Шулейкін Василь Володимирович | |
---|---|
Народився | 13 січня 1895 Москва |
Помер | 25 квітня 1979 (84 роки) Москва |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Країна | Російська імперія → СРСР |
Діяльність | фізик |
Alma mater | Московське вище технічне училище |
Галузь | геофізика, гідроенергетика |
Заклад | Московський державний технічний університет імені Баумана |
Вчене звання | доктор наук |
Науковий ступінь | академік АН СРСР |
Науковий керівник | Жуковський Микола Єгорович |
Членство | Академія наук СРСР |
Партія | КПРС |
Нагороди |
Васи́ль Володи́мирович Шуле́йкін (* 13 (1) січня 1895, Москва — † 25 квітня 1979, Москва) — геофізик радянських часів, доктор наук — 1923, 1946 — академік АН СРСР, двічі кавалер ордена Леніна — 1949, 1953, лауреат Державної премії СРСР 1942 року, нагороджений орденом Жовтневої Революції, орденом Червоної Зірки −1945, орденом Трудового Червоного Прапора — 1945, та медалями. Один із засновників радянської школи фізики моря, член-кореспондент АН СРСР — 1929, 1946 — академік АН СРСР, професор Ярославського університету.
Життєпис
Його батько дослужився до посади технічного директора невеличної хімічно-красильної фабрики, помер 1915 року.
В 1912 році закінчує Московське реальне училище Бажанова, 1917-го — Московське вище технічне училище, за фахом — інженер-енергетик. Серед його учителів були професори Микола Жуковський та . Першу дослідницьку роботу здійснив 1916 року — по електричних випрямлювачах. Як свідчить його лист до професора історії Дмитра Яворницького у Катеринослав, датований листопадом 1916 року, молодий учений у цей час заходився розробляти один з варіантів проекту утилізації енергії води на Дніпрових порогах. Цікавився детальними планами порожистої частини Дніпра задля проектування гідроелектростанцій.
З 1918 року викладає в училищі, яке закінчив, у 1923—1929 — його професор — за курсом «електрика та магнетизм». Працював в установах АН СРСР.
Плавав на севастопольському буксирному пароплаві «Ай-Фока» по Чорному морю 1921 року, результати досліджень опублікував в статті «Про колір моря».
1922 року брав участь у експедиції в Білому, Баренцевому та Карському морях на гідрографічному судні «Пахтусов». Був учасником багатьох експедицій Морського наукового інституту, Гідрографічного управління, Гідрометслужби — як старший спеціаліст, помічник начальника, начальник експедиції — в полярних морях (від Шпіцбергена до моря Лаптєвих), Китайському, Середземному, Червоному, Чорному морях, Індійському та Тихому океанах.
У 1923 році захистив докторську дисертацію.
Брав участь в обладнанні , на якому плавав у 1924, 1926, 1928 та 1930 роках.
1927 року здійснював серію робіт — хвилемірних, досліджував випаровування та теплообмін, з теорії корабля — на борту пароплава «Трансбалт» — під час рейсу з Євпаторії до Владивостока.
З 1928 року за сумісництвом читав лекції у Московському державному університеті.
1929 року обраний членом-кореспондентом АН СРСР — за рекомендацією Абрама Йоффе та Олександра Ферсмана.
Був організатором та директором Чорноморської гідрофізичної станції (першої у світі) в Кацівелі (Крим) з 1929 по 1941 рік, Заснував 1942 року Морську гідрофізичну дабораторію АН СРСР.
У 1930 році брав участь в організації .
1932 року взяв участь у полярній експедиції на — у Баренцевому, Білому, Карському морях та морі Лаптєвих.
1938 року винайшов методику дослідження хвиль у так званому «штормовому басейні». У 1953 басейн для таких досліджень побудований у Чорноморському відділенні Морського гідрофізичного інституту АН СРСР.
Під час нацистсько-радянської війни як офіцер Військово-Морського Флоту перебував у діючій армії, доброволець, з серпня 1941 по серпень 1945, 1942—1945 — гідрографічна служба. Перебував в блокадному Ленінграді, на півночі, Білому морі. Брав участь у створенні льодових переправ — Ладозька «дорога життя», переправи в прибережних районах північних морів. Капітан 1-го рангу, звільнений у запас з правом носити морську військову форму.
У серпні 1945 року призначений начальником кафедри .
Завідував заснованою ним кафедрою фізики Московського державного університету. Протягом 1947—1950 років був начальником Головної гідрометеослужби РМ СРСР.
1950 року повернувся на основну роботу до Академії наук СРСР .
З 1948 по 1957 рік був директором ним організованого Морського гідрофізичного інституту АН СРСР, в 1957—1959 роках керує Міжвідомчою атлантичною експедицією.
1953 року за проектом Шулейкіна в Кацівелі створюється великий штормовий басейн кінематики та динаміки для вивчення вітрових хвиль. Результати дослідів були опрацьовані в монографії «Теорія морських хвиль». Дані щодо інфразвуку засекретили.
В 1957 та 1959 роках плавав з науковою метою на експедиційному гідрографічному судні «Сєдов».
1958 року заснував групу для дослідницьких робіт при АН СРСР.
У 1959—1975 роках працював у Морському гідрофізичному інституті АН УРСР.
Його праці стосуються динаміки морських течій і хвиль, електричних та магнітних явищ, тропічних ураганів, теорії вітрових хвиль, теорії взаємодії Світового океану, атмосфери та материків.
Теоретично та практично займався вирішенням питання про колір моря, досліджував питання припливів Білого моря та довів його значення як резонатора.
Винайшов понад 20 морських дослідницьких приладів.
Його науковий доробок складає понад 400 книг, навчальних посібників, статей. Зокрема, це:
- «Фізика моря», монографія, 1936 — перший том, 1938 — другий том, 1942 — Державна премія СРСР, 4-е видання випущене 1968 року,
- «Короткий курс фізики»,
- «Нариси про фізику моря».
Похований на Новодівочому кладовищі в Москві.
Особисте
Писав вірші, малював, часто доповнював поезії та рукописи власними малюнками. Грав на роялі та скрипці, писав камерну та симфонічну музику, яку виконували на концертах, написав симфонію «Степова». Диригував виконанням своєї сюїти «Лірники», яку присвятив Запорозькій Січі. Київські солісти виконували його твори по радіо. В одній зі своїх наукових праць писав: «У співі хвиль чую мелодії українського хору…»
Вийшла друком його книга-сповідь «Дні прожиті».
Джерела
- УРЕ
- Василь Шулейкін
- Шулейкін Василь Володимирович(рос.)
- Автобіографія(рос.)
- Шулейкін Василь Володимирович 1895—1979(рос.)
- Історія МДТУ(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Batko Posada Diti Druzhina Mati Shulejkin Vasil VolodimirovichNarodivsya13 sichnya 1895 1895 01 13 MoskvaPomer25 kvitnya 1979 1979 04 25 84 roki MoskvaPohovannyaNovodivichij cvintarKrayinaRosijska imperiya SRSRDiyalnistfizikAlma materMoskovske vishe tehnichne uchilisheGaluzgeofizika gidroenergetikaZakladMoskovskij derzhavnij tehnichnij universitet imeni BaumanaVchene zvannyadoktor naukNaukovij stupinakademik AN SRSRNaukovij kerivnikZhukovskij Mikola YegorovichChlenstvoAkademiya nauk SRSRPartiyaKPRSNagorodi Vasi l Volodi mirovich Shule jkin 13 1 sichnya 1895 Moskva 25 kvitnya 1979 Moskva geofizik radyanskih chasiv doktor nauk 1923 1946 akademik AN SRSR dvichi kavaler ordena Lenina 1949 1953 laureat Derzhavnoyi premiyi SRSR 1942 roku nagorodzhenij ordenom Zhovtnevoyi Revolyuciyi ordenom Chervonoyi Zirki 1945 ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora 1945 ta medalyami Odin iz zasnovnikiv radyanskoyi shkoli fiziki morya chlen korespondent AN SRSR 1929 1946 akademik AN SRSR profesor Yaroslavskogo universitetu ZhittyepisJogo batko dosluzhivsya do posadi tehnichnogo direktora nevelichnoyi himichno krasilnoyi fabriki pomer 1915 roku V 1912 roci zakinchuye Moskovske realne uchilishe Bazhanova 1917 go Moskovske vishe tehnichne uchilishe za fahom inzhener energetik Sered jogo uchiteliv buli profesori Mikola Zhukovskij ta Pershu doslidnicku robotu zdijsniv 1916 roku po elektrichnih vipryamlyuvachah Yak svidchit jogo list do profesora istoriyi Dmitra Yavornickogo u Katerinoslav datovanij listopadom 1916 roku molodij uchenij u cej chas zahodivsya rozroblyati odin z variantiv proektu utilizaciyi energiyi vodi na Dniprovih porogah Cikavivsya detalnimi planami porozhistoyi chastini Dnipra zadlya proektuvannya gidroelektrostancij Z 1918 roku vikladaye v uchilishi yake zakinchiv u 1923 1929 jogo profesor za kursom elektrika ta magnetizm Pracyuvav v ustanovah AN SRSR Plavav na sevastopolskomu buksirnomu paroplavi Aj Foka po Chornomu moryu 1921 roku rezultati doslidzhen opublikuvav v statti Pro kolir morya 1922 roku brav uchast u ekspediciyi v Bilomu Barencevomu ta Karskomu moryah na gidrografichnomu sudni Pahtusov Buv uchasnikom bagatoh ekspedicij Morskogo naukovogo institutu Gidrografichnogo upravlinnya Gidrometsluzhbi yak starshij specialist pomichnik nachalnika nachalnik ekspediciyi v polyarnih moryah vid Shpicbergena do morya Laptyevih Kitajskomu Seredzemnomu Chervonomu Chornomu moryah Indijskomu ta Tihomu okeanah U 1923 roci zahistiv doktorsku disertaciyu Brav uchast v obladnanni na yakomu plavav u 1924 1926 1928 ta 1930 rokah 1927 roku zdijsnyuvav seriyu robit hvilemirnih doslidzhuvav viparovuvannya ta teploobmin z teoriyi korablya na bortu paroplava Transbalt pid chas rejsu z Yevpatoriyi do Vladivostoka Z 1928 roku za sumisnictvom chitav lekciyi u Moskovskomu derzhavnomu universiteti 1929 roku obranij chlenom korespondentom AN SRSR za rekomendaciyeyu Abrama Joffe ta Oleksandra Fersmana Buv organizatorom ta direktorom Chornomorskoyi gidrofizichnoyi stanciyi pershoyi u sviti v Kaciveli Krim z 1929 po 1941 rik Zasnuvav 1942 roku Morsku gidrofizichnu daboratoriyu AN SRSR U 1930 roci brav uchast v organizaciyi 1932 roku vzyav uchast u polyarnij ekspediciyi na u Barencevomu Bilomu Karskomu moryah ta mori Laptyevih 1938 roku vinajshov metodiku doslidzhennya hvil u tak zvanomu shtormovomu basejni U 1953 basejn dlya takih doslidzhen pobudovanij u Chornomorskomu viddilenni Morskogo gidrofizichnogo institutu AN SRSR Pid chas nacistsko radyanskoyi vijni yak oficer Vijskovo Morskogo Flotu perebuvav u diyuchij armiyi dobrovolec z serpnya 1941 po serpen 1945 1942 1945 gidrografichna sluzhba Perebuvav v blokadnomu Leningradi na pivnochi Bilomu mori Brav uchast u stvorenni lodovih pereprav Ladozka doroga zhittya perepravi v priberezhnih rajonah pivnichnih moriv Kapitan 1 go rangu zvilnenij u zapas z pravom nositi morsku vijskovu formu U serpni 1945 roku priznachenij nachalnikom kafedri Zaviduvav zasnovanoyu nim kafedroyu fiziki Moskovskogo derzhavnogo universitetu Protyagom 1947 1950 rokiv buv nachalnikom Golovnoyi gidrometeosluzhbi RM SRSR 1950 roku povernuvsya na osnovnu robotu do Akademiyi nauk SRSR Z 1948 po 1957 rik buv direktorom nim organizovanogo Morskogo gidrofizichnogo institutu AN SRSR v 1957 1959 rokah keruye Mizhvidomchoyu atlantichnoyu ekspediciyeyu 1953 roku za proektom Shulejkina v Kaciveli stvoryuyetsya velikij shtormovij basejn kinematiki ta dinamiki dlya vivchennya vitrovih hvil Rezultati doslidiv buli opracovani v monografiyi Teoriya morskih hvil Dani shodo infrazvuku zasekretili V 1957 ta 1959 rokah plavav z naukovoyu metoyu na ekspedicijnomu gidrografichnomu sudni Syedov 1958 roku zasnuvav grupu dlya doslidnickih robit pri AN SRSR U 1959 1975 rokah pracyuvav u Morskomu gidrofizichnomu instituti AN URSR Jogo praci stosuyutsya dinamiki morskih techij i hvil elektrichnih ta magnitnih yavish tropichnih uraganiv teoriyi vitrovih hvil teoriyi vzayemodiyi Svitovogo okeanu atmosferi ta materikiv Teoretichno ta praktichno zajmavsya virishennyam pitannya pro kolir morya doslidzhuvav pitannya pripliviv Bilogo morya ta doviv jogo znachennya yak rezonatora Vinajshov ponad 20 morskih doslidnickih priladiv Jogo naukovij dorobok skladaye ponad 400 knig navchalnih posibnikiv statej Zokrema ce Fizika morya monografiya 1936 pershij tom 1938 drugij tom 1942 Derzhavna premiya SRSR 4 e vidannya vipushene 1968 roku Korotkij kurs fiziki Narisi pro fiziku morya Pohovanij na Novodivochomu kladovishi v Moskvi OsobistePisav virshi malyuvav chasto dopovnyuvav poeziyi ta rukopisi vlasnimi malyunkami Grav na royali ta skripci pisav kamernu ta simfonichnu muziku yaku vikonuvali na koncertah napisav simfoniyu Stepova Diriguvav vikonannyam svoyeyi syuyiti Lirniki yaku prisvyativ Zaporozkij Sichi Kiyivski solisti vikonuvali jogo tvori po radio V odnij zi svoyih naukovih prac pisav U spivi hvil chuyu melodiyi ukrayinskogo horu Vijshla drukom jogo kniga spovid Dni prozhiti DzherelaURE Vasil Shulejkin Shulejkin Vasil Volodimirovich ros Avtobiografiya ros Shulejkin Vasil Volodimirovich 1895 1979 ros Istoriya MDTU ros