Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мойсей Якович Гінзбург (рос. Моисей Яковлевич Гинзбург; 4 червня 1892, Мінськ - 7 січня 1946) — радянський архітектор, теоретик архітектурного конструктивізму
Життєпис
Народився 4 червня (23 травня за ст. Ст.) 1892 року в Мінську в сім'ї архітектора.
Після завершення середньої освіти Гінзбург відправився за кордон, щоб отримати архітектурну освіту. Там він деякий час займався в Паризькій академії красних мистецтв, потім у Тулузькій архітектурній школі і в Міланській академії мистецтв.
Закінчивши навчання за кордоном у 1914 році, Гінзбург повернувся на батьківщину з дипломом художника-архітектора. У Росії він продовжив навчання, вступивши на архітектурне відділення Ризького політехнікуму, і через три роки отримав диплом інженера-архітектора.
У 1922 році Гінзбург став професором Московського інституту цивільних інженерів по кафедрі історії архітектури, а потім, в 1923 році, професором ВХУТЕМАСА (Вищі художньо-технічні майстерні), де читав курс архітектурної композиції.
Наприкінці 1925 року разом з братами Олександром та Віктором Весніними створив Об'єднання сучасних архітекторів (рос. Объединение современных архитекторов, ОСА) — творчу організацію архітекторів-конструктивістів. Ця організація з 1926 по 1930 роки видавала журнал «Сучасна архітектура», відповідальними редакторами якого були Гінзбург та Олександр Веснін.
На сторінках цього журналу Гінзбург опублікував низку теоретичних статей, присвячених сучасній радянській архітектурі. У цих статтях головна увага приділяється функціональному методу проектування та соціальним проблемам радянської архітектури.
У ці роки Гінзбург створює велику кількість проектів: Дім текстилів, критий ринок, будівлі Оргметала і Русгерторга в Москві, Будинок Рад у Махачкалі, Будинок уряду в Алма-Аті. Ці роботи носять на собі сліди пошуків нового стилю.
В цей же час Гінзбург починає працювати в галузі житлового будівництва. У 1928—1932 роках Гінзбург розробив проекти економічних житлових осередків з раціональним плануванням, а також житлових будинків з усуспільненим комунально-побутовим обслуговуванням (будинки на вулицях Мала Бронна (1926) і Чайковського (1928—1930) у Москві). Створив ряд великих проектів планування (Черніковський промисловий район поблизу Уфи (1931), районне планування Південного берега Криму (1930-і роки), ці проекти не були здійснені), комплекс санаторію ім. Г. К. Орджонікідзе в Кисловодську (у співавторстві з Іваном Леонідовим, 1935—1937).
У 1928 році Гінзбург приступив до спорудження будинку-комуни Наркомфіну на Новінському бульварі в Москві. Ділянку землі під будівництво було відведено 2 квітня 1929. Будівництво почалося 12 липня 1929. Житловий корпус був закінчений в середині 1930 року, а незабаром був готовий і комунальний корпус, що будувався без затверджених креслень.
У 1930-і роки Гінзбург в основному займався створенням конкурсних проектів. У цей період він брав участь у конкурсах на Палац Рад, театр ім. В. І. Немировича-Данченка в Москві, Великий синтетичний театр в Свердловську, Парк культури і відпочинку в Москві, павільйон на Всесвітній Паризькій виставці 1937 року, дім «Известий», будівля Наркомтяжпрома та інших. У 1939 році Гінзбург став дійсним членом Академії архітектури СРСР.
У роки німецько-радянської війни (1941—1945) Гінзбург очолював в Академії архітектури сектор типізації й індустріалізації будівництва, а в 1943 році він спроектував і побудував житлове селище для гірників Підмосковного вугільного басейну.
Однією з останніх робіт Гінзбурга був проект відновлення Севастополя. Він зробив багато варіантів планування центральної частини міста, зберігаючи в той же час його історично сформовану структуру, але не встиг довести до кінця роботи зі створення проекту відновлення Севастополя. Незакінченою залишилася і робота над новими санаторіями в Кисловодську і Ореанді.
7 січня 1946 Мойсей Гінзбург раптово помер, не доживши кількох місяців до 54-річчя. Він був похований на Новодівочому кладовищі в Москві.
В останні роки життя Гінзбург приступив до написання теоретичного праці, присвяченої основним проблемам архітектурної творчості. Він встиг закінчити лише один розділ цієї праці, під назвою «Тектоніка», окремі розділи якого були опубліковані ще за життя автора.
Син Мойсея Гінзбурга Володимир продовжив справу свого батька. У 1995 році він разом із сином Олексієм, також архітектором, заснував власну майстерню «Гінзбург архітекс» з метою відновити будинок Наркомфіну на Новінському бульварі. Разом вони зробили проект реконструкції. У 1997 році Володимира Гінзбурга не стало, майстерню очолив Олексій.
Посилання
- Ґінзбурґ Мойсей Якович // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Моисей Гинзбург. Биографическая справка [ 13 жовтня 2009 у Wayback Machine.]
Література
- Комарова И. И. Архитекторы. 2002.
- Хан-Магомедов С. О. Моисей Гинзбург. М.: Архитектура-С, 2007.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ginzburg Mojsej Yakovich Ginzburg ros Moisej Yakovlevich Ginzburg 4 chervnya 1892 Minsk 7 sichnya 1946 radyanskij arhitektor teoretik arhitekturnogo konstruktivizmuZhittyepisNarodivsya 4 chervnya 23 travnya za st St 1892 roku v Minsku v sim yi arhitektora Pislya zavershennya serednoyi osviti Ginzburg vidpravivsya za kordon shob otrimati arhitekturnu osvitu Tam vin deyakij chas zajmavsya v Parizkij akademiyi krasnih mistectv potim u Tuluzkij arhitekturnij shkoli i v Milanskij akademiyi mistectv Zakinchivshi navchannya za kordonom u 1914 roci Ginzburg povernuvsya na batkivshinu z diplomom hudozhnika arhitektora U Rosiyi vin prodovzhiv navchannya vstupivshi na arhitekturne viddilennya Rizkogo politehnikumu i cherez tri roki otrimav diplom inzhenera arhitektora U 1922 roci Ginzburg stav profesorom Moskovskogo institutu civilnih inzheneriv po kafedri istoriyi arhitekturi a potim v 1923 roci profesorom VHUTEMASA Vishi hudozhno tehnichni majsterni de chitav kurs arhitekturnoyi kompoziciyi Naprikinci 1925 roku razom z bratami Oleksandrom ta Viktorom Vesninimi stvoriv Ob yednannya suchasnih arhitektoriv ros Obedinenie sovremennyh arhitektorov OSA tvorchu organizaciyu arhitektoriv konstruktivistiv Cya organizaciya z 1926 po 1930 roki vidavala zhurnal Suchasna arhitektura vidpovidalnimi redaktorami yakogo buli Ginzburg ta Oleksandr Vesnin Na storinkah cogo zhurnalu Ginzburg opublikuvav nizku teoretichnih statej prisvyachenih suchasnij radyanskij arhitekturi U cih stattyah golovna uvaga pridilyayetsya funkcionalnomu metodu proektuvannya ta socialnim problemam radyanskoyi arhitekturi U ci roki Ginzburg stvoryuye veliku kilkist proektiv Dim tekstiliv kritij rinok budivli Orgmetala i Rusgertorga v Moskvi Budinok Rad u Mahachkali Budinok uryadu v Alma Ati Ci roboti nosyat na sobi slidi poshukiv novogo stilyu V cej zhe chas Ginzburg pochinaye pracyuvati v galuzi zhitlovogo budivnictva U 1928 1932 rokah Ginzburg rozrobiv proekti ekonomichnih zhitlovih oseredkiv z racionalnim planuvannyam a takozh zhitlovih budinkiv z ususpilnenim komunalno pobutovim obslugovuvannyam budinki na vulicyah Mala Bronna 1926 i Chajkovskogo 1928 1930 u Moskvi Stvoriv ryad velikih proektiv planuvannya Chernikovskij promislovij rajon poblizu Ufi 1931 rajonne planuvannya Pivdennogo berega Krimu 1930 i roki ci proekti ne buli zdijsneni kompleks sanatoriyu im G K Ordzhonikidze v Kislovodsku u spivavtorstvi z Ivanom Leonidovim 1935 1937 Budinok Narkomfinu U 1928 roci Ginzburg pristupiv do sporudzhennya budinku komuni Narkomfinu na Novinskomu bulvari v Moskvi Dilyanku zemli pid budivnictvo bulo vidvedeno 2 kvitnya 1929 Budivnictvo pochalosya 12 lipnya 1929 Zhitlovij korpus buv zakinchenij v seredini 1930 roku a nezabarom buv gotovij i komunalnij korpus sho buduvavsya bez zatverdzhenih kreslen U 1930 i roki Ginzburg v osnovnomu zajmavsya stvorennyam konkursnih proektiv U cej period vin brav uchast u konkursah na Palac Rad teatr im V I Nemirovicha Danchenka v Moskvi Velikij sintetichnij teatr v Sverdlovsku Park kulturi i vidpochinku v Moskvi paviljon na Vsesvitnij Parizkij vistavci 1937 roku dim Izvestij budivlya Narkomtyazhproma ta inshih U 1939 roci Ginzburg stav dijsnim chlenom Akademiyi arhitekturi SRSR U roki nimecko radyanskoyi vijni 1941 1945 Ginzburg ocholyuvav v Akademiyi arhitekturi sektor tipizaciyi j industrializaciyi budivnictva a v 1943 roci vin sproektuvav i pobuduvav zhitlove selishe dlya girnikiv Pidmoskovnogo vugilnogo basejnu Odniyeyu z ostannih robit Ginzburga buv proekt vidnovlennya Sevastopolya Vin zrobiv bagato variantiv planuvannya centralnoyi chastini mista zberigayuchi v toj zhe chas jogo istorichno sformovanu strukturu ale ne vstig dovesti do kincya roboti zi stvorennya proektu vidnovlennya Sevastopolya Nezakinchenoyu zalishilasya i robota nad novimi sanatoriyami v Kislovodsku i Oreandi 7 sichnya 1946 Mojsej Ginzburg raptovo pomer ne dozhivshi kilkoh misyaciv do 54 richchya Vin buv pohovanij na Novodivochomu kladovishi v Moskvi V ostanni roki zhittya Ginzburg pristupiv do napisannya teoretichnogo praci prisvyachenoyi osnovnim problemam arhitekturnoyi tvorchosti Vin vstig zakinchiti lishe odin rozdil ciyeyi praci pid nazvoyu Tektonika okremi rozdili yakogo buli opublikovani she za zhittya avtora Sin Mojseya Ginzburga Volodimir prodovzhiv spravu svogo batka U 1995 roci vin razom iz sinom Oleksiyem takozh arhitektorom zasnuvav vlasnu majsternyu Ginzburg arhiteks z metoyu vidnoviti budinok Narkomfinu na Novinskomu bulvari Razom voni zrobili proekt rekonstrukciyi U 1997 roci Volodimira Ginzburga ne stalo majsternyu ocholiv Oleksij PosilannyaGinzburg Mojsej Yakovich Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Moisej Ginzburg Biograficheskaya spravka 13 zhovtnya 2009 u Wayback Machine LiteraturaKomarova I I Arhitektory 2002 ISBN 5 7905 0596 1 Han Magomedov S O Moisej Ginzburg M Arhitektura S 2007 ISBN 978 5 9647 0129 3