко, оскільки не забезпечує необхідної швидкості роботи з пам'яттю в режимі DME, відразу ж при проектуванні була додана можливість посилати 2 блоки даних за один такт, це 2х AGP. У 1998 році вийшла друга версія (специфікація AGP 2.0) — AGP 4x, яка могла пересилати вже 4 блоки за один такт і володіла пропускною спроможністю майже 1 ГБ/с. Рівень напруги замість звичайних 3,3 В був знижений до 1,5 В. Шина AGP 8x (специфікація AGP 3.0) передає вже 8 блоків за один такт, таким чином, пропускна здатність шини досягає 2 ГБ/с. Також у стандарті була закладена можливість використання двох відеокарт (аналогічно , ), однак ця можливість не була використана виробниками. Сучасні відеокарти вимагають великої потужності, понад 40 Вт, яку шина AGP дати не може, так з'явилася специфікація AGP Pro з додатковими роз'ємами живлення.

Доступ до пам'яті

DMA (англ. прямий доступ до пам'яті) — доступ до пам'яті, в цьому режимі основною пам'яттю вважається вбудована відеопам'ять на карті, текстури копіюються туди перед використанням з системної пам'яті комп'ютера. Цей режим роботи не був новим, за тим же принципом працюють звукові карти, деякі контролери тощо.
DME (англ. безпосереднє виконання в пам'яті) — в цьому режимі основна і відеопам'ять перебувають ніби в загальному адресному просторі. Спільний простір емулюється за допомогою таблиці відображення адрес (англ. графічну таблицю перетворення адрес, ГАРТ) блоками по 4 Кб. Таким чином копіювати дані з основної пам'яті в відеопам'ять вже не потрібно, цей процес називають AGP-текстурування.

Порядок запитів

Передача даних з основної пам'яті в відеопам'ять карти здійснюється у два етапи, спочатку передається 64-бітний адресу, звідки дані потрібно брати, потім йдуть самі дані. Шина AGP передбачає два варіанти передачі,

перший — сумісний з шиною PCI — запити даних і адреси відбуваються по одному каналу;
другий — в режимі SBA (SideBand адресація), за окремою бічний шині, таким чином, можна посилати запити на нові дані, не чекаючи отримання попередніх.

Розвиток

У наш час материнські плати із слотами AGP практично не випускаються, стандарт AGP був повсюдно витіснено на ринку більш швидким і універсальним PCI Express.

Відеокарти стандарту AGP випускаються в малій кількості і коштують дорожче аналогічних PCI-E карт (через використання «мікросхеми-перехідника» PCI-E → AGP).