Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Поля нка селище в Звягельському районі Житомирської області Україна Входить до складу Баранівської міської громади селищ

Полянка (смт)

Полянка (смт)

Поля́нка — селище в Звягельському районі Житомирської області, Україна. Входить до складу Баранівської міської громади.

селище Полянка
image
Країна image Україна
Область Житомирська область
Район Звягельський район
Громада Баранівська міська громада
Основні дані
Засновано 1793
Статус із 2024 року
Площа 3,3 км²
Населення ▼ 1400 (01.01.2022)
Густота 506,6 осіб/км²;
Поштовий індекс 12742
Телефонний код +380 4144
Географічні координати 50°15′24″ пн. ш. 27°41′12″ сх. д. / 50.25667° пн. ш. 27.68667° сх. д. / 50.25667; 27.68667Координати: 50°15′24″ пн. ш. 27°41′12″ сх. д. / 50.25667° пн. ш. 27.68667° сх. д. / 50.25667; 27.68667
Висота над рівнем моря 221 м
Водойма р. Гнилуша


Відстань
Найближча залізнична станція: Радулино
До станції: 18 км
До райцентру:
 - автошляхами: 5 км
Селищна влада
Адреса 12742, Житомирська обл., Баранівський р-н, смт Полянка, вул. Промислова, 3
Голова селищної ради Ільчук Любов Володимирівна
Карта
image
image
Полянка
image
image
Полянка
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Полянка.

Географія

Через селище протікає річка Гнилуша, права притока Случі.

image
р.Гнилуша

Історія

Село По́лянки ( колишня назва) заснував власник усього Чорторійського маєтку магнат Кароль Прушинський на початку 1790-х рр. Ним було переселено кілька дворів селян із села Гордіївка та містечка Нова Чортория. У 1870-х роках Полянку й навколишні землі придбав російський генерал Віктор Ніжинський. Від кінця 19 століття і до 1905 року в Полянці працювала цегельня М.П.Гріпарі, згодом у селищі постав завод, який випускав цеглу й гончарні вироби. Нині тут діє приватне підприємство ТОВ «Полянківська кераміка», яке випускає електрофарфорову продукцію. Населення складає 1580 осіб (на 2022 р.). В селищі є школа, діє з 1925 р., (188 учнів), дитсадок (75 вихованців), амбулаторія, будинок культури.

1906 рік - Список населенных мест Волынской губернии: У 1906 році «село Баранівської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 40 верст, від волості 5 верст. Дворів 146, мешканців 492».

Місцеві землевласники: у 1913 р. Петро Львович Свєшніков, дворянин, у розмірі 1750 десятин, Хома Ігнатович Сіцінський, міщанин, 128 десятин (Список землевладельцев и арендаторов Волынской губернии, во владении коих находится не менее 50 десятин земли Житомир: Волынский губ. стат. ком., 1913, с.161)

1923 рік - Материалы  по административно-территориальному делению Волынской губернии, Житомир: «деревня Барановской волости, 166 дворов, 755 населения»(с.149).

1932-1933 роки - Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років помер щонайменше 51 житель селища.

1935 рік - ДАЖО. – Ф.П. 116. – Оп. 1. – Спр. 173. – Арк. 88-89; політико-економічна характеристика НКВС: «Село Полянка національне, польське, має населення 813 чоловік з них поляків 572, українців 239 і євреїв 2. До весни 1934 року в селі було 2 колгоспи, весною один колгосп переселений в Дніпропетровську область. Протягом останніх років село чинило виключний опір заходам партії та радянської влади. Село засмічено рештками розбитого куркульства та антирадянських елементів. Польське населення вказаного села вороже налаштоване до всіх заходів влади, які проводяться в селі. У період петлюрівщини частково брало участь проти Червоних частин. Співчутливо відносилось населення села до перебування польської армії (мається на увазі 1920 року. У період колективізації була жіноча волинка по розбору майна колгоспу. Зафіксовані факти націоналістичних проявів. Відмічені симпатії населення до Пілсудського…».

1946 - Указ Президії Верховної Ради УРСР від 7.6.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування наявних назв сільрад і населених пунктів житомирської області»: Хутір Шабатів-завод, Полянської сільської Ради, іменувати хутір Заводський.

хутір Шабатів: «Перше масове заселення поляками нашого краю відбувалося після Люблінської унії в 1569 році. На початку 1800 років пройшла друга велика хвиля переселення поляків на вільні землі Волині. Царськім указом від 12.04.1804 р. російський уряд заохочував переселення поляків на землі Волинської губернії для сприяння розвитку землеробства і промисловості. Польськи поміщики переселялись із своїми кріпосними селянами. В нашій місцевості переселенцям надавались землі від річки Случ і на схід до Ульянівки. По шляху Баранівка-Мирополь були надані землі польським дворянам Гронтковським, чуть дальше по шляху Кучинським, а по шляху на Будисько поселялись Косинські, Янковські, Селянські, Костецькі, Чернецькі та інші. Із цих родинних поселень утворювались невеликі хутори назви яким давали від прізвищ заселених. Згодом ці родинні хутори почали перейменовувати, так в 1850-х роках хутір Гронтковських стали називати хутір Шабатів.

На Поліссі широко розвивались лісохімічні промисли — смолокуріння, дігтярний, напірний, дещо раніше — поташний, селітряний. На шляху з Баранівки на Мирополь євреї з Баранівки мали свої смоловарні та дігтярні, пізніше над шляхом побудували корчму. По суботам у євреїв відпочинок - Шаббат, а по п’ятницям вони проводили обряди зустрічі Шабатта - шабатови (веселухі), у них була поговірка «Як зустрінеш Шаббат - так пройде і наступний тиждень» от і старались зустріти його весело. Обряд зустрічі розпочинавсь з молебні, а далі починалась веселуха, з піснями, танцями, музикую. Мешканці навколишніх хуторів, чуючи цей гомін, говорили: євреї святкують шабатови. Так в середині 1800 – х років і був перейменований хутір Гронтковських на хутір Шабатів. Хутір був невеличким, знаходивсь вздовж шляху на Мирополь, проживали родини Гронтковських, Бочковських, Зозулінських, Черкавських, Кобилянських, Жуковських, Добровольських, Багінських, Домашевських, Мокрицьких, Мадєйських, Данилевіч, Красновських, Домбровських, Жарчинських. Проіснував хутір Шабатів майже сто років - у 1940-х роках був перейменований на хутір Заводський, а в 1958 році був об’єднаний із селом Полянки.» з розповіді місцевого краєведа Миколи Кобилянського [1]

В 1906 р. на хуторі було 3 хати та 64 жителя, а вже в 1911 р. - 11 хат та 73 жителя. До великих земельних ділянок належало 128 десятин (1911 г.).

1958 - хутір Шабатів об’єднаний із селом Полянки.

1973 рік - Історія міст і сіл УРСР, Житомирська область: «П0́ЛЯНКИ - селище міського типу, центр селищної Ради депутатів трудящих, розташоване обабіч річки Гнилушки, притоки річки Случі, за 5 км від райцентру, за 20 км від залізничної станції Миропіль. Дворів – 516, населення - 1,9 тис. чоловік Селищній Раді підпорядковане с. Будисько. В Полянках діють електрофарфоровий завод ім. 8 Березня, заснований 1906 року, та рільнича бригада колгоспу ім. ХУІІ з'їзду ВКП (б). Працюють восьмирічна школа, де 16 учителів навчають 320 дітей, клуб на 200 місць, дві бібліотеки з книжковим фондом 5,8 тис. примірників, амбулаторія, медпункт, поштове відділення, чотири магазини. За успіхи в розвитку промислового й сільськогосподарського виробництва 162 чоловіка нагороджені орденами й медалями СРСР, в т. ч. орденом Жовтневої Революції П. А. Янковський. Партійна організація села об'єднує 55 комуністів, дві комсомольські - 189 членів ВЛКСМ. Село відоме з 1880 року. Під час революції 1905 року селяни випасали худобу в панському лісі. Щоб з ними розправитися, власті викликали карателів. Обурені селяни, озброївшись кілками й косами, Їх розігнали. Коли дійшла звістка про Велику Жовтневу соціалістичну революцію, селяни з червоним прапором вийшли на демонстрацію. Радянська влада встановлена в січні 1918 року. На фронтах Великої Вітчизняної війни воювали 74 жителі селища, з них 13 загинули в боях з німецько-фашистськими загарбниками. В селі діяла підпільна партійна організація в складі 50 чоловік, яка наприкінці 1942 року влилась у партизанський загін ім. Суворова. 65 учасників Великої Вітчизняної війни нагороджено бойовими орденами й медалями. В селищі височить обеліск на честь воїна-москвича Д. Чижова, який загинув, визволяючи селище від фашистських окупантів» (с.161-162).

2007 рік - Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини: 1795-2006, Житомир: Вид-во "Волинь", 2007: «ПОЛЯНКА, смт (Полянки, до 03.04.67 - с.). Губ.Волинська; пов. Новоград-Волинський; вол. Баранівська; окр. Житомирська, Волинська, Новоград-Волинська; р-н Баранівський (07.03.23; 08.12.66), Новоград-Волинський (30.12.62); с-р Полянківська (1923), Зарічанська (17.08.64), Полянківська с-щна (03.04.67)», с.411.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 98,53%
російська 1,36%
інші/не вказали 0,11%

Промисловість

image
Полянківський електропорцеляновий завод

Полянківський порцеляновий завод ТОВ «Полянківська кераміка»

Пам'ятки та культура

Краєзнавчий музей "ПОЛІСЬКА ХАТА", вул. Калинова, 4. Музейними експонатами є сам будинок (1905 р. належав роду Янковських) та подвір’я зі старовинними речами: праски, меблі, гончарні вироби, верстак, на якому плели посторонки, віжки для коней та багато іншого. Всі експонати оригінальні, налагоджені та працюють. Засновником, куратором та гідом є уродженець Полянок Микола Михайлович Кобилянський – місцевий ентузіаст-краєзнавець.

Релігія

Римо-католицький костьол Святої Марії Магдаліни, вул. Зарічна, 6, збудований 1995 р.. Орден Братів Менших в Україні. Провінція святого Архангела Михаїла.

image
Римо-католицький костьол Святої Марії Магдаліни, смт Полянка

Уродженці

Див. також

Примітки

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)
  2. Мапа Волинської губернії Шуберта Ф.Ф.
  3. Полянка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  4. Žytomyr. Oblderžadmin., Derž. Arch. Žytomyr. Obl (2007). Administratyvno-terytorial·nyj ustrij Žytomyrščyny : 1795-2006 roky : dovidnyk. Žytomyr: Volyn·. ISBN . OCLC 644973295.
  5. https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/

Джерела

  • Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 Довідник. — Житомир: Волинь, 2007—620 с. — ISBN 966—690–090—4
  • Список населених місць Волинської губернії. —  Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.

Посилання

  • Погода в смт Полянка
image Це незавершена стаття з географії Житомирської області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Polya nka selishe v Zvyagelskomu rajoni Zhitomirskoyi oblasti Ukrayina Vhodit do skladu Baranivskoyi miskoyi gromadi selishe PolyankaKrayina UkrayinaOblast Zhitomirska oblastRajon Zvyagelskij rajonGromada Baranivska miska gromadaOsnovni daniZasnovano 1793Status iz 2024 rokuPlosha 3 3 km Naselennya 1400 01 01 2022 Gustota 506 6 osib km Poshtovij indeks 12742Telefonnij kod 380 4144Geografichni koordinati 50 15 24 pn sh 27 41 12 sh d 50 25667 pn sh 27 68667 sh d 50 25667 27 68667 Koordinati 50 15 24 pn sh 27 41 12 sh d 50 25667 pn sh 27 68667 sh d 50 25667 27 68667Visota nad rivnem morya 221 mVodojma r GnilushaVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya RadulinoDo stanciyi 18 kmDo rajcentru avtoshlyahami 5 kmSelishna vladaAdresa 12742 Zhitomirska obl Baranivskij r n smt Polyanka vul Promislova 3Golova selishnoyi radi Ilchuk Lyubov VolodimirivnaKartaPolyankaPolyankaU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Polyanka GeografiyaCherez selishe protikaye richka Gnilusha prava pritoka Sluchi r GnilushaIstoriyaSelo Po lyanki kolishnya nazva zasnuvav vlasnik usogo Chortorijskogo mayetku magnat Karol Prushinskij na pochatku 1790 h rr Nim bulo pereseleno kilka dvoriv selyan iz sela Gordiyivka ta mistechka Nova Chortoriya U 1870 h rokah Polyanku j navkolishni zemli pridbav rosijskij general Viktor Nizhinskij Vid kincya 19 stolittya i do 1905 roku v Polyanci pracyuvala cegelnya M P Gripari zgodom u selishi postav zavod yakij vipuskav ceglu j goncharni virobi Nini tut diye privatne pidpriyemstvo TOV Polyankivska keramika yake vipuskaye elektrofarforovu produkciyu Naselennya skladaye 1580 osib na 2022 r V selishi ye shkola diye z 1925 r 188 uchniv ditsadok 75 vihovanciv ambulatoriya budinok kulturi 1906 rik Spisok naselennyh mest Volynskoj gubernii U 1906 roci selo Baranivskoyi volosti Novograd Volinskogo povitu Volinskoyi guberniyi Vidstan vid povitovogo mista 40 verst vid volosti 5 verst Dvoriv 146 meshkanciv 492 Miscevi zemlevlasniki u 1913 r Petro Lvovich Svyeshnikov dvoryanin u rozmiri 1750 desyatin Homa Ignatovich Sicinskij mishanin 128 desyatin Spisok zemlevladelcev i arendatorov Volynskoj gubernii vo vladenii koih nahoditsya ne menee 50 desyatin zemli Zhitomir Volynskij gub stat kom 1913 s 161 1923 rik Materialy po administrativno territorialnomu deleniyu Volynskoj gubernii Zhitomir derevnya Baranovskoj volosti 166 dvorov 755 naseleniya s 149 1932 1933 roki Pid chas organizovanogo radyanskoyu vladoyu Golodomoru 1932 1933 rokiv pomer shonajmenshe 51 zhitel selisha 1935 rik DAZhO F P 116 Op 1 Spr 173 Ark 88 89 politiko ekonomichna harakteristika NKVS Selo Polyanka nacionalne polske maye naselennya 813 cholovik z nih polyakiv 572 ukrayinciv 239 i yevreyiv 2 Do vesni 1934 roku v seli bulo 2 kolgospi vesnoyu odin kolgosp pereselenij v Dnipropetrovsku oblast Protyagom ostannih rokiv selo chinilo viklyuchnij opir zahodam partiyi ta radyanskoyi vladi Selo zasmicheno reshtkami rozbitogo kurkulstva ta antiradyanskih elementiv Polske naselennya vkazanogo sela vorozhe nalashtovane do vsih zahodiv vladi yaki provodyatsya v seli U period petlyurivshini chastkovo bralo uchast proti Chervonih chastin Spivchutlivo vidnosilos naselennya sela do perebuvannya polskoyi armiyi mayetsya na uvazi 1920 roku U period kolektivizaciyi bula zhinocha volinka po rozboru majna kolgospu Zafiksovani fakti nacionalistichnih proyaviv Vidmicheni simpatiyi naselennya do Pilsudskogo 1946 Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 7 6 1946 Pro zberezhennya istorichnih najmenuvan ta utochnennya i vporyadkuvannya nayavnih nazv silrad i naselenih punktiv zhitomirskoyi oblasti Hutir Shabativ zavod Polyanskoyi silskoyi Radi imenuvati hutir Zavodskij hutir Shabativ Pershe masove zaselennya polyakami nashogo krayu vidbuvalosya pislya Lyublinskoyi uniyi v 1569 roci Na pochatku 1800 rokiv projshla druga velika hvilya pereselennya polyakiv na vilni zemli Volini Carskim ukazom vid 12 04 1804 r rosijskij uryad zaohochuvav pereselennya polyakiv na zemli Volinskoyi guberniyi dlya spriyannya rozvitku zemlerobstva i promislovosti Polski pomishiki pereselyalis iz svoyimi kriposnimi selyanami V nashij miscevosti pereselencyam nadavalis zemli vid richki Sluch i na shid do Ulyanivki Po shlyahu Baranivka Miropol buli nadani zemli polskim dvoryanam Grontkovskim chut dalshe po shlyahu Kuchinskim a po shlyahu na Budisko poselyalis Kosinski Yankovski Selyanski Kostecki Chernecki ta inshi Iz cih rodinnih poselen utvoryuvalis neveliki hutori nazvi yakim davali vid prizvish zaselenih Zgodom ci rodinni hutori pochali perejmenovuvati tak v 1850 h rokah hutir Grontkovskih stali nazivati hutir Shabativ Na Polissi shiroko rozvivalis lisohimichni promisli smolokurinnya digtyarnij napirnij desho ranishe potashnij selitryanij Na shlyahu z Baranivki na Miropol yevreyi z Baranivki mali svoyi smolovarni ta digtyarni piznishe nad shlyahom pobuduvali korchmu Po subotam u yevreyiv vidpochinok Shabbat a po p yatnicyam voni provodili obryadi zustrichi Shabatta shabatovi veseluhi u nih bula pogovirka Yak zustrinesh Shabbat tak projde i nastupnij tizhden ot i staralis zustriti jogo veselo Obryad zustrichi rozpochinavs z molebni a dali pochinalas veseluha z pisnyami tancyami muzikuyu Meshkanci navkolishnih hutoriv chuyuchi cej gomin govorili yevreyi svyatkuyut shabatovi Tak v seredini 1800 h rokiv i buv perejmenovanij hutir Grontkovskih na hutir Shabativ Hutir buv nevelichkim znahodivs vzdovzh shlyahu na Miropol prozhivali rodini Grontkovskih Bochkovskih Zozulinskih Cherkavskih Kobilyanskih Zhukovskih Dobrovolskih Baginskih Domashevskih Mokrickih Madyejskih Danilevich Krasnovskih Dombrovskih Zharchinskih Proisnuvav hutir Shabativ majzhe sto rokiv u 1940 h rokah buv perejmenovanij na hutir Zavodskij a v 1958 roci buv ob yednanij iz selom Polyanki z rozpovidi miscevogo krayeveda Mikoli Kobilyanskogo 1 V 1906 r na hutori bulo 3 hati ta 64 zhitelya a vzhe v 1911 r 11 hat ta 73 zhitelya Do velikih zemelnih dilyanok nalezhalo 128 desyatin 1911 g 1958 hutir Shabativ ob yednanij iz selom Polyanki 1973 rik Istoriya mist i sil URSR Zhitomirska oblast P0 LYaNKI selishe miskogo tipu centr selishnoyi Radi deputativ trudyashih roztashovane obabich richki Gnilushki pritoki richki Sluchi za 5 km vid rajcentru za 20 km vid zaliznichnoyi stanciyi Miropil Dvoriv 516 naselennya 1 9 tis cholovik Selishnij Radi pidporyadkovane s Budisko V Polyankah diyut elektrofarforovij zavod im 8 Bereznya zasnovanij 1906 roku ta rilnicha brigada kolgospu im HUII z yizdu VKP b Pracyuyut vosmirichna shkola de 16 uchiteliv navchayut 320 ditej klub na 200 misc dvi biblioteki z knizhkovim fondom 5 8 tis primirnikiv ambulatoriya medpunkt poshtove viddilennya chotiri magazini Za uspihi v rozvitku promislovogo j silskogospodarskogo virobnictva 162 cholovika nagorodzheni ordenami j medalyami SRSR v t ch ordenom Zhovtnevoyi Revolyuciyi P A Yankovskij Partijna organizaciya sela ob yednuye 55 komunistiv dvi komsomolski 189 chleniv VLKSM Selo vidome z 1880 roku Pid chas revolyuciyi 1905 roku selyani vipasali hudobu v panskomu lisi Shob z nimi rozpravitisya vlasti viklikali karateliv Obureni selyani ozbroyivshis kilkami j kosami Yih rozignali Koli dijshla zvistka pro Veliku Zhovtnevu socialistichnu revolyuciyu selyani z chervonim praporom vijshli na demonstraciyu Radyanska vlada vstanovlena v sichni 1918 roku Na frontah Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni voyuvali 74 zhiteli selisha z nih 13 zaginuli v boyah z nimecko fashistskimi zagarbnikami V seli diyala pidpilna partijna organizaciya v skladi 50 cholovik yaka naprikinci 1942 roku vlilas u partizanskij zagin im Suvorova 65 uchasnikiv Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni nagorodzheno bojovimi ordenami j medalyami V selishi visochit obelisk na chest voyina moskvicha D Chizhova yakij zaginuv vizvolyayuchi selishe vid fashistskih okupantiv s 161 162 2007 rik Administrativno teritorialnij ustrij Zhitomirshini 1795 2006 Zhitomir Vid vo Volin 2007 POLYaNKA smt Polyanki do 03 04 67 s Gub Volinska pov Novograd Volinskij vol Baranivska okr Zhitomirska Volinska Novograd Volinska r n Baranivskij 07 03 23 08 12 66 Novograd Volinskij 30 12 62 s r Polyankivska 1923 Zarichanska 17 08 64 Polyankivska s shna 03 04 67 s 411 NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 98 53 rosijska 1 36 inshi ne vkazali 0 11 PromislovistPolyankivskij elektroporcelyanovij zavod Polyankivskij porcelyanovij zavod TOV Polyankivska keramika Pam yatki ta kulturaKrayeznavchij muzej POLISKA HATA vul Kalinova 4 Muzejnimi eksponatami ye sam budinok 1905 r nalezhav rodu Yankovskih ta podvir ya zi starovinnimi rechami praski mebli goncharni virobi verstak na yakomu pleli postoronki vizhki dlya konej ta bagato inshogo Vsi eksponati originalni nalagodzheni ta pracyuyut Zasnovnikom kuratorom ta gidom ye urodzhenec Polyanok Mikola Mihajlovich Kobilyanskij miscevij entuziast krayeznavec ReligiyaRimo katolickij kostol Svyatoyi Mariyi Magdalini vul Zarichna 6 zbudovanij 1995 r Orden Brativ Menshih v Ukrayini Provinciya svyatogo Arhangela Mihayila Rimo katolickij kostol Svyatoyi Mariyi Magdalini smt PolyankaUrodzhenciMarushenko Volodimir Stanislavovich 1967 narodnij deputat Ukrayini 5 go ta 6 go sklikan Prijmak Vitalij Mikolajovich 1977 2014 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Grontkovskij Anton Dionisiyevich 1901 1987 polkovnik Vijska Polskogo Radyanskoyi Armiyi zamisnik ministra finansiv Polskoyi Narodnoyi Respubliki Kalinovskij Anton Petrovich 1937 1983 profesor doktor istorichnih nauk eks zaviduvach Kafedri istoriyi Ukrayini Lvivskij derzhavnij universitet Sidak Volodimir Stepanovich 1938 2019 doktor istorichnih nauk kandidat yuridichnih nauk profesor chlen korespondent APN Ukrayini eks rektor nacionalnoyi akademiyi Sluzhbi bezpeki Ukrayini General major Makarenko Petro Ivanovich 16 05 1955 27 10 1981 praporshik ZS SRSR zaginuv pri vikonanni bojovogo zavdannya v AfganistaniDiv takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Zhitomirska oblast PrimitkiStatistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2018 roku PDF Mapa Volinskoyi guberniyi Shuberta F F Polyanka Geoinformacijna sistema misc Golodomor 1932 1933 rokiv v Ukrayini Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Procitovano 18 chervnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Zytomyr Oblderzadmin Derz Arch Zytomyr Obl 2007 Administratyvno terytorial nyj ustrij Zytomyrscyny 1795 2006 roky dovidnyk Zytomyr Volyn ISBN 966 690 090 4 OCLC 644973295 https socialdata org ua projects mova 2001 DzherelaAdministrativno teritorialnij ustrij Zhitomirshini 1795 2006 Dovidnik Zhitomir Volin 2007 620 s ISBN 966 690 090 4 Spisok naselenih misc Volinskoyi guberniyi Zhitomir Volinska gubernska tipografiya 1906 219 s PosilannyaPogoda v smt PolyankaCe nezavershena stattya z geografiyi Zhitomirskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ