Надгробок князя Костянтина Острозького — рідкісний зразок української пластики, яскравий вираз сарматської ідеології другої половини XVI століття, виконаний у дусі традицій і настроїв італійського ренесансу.
Себастян Чесек — ? |
Надгробок князя Костянтина Острозького, 1579 |
До 3 листопада 1941 року в Успенському соборі Києво-Печерської лаври |
Був композиційно-ідеологічним стрижнем інтер'єру Успенського собору Києво-Печерської лаври. Вважається символічним виявом покликання до модернізації православ'я, здійснюваним .
Історія
Князь Костянтин Острозький був похований відповідно до заповіту дружиною 24 вересня 1530 року в Успенському соборі Києво-Печерської лаври. До встановлення надгробку, протягом майже п'ятдесяти років, гробниця Костянтина Острозького була накрита золототканою парчею з хрестом із перлів.
Надгробок постав на замовлення сина небіжчика князя Василя Костянтина Острозького. Припускають, що його автором міг бути майстер львівської школи Себастян Чесек (Чешек). Був встановлений в Успенському соборі 7 серпня 1579 року.
Внаслідок пожежі 1718 року монумент було суттєво ушкоджено. Цілком втрачено декоративне оздоблення. Поновлене в 1722—1729 роках артіллю «алебастрового майстра» Йосипа Білинського. Однак нове барокове оздоблення не пасувало ренесансному надгробкові.
В 1825 році до надгробку було прилаштовано раку з балдахіном для мощей всіх печерських угодників. Таке відношення було викликано, за сучасною оцінкою «невіглаством і святенництвом» київського православного кліру. В 1843 році професор і академік живопису Федір Солнцев безпосередньо наполягав на усуненні раки від стіни, щоб відкрився огляд надгробку. Проте цієї рекомендації не схвалив російський імператор Олександр ІІ. Фактично до знищення у 1941 році надгробок князя Костянтина Острозького залишався недоступним посполитому оку, за винятком кількох днів 1899 року, коли у Києві відбувся ХІ археологічний з'їзд.
В 1830-ті роки для Історичного музею в Москві була виготовлена невдала копія надгробку, що повернулася до Києва у 1860-ті й нині зберігається в сховищах Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.
26 листопада 1898 року в часі ремонту собору на хорах біля лівого бічного вівтаря в ім'я святителя Теодосія була відкрита ніша із скарбом — 4 посудини і дерев'яна діжка. Тут же ж знайшли золоту медаль з чітким портретним зображенням князя Василя Костянтина Острозького. 16 грудня 1899 року скарб вивезений до Росії.
Наприкінці 1890-х початку 1900-х років у київській періодиці розгорнулася бурхлива дискусія з приводу доцільності подальшого існування надгробку. Прихильники ідеї ліквідації заперечували мистецьку вартість надгробку, бездоказово стверджуючи, що він був створений посередніми майстрами XVIII століття.
В 1910 році скульптуру по-вандальському намагалися перенести до музею Військово-історичного товариства, чого не сталося завдяки протестам громадськості.
На початку XX століття оригіналу скульптури князя Костянтина Острозького було відбито скіпетр і палець на одній з рук..
В 1931—1932 роках відбулася реставрація надгробку. Встановлено, що пам'ятку тричі фарбували олійними фарбами — коричневою, білою і сірою. Оригінал скульптури було виготовлено з червоного мармуру. Опріч того, надгробок був розбитий на шматки і його двічі реставровано. Перша реставрація була виконана досить уважно, з відновленням втрачених частин червоною офарбованою масою. Вдруге реставрація виявилася невдалою. Фрагменти, яких бракувало, відтворені вапном із алебастром.
3 листопада 1941 року під час відвідин Києво-Печерської лаври президентом Словаччини Йозефом Тисо, по-варварському знищений разом з усім Успенським собором.
На початку 1990-х під час реставраційних робіт порушено підземний некрополь Успенського Собору, потривожено прах Костянтина Острозького.
Опис
Найраніший детальний опис надгробку князя Костянтина Острозького залишив Павло Алеппський — член посольства Антіохійського патріарха Макарія, яке 26 червня 1654 року відвідало Києво-Печерську лавру.
«У другому відділенні нартекса, праворуч від присутніх дуже висока, велика арка, яка заходить за архієрейське місце, всередині вона вся з мармуру із письменами; відкоси з тієї і з іншої сторони вкриті блискучим мармуром з різьбленими прикрасами (барельєфами): на ньому зображені люди, коні, битви, колісниці і гармати тонкої чіткої роботи, що вражає подивом розум. На половині цієї арки присутні обриси продовгуватого столу, на якому спить людина з бородою, в залізних обладунках; вона зроблена з твердого червоного каменю, схожого на порфир, і нічим не відрізняється від повної людської фігури. Вона лежить на боці, обіпершись на лікоть, підклавши правицю під голову; одне коліно його покладене на друге; на голові визолочена корона, на грудях золочені ланцюги. Це робота що вражає подивом розум. Нам розповідали, що він був царем над руськими, увірував у Христа десь 600 років тому і вибудував цю церкву. Навпроти нього, з північної сторони, знаходиться зображення сина його з довгою білою бородою.»
Крім того, у своєму описі Павло Алеппський згадує, що навпроти надгробка у церкві «з північної сторони знаходиться зображення сина його з довгою білою бородою».
Під час реставрації у XIX столітті портрет Василя Костянтина Острозького був збитий разом із тиньком, збереглися лише світлини на котрих обличчя заретушоване.
У скульптурі князя втілено класично-ренесансний мотив, момент переходу до сну, коли його легко сплутати із пробудженням. У своєму мотиві «законсервованого руху» і скульптурній пластиці вона перегукується із сарматським портретом. Таким чином, надгробок князя Костянтина Острозького можна вважати яскравим втіленням сарматизму.
«…портрет князя є портретом його лицарського обладунку, — зазначає Олег Сидор-Габелінда, — з усіма застібками, ремінцями, смугами і заклепками, до яких автоматично долучаються і ланцюги на грудях, корона з бородою, і лише потім - його імперсональне лице, в якому при бажанні можна прочитати будь-що: tabula rasa - якраз для найупередженіших інтерпретацій. Його пластика - це система площин, які вступили між собою в союз, аби прикинутись об'ємом, і це їм майже вдалося.»
Епітафія
Джерела містять два варіанти епітафії, що була вміщена на надгробку. Найраніший текст поданий у Атанасія Кальнофойського (1638):
«Костянтин Іванович князь Острозький воєвода Троцький, гетьман Великого Князівства Литовського, після багатьох перемог подоланий смертю, тут похований 1533 року від Р. Х., мав 70 років від народження. Перемог ним здобуто 63. Здобувши над Москвою і татарами шістдесят три перемоги, кров'ю забарвлені - Рось, Дніпро, Ольшанка, прибрав і заснував багато замків, багато монастирів, багато святих церков, які в князівстві Острозькім і в столичному місті В. К. Литовського Вільні вимурував. Другу Гетсиманію - Дім Пречистої Діви Печерської щедро обдарував і у ньому після смерті був покладений. Для немічних притулки, для дітей школи, для людей лицарських в Академії Марсовій списи з шаблями залишив. Напиши з приємністю: Сціпіонові руському Костянтину Івановичу кн. Острозькому, гетьману В. К. Литовського - то все надгробок.»
Відмінний і повніший варіант уміщено в одному з рукописних збірників Софійського собору в Києві:
«Епітафіон. Бог наш Тройця Отець і Син і Святий Дух, в єдності поклоняємий, ним же ж живемо і рухаємося і є. Року від створення світу 7023, і від різдва Сина Божого 1526. Постав перед смертю благовірний і христолюбивий освічений і могутній князь Костянтин Іванович Острозький, славний в усій Русі, син роду князів руських, воєвода Троцький, гетьман Великого князівства Литовського цей відомий хоробрістю і подолав і переміг за допомоги всесильного Бога супостатів королівства польського. Він же з юних літ і до старості з вірою служив, і немало великих битв виграв, всі 60, а великих Три: на Білій Церкві, біля Орші, біля Дніпра, і Гольшаниці ріці. Ще й в ув'язненні 7 років довго сидів; потім від володаря вітцем був названий. Життя це скінчив в 70 років з великою жалобою і плачем людським. Тут же є поховано тіло його в лаврі преподобних отців наших Антонія і Теодосія Печерських. Гріб цей висічений є сином його благовірним князем Костянтином у св. хрещенні Василем Острозьким, воєводою київським маршалком землі Волинської, старостою Володимирським, й у пам'ять про нього встановлений року 1579, місяця серпня 7. Як постав перед смертю, до цього року 1693 - Мав років 167, а могилі років 114, по смерті років 50 і три поставлено.»
Див. також
Примітки
- Це припущення належить Мечиславові Ґембаровичу. Див.: Любченко В. Ф. Львівська скульптура XVI—XVII ст. — Київ, 1981. — С. 30-37.
- Медаль знаходиться на зберіганні у Ермітажі.
- Сидор-Габелінда, Олег. Надгробок князя Костянтина Острозького в Успенському соборі Києво-Печерської лаври // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Том CCXXXVI. Праці Комісії образотворчого та ужиткового мистецтва. — Львів, 1998. — С. 279-93[недоступне посилання з квітня 2019]
- Олександр Гогун, Анатолій Кентій. 1941: Зруйнований Київ як частина тактики спаленої землі [ 15 жовтня 2009 у Wayback Machine.] Процитовано 9-07-2010
- Цит. за: Ульяновський B. Пам'ятник Костянтину Острозькому в Києво-Печерській лаврі… — С. 117.
- Василя Костянтина Острозького.
- В Успенському соборі знаходилася також ікона прадіда Костянтина Острозького Теодора Острозького — преподобного Теодосія.
- Сидор-Габелінда О. Надгробок князя Костянтина Острозького в Успенському соборі Києво-Печерської лаври[недоступне посилання з квітня 2019] // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Т. CCXXXVI. Праці Комісії образотворчого та ужиткового мистецтва. — Львів, 1998. — С. 279—293. Процитовано 06-09-2010
- В оригіналі польською.
- В оригіналі російською. Дата смерті вказана помилково.
Бібліографія
- Кузьмин Е. Київські надгробки // Київ. зб. історії й археології, побуту й мистецтва. Збірник І. — К. : ВУАН, 1931. — С. 151—158.
- Ульяновський B. I. Пам'ятник Костянтину Острозькому в Києво-Печерській лаврі // Український історичний журнал. — 1992. — № 2. — С. 112—121.
- Сидор-Гібелинда О. Корона князя К. І. Острозького (з лаврського надгробку 1579 р.). Живописні та скульптурні паралелі // Волинська ікона: питання історії вивчення, дослідження та реставрації: тези та матеріали ІІІ Всеукраїнської наукової конференції. — Луцьк, 1996. — С. 22—23.
- Сидор-Габелінда О. Надгробок князя Костянтина Острозького в Успенському соборі Києво-Печерської лаври[недоступне посилання з квітня 2019] // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Т. CCXXXVI. Праці Комісії образотворчого та ужиткового мистецтва. — Львів, 1998. — С. 279—293.
- Ричков П. А., Луц В. Д. Архітектурно-мистецька спадщина князів Острозьких. — Київ, 2002. — .
- Бондарчук Я. В. Меморіальні пам'ятники князів Острозьких XVI—XVII століть // Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку: зб. наук. праць: наук. записки Рівнен. держ. гуманіт. ун-ту. — Рівне, 2006. — Вип. 11. — С. 7—11.
Ця стаття належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nadgrobok knyazya Kostyantina Ostrozkogo ridkisnij zrazok ukrayinskoyi plastiki yaskravij viraz sarmatskoyi ideologiyi drugoyi polovini XVI stolittya vikonanij u dusi tradicij i nastroyiv italijskogo renesansu Sebastyan Chesek Nadgrobok knyazya Kostyantina Ostrozkogo 1579Do 3 listopada 1941 roku v Uspenskomu sobori Kiyevo Pecherskoyi lavri Buv kompozicijno ideologichnim strizhnem inter yeru Uspenskogo soboru Kiyevo Pecherskoyi lavri Vvazhayetsya simvolichnim viyavom poklikannya do modernizaciyi pravoslav ya zdijsnyuvanim IstoriyaKnyaz Kostyantin Ostrozkij buv pohovanij vidpovidno do zapovitu druzhinoyu 24 veresnya 1530 roku v Uspenskomu sobori Kiyevo Pecherskoyi lavri Do vstanovlennya nadgrobku protyagom majzhe p yatdesyati rokiv grobnicya Kostyantina Ostrozkogo bula nakrita zolototkanoyu parcheyu z hrestom iz perliv Nadgrobok postav na zamovlennya sina nebizhchika knyazya Vasilya Kostyantina Ostrozkogo Pripuskayut sho jogo avtorom mig buti majster lvivskoyi shkoli Sebastyan Chesek Cheshek Buv vstanovlenij v Uspenskomu sobori 7 serpnya 1579 roku Vnaslidok pozhezhi 1718 roku monument bulo suttyevo ushkodzheno Cilkom vtracheno dekorativne ozdoblennya Ponovlene v 1722 1729 rokah artillyu alebastrovogo majstra Josipa Bilinskogo Odnak nove barokove ozdoblennya ne pasuvalo renesansnomu nadgrobkovi Raka dlya moshej pecherskih ugodnikiv V 1825 roci do nadgrobku bulo prilashtovano raku z baldahinom dlya moshej vsih pecherskih ugodnikiv Take vidnoshennya bulo viklikano za suchasnoyu ocinkoyu neviglastvom i svyatennictvom kiyivskogo pravoslavnogo kliru V 1843 roci profesor i akademik zhivopisu Fedir Solncev bezposeredno napolyagav na usunenni raki vid stini shob vidkrivsya oglyad nadgrobku Prote ciyeyi rekomendaciyi ne shvaliv rosijskij imperator Oleksandr II Faktichno do znishennya u 1941 roci nadgrobok knyazya Kostyantina Ostrozkogo zalishavsya nedostupnim pospolitomu oku za vinyatkom kilkoh dniv 1899 roku koli u Kiyevi vidbuvsya HI arheologichnij z yizd V 1830 ti roki dlya Istorichnogo muzeyu v Moskvi bula vigotovlena nevdala kopiya nadgrobku sho povernulasya do Kiyeva u 1860 ti j nini zberigayetsya v shovishah Nacionalnogo Kiyevo Pecherskogo istoriko kulturnogo zapovidnika 26 listopada 1898 roku v chasi remontu soboru na horah bilya livogo bichnogo vivtarya v im ya svyatitelya Teodosiya bula vidkrita nisha iz skarbom 4 posudini i derev yana dizhka Tut zhe zh znajshli zolotu medal z chitkim portretnim zobrazhennyam knyazya Vasilya Kostyantina Ostrozkogo 16 grudnya 1899 roku skarb vivezenij do Rosiyi Naprikinci 1890 h pochatku 1900 h rokiv u kiyivskij periodici rozgornulasya burhliva diskusiya z privodu docilnosti podalshogo isnuvannya nadgrobku Prihilniki ideyi likvidaciyi zaperechuvali mistecku vartist nadgrobku bezdokazovo stverdzhuyuchi sho vin buv stvorenij poserednimi majstrami XVIII stolittya V 1910 roci skulpturu po vandalskomu namagalisya perenesti do muzeyu Vijskovo istorichnogo tovaristva chogo ne stalosya zavdyaki protestam gromadskosti Ruyini Uspenskogo Soboru pislya znishennya Svitlina 1942 roku Na pochatku XX stolittya originalu skulpturi knyazya Kostyantina Ostrozkogo bulo vidbito skipetr i palec na odnij z ruk V 1931 1932 rokah vidbulasya restavraciya nadgrobku Vstanovleno sho pam yatku trichi farbuvali olijnimi farbami korichnevoyu biloyu i siroyu Original skulpturi bulo vigotovleno z chervonogo marmuru Oprich togo nadgrobok buv rozbitij na shmatki i jogo dvichi restavrovano Persha restavraciya bula vikonana dosit uvazhno z vidnovlennyam vtrachenih chastin chervonoyu ofarbovanoyu masoyu Vdruge restavraciya viyavilasya nevdaloyu Fragmenti yakih brakuvalo vidtvoreni vapnom iz alebastrom 3 listopada 1941 roku pid chas vidvidin Kiyevo Pecherskoyi lavri prezidentom Slovachchini Jozefom Tiso po varvarskomu znishenij razom z usim Uspenskim soborom Na pochatku 1990 h pid chas restavracijnih robit porusheno pidzemnij nekropol Uspenskogo Soboru potrivozheno prah Kostyantina Ostrozkogo OpisFigura knyazya Kostyantina Ostrozkogo Fragment nadgrobku Svitlina poch 20 st Najranishij detalnij opis nadgrobku knyazya Kostyantina Ostrozkogo zalishiv Pavlo Aleppskij chlen posolstva Antiohijskogo patriarha Makariya yake 26 chervnya 1654 roku vidvidalo Kiyevo Pechersku lavru U drugomu viddilenni narteksa pravoruch vid prisutnih duzhe visoka velika arka yaka zahodit za arhiyerejske misce vseredini vona vsya z marmuru iz pismenami vidkosi z tiyeyi i z inshoyi storoni vkriti bliskuchim marmurom z rizblenimi prikrasami barelyefami na nomu zobrazheni lyudi koni bitvi kolisnici i garmati tonkoyi chitkoyi roboti sho vrazhaye podivom rozum Na polovini ciyeyi arki prisutni obrisi prodovguvatogo stolu na yakomu spit lyudina z borodoyu v zaliznih obladunkah vona zroblena z tverdogo chervonogo kamenyu shozhogo na porfir i nichim ne vidriznyayetsya vid povnoyi lyudskoyi figuri Vona lezhit na boci obipershis na likot pidklavshi pravicyu pid golovu odne kolino jogo pokladene na druge na golovi vizolochena korona na grudyah zolocheni lancyugi Ce robota sho vrazhaye podivom rozum Nam rozpovidali sho vin buv carem nad ruskimi uviruvav u Hrista des 600 rokiv tomu i vibuduvav cyu cerkvu Navproti nogo z pivnichnoyi storoni znahoditsya zobrazhennya sina jogo z dovgoyu biloyu borodoyu Krim togo u svoyemu opisi Pavlo Aleppskij zgaduye sho navproti nadgrobka u cerkvi z pivnichnoyi storoni znahoditsya zobrazhennya sina jogo z dovgoyu biloyu borodoyu Koronovana golova Kostyantina Ostrozkogo Fragment skulpturi Pid chas restavraciyi u XIX stolitti portret Vasilya Kostyantina Ostrozkogo buv zbitij razom iz tinkom zbereglisya lishe svitlini na kotrih oblichchya zaretushovane U skulpturi knyazya vtileno klasichno renesansnij motiv moment perehodu do snu koli jogo legko splutati iz probudzhennyam U svoyemu motivi zakonservovanogo ruhu i skulpturnij plastici vona peregukuyetsya iz sarmatskim portretom Takim chinom nadgrobok knyazya Kostyantina Ostrozkogo mozhna vvazhati yaskravim vtilennyam sarmatizmu portret knyazya ye portretom jogo licarskogo obladunku zaznachaye Oleg Sidor Gabelinda z usima zastibkami remincyami smugami i zaklepkami do yakih avtomatichno doluchayutsya i lancyugi na grudyah korona z borodoyu i lishe potim jogo impersonalne lice v yakomu pri bazhanni mozhna prochitati bud sho tabula rasa yakraz dlya najuperedzhenishih interpretacij Jogo plastika ce sistema ploshin yaki vstupili mizh soboyu v soyuz abi prikinutis ob yemom i ce yim majzhe vdalosya Epitafiya Dzherela mistyat dva varianti epitafiyi sho bula vmishena na nadgrobku Najranishij tekst podanij u Atanasiya Kalnofojskogo 1638 Kostyantin Ivanovich knyaz Ostrozkij voyevoda Trockij getman Velikogo Knyazivstva Litovskogo pislya bagatoh peremog podolanij smertyu tut pohovanij 1533 roku vid R H mav 70 rokiv vid narodzhennya Peremog nim zdobuto 63 Zdobuvshi nad Moskvoyu i tatarami shistdesyat tri peremogi krov yu zabarvleni Ros Dnipro Olshanka pribrav i zasnuvav bagato zamkiv bagato monastiriv bagato svyatih cerkov yaki v knyazivstvi Ostrozkim i v stolichnomu misti V K Litovskogo Vilni vimuruvav Drugu Getsimaniyu Dim Prechistoyi Divi Pecherskoyi shedro obdaruvav i u nomu pislya smerti buv pokladenij Dlya nemichnih pritulki dlya ditej shkoli dlya lyudej licarskih v Akademiyi Marsovij spisi z shablyami zalishiv Napishi z priyemnistyu Scipionovi ruskomu Kostyantinu Ivanovichu kn Ostrozkomu getmanu V K Litovskogo to vse nadgrobok Vidminnij i povnishij variant umisheno v odnomu z rukopisnih zbirnikiv Sofijskogo soboru v Kiyevi Epitafion Bog nash Trojcya Otec i Sin i Svyatij Duh v yednosti poklonyayemij nim zhe zh zhivemo i ruhayemosya i ye Roku vid stvorennya svitu 7023 i vid rizdva Sina Bozhogo 1526 Postav pered smertyu blagovirnij i hristolyubivij osvichenij i mogutnij knyaz Kostyantin Ivanovich Ostrozkij slavnij v usij Rusi sin rodu knyaziv ruskih voyevoda Trockij getman Velikogo knyazivstva Litovskogo cej vidomij horobristyu i podolav i peremig za dopomogi vsesilnogo Boga supostativ korolivstva polskogo Vin zhe z yunih lit i do starosti z viroyu sluzhiv i nemalo velikih bitv vigrav vsi 60 a velikih Tri na Bilij Cerkvi bilya Orshi bilya Dnipra i Golshanici rici She j v uv yaznenni 7 rokiv dovgo sidiv potim vid volodarya vitcem buv nazvanij Zhittya ce skinchiv v 70 rokiv z velikoyu zhaloboyu i plachem lyudskim Tut zhe ye pohovano tilo jogo v lavri prepodobnih otciv nashih Antoniya i Teodosiya Pecherskih Grib cej visichenij ye sinom jogo blagovirnim knyazem Kostyantinom u sv hreshenni Vasilem Ostrozkim voyevodoyu kiyivskim marshalkom zemli Volinskoyi starostoyu Volodimirskim j u pam yat pro nogo vstanovlenij roku 1579 misyacya serpnya 7 Yak postav pered smertyu do cogo roku 1693 Mav rokiv 167 a mogili rokiv 114 po smerti rokiv 50 i tri postavleno Div takozhKostyantin Ostrozkij Uspenskij sobor Kiyevo Pecherskoyi lavri Medal Vasilya Kostyantina OstrozkogoPrimitkiCe pripushennya nalezhit Mechislavovi Gembarovichu Div Lyubchenko V F Lvivska skulptura XVI XVII st Kiyiv 1981 S 30 37 Medal znahoditsya na zberiganni u Ermitazhi Sidor Gabelinda Oleg Nadgrobok knyazya Kostyantina Ostrozkogo v Uspenskomu sobori Kiyevo Pecherskoyi lavri Zapiski Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka Tom CCXXXVI Praci Komisiyi obrazotvorchogo ta uzhitkovogo mistectva Lviv 1998 S 279 93 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Oleksandr Gogun Anatolij Kentij 1941 Zrujnovanij Kiyiv yak chastina taktiki spalenoyi zemli 15 zhovtnya 2009 u Wayback Machine Procitovano 9 07 2010 Cit za Ulyanovskij B Pam yatnik Kostyantinu Ostrozkomu v Kiyevo Pecherskij lavri S 117 Vasilya Kostyantina Ostrozkogo V Uspenskomu sobori znahodilasya takozh ikona pradida Kostyantina Ostrozkogo Teodora Ostrozkogo prepodobnogo Teodosiya Sidor Gabelinda O Nadgrobok knyazya Kostyantina Ostrozkogo v Uspenskomu sobori Kiyevo Pecherskoyi lavri nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Zapiski Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka T CCXXXVI Praci Komisiyi obrazotvorchogo ta uzhitkovogo mistectva Lviv 1998 S 279 293 Procitovano 06 09 2010 V originali polskoyu V originali rosijskoyu Data smerti vkazana pomilkovo BibliografiyaNadgrobok knyazya Kostyantina Ostrozkogo u sestrinskih VikiproyektahPortal Mistectvo Nadgrobok knyazya Kostyantina Ostrozkogo u Vikishovishi Kuzmin E Kiyivski nadgrobki Kiyiv zb istoriyi j arheologiyi pobutu j mistectva Zbirnik I K VUAN 1931 S 151 158 Ulyanovskij B I Pam yatnik Kostyantinu Ostrozkomu v Kiyevo Pecherskij lavri Ukrayinskij istorichnij zhurnal 1992 2 S 112 121 Sidor Gibelinda O Korona knyazya K I Ostrozkogo z lavrskogo nadgrobku 1579 r Zhivopisni ta skulpturni paraleli Volinska ikona pitannya istoriyi vivchennya doslidzhennya ta restavraciyi tezi ta materiali III Vseukrayinskoyi naukovoyi konferenciyi Luck 1996 S 22 23 Sidor Gabelinda O Nadgrobok knyazya Kostyantina Ostrozkogo v Uspenskomu sobori Kiyevo Pecherskoyi lavri nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Zapiski Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka T CCXXXVI Praci Komisiyi obrazotvorchogo ta uzhitkovogo mistectva Lviv 1998 S 279 293 Richkov P A Luc V D Arhitekturno mistecka spadshina knyaziv Ostrozkih Kiyiv 2002 ISBN 966 575 035 6 Bondarchuk Ya V Memorialni pam yatniki knyaziv Ostrozkih XVI XVII stolit Ukrayinska kultura minule suchasne shlyahi rozvitku zb nauk prac nauk zapiski Rivnen derzh gumanit un tu Rivne 2006 Vip 11 S 7 11 Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi