Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Екстремальна гелієва зоря скорочено ЕГ надгігант малої маси майже позбавлений водню найпоширенішого хімічного елемента В

Екстремальна гелієва зоря

Екстремальна гелієва зоря

Екстремальна гелієва зоря (скорочено ЕГ) — надгігант малої маси, майже позбавлений водню, найпоширенішого хімічного елемента Всесвіту. Оскільки немає відомих умов, за яких зорі, позбавлені водню, можуть утворюватися з молекулярних хмар, існує теорія, що вони є продуктом злиття білих карликів з гелієвим ядром і вуглецево-кисневим ядром.

Властивості

Екстремальні гелієві зорі утворюють підгрупу в ширшій категорії зір з дефіцитом водню. Остання включає холодні вуглецеві зорі, як-от змінні типу R Північної Корони, багаті гелієм зорі спектрального класу O або B, зорі Вольфа — Райє населення I, зорі AM CVn, білі карлики спектрального типу WC і перехідні зорі, як-от PG 1159.

Перша відома екстремальна гелієва зоря, HD 124448, була відкрита у 1942 році Деніелом М. Поппером в обсерваторії Макдональда біля Форт-Девіса, штат Техас, США. У спектрі цієї зорі не було ліній водню, але сильні лінії гелію, а також присутність вуглецю та кисню. Другий, PV Telescopii, був відкритий у 1952 році, і клас змінних типу PV Telescopii — це екстремальні гелієві зорі. До 1996 року було знайдено 25 кандидатів (у 2006 році цей список було звужено до 21). Загальною характеристикою цих зір є те, що співвідношення вмісту вуглецю та гелію завжди знаходиться в діапазоні від 0,3 до 1 %. Це незважаючи на широку варіацію інших співвідношень кількості у зорях ЕГ.

Відомі екстремальні гелієві зорі є надгігантами, де нестача водню у 10 000 разів або більше. Температура поверхні цих зір коливається від 9 000 до 35 000 К. Вони переважно складаються з гелію, а другий за поширеністю елемент, вуглець, утворює приблизно один атом на 100 атомів гелію. Хімічний склад цих зір свідчить про те, що на певному етапі їх еволюції вони спалювали водень і гелій.

Теоретичні моделі

Для пояснення складу екстремальних гелієвих зір було запропоновано два можливі сценарії.

  1. Модель подвійного виродження (ПВ) пояснювала, що зорі формуються в подвійній системі, що складається з меншого гелієвого білого карлика та більш масивного вуглецево-кисневого білого карлика. Обидві зорі перестали виробляти енергію в результаті ядерного синтезу і тепер були компактними об'єктами. Випромінювання гравітаційного випромінювання спричинило розпад їх орбіти, поки вони не злилися. Якщо сукупна маса не перевищує межі Чандрасекара, гелій буде накопичуватися на карлику C-O і спалахне, утворюючи надгігант. Пізніше вона стане зорею ЕГ, а потім охолоне й стане білим карликом.
  2. Модель останнього спалаху (ОС) припустила, що зоря ЕГ може сформуватися як пізня стадія еволюції зорі після того, як вона залишила асимптотичну гілку гіганта . Коли зоря охолоджується, утворюючи білого карлика, гелій запалюється в оболонці навколо ядра, змушуючи зовнішні шари швидко розширюватися. Якщо водень у цій оболонці витрачається, зоря стає дефіцитною, і вона стискається, утворюючи ЕГ..

Дослідження вмісту елементів у семи зорях ЕГ узгоджується з тим, що передбачено моделлю ПВ.

Список літератури

Посилання

  • faulkes-telescope.com: «Екстремальні гелієві зорі»
  • «Астрономи знаходять походження зір з екстремальним гелієм»
  • підозрюване основне джерело для використання.
  1. . Bamberg, Germany. {{}}: Пропущений або порожній |title= ()
  2. Popper, Daniel M. (June 1942). A Peculiar B-Type Spectrum. Publications of the Astronomical Society of the Pacific. 54 (319): 160—161. Bibcode:1942PASP...54..160P. doi:10.1086/125431.
  3. Pandey, Gajendra; Lambert, David L.; Jeffery, C. Simon; Rao, N. Kameswara (February 2006). An Analysis of Ultraviolet Spectra of Extreme Helium Stars and New Clues to Their Origins. The Astrophysical Journal. 638 (1): 454—471. arXiv:astro-ph/0510161. Bibcode:2006ApJ...638..454P. doi:10.1086/498674.
  4. Pandey, Gajendra; Kameswara Rao, N.; Lambert, David L.; Jeffery, C. Simon; Asplund, Martin (July 2001). Abundance analyses of cool extreme helium stars. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 324 (4): 937—959. arXiv:astro-ph/0101518. Bibcode:2001MNRAS.324..937P. doi:10.1046/j.1365-8711.2001.04371.x.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ekstremalna geliyeva zorya skorocheno EG nadgigant maloyi masi majzhe pozbavlenij vodnyu najposhirenishogo himichnogo elementa Vsesvitu Oskilki nemaye vidomih umov za yakih zori pozbavleni vodnyu mozhut utvoryuvatisya z molekulyarnih hmar isnuye teoriya sho voni ye produktom zlittya bilih karlikiv z geliyevim yadrom i vuglecevo kisnevim yadrom VlastivostiEkstremalni geliyevi zori utvoryuyut pidgrupu v shirshij kategoriyi zir z deficitom vodnyu Ostannya vklyuchaye holodni vuglecevi zori yak ot zminni tipu R Pivnichnoyi Koroni bagati geliyem zori spektralnogo klasu O abo B zori Volfa Rajye naselennya I zori AM CVn bili karliki spektralnogo tipu WC i perehidni zori yak ot PG 1159 Persha vidoma ekstremalna geliyeva zorya HD 124448 bula vidkrita u 1942 roci Denielom M Popperom v observatoriyi Makdonalda bilya Fort Devisa shtat Tehas SShA U spektri ciyeyi zori ne bulo linij vodnyu ale silni liniyi geliyu a takozh prisutnist vuglecyu ta kisnyu Drugij PV Telescopii buv vidkritij u 1952 roci i klas zminnih tipu PV Telescopii ce ekstremalni geliyevi zori Do 1996 roku bulo znajdeno 25 kandidativ u 2006 roci cej spisok bulo zvuzheno do 21 Zagalnoyu harakteristikoyu cih zir ye te sho spivvidnoshennya vmistu vuglecyu ta geliyu zavzhdi znahoditsya v diapazoni vid 0 3 do 1 Ce nezvazhayuchi na shiroku variaciyu inshih spivvidnoshen kilkosti u zoryah EG Vidomi ekstremalni geliyevi zori ye nadgigantami de nestacha vodnyu u 10 000 raziv abo bilshe Temperatura poverhni cih zir kolivayetsya vid 9 000 do 35 000 K Voni perevazhno skladayutsya z geliyu a drugij za poshirenistyu element vuglec utvoryuye priblizno odin atom na 100 atomiv geliyu Himichnij sklad cih zir svidchit pro te sho na pevnomu etapi yih evolyuciyi voni spalyuvali voden i gelij Teoretichni modeliDlya poyasnennya skladu ekstremalnih geliyevih zir bulo zaproponovano dva mozhlivi scenariyi Model podvijnogo virodzhennya PV poyasnyuvala sho zori formuyutsya v podvijnij sistemi sho skladayetsya z menshogo geliyevogo bilogo karlika ta bilsh masivnogo vuglecevo kisnevogo bilogo karlika Obidvi zori perestali viroblyati energiyu v rezultati yadernogo sintezu i teper buli kompaktnimi ob yektami Viprominyuvannya gravitacijnogo viprominyuvannya sprichinilo rozpad yih orbiti poki voni ne zlilisya Yaksho sukupna masa ne perevishuye mezhi Chandrasekara gelij bude nakopichuvatisya na karliku C O i spalahne utvoryuyuchi nadgigant Piznishe vona stane zoreyu EG a potim oholone j stane bilim karlikom Model ostannogo spalahu OS pripustila sho zorya EG mozhe sformuvatisya yak piznya stadiya evolyuciyi zori pislya togo yak vona zalishila asimptotichnu gilku giganta Koli zorya oholodzhuyetsya utvoryuyuchi bilogo karlika gelij zapalyuyetsya v obolonci navkolo yadra zmushuyuchi zovnishni shari shvidko rozshiryuvatisya Yaksho voden u cij obolonci vitrachayetsya zorya staye deficitnoyu i vona stiskayetsya utvoryuyuchi EG Doslidzhennya vmistu elementiv u semi zoryah EG uzgodzhuyetsya z tim sho peredbacheno modellyu PV Spisok literaturiPosilannyafaulkes telescope com Ekstremalni geliyevi zori Astronomi znahodyat pohodzhennya zir z ekstremalnim geliyem pidozryuvane osnovne dzherelo dlya vikoristannya Bamberg Germany a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite conference title Shablon Cite conference cite conference a Propushenij abo porozhnij title dovidka Popper Daniel M June 1942 A Peculiar B Type Spectrum Publications of the Astronomical Society of the Pacific 54 319 160 161 Bibcode 1942PASP 54 160P doi 10 1086 125431 Pandey Gajendra Lambert David L Jeffery C Simon Rao N Kameswara February 2006 An Analysis of Ultraviolet Spectra of Extreme Helium Stars and New Clues to Their Origins The Astrophysical Journal 638 1 454 471 arXiv astro ph 0510161 Bibcode 2006ApJ 638 454P doi 10 1086 498674 Pandey Gajendra Kameswara Rao N Lambert David L Jeffery C Simon Asplund Martin July 2001 Abundance analyses of cool extreme helium stars Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 324 4 937 959 arXiv astro ph 0101518 Bibcode 2001MNRAS 324 937P doi 10 1046 j 1365 8711 2001 04371 x

Дата публікації:
Топ