Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ке́рли (давн-англ. churl або ceorl) — прошарок простих вільних селян-землеробів в англосаксонський період історії Англії. Керли становили основу англосаксонського суспільства. Поступово майнова диференціація у середовищі керлів призвела до виділення різних груп залежного селянства та падіння значення вільних землеробів, як соціальної страти давньоанглійського суспільства.
Соціальний статус
Спочатку англосаксонське слово ceol означало просто людину: керли були нащадками тої маси вільних англів, саксів та ютів, які у V-VI століттях пересікли Північне море розселились у Британії. У ранніх англосаксонських документах (закони Етельберта, короля Кенту, початок VII століття; закони Іне, короля Вессекса, 694 р.) не міститься ніяких згадок про залежних селян, що дозволяє зробити висновок, що основна маса населення англосаксонських королівств VI—VII століть була вільною. Особисті права та свободи керла підкреслювало встановлення достатньо значного вергельда (штрафу за насильницьку смерть): 200 срібних шилінгів у Вессексі і 100 золотих у Кенті.
Економічна основа
Економічну основу господарства керла і гарантію його особистої свободи складав достатньо великий земельний наділ — гайда (у Кенті — сулунг), що належав селянину на правах власності. Розмір наділу варіювався від 40 до 200 акрів і оброблявся силами керлів. Селяни користувались повною господарською самостійністю на своєму наділі, за винятком дяких обмежень, що накладались комунальним способом ведення господарства в окремих регіонах країни ( у Середній Англії). Окрім орної землі, розділеної, зазвичай, на ділянки, керли мали у громадському користуванні прилеглі ліси ти пасовиська. Панівним типом поселень керлів були невеликі села, розташовані у ранній період англосаксонської Британії, найчастіше, на берегах річок. Та громада не грала головну роль в англосаксонському селянстві — на перший план з найдавніших часів вийшли індивідуальні (точніше, родинні) способи господарювання.
Державні повинності
Вільний статус керла передбачав цілий ряд повинностей на користь держави. Найбільш тяжким було забов'язання сплати продуктової ренти (англо-сакс.: feorm) королю. Ця повинність виникла, судячи з усього, з традиційного звичая «кормління» короля у своїх підданих під час його переміщення по країні. Розміри продуктової ренти через бідність джерел не піддаються визначеню, але загальним принципом було надання групою керлів продуктів у розмірах, достатніх для утримання короля і його свити в один день на рік. Збір ренти проводився королівським збирачами по округах. Деяку оцінку продуктової ренти дають 694 р., в яких мається припис, що з земельної ділянки в гайд щорічно належить збирати такі продукти:
|
|
|
Грошових платежів і податкової системи в англосаксонських королівствах до вторгеннь вікінгів не існувало.
Крім продуктової ренти керли були забов'язані нести ще три види повинностей на користь держави, які в англосаксонських хартіях іменуються trimoda neccessitas:
- особиста участь у національному ополчені — фірді;
- виконання робіт по будівництву та ремонту мостів;
- виконання робіт по будівництву та ремонту королівських замків-бургів.
Ці повинності, зазвичай, були невідокремні від земельної ділянки навіть при надані його королем своїм наближеним або церкві. Розмір цих повинностей визначався виходячи з розміру земельної ділянки у гайдах.
Поява залежного селянства
Найважливішим процесом трансформації шару керлів в англосаксонській Британії була поступова втрата ними економічної та особистої свободи, що призводило до появи шару залежного селянства. Пощтовхом для початку процесу закріпачення вільних землеробів Англії стала недостатня економічна стійкість селянського господарства: земельний наділ керла дозволяв йому лише існувати і будь-який негативний зовнішній вплив (декілька років неврожаю, міжусобиці або набіги вікінгів, необхідність виплати данських грошей) міг призвести до розорення. У той же час королі все більш активно передавали землі своїм наближеним з англосаксонської знаті (тени) або церкві. При переданні земельних ділянок прав на збір продуктової ренти і отримання деяких інших повинностей від керлів переходило до нового землевласника. Поступово частина колишніх вільних землеробів була вимушена замість сплати продуктової ренти відпрацьовувати встановлену кількість днів у році на доменіальних землях свого лорда, а потім, і поступитись правом власності на свій наділ в обмін на заступництво збоку нього. У результаті в англосаксонській Англії до IX століття з'явився клас залежного селянства.
Вільне селянство продовжувало до кінця англосаксонського періоду грати суттєві роль, особливо в областях данського права (Данелазі). Про це свідчать і закони Кнуда (1016—1035), направлені на захист малих землевласників. Тим не менш, основною тенденцією соціального розвитку країни стала втрата селянством особистої свободи. Цей процес йшов нерівномірно і призвів до виділення декількох типів напіввільного та залежного селянства:
- геніти (лат. geneat) були вільні від роботи на землях сеньйора, за виключенням періодів збору врожаю та сінокосу, сплачували сеньйору ренту (певно, натуральну), супроводжували його, організовували полювання і виконували особисті доручення, віддавали одну свиню за користування пасовиськами госпордара;
- гебури (лат. gebur) працювали на доменіальних землях від 2 до 3 днів на тиждень, а також за наказом сеньйора могли притягатись до деяких додаткових робіт, сплачували натуральну та грошову ренту сеньйорові, але отримували від нього інвентар, наділ і худобу для заведення господарства. Гебур володів ділянкою прибл. у чверть гайди, а у випадку смерті його майно переходило до сеньйора;
- котсетли (лат. kotsetla) виконували деяку панщинну роботу на землях сеньйора (1 день на тиждень та 3 у період збору врожаю), не платили ренту і володіли незначними земельними ділянками (від 5 акрів), однак, як особисто вільні сплачували церковну десятину.
Тим не менш, до нормандського завоювання Англії керли, як шар особисто вільних, хоча і забов'язаних сеньйору, селян продовжував залишатись соціальною основою англосаксонського суспільства, протистоячи, з однієї сторони рабам, а з іншої — служилим людям та знаті.
Керли після нормандського завоювання
Нормандське завоювання не призвело до корінної зміни соціального статусу англосаксонського селянства. Хоча існує точка зору, що у результаті встановлення селянство було майже повністю закріпачене, та більшість сучасних дослідників її не розділяють. Спустошення часів завоювання, безумовно, сприяли зростанню кількості залежних селян, а введена нормандцями соціальна система феодалізму прискорила процеси закріпачення, але кардинальної зміни положення керлів безпосередньо після 1066 р. не відбулось. Нові нормандські землевласники залишили практично без змін систему соціальних та економічних відносин на селі.
У «Книзі Страшного суду»1086 р. основна маса селянства йменується латинським словом villani, що надавало можливість деяким історикам прирівнювати її до епохи розвинутого феодалізму і, відповідно, говорити про невільний характер цієї категорії. Та більш обґрунтованою на теперішній час визнається точка зору, що віллани «Книги Страшного суду» являють собою просто сільських мешканців, які проживали у селах та володіючих наділом, за який вони несли визначені повинності на користь сеньйора. Таким чином в цю категорію потрапляли самі широкі шари селян, включно з генітами, гебурами та іншими категоріями особисто залежних селян, чиї забов'язання відносно феодала могли бути мінімальними. Фактично villani кінця XI століття відповідали керлам більш ранніх періодів, що частково втратили економічну свободу. Цій категорії протистояли (bordarii), що представляли собою котсетлів англосаксонської Британії та були повністю залежні від свого сеньйора. Шар особисто вільних селян зберігівся і пізніше, протягом всієї історії Англії.
Виноски
- Співідношення вергельдів у Кенті та Вессексі приблизно дорівнювало 2:1, що свідчило про більший добробут і дещо вищий соціальний статус кентських керлів, у порівнянні із вільним селянами інших регіонів Англії.
- Stenton, F. Anglo-Saxon England. Oxford, 1973.
- Раннє прийняте написання цього терміну: trinoda neccessitas. Термін виник у кінці Х століття для опису повинностей, що відмінялись при пожалуваннях.
- Тесля, А. Англосаксонское общество. Сайт «Хронос» [ 4 Квітня 2006 у Wayback Machine.].
- История средних веков (под ред. Колесницкого), М., 1980.
- Stenton, F. Anglo-Saxon England, Oxford, 1973; Fisher D. F. V. Anglo-Saxon Age. London, 1983.
- «Книга Страшного суду» [ 3 Березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті Національного архіву Великої Британії
Посилання
- Закони англосаксонської Британії [ 7 Травня 2008 у Wayback Machine.](англ.)
Література
- Гуревич А. Я.: Из истории имущественного расслоения общинников в процессе феодального развития Англии. — Средние века. — вып. VIII. — М., 1955
- Гуревич А. Я.: Английское крестьянство в X — начале XI вв. — Средние века. — вып. IX. — М., 1957
- Соколова М. Н.: Свободная община и процесс закрепощения крестьян в Кенте и Уэссексе в VII—X вв. — Средние века. — вып. VI. — М., 1955.
- Stenton, F.: Anglo-Saxon England. Oxford, 1973
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ke rli davn angl churl abo ceorl prosharok prostih vilnih selyan zemlerobiv v anglosaksonskij period istoriyi Angliyi Kerli stanovili osnovu anglosaksonskogo suspilstva Postupovo majnova diferenciaciya u seredovishi kerliv prizvela do vidilennya riznih grup zalezhnogo selyanstva ta padinnya znachennya vilnih zemlerobiv yak socialnoyi strati davnoanglijskogo suspilstva Socialnij statusSpochatku anglosaksonske slovo ceol oznachalo prosto lyudinu kerli buli nashadkami toyi masi vilnih angliv saksiv ta yutiv yaki u V VI stolittyah peresikli Pivnichne more rozselilis u Britaniyi U rannih anglosaksonskih dokumentah zakoni Etelberta korolya Kentu pochatok VII stolittya zakoni Ine korolya Vesseksa 694 r ne mistitsya niyakih zgadok pro zalezhnih selyan sho dozvolyaye zrobiti visnovok sho osnovna masa naselennya anglosaksonskih korolivstv VI VII stolit bula vilnoyu Osobisti prava ta svobodi kerla pidkreslyuvalo vstanovlennya dostatno znachnogo vergelda shtrafu za nasilnicku smert 200 sribnih shilingiv u Vesseksi i 100 zolotih u Kenti Ekonomichna osnovaEkonomichnu osnovu gospodarstva kerla i garantiyu jogo osobistoyi svobodi skladav dostatno velikij zemelnij nadil gajda u Kenti sulung sho nalezhav selyaninu na pravah vlasnosti Rozmir nadilu variyuvavsya vid 40 do 200 akriv i obroblyavsya silami kerliv Selyani koristuvalis povnoyu gospodarskoyu samostijnistyu na svoyemu nadili za vinyatkom dyakih obmezhen sho nakladalis komunalnim sposobom vedennya gospodarstva v okremih regionah krayini u Serednij Angliyi Okrim ornoyi zemli rozdilenoyi zazvichaj na dilyanki kerli mali u gromadskomu koristuvanni prilegli lisi ti pasoviska Panivnim tipom poselen kerliv buli neveliki sela roztashovani u rannij period anglosaksonskoyi Britaniyi najchastishe na beregah richok Ta gromada ne grala golovnu rol v anglosaksonskomu selyanstvi na pershij plan z najdavnishih chasiv vijshli individualni tochnishe rodinni sposobi gospodaryuvannya Derzhavni povinnostiVilnij status kerla peredbachav cilij ryad povinnostej na korist derzhavi Najbilsh tyazhkim bulo zabov yazannya splati produktovoyi renti anglo saks feorm korolyu Cya povinnist vinikla sudyachi z usogo z tradicijnogo zvichaya kormlinnya korolya u svoyih piddanih pid chas jogo peremishennya po krayini Rozmiri produktovoyi renti cherez bidnist dzherel ne piddayutsya viznachenyu ale zagalnim principom bulo nadannya grupoyu kerliv produktiv u rozmirah dostatnih dlya utrimannya korolya i jogo sviti v odin den na rik Zbir renti provodivsya korolivskim zbirachami po okrugah Deyaku ocinku produktovoyi renti dayut 694 r v yakih mayetsya pripis sho z zemelnoyi dilyanki v gajd shorichno nalezhit zbirati taki produkti 10 bochok medu 300 hlibiv 12 vider temnogo elyu 30 vider svitlogo elyu 2 bika abo 10 baraniv 10 gusej 20 kurej 10 krugiv siru 1 barilo masla 5 lososiv 20 funtiv furazhu 100 vugriv Groshovih platezhiv i podatkovoyi sistemi v anglosaksonskih korolivstvah do vtorgenn vikingiv ne isnuvalo Krim produktovoyi renti kerli buli zabov yazani nesti she tri vidi povinnostej na korist derzhavi yaki v anglosaksonskih hartiyah imenuyutsya trimoda neccessitas osobista uchast u nacionalnomu opolcheni firdi vikonannya robit po budivnictvu ta remontu mostiv vikonannya robit po budivnictvu ta remontu korolivskih zamkiv burgiv Ci povinnosti zazvichaj buli nevidokremni vid zemelnoyi dilyanki navit pri nadani jogo korolem svoyim nablizhenim abo cerkvi Rozmir cih povinnostej viznachavsya vihodyachi z rozmiru zemelnoyi dilyanki u gajdah Poyava zalezhnogo selyanstvaNajvazhlivishim procesom transformaciyi sharu kerliv v anglosaksonskij Britaniyi bula postupova vtrata nimi ekonomichnoyi ta osobistoyi svobodi sho prizvodilo do poyavi sharu zalezhnogo selyanstva Poshtovhom dlya pochatku procesu zakripachennya vilnih zemlerobiv Angliyi stala nedostatnya ekonomichna stijkist selyanskogo gospodarstva zemelnij nadil kerla dozvolyav jomu lishe isnuvati i bud yakij negativnij zovnishnij vpliv dekilka rokiv nevrozhayu mizhusobici abo nabigi vikingiv neobhidnist viplati danskih groshej mig prizvesti do rozorennya U toj zhe chas koroli vse bilsh aktivno peredavali zemli svoyim nablizhenim z anglosaksonskoyi znati teni abo cerkvi Pri peredanni zemelnih dilyanok prav na zbir produktovoyi renti i otrimannya deyakih inshih povinnostej vid kerliv perehodilo do novogo zemlevlasnika Postupovo chastina kolishnih vilnih zemlerobiv bula vimushena zamist splati produktovoyi renti vidpracovuvati vstanovlenu kilkist dniv u roci na domenialnih zemlyah svogo lorda a potim i postupitis pravom vlasnosti na svij nadil v obmin na zastupnictvo zboku nogo U rezultati v anglosaksonskij Angliyi do IX stolittya z yavivsya klas zalezhnogo selyanstva Vilne selyanstvo prodovzhuvalo do kincya anglosaksonskogo periodu grati suttyevi rol osoblivo v oblastyah danskogo prava Danelazi Pro ce svidchat i zakoni Knuda 1016 1035 napravleni na zahist malih zemlevlasnikiv Tim ne mensh osnovnoyu tendenciyeyu socialnogo rozvitku krayini stala vtrata selyanstvom osobistoyi svobodi Cej proces jshov nerivnomirno i prizviv do vidilennya dekilkoh tipiv napivvilnogo ta zalezhnogo selyanstva geniti lat geneat buli vilni vid roboti na zemlyah senjora za viklyuchennyam periodiv zboru vrozhayu ta sinokosu splachuvali senjoru rentu pevno naturalnu suprovodzhuvali jogo organizovuvali polyuvannya i vikonuvali osobisti doruchennya viddavali odnu svinyu za koristuvannya pasoviskami gospordara geburi lat gebur pracyuvali na domenialnih zemlyah vid 2 do 3 dniv na tizhden a takozh za nakazom senjora mogli prityagatis do deyakih dodatkovih robit splachuvali naturalnu ta groshovu rentu senjorovi ale otrimuvali vid nogo inventar nadil i hudobu dlya zavedennya gospodarstva Gebur volodiv dilyankoyu pribl u chvert gajdi a u vipadku smerti jogo majno perehodilo do senjora kotsetli lat kotsetla vikonuvali deyaku panshinnu robotu na zemlyah senjora 1 den na tizhden ta 3 u period zboru vrozhayu ne platili rentu i volodili neznachnimi zemelnimi dilyankami vid 5 akriv odnak yak osobisto vilni splachuvali cerkovnu desyatinu Tim ne mensh do normandskogo zavoyuvannya Angliyi kerli yak shar osobisto vilnih hocha i zabov yazanih senjoru selyan prodovzhuvav zalishatis socialnoyu osnovoyu anglosaksonskogo suspilstva protistoyachi z odniyeyi storoni rabam a z inshoyi sluzhilim lyudyam ta znati Kerli pislya normandskogo zavoyuvannyaNormandske zavoyuvannya ne prizvelo do korinnoyi zmini socialnogo statusu anglosaksonskogo selyanstva Hocha isnuye tochka zoru sho u rezultati vstanovlennya selyanstvo bulo majzhe povnistyu zakripachene ta bilshist suchasnih doslidnikiv yiyi ne rozdilyayut Spustoshennya chasiv zavoyuvannya bezumovno spriyali zrostannyu kilkosti zalezhnih selyan a vvedena normandcyami socialna sistema feodalizmu priskorila procesi zakripachennya ale kardinalnoyi zmini polozhennya kerliv bezposeredno pislya 1066 r ne vidbulos Novi normandski zemlevlasniki zalishili praktichno bez zmin sistemu socialnih ta ekonomichnih vidnosin na seli U Knizi Strashnogo sudu 1086 r osnovna masa selyanstva jmenuyetsya latinskim slovom villani sho nadavalo mozhlivist deyakim istorikam pririvnyuvati yiyi do epohi rozvinutogo feodalizmu i vidpovidno govoriti pro nevilnij harakter ciyeyi kategoriyi Ta bilsh obgruntovanoyu na teperishnij chas viznayetsya tochka zoru sho villani Knigi Strashnogo sudu yavlyayut soboyu prosto silskih meshkanciv yaki prozhivali u selah ta volodiyuchih nadilom za yakij voni nesli viznacheni povinnosti na korist senjora Takim chinom v cyu kategoriyu potraplyali sami shiroki shari selyan vklyuchno z genitami geburami ta inshimi kategoriyami osobisto zalezhnih selyan chiyi zabov yazannya vidnosno feodala mogli buti minimalnimi Faktichno villani kincya XI stolittya vidpovidali kerlam bilsh rannih periodiv sho chastkovo vtratili ekonomichnu svobodu Cij kategoriyi protistoyali bordarii sho predstavlyali soboyu kotsetliv anglosaksonskoyi Britaniyi ta buli povnistyu zalezhni vid svogo senjora Shar osobisto vilnih selyan zberigivsya i piznishe protyagom vsiyeyi istoriyi Angliyi VinoskiSpividnoshennya vergeldiv u Kenti ta Vesseksi priblizno dorivnyuvalo 2 1 sho svidchilo pro bilshij dobrobut i desho vishij socialnij status kentskih kerliv u porivnyanni iz vilnim selyanami inshih regioniv Angliyi Stenton F Anglo Saxon England Oxford 1973 Rannye prijnyate napisannya cogo terminu trinoda neccessitas Termin vinik u kinci H stolittya dlya opisu povinnostej sho vidminyalis pri pozhaluvannyah Teslya A Anglosaksonskoe obshestvo Sajt Hronos 4 Kvitnya 2006 u Wayback Machine Istoriya srednih vekov pod red Kolesnickogo M 1980 Stenton F Anglo Saxon England Oxford 1973 Fisher D F V Anglo Saxon Age London 1983 Kniga Strashnogo sudu 3 Bereznya 2016 u Wayback Machine na sajti Nacionalnogo arhivu Velikoyi BritaniyiPosilannyaZakoni anglosaksonskoyi Britaniyi 7 Travnya 2008 u Wayback Machine angl LiteraturaGurevich A Ya Iz istorii imushestvennogo rassloeniya obshinnikov v processe feodalnogo razvitiya Anglii Srednie veka vyp VIII M 1955 Gurevich A Ya Anglijskoe krestyanstvo v X nachale XI vv Srednie veka vyp IX M 1957 Sokolova M N Svobodnaya obshina i process zakreposheniya krestyan v Kente i Uessekse v VII X vv Srednie veka vyp VI M 1955 Stenton F Anglo Saxon England Oxford 1973