Блекмор L43 англ HMS Blackmore L43 військовий корабель ескортний міноносець типу Хант II підтипу Королівського військово

«Блекмор» (L43) (англ. HMS Blackmore (L43) — військовий корабель, ескортний міноносець типу «Хант» «II» підтипу Королівського військово-морського флоту Великої Британії за часів Другої світової війни.

«Блекмор»
HMS Blackmore (L43)

Ескортний міноносець «Блекмор». 15 січня 1945
Служба
Тип/клас	Ескортний міноносець типу «Хант»
Держава прапора	Велика Британія
Належність	Військово-морські сили Великої Британії
На честь	перший корабель флоту на ім'я
Корабельня	Alexander Stephen and Sons, Глазго
Замовлено	20 грудня 1940
Закладено	10 лютого 1940
Спущено на воду	2 грудня 1941
Введено в експлуатацію	14 квітня 1942
На службі	1942-1952
Переданий	18 липня 1952 року проданий до складу данських ВМС, як «Есберн Снер»
Нагороди	4 бойових відзнаки
Бойовий досвід	Друга світова війна Битва за Атлантику Середземномор'я * Висадка союзників в Італії ** Операція «Аваланч» * Адріатична кампанія Операція «Драгун» Війна на Тихому океані * Операція «Дракула» * Операція «Зіппер»
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж	1 000 тонн (стандартна) 1 380 тонн (повна)
Довжина	85 м
Ширина	8,8 м
Осадка	3,27 м
Технічні дані
Рухова установка	2 × парових турбіни Parsons 2 × парових котли Admiralty
Гвинти	2
Потужність	19 000 к.с.
Швидкість	27,5 вузлів (51 км/год)
Дальність плавання	3500 миль (6 500 км) на швидкості 15 вузлів (28 км/год)
Екіпаж	146 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія	4 (2 × 2) × 102-мм універсальних гармати Mk XVI
Торпедно-мінне озброєння	2 бомбоскидачі 40 глибинних бомб
Зенітне озброєння	16 × (4 × 4) × 40-мм автоматичних зенітних гармат QF 2 pounder Mark II в установці MK.VII 2 × 20-мм автоматичні зенітні гармати «Ерлікон»

HDMS «Есберн Снер» (F 341)
HDMS Esbern Snare (F 341)
Служба
Тип/клас	ескортний міноносець типу «Хант»
Держава прапора	Данія
Належність
На честь
На службі	1952–1966
Прийнятий	18 липня 1952
Статус	у 1966 році проданий на металобрухт
Бойовий досвід	Холодна війна
Ідентифікація
Параметри
Технічні дані
Озброєння

«Блекмор» закладений 10 лютого 1940 року на верфі компанії Alexander Stephen and Sons у Глазго. 2 грудня 1941 року він був спущений на воду, а 14 квітня 1942 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії.

Ескортний міноносець «Блекмор» брав участь у бойових діях на морі в Другій світовій війні, змагався біля західних берегів Європи, на Середземному морі, в Індійському та Тихому океані. Залучався до підтримки висадки морських десантів в Італії і Франції, супроводжував транспортні конвої союзників.

За проявлену мужність та стійкість у боях бойовий корабель заохочений чотирма бойовими відзнаками.

Історія служби

У травні 1942 року ескортний міноносець «Блекмор» був залучений до проведення операції «Айронклад», що здійснювалася з метою окупації контрольованої урядом Віші та недопущення розгортання на ньому військово-морських баз Імперського Японського ВМФ. До операції залучалися кораблі З'єднання Н: авіаносці «Іластріас» та «Індомітебл», лінкор «Раміліз», крейсери «Герміона» та «Девоншир», 11 есмінців, 8 корветів, 15 транспортних та десантних кораблів, а також низку менших кораблів.

Див. також

Примітки

Виноски

На честь селища , в Ессексі
4 бойових відзнаки за участь у кампаніях та битвах: за битву за Атлантику (1943), за висадку в Салерно (1943), за операцію «Драгун» (1944), за Адріатичну кампанію (1944)
Загалом в операції «Айронклад» брали участь: 2 лінкори «Раміліз» і «Ворспайт», 2 авіаносці «Іластріас» та «Індомітейбл», 6 крейсерів: «Донтлес», «Бірмінгем», «Герміона», «Гамбія», «Девоншир» і голландський «Якоб ван Хемскерк»; монітор «Еребус»; 1 гідроавіаносець «Альбатрос»; 13 есмінців (згодом прибули ще 9): «Ектів», «Ентоні», «Ерроу», «Блекмор», «Дункан», «Форчун», «Фоксхаунд», «Інконстант», «Хотспар», «Джавелін», «Лафорей», «Лайтнінг», «Лукаут», «Нейпір», «Нізам», «Непал», «Норман», «Пакенгам», «Паладін», «Пантер», «Ван Гален», «Тьорк Гіддес»; 8 корветів , , , , , , , «Джасмін», 4 тральщики , , , «Кромарті», мінний загороджувач «Менксмен»; 5 ударних транспортів; 2 спеціальних та 3 десантних судна.

Джерела

HMS BLACKMORE (L 43) - Type II, Hunt-class Escort Destroyer.

Посилання

HMS Blackmore (L 43). на uboat.net. (англ.)
HMS BLACKMORE (L 43) - Type II, Hunt-class Escort Destroyer. на naval-history.net. (англ.)
Эскортные миноносцы типа Hunt(рос.)

Література

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: HMS Blackmore (L43)

Blair, Clay (2000). Hitler's U-Boat War: The Hunters 1939—1942. London: Cassell & Co. .
Colledge, J. J. & Warlow, Ben: Ships of the Royal Navy — The Complete Record of all Fighting Ships of the Royal Navy from the 15th Century to the Present. Newbury, UK: Casemate, 2010. .
English, John (1987). The Hunts: A history of the design, development and careers of the 86 destroyers of this class built for the Royal and Allied Navies during World War II. World Ship Society. .
Whitley, M. J. (1988). Destroyers of World War Two. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN .

[1] На честь селища , в Ессексі

[2] 4 бойових відзнаки за участь у кампаніях та битвах: за битву за Атлантику (1943), за висадку в Салерно (1943), за операцію «Драгун» (1944), за Адріатичну кампанію (1944)

[4] Загалом в операції «Айронклад» брали участь: 2 лінкори «Раміліз» і «Ворспайт», 2 авіаносці «Іластріас» та «Індомітейбл», 6 крейсерів: «Донтлес», «Бірмінгем», «Герміона», «Гамбія», «Девоншир» і голландський «Якоб ван Хемскерк»; монітор «Еребус»; 1 гідроавіаносець «Альбатрос»; 13 есмінців (згодом прибули ще 9): «Ектів», «Ентоні», «Ерроу», «Блекмор», «Дункан», «Форчун», «Фоксхаунд», «Інконстант», «Хотспар», «Джавелін», «Лафорей», «Лайтнінг», «Лукаут», «Нейпір», «Нізам», «Непал», «Норман», «Пакенгам», «Паладін», «Пантер», «Ван Гален», «Тьорк Гіддес»; 8 корветів , , , , , , , «Джасмін», 4 тральщики , , , «Кромарті», мінний загороджувач «Менксмен»; 5 ударних транспортів; 2 спеціальних та 3 десантних судна.

[naval-history.net-3] HMS BLACKMORE (L 43) - Type II, Hunt-class Escort Destroyer.