Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Структура гірських порід — характеристика міри кристалічності гірських порід, що залежить від розміру і форми мінеральних зерен, їх взаємодії один з одним і з вулканічним склом.
Загальна характеристика
Міра кристалічності магматичних порід зростає з переходом від вулканічних до жильних (дайкових) і плутонічних (інтрузивних) порід. Відповідно для вулканічних порід характерні склувата, неповнокристалічна, повнокристалічна, афірова і порфірова С.г.п., а структура основної маси цих порід вітрофірова, гіалопілітова (андезитова), пілотакситова, трахітова, інтерсертальна, інтерґранулярна (долеритова), офітова, пойкілоофітова і інш. Жильні породи мають звичайно порфіровидну, тонкозернисту і дрібнозернисту структуру.
До особливого типу належать грубозернисті структури пегматитів. Для плутонічних порід характерні явнокристалічна, дрібнозерниста і середньозерниста структура. Структури метаморфічних порід називаються кристалобластовими.
Метасоматичні гірські породи мають такі ж кристалобластові структури, як і метаморфічні, але в них сильніше виявлена тенденція до утворення псевдоморфоз і внаслідок цього краще зберігаються релікти первинних структур. Дислокаційний метаморфізм порід виражається в їх деформації, ґрануляції, дробленні, перетиранні. Шоковий, або ударний метаморфізм з утворенням імпактитів характеризується особливими С.г.п. внаслідок дроблення і виникнення типоморфних мінералів і мономінерального скла, які зберігають морфологічні межі мінералів, що раніше існували.
Структури осадових порід відображають умови накопичення осадів і їх подальшого перетворення. За крупністю зерна розрізнюються: лептопелітова (тонкопелітова), пелітова (глиниста), крупнопелітова (мулиста), алевропелітова, алевритова (пилувата), алевропсамітова, псамітова (піщана), псевдопсамітова, псефітова (крупноуламкова), агломератова і інш. С.г.п. Форму уламків відображають такі С.г.п. як кластична, щебенева, брекчієва, гравійна, гравійно-галькова, оолітова, сфероїдна, центрична, ґлобулярна. Склад уламків осадових порід відображають попелова, туфова, туфітова, аркозова, ґрауваккова, детритова, грудкувата, копролітова структури.
Окремі різновиди структури гірських порід
СТРУКТУРА АГЛОМЕРАТОВА — різновид уламкової структури пірокластичних порід, що складаються г.ч. з великих уламків — вулканічних бомб, лапілей і брил.
СТРУКТУРА АГПАЇТОВА — різновид гіпідіоморфнозернистої структури, притаманної для нефелінових сієнітів (в тому числі агпаїтів Півд. Ґренландії). Характеризується ідіморфізмом лужних польових шпатів і нефеліну по відношенню до кольорових мінералів.
СТРУКТУРА АДІАГНОСТИЧНА — надзвичайно тонка структура деяких вивержених та метаморфічних порід, складові частини яких не розрізняються навіть під мікроскопом (порфіроїди, мілоніти тощо).
СТРУКТУРА АКСІОЛІТОВА — структура кислих склуватих вулканічних порід, що характеризується наявністю аксіолітів — сферолітових утворів, у яких волокна групуються у вигляді радіальних променів навколо прямої або вигнутої лінії, а не навколо центру, як у власне сферолітах.
СТРУКТУРА АЛОТРІОМОРФНОЗЕРНИСТА — характерна тим, що мінерали, які складають гірські породи, не мають специфічних кристалографічних контурів, тобто алотріоморфні (ксеноморфні). Син.: структура паналотріморфнозерниста, панксеноморфнозерниста.
СТРУКТУРА АЛЬВЕОЛЯРНА — те ж саме, що структура петльова.
СТРУКТУРА АМІГДАЛОЇДНА — характерна наявністю в гірських породах миндалин-пустот, заповнених цеолітами, мінералами кремнієвої кислоти, кальцитом, хлоритом, епідотом та ін. постмагматичними продуктами.
СТРУКТУРА АНДЕЗИТОВА — структура основної маси ефузивних порід середнього складу. Являє собою повсть голчастих мікролітів, просякнутих склом або продуктами розсклування. Син. : структура гіалопілітова.
СТРУКТУРА АПЛІТОВА — характерна однаковим степенем ідіоморфізму кварцу та польових шпатів. Властива аплітовим жильним породам. Див. апліт.
СТРУКТУРА АФАНІТОВА — макроскопічно однорідна структура щільних вулканічних порід (афанітів), що складаються зі скла і дрібних кристалічних індивідів, нерозрізнюваних без мікроскопа. Див. афанітова порода.
СТРУКТУРА АФІРОВА — Див. афірова структура.
СТРУКТУРА БЕТОННА — те ж саме, що структура цементна.
СТРУКТУРА БІТУМІНОЗНА (СТРУКТУРА БІТУМІНОЗНОЇ ДІЛЯНКИ) — просторова неоднорідність у якісному складі бітумінозних речовин у межах єдиної бітумонасиченої зони г.п. Обумовлена процесами природного хроматографічного фракціонування. Особливо добре виражена в карбонатних породах. Виявляється за допомогою люмінесценції (звичайно під люмінесцентним мікроскопом).
СТРУКТУРА БЛАСТОВА (БЛАСТИЧНА) — загальний термін для означення усіх структур, що виникли в результаті бластезу. Розрізняють структури бластоґранітову, бластоофітову і т. д. Син.: структура кристалобластова (кристалобластична), катабластична.
СТРУКТУРА БОСТОНІТОВА — структура основної маси сієнітових схизолітів (жильних магматичних порід типу бостонітів, бостонітових порфірів), що характеризується флюїдально або безладно розташованими, часто вилковими лейстами (пластинчастими, брускоподібними утвореннями) лужного польового шпату зі звивистими, зубчастими границями.
СТРУКТУРА БРЕКЧІЄВИДНА (БРЕКЧІЄВА) — структура магматичних та метаморфічних порід, що характеризується наявністю кутастих уламків і цементуючої маси, причому остання суттєво відрізняється від уламків або мінеральної складової за структурою або генезисом.
СТРУКТУРА БРЕКЧІЄВИДНО-ТАКСИТОВА — характеризується відсутністю поступових переходів між ділянками різного складу або різної структури.
СТРУКТУРА ВАРІОЛІТОВА (від фр. variole — віспа) — різновид сферолітової структури, яка зустрічається в основних вулканічних породах. На вивітреній поверхні варіолі виступають у вигляді віспин.
СТРУКТУРА ВІНЦЕВА — структура глибинних основних порід (олівінових габро, норитів, троктолітів) з первинномагматичними облямівками наростання, обумовленими послідовним виділенням і наростанням новоутворених мінералів на більш ранніх мінеральних утвореннях. Син. : структура коронітова.
СТРУКТУРА ВІТРОКЛАСТИЧНА — різновид кластичної структури вулканічних туфів, що складаються переважно з уламків вулканічного скла незалежно від їхньої форми й розміру. Син.: попелова структура.
СТРУКТУРА ВІТРОФІРОВА — Див. склувата структура.
СТРУКТУРА ВІЧКОВА — структура тільки фельдшпатидових порід, у яких кольорові мінерали розташовуються тангенціально або радіально навколо ідіоморфних кристалів анальциму або лейциту, які утворюють вічка — оцели. У процесі росту вічка-оцели не захоплюють пойкілітово-кольорові мінерали, а відсувають їх. Син. : структура оцелярна (оцелярова). Див. також фельдшпатоїди.
СТРУКТУРА ГАБРОВА — зерниста, близька до алотріоморфнозернистої структури глибинних основних порід — габро, габро-норитів, що характеризується ізометричними формами плагіоклазу й кольорових мінералів зі слабким ідіоморфізмом.
СТРУКТУРА ГАБРО-ДІАБАЗОВА — проміжна між габровою і діабазовою, характерна для тіл габро-діабазів, внутрішніх частин діабазових сіллів і нижніх горизонтів діабазових покривів. У порівнянні з габровою структурою, плагіоклаз тут відрізняється помітним, але не різким ідіоморфізмом стосовно піроксену або ін. фемічному мінералу. Син. структура габро-офітова.
СТРУКТУРА ГАБРО-ОФІТОВА — те ж саме, що структура габро-діабазова.
СТРУКТУРА ГІАЛІНОВА — те ж саме, що структура склувата.
СТРУКТУРА ГІАЛОПІЛІТОВА — те ж саме, що структура андезитова.
СТРУКТУРА ГІПІДІОБЛАСТОВА — зерниста структура метаморфічних порід, при якій різні мінерали мають різні ступені ідіоморфізмму ().
СТРУКТУРА ГІПІДІОМОРФНОЗЕРНИСТА — невпорядкована зерниста структура глибинних гірських порід складного складу, що характеризується різним ступенем ідіоморфізму мінералів (найбільш ідіоморфні — темноколірні мінерали, менш ідіоморфні — польові шпати, найменше — кварц). Різновидами цієї структури гірських порід є: ґранітова, монцонітова, офітова й ін.
СТРУКТУРА ГЛОМЕРОПОРФІРОВА — різновид порфірової структури, при якій фенокристали утворюють зростки або скупчення.
СТРУКТУРА ГРАНОБЛАСТОВА (ГРАНОБЛАСТИЧНА) — різновид бластової структури, при якій порода складена г.ч. ізометричними зернами, що мають різну форму — округлу, поліедричну, зубчасту тощо. Властива для ґнейсів, амфіболітів, еклогітів, мармуру, кварциту і ін. метаморфічних порід.
СТРУКТУРА ГРАНОКЛАСТИЧНА — зерниста катакластична структура порід, які витримали механічний вплив. Характерна наявність кварц-полевошпатових і кварцових ділянок мозаїчної структури. Цим же терміном позначають і наявність аналогічних ділянок у породах ультрамілонітової структури.
СТРУКТУРА ГРАНОФІРОВА — структура основної маси деяких кислих і середніх порфірових порід, що складається із закономірних зростків польового шпату й кварцу. Генезис її пов'язаний із кристалізацією по типу евтектики, можливе метасоматичне походження.
СТРУКТУРА ГРАНУЛІТОВА — 1. Аплітова структура. 2. Структура краплинного кварцу в аплітах; 3. Мозаїчна структура метаморфічних порід і структура вивержених порід, що нагадує структуру зернистого пісковику. Зайвий термін.
СТРУКТУРА ГРАНУЛЯЦІЙНА — розвивається у результаті грануляції зерен мінералів.
СТРУКТУРА ГРАФІЧНА — характеризується закономірним проростанням двох мінералів, причому мінерал, присутній у меншій кількості, включений в ін. у вигляді окремих вростків що за формою нагадують клинчасті письмена й мають однакове оптичне орієнтування. Виникає часто при кристалізації по типу евтектики й властива кислим гірським породам.
СТРУКТУРА ҐЛОБУЛЯРНА — 1. Структура трахібазальту, яка містить ґлобули — округлі утворення анальциму, оточені кристалами польового шпату й піроксену. 2. Структура склуватих гірських порід, яка містить сфероїдні утворення, — ґлобуліти, розсіяні у фельзитовій масі.
СТРУКТУРА ҐРАНІТОВА — Див. ґранітова структура.
СТРУКТУРА ҐРАНІТОЇДНА — Див. ґранітоїдна структура.
СТРУКТУРА ҐРАНІТ-ПОРФІРОВА — те ж саме, що структура гірських порід порфіровидна.
СТРУКТУРА ДІАБАЗОВА — Див. діабазова структура.
СТРУКТУРА ДІАБЛАСТОВА (ДІАБЛАСТИЧНА) — різновид бластової структури, що характеризується взаємним проростанням двох або декількох мінералів; при цьому окремі мінеральні індивіди не є суцільними, а розпадаються на ряд вростків, розділених між собою речовиною, що належать ін. мінеральному індивідові. Схожа з пегматитовою структурою.
СТРУКТУРА ДОЛЕРИТОВА — різновид діабазової структури, при якій кожний проміжок між ідіоморфними лейстами плагіоклазу зайнято декількома ксеноморфними зернами піроксену (нерідко разом з олівіном). Син.: структура інтергранулярна. Див. також долерит.
СТРУКТУРА ЕВПОРФІРОВА — чітко виражена порфірова структура з фенокристалами, які ідентифікуються неозброєним оком.
СТРУКТУРА ЕВТЕКТИЧНА — характеризується взаємними закономірними (пегматитовими) проростаннями мінералів (напр., калієвий польовий шпат і кварц, олівін і авгіт). Обумовлена одночасною кристалізацією з евтектичного розплаву мінералів, що зростаються. Термін С. е. може застосовуватися до структур тільки вивержених порід. Див. евтектика.
СТРУКТУРА ЕВТЕКТОФІРОВА — те ж саме, що структура порфіровидна. СТРУКТУРА ЗУБЧАСТА — різновид гранобластової структури, що характеризується неправильними зубчастими обмеженнями зерен гірських порід. Властива кварцитам, мармурам, контактовим і ін. метаморфічним породам.
СТРУКТУРА ІҐНІМБРИТОВА — така будова сполучної маси спечених туфів, при якій виявляється реліктова вітрокластична структура гірських порід. Окремі уламки вулканічного скла (дужки, рогульки й ін.) спаяні один з одним і, зберігаючи свої обриси, обгинають уламки кристалів. Див. також іґнімбрит.
СТРУКТУРА ІМПЛІКАЦІЙНА — те ж саме, що структура симплектитова.
СТРУКТУРА ІНТЕРГРАНУЛЯРНА — те ж саме, що структура гірських порід долеритова.
СТРУКТУРА ІНТЕРСЕРТАЛЬНА — структура базальтів і основної маси базальтових порфіритів, що характеризується більшою кількістю порівняно великих мікролітів, лейст плагіоклазу, що утворюють як би ґрати (скелет) породи з кутастими проміжками, заповненими склом або продуктами його девітрифікації й мікроскопічними зернами первинних мінералів — авгіту, магнетиту та ін.
СТРУКТУРА КАТАБЛАСТИЧНА — те ж саме, що структура гірських порід бластова.
СТРУКТУРА КАТАКЛАСТИЧНА — Див. катакластична структура, катакластичні породи.
СТРУКТУРА КЕЛІФІТОВА — характеризується наявністю вторинних реакційних облямівок обростання, на відміну від структури вінцевої. Типовий приклад — структура піропових перидотитів у вигляді винесених з великої глибини включень у кімберлітах.
СТРУКТУРА КЛАСТИЧНА — Див. кластична структура, кластичні відклади, уламкові гірські породи.
СТРУКТУРА КОМПАКТНА — різновид структури осадових гірських порід, коли окремі складові частини порід не розрізнюються неозброєним оком і при слабких збільшеннях. Син.: афанітова структура, щільна структура.
СТРУКТУРА КОРОЗІЙНА — обумовлена корозією мінералів. Зокрема, спостерігається в лужно-ультраосновних породах, де розглядається як різновид гранобластової структури, що відрізняється комбінацією елементів як первинномагматичної будови, так і набутих в результаті метаморфізму (метасоматозу).
СТРУКТУРА КОРОНІТОВА — те ж саме, що структура вінцева.
СТРУКТУРА КРИПТОВА — різновид нерівномірнозернистої структури гірських порід з численними, відносно крупними нещільноприлеглими зернами. Проміжки заповнені аґреґатами дрібніших зерен.
СТРУКТУРА КРИСТАЛОБЛАСТОВА (КРИСТАЛОБЛАСТИЧНА) — те ж саме, що структура бластова.
СТРУКТУРА КРИСТАЛОКЛАСТИЧНА — структура пірокластичних порід, що містять переважно кристали і їх уламки гострокутної форми, занурених в більш тонкозернисту зв'язуючу масу, іноді теж пірокластичного походження.
СТРУКТУРА КРІОГЕННА — характерна для мерзлих дисперсних гірських порід і органогенно-мінеральних відкладів, скріплених крижаним цементом. Різнять 4 типи крижаного цементу залежно від ступеня заповнення пор: контактний, плівковий, поровий, базальний. За формою й орієнтованості зерен різниться: структура льоду неправильнозерниста, призматична, проміжна між двома першими й стовпчаста. У вигляді включень зустрічаються плівки рідини і газу. Див. кріогенна текстура.
СТРУКТУРА ЛАМПРОФІРОВА — властива лампрофірам повнокристалічна порфірова структура, що характеризується наявністю ідіоморфних фенокристалів кольорових мінералів (рогової обманки, біотиту, рідше піроксену) у дрібнозернистій проміжній масі. Див. лампрофіри.
СТРУКТУРА ЛЕПІДОБЛАСТОВА (ЛЕПІДОБЛАСТИЧНА) — різновид кристалобластової структури, властива гірським породам з перевагою лускатих або пластинчастих мінералів — слюдяним, тальковим, хлоритовим сланцям; зрідка зустрічається у кварцитах. Для С. л. не обов'язкове паралельне орієнтування мінеральних. індивідів. Син. структура луската.
СТРУКТУРА ЛІТОКЛАСТИЧНА — структура пірокластичних порід, що складаються переважно з уламків вулканічних порід з розкристалізованою основною масою. Уламки звичайно гострокутні, не сортовані по розмірах і занурені в більш тонкозернисту сполучну масу, що часто має ознаки пірокластичного походження.
СТРУКТУРА ЛІТОКРИСТАЛОКЛАСТИЧНА — структура пірокластичних порід, уламки в яких представлені в основному фенокристалами й роздробленими зернами, осколками мінералів, у підлеглій кількості вулканогенними породами.
СТРУКТУРА МАРГІНАЦІЙНА — те ж саме, що структура рапаківі.
СТРУКТУРА МІКРОЛІТОВА — структура основної маси порфірових порід, що складаються з мікролітів і володіють часто характерною подовженою формою, або з мікролітів і невеликою кількістю скла. С.м. іноді називають усі структури, що характеризуються наявністю мікролітів. Див. також мікроліти.
СТРУКТУРА МІЛОНІТОВА — загальна назва структур метаморфічних порід, що витримали дроблення, перетирання, розвальцювання й володіють паралельною текстурою (останнє відрізняє їх від катакластичних структур).
СТРУКТУРА МОЗАЇЧНА — різновид гранобластової структури, що характеризується простими полігональними, не зубчастими обмеженнями щільно прилеглих зерен, у своїй сукупності схожих на мозаїку або на бджолиний стільник. Спостерігається іноді у вапняках і мономінеральних ультраосновних породах (дунітах, бронзититах), де внаслідок вторинного розростання мінерали втрачають свій первісний ідіоморфний характер. Син.: структура торцева, стільникова. Див. також мозаїчність структури, мозаїчність морфологічна.
СТРУКТУРА МОНЦОНІТОВА — різновид повнокристалічної гіпідіоморфнозернистої структури, властива монцонітам, почасти сієнітам і діоритам. Характеризується різким ідіоморфізмом плагіоклазу стосовно калішпату, що відіграє роль мезостазису. Наявність ідіморфних кристалів плагіоклазу, включених у зерна калішпату, надає ділянкам гірських порід подібність із пойкілітовою структурою.
СТРУКТУРА НАПІВКРИСТАЛІЧНА — структура гірських порід, які на 50 % складається з кристалів, на 50 % — зі скла.
СТРУКТУРА НЕВАДИТОВА — структура кислих порфірових порід збагачена фенокристалами і підлеглою кількістю основної маси; структура останньої варіює від повно кристалічної до склуватої. Різновид поліфірової структури.
СТРУКТУРА НЕМАТОБЛАСТОВА — різновид кристалобластової структури, обумовлена розвитком подовжених призм кристалів (звичайно амфіболу), що утворюють спутановолокнисту масу або розташовуються паралельно один до одного. Якщо головні складові частини породи мають тонковолокнисту будову, то структуру називають фіброластовою (напр., структура нефритів, тонковолокнистих силіманітових сланців і т. ін.).
СТРУКТУРА НЕФЕЛІНІТОВА — структура повнокристалічної основної маси нефелінітів і фонолітів з великою кількістю майже квадратних або шестикутних розрізів нефеліну: цим нефелінітова структура відрізняється від мікролітової і трахітової. Син.: структура фонолітова.
СТРУКТУРА НОДУЛЯРНА — різновид структури осадових гірських порід, характерна наявністю нодулів — округлих виділень дрібних (5-15 мм) мінералів. Проявляються як вузли, плями тощо.
СТРУКТУРА НОРИТОВА — рівномірнозерниста полігональна структура, дуже характерна для всіх і норитових порід і обумовлена приблизно однаковим ідіоморфізмом плагіоклазу й піроксену й ізометричною формою їх зерен. Від габрової відрізняється більшим ступенем ідіоморфізму всіх утворюючих її кристалічних індивідів, а також відсутністю офітових співвідношень між плагіоклазом і піроксеном.
СТРУКТУРА ООЛІТОВА — Див. оолітова структура.
СТРУКТУРА ОРТОФІРОВА — структура основної маси деяких порфірових, суттєво полевошпатових порід (ортофірів, трахітів, порфірів, порфіритів). Характеризується наявністю прямокутних і квадратних мікролітів польових шпатів, частіше лужних, і невеликою кількістю кварцового або склуватого базису.
СТРУКТУРА ОСАДОВИХ ПОРІД — широкий термін, що узагальнює все різноманіття різних структур, що спостерігаються в осадових породах, як первинних, так і після вторинних перетворень. Див. осадові гірські породи.
СТРУКТУРА ОЦЕЛЯРНА (ОЦЕЛЯРОВА) — те ж саме, що структура вічкова.
СТРУКТУРА ОЧКОВА — Див. очкова структура.
СТРУКТУРА ПАНАЛОТРІМОРФНОЗЕРНИСТА — те ж саме, що структура алотріоморфозерниста.
СТРУКТУРА ПАНІДІОМОРФНА (ПАНІДІОМОРФНОЗЕРНИСТА) — структура, при якій більшість мінералів має властиві їм форми.
СТРУКТУРА ПАНКСЕНОМОРФНОЗЕРНИСТА — те ж саме, що структура алотріоморфозерниста.
СТРУКТУРА ПЕГМАТИТОВА — структура, для якої характерні пегматитові зростки двох мінералів, звичайно кварцу й польового шпату, причому один з них утворює великі виділення, що проросли однаково орієнтованими індивідами.
СТРУКТУРА ПЕЛІТОВА — Див. пелітова структура.
СТРУКТУРА ПЕТЛЬОВА (ПЕТЛЕВИДНА) — структура серпентиніту, що характеризується наявністю численних петель, утворених переплетеними смужками серпентину (звичайно лізардиту) з домішкою рудних зерен і пилу, які охоплюють ділянки, що складаються із реліктів олівіну або серпентину (серпофіту, антигориту). Син. : структура альвеолярна.
СТРУКТУРА ПІЛОТАКСИТОВА — структура основної маси ефузивів, що характеризується паралельним або субпаралельним розташуванням полевошпатових мікролітів.
СТРУКТУРА ПІПЕРНОВА (ПІПЕРНОЇДНА) — структура туфолав, що характеризується пошаровим або неправильно брекчієвидним чергуванням ділянок різного кольору й різного складу. Різновид атакситової структури. Назва — за породами, розвиненими у місцевості Піперно, Італія.
СТРУКТУРА ПІРОКЛАСТИЧНА — загальне назва структур вулканічних туфів. Характеризується перевагою пірокластичного матеріалу, слабким сортуванням матеріалу, відсутністю окатаності. Ці ознаки різко виражені в наземних туфів.
СТРУКТУРА ПІСКОВА — Див. піскова структура.
СТРУКТУРА ПЛОМЕНЕВИДНА — структура серпентиніту, у якому розвивається антигорит у вигляді пломеневидних коротких і широких променів або смуг з неясними границями й з неоднорідним згасанням.
СТРУКТУРА ПОВНОКРИСТАЛІЧНА — Див. повнокристалічна структура.
СТРУКТУРА ПОЙКІЛІТОВА — характеризується безладними включеннями багатьох зерен одного або різних мінералів, часто позбавлених кристалографічних обрисів і округлої форми, у значно більші зерна інших мінералів. Мінерал, що містить включення, називається ойкокристалом (хазяїном), а включений мінерал — хадакристалом (гостем), або ксенокристалом (чужим). При дуже дрібних розмірах зерна структура називається мікропойкілітовою. Див. також пойкілітова структура.
СТРУКТУРА ПОЛІФІРОВА — різновид порфірової структури, при якій фенокристали г. п. належать декільком мінералам.
СТРУКТУРА ПОПЕЛОВА — структура пірокластичних порід, що складаються із дрібних уламків вулканічного скла дугоподібної й ін. вигадливих форм, що нагадують черепки, й іноді дрібних уламків пемзи з пузирчастою текстурою. У проміжках між уламками перебуває ще більш тонкозерниста маса, що складається з тонкого склуватого матеріалу. Син.: структура вітрокластична.
СТРУКТУРА ПОРФІРОБЛАСТИЧНА — Див. порфіробластична структура.
СТРУКТУРА ПОРФІРОВА — Див. порфірова структура.
СТРУКТУРА ПОРФІРОВИДНА — характеризується наявністю в гірських породах великих, розрізнюваних макроскопічно, ідіоморфних фенокристалів (вкраплеників), занурених у повнокристалічну основну масу, яка може бути дрібно-, середньо- й іноді навіть грубозернистою. Від порфірової структури відрізняється більшим ступенем кристалічності, а також тим, що фенокристали й основна маса утворюються в однакових або близьких умовах; поява фенокристалів визначається надлишком відповідного компонента стосовно евтектичного розплаву. Син.: структура евтектофірова.
СТРУКТУРА ПРИЗМАТИЧНОЗЕРНИСТА — різновид панідіоморфозернистої структури, характерний тим, що всі мінерали г. п. мають переважно призматичну форму.
СТРУКТУРА ПРИХОВАНОКРИСТАЛІЧНА — Див. прихованокристалічна структура.
СТРУКТУРА ПРОТОБЛАСТОВА (ПРОТОБЛАСТИЧНА) — розвивався в результаті структурних змін магматичних порід, що виникають при кристалізації їх під впливом тектонічних напруг (протобластез).
СТРУКТУРА ПСАМІТОВА — Див. псамітова структура.
СТРУКТУРА ПСЕВДОМОРФНА -и, -ої, ж. — обумовлена наявністю псевдоморфоз одних мінералів по інших.
СТРУКТУРА ПСЕФІТОВА — Див. псефітова структура.
СТРУКТУРА РАПАКІВІ — різновид сферичної структури в ґранітах, при якій великі, часто округлі індивіди (овоїди) калієвого польового шпату оточені облямівкою плагіоклазу й іноді кварцу. Син.: структура маргінаційна. Див. рапаківі.
СТРУКТУРА РЕАКЦІЙНА — загальна назва усіх структур, що носять сліди взаємних реакцій між двома або декількома мінералами г. п. або між мінералом породи й привнесеною рідкою фазою. Сліди реакцій звичайно мають характер облямівок наростання одних мінералів на інших. (Див. облямівка, структура келіфітова).
СТРУКТУРА РЕЛІКТОВА — структура метаморфізованих порід, у яких поряд з елементами нової структури, що виникла при метаморфізмі, збереглися залишки (релікти) структури вихідної породи.
СТРУКТУРА РІВНОМІРНОЗЕРНИСТА — Див. рівномірнозерниста структура.
СТРУКТУРА РОГОВИКОВА — структура контактових роговиків, близька до дрібнозернистої мозаїчної структури. Іноді для С. р. уважають характерною зазубрену неправильну форму зерен і нерідко їх купчасте розташування, а також пойкілобластові утворення.
СТРУКТУРА СЕРЕДНЬОЗЕРНИСТА — Див. середньозерниста структура.
СТРУКТУРА СИМПЛЕКТИТОВА — загальна назва структур, утворених тісним сплетенням двох різних мінеральних мас, взаємним (симплектитовим) проростанням мінералів. До таких структур належать: пегматитова, гранофірова, пойкілітова, діабазова й ін. структури. Син.: структура імплікаційна.
СТРУКТУРА СКЛУВАТА — структура вулканічних порід або їх основних мас, які складаються, в основному, з аморфної склуватої речовини. Син.: структура гіалінова, вітрофірова.
СТРУКТУРА «СНІЖНОЇ ГРУДКИ» — своєрідна будова гранатових порфіробластів, що містять дрібні паралельні включення кварцу й рудних мінералів, зміни орієнтування яких у вузькій крайовій зоні згідні з обертовим рухом порфіробластів під час росту.
СТРУКТУРА СНОПОВА (СНОПОПОДІБНА) — різновид кристалобластової структури, що характеризується безладно розташованими в площині сланцюватості снопоподібними аґреґатами мінералів волокнистої або призматичної форми. Найчастіше проявляється в метасоматичних гірських породах, що складаються із по-різному орієнтованих пучків (снопів) довгих призматичних індивідів мінералів.
СТРУКТУРА СПІЛІТОВА — характеризується тим, що основна маса, що майже цілком представлена спілітами, складається з безладно розташованих довгих тонких лейст альбітизованого плагіоклазу, проміжки між якими заповнені дрібним аґреґатами вторинних і почасти первинних мінералів (хлориту, лейкоксену тощо).
СТРУКТУРА СПОРАДОФІРОВА — порфірова структура, що характеризується рідкісними (спорадичними) фенокристалами (1-2 на шліф).
СТРУКТУРА СТІЛЬНИКОВА — те ж саме, що структура мозаїчна.
СТРУКТУРА СФЕРИЧНА (СФЕРОЇДАЛЬНА, СФЕРОЇДНА) — загальна назва усіх структур з концентричним, радіальним або неправильним розташуванням складових частин г.п. навколо деяких центрів, тобто всіх кульових і сферолітових структур. Син.: структура центрична, кульова. Див. сфероїдальна структура.
СТРУКТУРА СФЕРОЛІТОВА — структура кислих вулканічних порід або їх основної маси, характерна наявністю сферолітів.
СТРУКТУРА ТОЛЕЇТОВА — різновид діабазової (офітової) структури, що характеризується наявністю в проміжках між зернами плагіоклазу поряд з авгітом незначних ділянок свіжого або розкладеного скла з мікролітами плагіоклазу й дендритами рудного мінералу.
СТРУКТУРА ТОНКОЗЕРНИСТА — Див. тонкозерниста структура.
СТРУКТУРА ТОРЦЕВА — те ж саме, що структура мозаїчна.
СТРУКТУРА ТРАХІДОЛЕРИТОВА — долеритова структура базальтів із субпаралельним (трахітовим) розташуванням табличок або призм плагіоклазу.
СТРУКТУРА ТРАХІОФІТОВА — офітова структура з добре помітним субпаралельним орієнтуванням лейст плагіоклазу.
СТРУКТУРА ТРАХІТОВА — структура основної маси порфірових порід, що характеризується субпаралельно розташованими призматичними мікролітами польового шпату, між якими немає або дуже мало склуватого базису. Див. трахіт.
СТРУКТУРА ТРИХІТОВА — структура ріолітів, що характеризується наявністю кристалітів — трихітів, глобулітів, неправильно розсіяних, або розташованих потоками, або сконцентрованих в зонах навколо сферолітів.
СТРУКТУРА ТУФОВА — загальна назва усіх структур вулканічних туфів незалежно від складу й розміру уламків, а також від складу, кількості й структури сполучної маси.
СТРУКТУРА ФЕЛЬЗИТОВА — Див. фельзитова структура.
СТРУКТУРА ФІБРОБЛАСТОВА — те ж саме, що структура нематобластова.
СТРУКТУРА ФЛЮЇДАЛЬНА — характеризується потокоподібним розташуванням кристалів г.п. або мікролітів основної маси, що огинає фенокристали. Утворюється при русі в'язкої лави, що застигає. Син. : структура флюктуаційна.
СТРУКТУРА ФЛЮКТУАЦІЙНА — те ж саме, що структура флюїдальна.
СТРУКТУРА ФОНОЛІТОВА — те ж саме, що структура нефелінітова.
СТРУКТУРА ЦЕМЕНТНА — структура піддана тиску зернистих порід, в якій уцілілі від роздроблення зерна немов би зцементовані дрібнозернистим аґреґатами здавлених зерен. Найкраще проявляється в багатих на кварц зернистих породах (ґранітах, ґнейсах). Син. : структура бетонна.
СТРУКТУРА ШАХОВА — структура альбіту, що характеризується при дуже тонкому полісинтетичному двійникуванні тим, що окремі двійникові пластинки короткі, не проходять через усе зерно або кристал і змінюють одна одну в шаховому порядку. Характерна для низькотемпературного метасоматичного альбіту.
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (листопад 2015) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Struktura girskih porid harakteristika miri kristalichnosti girskih porid sho zalezhit vid rozmiru i formi mineralnih zeren yih vzayemodiyi odin z odnim i z vulkanichnim sklom STRUKTURA SKLUVATA struktura vulkanichnih porid abo yih osnovnih mas yaki skladayutsya v osnovnomu z amorfnoyi skluvatoyi rechovini Sin struktura gialinova vitrofirova Zernista struktura granitu STRUKTURA PORFIROVIDNAZagalna harakteristikaMira kristalichnosti magmatichnih porid zrostaye z perehodom vid vulkanichnih do zhilnih dajkovih i plutonichnih intruzivnih porid Vidpovidno dlya vulkanichnih porid harakterni skluvata nepovnokristalichna povnokristalichna afirova i porfirova S g p a struktura osnovnoyi masi cih porid vitrofirova gialopilitova andezitova pilotaksitova trahitova intersertalna intergranulyarna doleritova ofitova pojkiloofitova i insh Zhilni porodi mayut zvichajno porfirovidnu tonkozernistu i dribnozernistu strukturu Do osoblivogo tipu nalezhat grubozernisti strukturi pegmatitiv Dlya plutonichnih porid harakterni yavnokristalichna dribnozernista i serednozernista struktura Strukturi metamorfichnih porid nazivayutsya kristaloblastovimi Metasomatichni girski porodi mayut taki zh kristaloblastovi strukturi yak i metamorfichni ale v nih silnishe viyavlena tendenciya do utvorennya psevdomorfoz i vnaslidok cogo krashe zberigayutsya relikti pervinnih struktur Dislokacijnij metamorfizm porid virazhayetsya v yih deformaciyi granulyaciyi droblenni peretiranni Shokovij abo udarnij metamorfizm z utvorennyam impaktitiv harakterizuyetsya osoblivimi S g p vnaslidok droblennya i viniknennya tipomorfnih mineraliv i monomineralnogo skla yaki zberigayut morfologichni mezhi mineraliv sho ranishe isnuvali Strukturi osadovih porid vidobrazhayut umovi nakopichennya osadiv i yih podalshogo peretvorennya Za krupnistyu zerna rozriznyuyutsya leptopelitova tonkopelitova pelitova glinista krupnopelitova mulista alevropelitova alevritova piluvata alevropsamitova psamitova pishana psevdopsamitova psefitova krupnoulamkova aglomeratova i insh S g p Formu ulamkiv vidobrazhayut taki S g p yak klastichna shebeneva brekchiyeva gravijna gravijno galkova oolitova sferoyidna centrichna globulyarna Sklad ulamkiv osadovih porid vidobrazhayut popelova tufova tufitova arkozova grauvakkova detritova grudkuvata koprolitova strukturi Okremi riznovidi strukturi girskih poridSTRUKTURA AGLOMERATOVA riznovid ulamkovoyi strukturi piroklastichnih porid sho skladayutsya g ch z velikih ulamkiv vulkanichnih bomb lapilej i bril STRUKTURA AGPAYiTOVA riznovid gipidiomorfnozernistoyi strukturi pritamannoyi dlya nefelinovih siyenitiv v tomu chisli agpayitiv Pivd Grenlandiyi Harakterizuyetsya idimorfizmom luzhnih polovih shpativ i nefelinu po vidnoshennyu do kolorovih mineraliv STRUKTURA ADIAGNOSTIChNA nadzvichajno tonka struktura deyakih viverzhenih ta metamorfichnih porid skladovi chastini yakih ne rozriznyayutsya navit pid mikroskopom porfiroyidi miloniti tosho STRUKTURA AKSIOLITOVA struktura kislih skluvatih vulkanichnih porid sho harakterizuyetsya nayavnistyu aksiolitiv sferolitovih utvoriv u yakih volokna grupuyutsya u viglyadi radialnih promeniv navkolo pryamoyi abo vignutoyi liniyi a ne navkolo centru yak u vlasne sferolitah STRUKTURA ALOTRIOMORFNOZERNISTA harakterna tim sho minerali yaki skladayut girski porodi ne mayut specifichnih kristalografichnih konturiv tobto alotriomorfni ksenomorfni Sin struktura panalotrimorfnozernista panksenomorfnozernista STRUKTURA ALVEOLYaRNA te zh same sho struktura petlova STRUKTURA AMIGDALOYiDNA harakterna nayavnistyu v girskih porodah mindalin pustot zapovnenih ceolitami mineralami kremniyevoyi kisloti kalcitom hloritom epidotom ta in postmagmatichnimi produktami STRUKTURA ANDEZITOVA struktura osnovnoyi masi efuzivnih porid serednogo skladu Yavlyaye soboyu povst golchastih mikrolitiv prosyaknutih sklom abo produktami rozskluvannya Sin struktura gialopilitova STRUKTURA APLITOVA harakterna odnakovim stepenem idiomorfizmu kvarcu ta polovih shpativ Vlastiva aplitovim zhilnim porodam Div aplit STRUKTURA AFANITOVA makroskopichno odnoridna struktura shilnih vulkanichnih porid afanitiv sho skladayutsya zi skla i dribnih kristalichnih individiv nerozriznyuvanih bez mikroskopa Div afanitova poroda STRUKTURA AFIROVA Div afirova struktura STRUKTURA BETONNA te zh same sho struktura cementna STRUKTURA BITUMINOZNA STRUKTURA BITUMINOZNOYi DILYaNKI prostorova neodnoridnist u yakisnomu skladi bituminoznih rechovin u mezhah yedinoyi bitumonasichenoyi zoni g p Obumovlena procesami prirodnogo hromatografichnogo frakcionuvannya Osoblivo dobre virazhena v karbonatnih porodah Viyavlyayetsya za dopomogoyu lyuminescenciyi zvichajno pid lyuminescentnim mikroskopom STRUKTURA BLASTOVA BLASTIChNA zagalnij termin dlya oznachennya usih struktur sho vinikli v rezultati blastezu Rozriznyayut strukturi blastogranitovu blastoofitovu i t d Sin struktura kristaloblastova kristaloblastichna katablastichna STRUKTURA BOSTONITOVA struktura osnovnoyi masi siyenitovih shizolitiv zhilnih magmatichnih porid tipu bostonitiv bostonitovih porfiriv sho harakterizuyetsya flyuyidalno abo bezladno roztashovanimi chasto vilkovimi lejstami plastinchastimi bruskopodibnimi utvorennyami luzhnogo polovogo shpatu zi zvivistimi zubchastimi granicyami STRUKTURA BREKChIYeVIDNA BREKChIYeVA struktura magmatichnih ta metamorfichnih porid sho harakterizuyetsya nayavnistyu kutastih ulamkiv i cementuyuchoyi masi prichomu ostannya suttyevo vidriznyayetsya vid ulamkiv abo mineralnoyi skladovoyi za strukturoyu abo genezisom STRUKTURA BREKChIYeVIDNO TAKSITOVA harakterizuyetsya vidsutnistyu postupovih perehodiv mizh dilyankami riznogo skladu abo riznoyi strukturi STRUKTURA VARIOLITOVA vid fr variole vispa riznovid sferolitovoyi strukturi yaka zustrichayetsya v osnovnih vulkanichnih porodah Na vivitrenij poverhni varioli vistupayut u viglyadi vispin STRUKTURA VINCEVA struktura glibinnih osnovnih porid olivinovih gabro noritiv troktolitiv z pervinnomagmatichnimi oblyamivkami narostannya obumovlenimi poslidovnim vidilennyam i narostannyam novoutvorenih mineraliv na bilsh rannih mineralnih utvorennyah Sin struktura koronitova STRUKTURA VITROKLASTIChNA riznovid klastichnoyi strukturi vulkanichnih tufiv sho skladayutsya perevazhno z ulamkiv vulkanichnogo skla nezalezhno vid yihnoyi formi j rozmiru Sin popelova struktura STRUKTURA VITROFIROVA Div skluvata struktura STRUKTURA VIChKOVA struktura tilki feldshpatidovih porid u yakih kolorovi minerali roztashovuyutsya tangencialno abo radialno navkolo idiomorfnih kristaliv analcimu abo lejcitu yaki utvoryuyut vichka oceli U procesi rostu vichka oceli ne zahoplyuyut pojkilitovo kolorovi minerali a vidsuvayut yih Sin struktura ocelyarna ocelyarova Div takozh feldshpatoyidi STRUKTURA GABROVA zernista blizka do alotriomorfnozernistoyi strukturi glibinnih osnovnih porid gabro gabro noritiv sho harakterizuyetsya izometrichnimi formami plagioklazu j kolorovih mineraliv zi slabkim idiomorfizmom STRUKTURA GABRO DIABAZOVA promizhna mizh gabrovoyu i diabazovoyu harakterna dlya til gabro diabaziv vnutrishnih chastin diabazovih silliv i nizhnih gorizontiv diabazovih pokriviv U porivnyanni z gabrovoyu strukturoyu plagioklaz tut vidriznyayetsya pomitnim ale ne rizkim idiomorfizmom stosovno piroksenu abo in femichnomu mineralu Sin struktura gabro ofitova STRUKTURA GABRO OFITOVA te zh same sho struktura gabro diabazova STRUKTURA GIALINOVA te zh same sho struktura skluvata STRUKTURA GIALOPILITOVA te zh same sho struktura andezitova STRUKTURA GIPIDIOBLASTOVA zernista struktura metamorfichnih porid pri yakij rizni minerali mayut rizni stupeni idiomorfizmmu STRUKTURA GIPIDIOMORFNOZERNISTA nevporyadkovana zernista struktura glibinnih girskih porid skladnogo skladu sho harakterizuyetsya riznim stupenem idiomorfizmu mineraliv najbilsh idiomorfni temnokolirni minerali mensh idiomorfni polovi shpati najmenshe kvarc Riznovidami ciyeyi strukturi girskih porid ye granitova monconitova ofitova j in STRUKTURA GLOMEROPORFIROVA riznovid porfirovoyi strukturi pri yakij fenokristali utvoryuyut zrostki abo skupchennya STRUKTURA GRANOBLASTOVA GRANOBLASTIChNA riznovid blastovoyi strukturi pri yakij poroda skladena g ch izometrichnimi zernami sho mayut riznu formu okruglu poliedrichnu zubchastu tosho Vlastiva dlya gnejsiv amfibolitiv eklogitiv marmuru kvarcitu i in metamorfichnih porid STRUKTURA GRANOKLASTIChNA zernista kataklastichna struktura porid yaki vitrimali mehanichnij vpliv Harakterna nayavnist kvarc polevoshpatovih i kvarcovih dilyanok mozayichnoyi strukturi Cim zhe terminom poznachayut i nayavnist analogichnih dilyanok u porodah ultramilonitovoyi strukturi STRUKTURA GRANOFIROVA struktura osnovnoyi masi deyakih kislih i serednih porfirovih porid sho skladayetsya iz zakonomirnih zrostkiv polovogo shpatu j kvarcu Genezis yiyi pov yazanij iz kristalizaciyeyu po tipu evtektiki mozhlive metasomatichne pohodzhennya STRUKTURA GRANULITOVA 1 Aplitova struktura 2 Struktura kraplinnogo kvarcu v aplitah 3 Mozayichna struktura metamorfichnih porid i struktura viverzhenih porid sho nagaduye strukturu zernistogo piskoviku Zajvij termin STRUKTURA GRANULYaCIJNA rozvivayetsya u rezultati granulyaciyi zeren mineraliv STRUKTURA GRAFIChNA harakterizuyetsya zakonomirnim prorostannyam dvoh mineraliv prichomu mineral prisutnij u menshij kilkosti vklyuchenij v in u viglyadi okremih vrostkiv sho za formoyu nagaduyut klinchasti pismena j mayut odnakove optichne oriyentuvannya Vinikaye chasto pri kristalizaciyi po tipu evtektiki j vlastiva kislim girskim porodam STRUKTURA GLOBULYaRNA 1 Struktura trahibazaltu yaka mistit globuli okrugli utvorennya analcimu otocheni kristalami polovogo shpatu j piroksenu 2 Struktura skluvatih girskih porid yaka mistit sferoyidni utvorennya globuliti rozsiyani u felzitovij masi STRUKTURA GRANITOVA Div granitova struktura STRUKTURA GRANITOYiDNA Div granitoyidna struktura STRUKTURA GRANIT PORFIROVA te zh same sho struktura girskih porid porfirovidna STRUKTURA DIABAZOVA Div diabazova struktura STRUKTURA DIABLASTOVA DIABLASTIChNA riznovid blastovoyi strukturi sho harakterizuyetsya vzayemnim prorostannyam dvoh abo dekilkoh mineraliv pri comu okremi mineralni individi ne ye sucilnimi a rozpadayutsya na ryad vrostkiv rozdilenih mizh soboyu rechovinoyu sho nalezhat in mineralnomu individovi Shozha z pegmatitovoyu strukturoyu STRUKTURA DOLERITOVA riznovid diabazovoyi strukturi pri yakij kozhnij promizhok mizh idiomorfnimi lejstami plagioklazu zajnyato dekilkoma ksenomorfnimi zernami piroksenu neridko razom z olivinom Sin struktura intergranulyarna Div takozh dolerit STRUKTURA EVPORFIROVA chitko virazhena porfirova struktura z fenokristalami yaki identifikuyutsya neozbroyenim okom STRUKTURA EVTEKTIChNA harakterizuyetsya vzayemnimi zakonomirnimi pegmatitovimi prorostannyami mineraliv napr kaliyevij polovij shpat i kvarc olivin i avgit Obumovlena odnochasnoyu kristalizaciyeyu z evtektichnogo rozplavu mineraliv sho zrostayutsya Termin S e mozhe zastosovuvatisya do struktur tilki viverzhenih porid Div evtektika STRUKTURA EVTEKTOFIROVA te zh same sho struktura porfirovidna STRUKTURA ZUBChASTA riznovid granoblastovoyi strukturi sho harakterizuyetsya nepravilnimi zubchastimi obmezhennyami zeren girskih porid Vlastiva kvarcitam marmuram kontaktovim i in metamorfichnim porodam STRUKTURA IGNIMBRITOVA taka budova spoluchnoyi masi spechenih tufiv pri yakij viyavlyayetsya reliktova vitroklastichna struktura girskih porid Okremi ulamki vulkanichnogo skla duzhki rogulki j in spayani odin z odnim i zberigayuchi svoyi obrisi obginayut ulamki kristaliv Div takozh ignimbrit STRUKTURA IMPLIKACIJNA te zh same sho struktura simplektitova STRUKTURA INTERGRANULYaRNA te zh same sho struktura girskih porid doleritova STRUKTURA INTERSERTALNA struktura bazaltiv i osnovnoyi masi bazaltovih porfiritiv sho harakterizuyetsya bilshoyu kilkistyu porivnyano velikih mikrolitiv lejst plagioklazu sho utvoryuyut yak bi grati skelet porodi z kutastimi promizhkami zapovnenimi sklom abo produktami jogo devitrifikaciyi j mikroskopichnimi zernami pervinnih mineraliv avgitu magnetitu ta in STRUKTURA KATABLASTIChNA te zh same sho struktura girskih porid blastova STRUKTURA KATAKLASTIChNA Div kataklastichna struktura kataklastichni porodi STRUKTURA KELIFITOVA harakterizuyetsya nayavnistyu vtorinnih reakcijnih oblyamivok obrostannya na vidminu vid strukturi vincevoyi Tipovij priklad struktura piropovih peridotitiv u viglyadi vinesenih z velikoyi glibini vklyuchen u kimberlitah STRUKTURA KLASTIChNA Div klastichna struktura klastichni vidkladi ulamkovi girski porodi STRUKTURA KOMPAKTNA riznovid strukturi osadovih girskih porid koli okremi skladovi chastini porid ne rozriznyuyutsya neozbroyenim okom i pri slabkih zbilshennyah Sin afanitova struktura shilna struktura STRUKTURA KOROZIJNA obumovlena koroziyeyu mineraliv Zokrema sposterigayetsya v luzhno ultraosnovnih porodah de rozglyadayetsya yak riznovid granoblastovoyi strukturi sho vidriznyayetsya kombinaciyeyu elementiv yak pervinnomagmatichnoyi budovi tak i nabutih v rezultati metamorfizmu metasomatozu STRUKTURA KORONITOVA te zh same sho struktura vinceva STRUKTURA KRIPTOVA riznovid nerivnomirnozernistoyi strukturi girskih porid z chislennimi vidnosno krupnimi neshilnoprileglimi zernami Promizhki zapovneni agregatami dribnishih zeren STRUKTURA KRISTALOBLASTOVA KRISTALOBLASTIChNA te zh same sho struktura blastova STRUKTURA KRISTALOKLASTIChNA struktura piroklastichnih porid sho mistyat perevazhno kristali i yih ulamki gostrokutnoyi formi zanurenih v bilsh tonkozernistu zv yazuyuchu masu inodi tezh piroklastichnogo pohodzhennya STRUKTURA KRIOGENNA harakterna dlya merzlih dispersnih girskih porid i organogenno mineralnih vidkladiv skriplenih krizhanim cementom Riznyat 4 tipi krizhanogo cementu zalezhno vid stupenya zapovnennya por kontaktnij plivkovij porovij bazalnij Za formoyu j oriyentovanosti zeren riznitsya struktura lodu nepravilnozernista prizmatichna promizhna mizh dvoma pershimi j stovpchasta U viglyadi vklyuchen zustrichayutsya plivki ridini i gazu Div kriogenna tekstura STRUKTURA LAMPROFIROVA vlastiva lamprofiram povnokristalichna porfirova struktura sho harakterizuyetsya nayavnistyu idiomorfnih fenokristaliv kolorovih mineraliv rogovoyi obmanki biotitu ridshe piroksenu u dribnozernistij promizhnij masi Div lamprofiri STRUKTURA LEPIDOBLASTOVA LEPIDOBLASTIChNA riznovid kristaloblastovoyi strukturi vlastiva girskim porodam z perevagoyu luskatih abo plastinchastih mineraliv slyudyanim talkovim hloritovim slancyam zridka zustrichayetsya u kvarcitah Dlya S l ne obov yazkove paralelne oriyentuvannya mineralnih individiv Sin struktura luskata STRUKTURA LITOKLASTIChNA struktura piroklastichnih porid sho skladayutsya perevazhno z ulamkiv vulkanichnih porid z rozkristalizovanoyu osnovnoyu masoyu Ulamki zvichajno gostrokutni ne sortovani po rozmirah i zanureni v bilsh tonkozernistu spoluchnu masu sho chasto maye oznaki piroklastichnogo pohodzhennya STRUKTURA LITOKRISTALOKLASTIChNA struktura piroklastichnih porid ulamki v yakih predstavleni v osnovnomu fenokristalami j rozdroblenimi zernami oskolkami mineraliv u pidleglij kilkosti vulkanogennimi porodami STRUKTURA MARGINACIJNA te zh same sho struktura rapakivi STRUKTURA MIKROLITOVA struktura osnovnoyi masi porfirovih porid sho skladayutsya z mikrolitiv i volodiyut chasto harakternoyu podovzhenoyu formoyu abo z mikrolitiv i nevelikoyu kilkistyu skla S m inodi nazivayut usi strukturi sho harakterizuyutsya nayavnistyu mikrolitiv Div takozh mikroliti STRUKTURA MILONITOVA zagalna nazva struktur metamorfichnih porid sho vitrimali droblennya peretirannya rozvalcyuvannya j volodiyut paralelnoyu teksturoyu ostannye vidriznyaye yih vid kataklastichnih struktur STRUKTURA MOZAYiChNA riznovid granoblastovoyi strukturi sho harakterizuyetsya prostimi poligonalnimi ne zubchastimi obmezhennyami shilno prileglih zeren u svoyij sukupnosti shozhih na mozayiku abo na bdzholinij stilnik Sposterigayetsya inodi u vapnyakah i monomineralnih ultraosnovnih porodah dunitah bronzititah de vnaslidok vtorinnogo rozrostannya minerali vtrachayut svij pervisnij idiomorfnij harakter Sin struktura torceva stilnikova Div takozh mozayichnist strukturi mozayichnist morfologichna STRUKTURA MONCONITOVA riznovid povnokristalichnoyi gipidiomorfnozernistoyi strukturi vlastiva monconitam pochasti siyenitam i dioritam Harakterizuyetsya rizkim idiomorfizmom plagioklazu stosovno kalishpatu sho vidigraye rol mezostazisu Nayavnist idimorfnih kristaliv plagioklazu vklyuchenih u zerna kalishpatu nadaye dilyankam girskih porid podibnist iz pojkilitovoyu strukturoyu STRUKTURA NAPIVKRISTALIChNA struktura girskih porid yaki na 50 skladayetsya z kristaliv na 50 zi skla STRUKTURA NEVADITOVA struktura kislih porfirovih porid zbagachena fenokristalami i pidlegloyu kilkistyu osnovnoyi masi struktura ostannoyi variyuye vid povno kristalichnoyi do skluvatoyi Riznovid polifirovoyi strukturi STRUKTURA NEMATOBLASTOVA riznovid kristaloblastovoyi strukturi obumovlena rozvitkom podovzhenih prizm kristaliv zvichajno amfibolu sho utvoryuyut sputanovoloknistu masu abo roztashovuyutsya paralelno odin do odnogo Yaksho golovni skladovi chastini porodi mayut tonkovoloknistu budovu to strukturu nazivayut fibrolastovoyu napr struktura nefritiv tonkovoloknistih silimanitovih slanciv i t in STRUKTURA NEFELINITOVA struktura povnokristalichnoyi osnovnoyi masi nefelinitiv i fonolitiv z velikoyu kilkistyu majzhe kvadratnih abo shestikutnih rozriziv nefelinu cim nefelinitova struktura vidriznyayetsya vid mikrolitovoyi i trahitovoyi Sin struktura fonolitova STRUKTURA NODULYaRNA riznovid strukturi osadovih girskih porid harakterna nayavnistyu noduliv okruglih vidilen dribnih 5 15 mm mineraliv Proyavlyayutsya yak vuzli plyami tosho STRUKTURA NORITOVA rivnomirnozernista poligonalna struktura duzhe harakterna dlya vsih i noritovih porid i obumovlena priblizno odnakovim idiomorfizmom plagioklazu j piroksenu j izometrichnoyu formoyu yih zeren Vid gabrovoyi vidriznyayetsya bilshim stupenem idiomorfizmu vsih utvoryuyuchih yiyi kristalichnih individiv a takozh vidsutnistyu ofitovih spivvidnoshen mizh plagioklazom i piroksenom STRUKTURA OOLITOVA Div oolitova struktura STRUKTURA ORTOFIROVA struktura osnovnoyi masi deyakih porfirovih suttyevo polevoshpatovih porid ortofiriv trahitiv porfiriv porfiritiv Harakterizuyetsya nayavnistyu pryamokutnih i kvadratnih mikrolitiv polovih shpativ chastishe luzhnih i nevelikoyu kilkistyu kvarcovogo abo skluvatogo bazisu STRUKTURA OSADOVIH PORID shirokij termin sho uzagalnyuye vse riznomanittya riznih struktur sho sposterigayutsya v osadovih porodah yak pervinnih tak i pislya vtorinnih peretvoren Div osadovi girski porodi STRUKTURA OCELYaRNA OCELYaROVA te zh same sho struktura vichkova STRUKTURA OChKOVA Div ochkova struktura STRUKTURA PANALOTRIMORFNOZERNISTA te zh same sho struktura alotriomorfozernista STRUKTURA PANIDIOMORFNA PANIDIOMORFNOZERNISTA struktura pri yakij bilshist mineraliv maye vlastivi yim formi STRUKTURA PANKSENOMORFNOZERNISTA te zh same sho struktura alotriomorfozernista STRUKTURA PEGMATITOVA struktura dlya yakoyi harakterni pegmatitovi zrostki dvoh mineraliv zvichajno kvarcu j polovogo shpatu prichomu odin z nih utvoryuye veliki vidilennya sho prorosli odnakovo oriyentovanimi individami STRUKTURA PELITOVA Div pelitova struktura STRUKTURA PETLOVA PETLEVIDNA struktura serpentinitu sho harakterizuyetsya nayavnistyu chislennih petel utvorenih perepletenimi smuzhkami serpentinu zvichajno lizarditu z domishkoyu rudnih zeren i pilu yaki ohoplyuyut dilyanki sho skladayutsya iz reliktiv olivinu abo serpentinu serpofitu antigoritu Sin struktura alveolyarna STRUKTURA PILOTAKSITOVA struktura osnovnoyi masi efuziviv sho harakterizuyetsya paralelnim abo subparalelnim roztashuvannyam polevoshpatovih mikrolitiv STRUKTURA PIPERNOVA PIPERNOYiDNA struktura tufolav sho harakterizuyetsya posharovim abo nepravilno brekchiyevidnim cherguvannyam dilyanok riznogo koloru j riznogo skladu Riznovid ataksitovoyi strukturi Nazva za porodami rozvinenimi u miscevosti Piperno Italiya STRUKTURA PIROKLASTIChNA zagalne nazva struktur vulkanichnih tufiv Harakterizuyetsya perevagoyu piroklastichnogo materialu slabkim sortuvannyam materialu vidsutnistyu okatanosti Ci oznaki rizko virazheni v nazemnih tufiv STRUKTURA PISKOVA Div piskova struktura STRUKTURA PLOMENEVIDNA struktura serpentinitu u yakomu rozvivayetsya antigorit u viglyadi plomenevidnih korotkih i shirokih promeniv abo smug z neyasnimi granicyami j z neodnoridnim zgasannyam STRUKTURA POVNOKRISTALIChNA Div povnokristalichna struktura STRUKTURA POJKILITOVA harakterizuyetsya bezladnimi vklyuchennyami bagatoh zeren odnogo abo riznih mineraliv chasto pozbavlenih kristalografichnih obrisiv i okrugloyi formi u znachno bilshi zerna inshih mineraliv Mineral sho mistit vklyuchennya nazivayetsya ojkokristalom hazyayinom a vklyuchenij mineral hadakristalom gostem abo ksenokristalom chuzhim Pri duzhe dribnih rozmirah zerna struktura nazivayetsya mikropojkilitovoyu Div takozh pojkilitova struktura STRUKTURA POLIFIROVA riznovid porfirovoyi strukturi pri yakij fenokristali g p nalezhat dekilkom mineralam STRUKTURA POPELOVA struktura piroklastichnih porid sho skladayutsya iz dribnih ulamkiv vulkanichnogo skla dugopodibnoyi j in vigadlivih form sho nagaduyut cherepki j inodi dribnih ulamkiv pemzi z puzirchastoyu teksturoyu U promizhkah mizh ulamkami perebuvaye she bilsh tonkozernista masa sho skladayetsya z tonkogo skluvatogo materialu Sin struktura vitroklastichna STRUKTURA PORFIROBLASTIChNA Div porfiroblastichna struktura STRUKTURA PORFIROVA Div porfirova struktura STRUKTURA PORFIROVIDNA harakterizuyetsya nayavnistyu v girskih porodah velikih rozriznyuvanih makroskopichno idiomorfnih fenokristaliv vkraplenikiv zanurenih u povnokristalichnu osnovnu masu yaka mozhe buti dribno seredno j inodi navit grubozernistoyu Vid porfirovoyi strukturi vidriznyayetsya bilshim stupenem kristalichnosti a takozh tim sho fenokristali j osnovna masa utvoryuyutsya v odnakovih abo blizkih umovah poyava fenokristaliv viznachayetsya nadlishkom vidpovidnogo komponenta stosovno evtektichnogo rozplavu Sin struktura evtektofirova STRUKTURA PRIZMATIChNOZERNISTA riznovid panidiomorfozernistoyi strukturi harakternij tim sho vsi minerali g p mayut perevazhno prizmatichnu formu STRUKTURA PRIHOVANOKRISTALIChNA Div prihovanokristalichna struktura STRUKTURA PROTOBLASTOVA PROTOBLASTIChNA rozvivavsya v rezultati strukturnih zmin magmatichnih porid sho vinikayut pri kristalizaciyi yih pid vplivom tektonichnih naprug protoblastez STRUKTURA PSAMITOVA Div psamitova struktura STRUKTURA PSEVDOMORFNA i oyi zh obumovlena nayavnistyu psevdomorfoz odnih mineraliv po inshih STRUKTURA PSEFITOVA Div psefitova struktura STRUKTURA RAPAKIVI riznovid sferichnoyi strukturi v granitah pri yakij veliki chasto okrugli individi ovoyidi kaliyevogo polovogo shpatu otocheni oblyamivkoyu plagioklazu j inodi kvarcu Sin struktura marginacijna Div rapakivi STRUKTURA REAKCIJNA zagalna nazva usih struktur sho nosyat slidi vzayemnih reakcij mizh dvoma abo dekilkoma mineralami g p abo mizh mineralom porodi j privnesenoyu ridkoyu fazoyu Slidi reakcij zvichajno mayut harakter oblyamivok narostannya odnih mineraliv na inshih Div oblyamivka struktura kelifitova STRUKTURA RELIKTOVA struktura metamorfizovanih porid u yakih poryad z elementami novoyi strukturi sho vinikla pri metamorfizmi zbereglisya zalishki relikti strukturi vihidnoyi porodi STRUKTURA RIVNOMIRNOZERNISTA Div rivnomirnozernista struktura STRUKTURA ROGOVIKOVA struktura kontaktovih rogovikiv blizka do dribnozernistoyi mozayichnoyi strukturi Inodi dlya S r uvazhayut harakternoyu zazubrenu nepravilnu formu zeren i neridko yih kupchaste roztashuvannya a takozh pojkiloblastovi utvorennya STRUKTURA SEREDNOZERNISTA Div serednozernista struktura STRUKTURA SIMPLEKTITOVA zagalna nazva struktur utvorenih tisnim spletennyam dvoh riznih mineralnih mas vzayemnim simplektitovim prorostannyam mineraliv Do takih struktur nalezhat pegmatitova granofirova pojkilitova diabazova j in strukturi Sin struktura implikacijna STRUKTURA SKLUVATA struktura vulkanichnih porid abo yih osnovnih mas yaki skladayutsya v osnovnomu z amorfnoyi skluvatoyi rechovini Sin struktura gialinova vitrofirova STRUKTURA SNIZhNOYi GRUDKI svoyeridna budova granatovih porfiroblastiv sho mistyat dribni paralelni vklyuchennya kvarcu j rudnih mineraliv zmini oriyentuvannya yakih u vuzkij krajovij zoni zgidni z obertovim ruhom porfiroblastiv pid chas rostu STRUKTURA SNOPOVA SNOPOPODIBNA riznovid kristaloblastovoyi strukturi sho harakterizuyetsya bezladno roztashovanimi v ploshini slancyuvatosti snopopodibnimi agregatami mineraliv voloknistoyi abo prizmatichnoyi formi Najchastishe proyavlyayetsya v metasomatichnih girskih porodah sho skladayutsya iz po riznomu oriyentovanih puchkiv snopiv dovgih prizmatichnih individiv mineraliv STRUKTURA SPILITOVA harakterizuyetsya tim sho osnovna masa sho majzhe cilkom predstavlena spilitami skladayetsya z bezladno roztashovanih dovgih tonkih lejst albitizovanogo plagioklazu promizhki mizh yakimi zapovneni dribnim agregatami vtorinnih i pochasti pervinnih mineraliv hloritu lejkoksenu tosho STRUKTURA SPORADOFIROVA porfirova struktura sho harakterizuyetsya ridkisnimi sporadichnimi fenokristalami 1 2 na shlif STRUKTURA STILNIKOVA te zh same sho struktura mozayichna STRUKTURA SFERIChNA SFEROYiDALNA SFEROYiDNA zagalna nazva usih struktur z koncentrichnim radialnim abo nepravilnim roztashuvannyam skladovih chastin g p navkolo deyakih centriv tobto vsih kulovih i sferolitovih struktur Sin struktura centrichna kulova Div sferoyidalna struktura STRUKTURA SFEROLITOVA struktura kislih vulkanichnih porid abo yih osnovnoyi masi harakterna nayavnistyu sferolitiv STRUKTURA TOLEYiTOVA riznovid diabazovoyi ofitovoyi strukturi sho harakterizuyetsya nayavnistyu v promizhkah mizh zernami plagioklazu poryad z avgitom neznachnih dilyanok svizhogo abo rozkladenogo skla z mikrolitami plagioklazu j dendritami rudnogo mineralu STRUKTURA TONKOZERNISTA Div tonkozernista struktura STRUKTURA TORCEVA te zh same sho struktura mozayichna STRUKTURA TRAHIDOLERITOVA doleritova struktura bazaltiv iz subparalelnim trahitovim roztashuvannyam tablichok abo prizm plagioklazu STRUKTURA TRAHIOFITOVA ofitova struktura z dobre pomitnim subparalelnim oriyentuvannyam lejst plagioklazu STRUKTURA TRAHITOVA struktura osnovnoyi masi porfirovih porid sho harakterizuyetsya subparalelno roztashovanimi prizmatichnimi mikrolitami polovogo shpatu mizh yakimi nemaye abo duzhe malo skluvatogo bazisu Div trahit STRUKTURA TRIHITOVA struktura riolitiv sho harakterizuyetsya nayavnistyu kristalitiv trihitiv globulitiv nepravilno rozsiyanih abo roztashovanih potokami abo skoncentrovanih v zonah navkolo sferolitiv STRUKTURA TUFOVA zagalna nazva usih struktur vulkanichnih tufiv nezalezhno vid skladu j rozmiru ulamkiv a takozh vid skladu kilkosti j strukturi spoluchnoyi masi STRUKTURA FELZITOVA Div felzitova struktura STRUKTURA FIBROBLASTOVA te zh same sho struktura nematoblastova STRUKTURA FLYuYiDALNA harakterizuyetsya potokopodibnim roztashuvannyam kristaliv g p abo mikrolitiv osnovnoyi masi sho oginaye fenokristali Utvoryuyetsya pri rusi v yazkoyi lavi sho zastigaye Sin struktura flyuktuacijna STRUKTURA FLYuKTUACIJNA te zh same sho struktura flyuyidalna STRUKTURA FONOLITOVA te zh same sho struktura nefelinitova STRUKTURA CEMENTNA struktura piddana tisku zernistih porid v yakij ucilili vid rozdroblennya zerna nemov bi zcementovani dribnozernistim agregatami zdavlenih zeren Najkrashe proyavlyayetsya v bagatih na kvarc zernistih porodah granitah gnejsah Sin struktura betonna STRUKTURA ShAHOVA struktura albitu sho harakterizuyetsya pri duzhe tonkomu polisintetichnomu dvijnikuvanni tim sho okremi dvijnikovi plastinki korotki ne prohodyat cherez use zerno abo kristal i zminyuyut odna odnu v shahovomu poryadku Harakterna dlya nizkotemperaturnogo metasomatichnogo albitu Div takozhStruktura kristaliv Struktura rudLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2013 T 3 S Ya 644 s Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti listopad 2015