Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Структура кристалів внутрішня будова кристалів яка визначається кількісним співвідношенням структурних одиниць атомів йо

Структура кристалів

Структура кристалів

Структура кристалів – внутрішня будова кристалів, яка визначається кількісним співвідношенням структурних одиниць (атомів, йонів, молекул), їх відносними розмірами, поляризаційними властивостями та взаємозв’язком між ними.

Загальний опис

Кожна кристалічна форма утворена однаковими симетрично розміщеними гранями, які відповідають плоским сіткам кристалічної ґратки. За симетрією структура кристалу завжди відповідає одному з 14 типів просторових ґраток Браве: триклінна (проста), моноклінна (проста, базоцентрована), ромбічна (проста, базоцентрована, об'ємноцентрована, гранецентрована), гексагональна (проста), тригональна (проста), тетрагональна (проста, об'ємноцентрована), кубічна (проста, об'ємноцентрована, гранецентрована).

Розрізняють упорядковану і невпорядковану (недосконалу) С.к. Перша характерна трансляційним повторенням паралелепіпедів, ідентичних за розмірами, хім. складом і положенням структурних одиниць всередині пакетів за винятком зміщень, які викликані тепловими коливаннями. Для другої (недосконалої) структури характерні відхилення від ідеальної кристалічної решітки.

Розрізняють також С.к. дефектну, яка виникає при заміні одних атомів іншими, а також пропусків атомів у вузлах кристалічної ґратки; при цьому виникає відхилення від стехіометричного складу. Залежно від переважних хімічних зв'язків виділяються 4 типи структур кристалів:

  • 1) металічні кристали складаються з однакових атомів, зв'язок між якими здійснюється за рахунок електронів, що вільно переміщаються між атомами (Сu, Mg і ін.);
  • 2) атомні (гомеополярні) кристали також складаються з однакових атомів, однак взаємодія між ними здійснюється за рахунок наявності електронів, загальних для сусідніх атомів (ковалентний зв'язок — алмаз, графіт і ін. );
  • 3) йонні (гетерополярні) кристали складаються з позитивно й негативно заряджених йонів — катіонів і аніонів (галіт і ін. );
  • 4) молекулярні кристали мають структури з відособленими групами частинок, які відповідають молекулам. Сили зв'язку між окремими молекулами пояснюються нерівномірним розподілом у них електричних зарядів (сили Ван-Дер-Ваальса).

Перехідні форми до молекулярних структур від йонних – це радикал-йонні й комплекс-йонні кристали, де є відособлені групи атомів, що являють собою електронегативні або електропозитивні комплекси. Шаруваті структури складаються із частинок, згрупованих у вигляді ясно виражених шарів.

Окремі різновиди

СТРУКТУРА КРИСТАЛІВ АКСІАЛЬНА – виділяється за принципом зв'язку між формою елементарного гнізда й габітусом кристалів. Структура, при якій структурні одиниці з'єднуються між собою в одному напрямку, утворюючи нескінченні ланцюги. Серед С.к.а. виділяються типово ланцюгові і ланцюгоподібні. С.к.а. характеризуються селен, телур, ртуть, нікелін, натроліт, піроксени, амфіболи. Структура кварцу розглядається як проміжна між ізометричною й ланцюговою.

СТРУКТУРА КРИСТАЛІВ АНІЗОМЕТРИЧНА – те ж саме, що й структура кристалів планарна.

СТРУКТУРА КРИСТАЛІВ ІЗОМЕТРИЧНА – виділяється за принципом зв'язку між формою елементарного гнізда й габітусом кристалів. Основою більшості С.к.і. служить кубічна упаковка або об'ємноцентрована кубічна ґратка. Ізометричну структуру кристала мають шпінелі, галіту, сфалериту, флюориту і т.д.

СТРУКТУРА КРИСТАЛІВ КАРКАСНА – найбільш складне структурне угруповання силікатів, коли кремнекисневі тетраедри утворюють безперервні тривимірні каркаси. Кожний йон кисню належить двом тетраедрам. Хім. формула комплексних аніонів каркасної будови[Sin-xAlxO2n], тому що частина йонів Si4+ замінена йонами Al3+, завдяки чому цей радикал має деякий залишковий негативний заряд. Прикладом є структури кварцу, польових шпатів.

СТРУКТУРА КРИСТАЛІВ КІЛЬЦЕВА – структурне угруповання силікатів, коли комплексний аніон складається з 3, 4 або 6 кремнекисневих тетраедрів, зв'язаних один з одним через 2 загальні вершини в замкнені плоскі ізольовані кільця.

СТРУКТУРА КРИСТАЛІВ СТРІЧКОВА – структурне угруповання силікатів, коли кремнекисневі тетраедри утворюють здвоєні ланцюжки. Радикал представлений у вигляді [Si4O11]6-. Прикладом таких структур є структура амфіболів. Належить до аксіальної групи структур.

СТРУКТУРА КРИСТАЛІВ ЛИСТОВА – структурне угруповання силікатів, коли кремнекисневі тетраедри утворюють двовимірні шари-аркуші. Тетраедри з'єднуються один з одним трьома загальними вершинами. Радикал представлений у вигляді [Si2O5]5-. Таку структуру мають каолініт, пірофіліт, тальк, слюди. Належить до планарних (листуватих) структур.

СТРУКТУРА КРИСТАЛІВ ПЛАНАРНА – один з трьох морфологічних типів структур кристалів. За І. Костовим, характеризується співвідношеннями елементів кристалу.

Див. також

Література

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Struktura kristaliv vnutrishnya budova kristaliv yaka viznachayetsya kilkisnim spivvidnoshennyam strukturnih odinic atomiv joniv molekul yih vidnosnimi rozmirami polyarizacijnimi vlastivostyami ta vzayemozv yazkom mizh nimi Zagalnij opisKozhna kristalichna forma utvorena odnakovimi simetrichno rozmishenimi granyami yaki vidpovidayut ploskim sitkam kristalichnoyi gratki Za simetriyeyu struktura kristalu zavzhdi vidpovidaye odnomu z 14 tipiv prostorovih gratok Brave triklinna prosta monoklinna prosta bazocentrovana rombichna prosta bazocentrovana ob yemnocentrovana granecentrovana geksagonalna prosta trigonalna prosta tetragonalna prosta ob yemnocentrovana kubichna prosta ob yemnocentrovana granecentrovana Rozriznyayut uporyadkovanu i nevporyadkovanu nedoskonalu S k Persha harakterna translyacijnim povtorennyam paralelepipediv identichnih za rozmirami him skladom i polozhennyam strukturnih odinic vseredini paketiv za vinyatkom zmishen yaki viklikani teplovimi kolivannyami Dlya drugoyi nedoskonaloyi strukturi harakterni vidhilennya vid idealnoyi kristalichnoyi reshitki Rozriznyayut takozh S k defektnu yaka vinikaye pri zamini odnih atomiv inshimi a takozh propuskiv atomiv u vuzlah kristalichnoyi gratki pri comu vinikaye vidhilennya vid stehiometrichnogo skladu Zalezhno vid perevazhnih himichnih zv yazkiv vidilyayutsya 4 tipi struktur kristaliv 1 metalichni kristali skladayutsya z odnakovih atomiv zv yazok mizh yakimi zdijsnyuyetsya za rahunok elektroniv sho vilno peremishayutsya mizh atomami Su Mg i in 2 atomni gomeopolyarni kristali takozh skladayutsya z odnakovih atomiv odnak vzayemodiya mizh nimi zdijsnyuyetsya za rahunok nayavnosti elektroniv zagalnih dlya susidnih atomiv kovalentnij zv yazok almaz grafit i in 3 jonni geteropolyarni kristali skladayutsya z pozitivno j negativno zaryadzhenih joniv kationiv i anioniv galit i in 4 molekulyarni kristali mayut strukturi z vidosoblenimi grupami chastinok yaki vidpovidayut molekulam Sili zv yazku mizh okremimi molekulami poyasnyuyutsya nerivnomirnim rozpodilom u nih elektrichnih zaryadiv sili Van Der Vaalsa Perehidni formi do molekulyarnih struktur vid jonnih ce radikal jonni j kompleks jonni kristali de ye vidosobleni grupi atomiv sho yavlyayut soboyu elektronegativni abo elektropozitivni kompleksi Sharuvati strukturi skladayutsya iz chastinok zgrupovanih u viglyadi yasno virazhenih shariv Okremi riznovidiSTRUKTURA KRISTALIV AKSIALNA vidilyayetsya za principom zv yazku mizh formoyu elementarnogo gnizda j gabitusom kristaliv Struktura pri yakij strukturni odinici z yednuyutsya mizh soboyu v odnomu napryamku utvoryuyuchi neskinchenni lancyugi Sered S k a vidilyayutsya tipovo lancyugovi i lancyugopodibni S k a harakterizuyutsya selen telur rtut nikelin natrolit pirokseni amfiboli Struktura kvarcu rozglyadayetsya yak promizhna mizh izometrichnoyu j lancyugovoyu STRUKTURA KRISTALIV ANIZOMETRIChNA te zh same sho j struktura kristaliv planarna STRUKTURA KRISTALIV IZOMETRIChNA vidilyayetsya za principom zv yazku mizh formoyu elementarnogo gnizda j gabitusom kristaliv Osnovoyu bilshosti S k i sluzhit kubichna upakovka abo ob yemnocentrovana kubichna gratka Izometrichnu strukturu kristala mayut shpineli galitu sfaleritu flyuoritu i t d STRUKTURA KRISTALIV KARKASNA najbilsh skladne strukturne ugrupovannya silikativ koli kremnekisnevi tetraedri utvoryuyut bezperervni trivimirni karkasi Kozhnij jon kisnyu nalezhit dvom tetraedram Him formula kompleksnih anioniv karkasnoyi budovi Sin xAlxO2n tomu sho chastina joniv Si4 zaminena jonami Al3 zavdyaki chomu cej radikal maye deyakij zalishkovij negativnij zaryad Prikladom ye strukturi kvarcu polovih shpativ STRUKTURA KRISTALIV KILCEVA strukturne ugrupovannya silikativ koli kompleksnij anion skladayetsya z 3 4 abo 6 kremnekisnevih tetraedriv zv yazanih odin z odnim cherez 2 zagalni vershini v zamkneni ploski izolovani kilcya STRUKTURA KRISTALIV STRIChKOVA strukturne ugrupovannya silikativ koli kremnekisnevi tetraedri utvoryuyut zdvoyeni lancyuzhki Radikal predstavlenij u viglyadi Si4O11 6 Prikladom takih struktur ye struktura amfiboliv Nalezhit do aksialnoyi grupi struktur STRUKTURA KRISTALIV LISTOVA strukturne ugrupovannya silikativ koli kremnekisnevi tetraedri utvoryuyut dvovimirni shari arkushi Tetraedri z yednuyutsya odin z odnim troma zagalnimi vershinami Radikal predstavlenij u viglyadi Si2O5 5 Taku strukturu mayut kaolinit pirofilit talk slyudi Nalezhit do planarnih listuvatih struktur STRUKTURA KRISTALIV PLANARNA odin z troh morfologichnih tipiv struktur kristaliv Za I Kostovim harakterizuyetsya spivvidnoshennyami elementiv kristalu Div takozhStruktura girskih poridLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2013 T 3 S Ya 644 s Lazarenko Ye K Vinar O M Mineralogichnij slovnik K Naukova dumka 1975 774 s

Дата публікації:
Топ