Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Михайло Констянтинович Курако (* 23 вересня 1872 — † 8 лютого 1920) — металург, засновник вітчизняної школи доменників.
| Курако Михайло Костянтинович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 11 (23) вересня 1872 маєток біля села Козелля, тепер Краснопільський район Могильовської області Білорусі |
| Помер | 8 лютого 1920 (47 років) Кузнецьк, тепер Новокузнецьк, РФ ·тиф |
| Поховання | Новокузнецьк |
| Країна |  Російська імперія |
| Діяльність | металургія |
| Галузь | металургія |
| Відомі учні | Бардін Іван Павлович і d |
| Заклад | Краматорський металургійний завод, Донецьксталь, Єнакієвський металургійний завод, Гданцівський чавуноливарний завод і Новокузнецьк |
| |
Принципово вдосконалив доменну піч і технологію доменного процесу.
Шлях майстра
Михайло Курако виріс у сільській резиденції свого діда, генерала у відставці Арцимовича, в провінції Могильов, неподалік села Козельє. Батько Михайла також був військовим, брав участь у Кримській війні. Дід мріяв і про військову кар'єру онука, тому, освіту Михайло отримав у Полоцькому кадетському корпусі у Вітебську.
У 1890 році Курако розпочав свою роботу в Катеринославі на доменній печі південноросійської Олександрівської металургійної компанії Брянського акціонерного товариства (зараз - Дніпровський металургійний завод). Спочатку він працював фізично - возив вагонетки вагою 1000 кг руди, потім носив проби заліза для аналізу як пробовідбірник. Врешті-решт став помічником майстра з плавки.
У 1892 році він переїхав на чавунний комбінат «Гданцівка» у Херсонській окрузі, де став майстром у 1896 році. У 1898 році він переїхав до Маріуполя на завод, де в 1900 році став старшим майстром на зміну американцю Джуліану Кеннеді. Курако самотужки, опанував курси з фізики та хімії, вивчив англійську мову, французьку знав раніше.
У 1903 р. Михайло Курако став начальником доменного цеху Краматорського металургійного заводу. Він став одним з перших місцевих спеціалістів в Російській імперії. Приблизно в цей час він почав конструювати власні доменні печі.
Брав участь у революційних подіях 1905 року, через що був висланий до Вологодського намісництва. У 1908 році зміг повернутись на Донбас та стати помічником доменої печі на Донецькому металургійному заводі, а в 1913 році отримав посаду начальника доменної печі.
У 1913 році перейшов на Єнакіївський металургійний завод на посаду начальника доменної печі. У 1916 році повернувся на Донецький металургійний завод. Тут він заснував середню школу, Академію Курако, з якої вийшли важливі інженери та вчені, зокрема Іван Бардін та Г. Й. Касарновський. [2] У 1917 році отримав пропозицію від франко-бельгійського товариства "Копікуз" (Кузнецькі камяновугольні копі) спроектувати та побудувати металургійний завод в Кузбаському басейні Сибіру. Це дало йому можливість побудувати першу в Росії повністю механізовану доменну піч.
У 1918 році він почав писати книгу про будівництво доменної печі, яка була видана в м. Єнакієво після його смерті.
Під час чергової поїздки до Кузнецьку захворів на черевний тиф, від якого помер 8 лютого 1920 року. Кузнецький маталургійний комбінат, проектування якого почав Михайло Курако, був побудований у 1929–1936 роках під керівництвом його студена та колеги Івана Бардіна.
Іменем Михайла Курако названо вулиці в Донецьку, Єнакієво, Краматорську, Маріуполі, Кривому Розі та деяких міста Російської Федерації. Його пам'ятник встановлено перед доменною піччю Єнакіївського металургійного комбінату.
Діяльність
- Сконструював і побудував на одній з печей Краматорського заводу перший у Російській імперії механічний скіповий підйомник для завантаження шихти;
- Сконструював оригінальну конструкцію горна, яка і нині застосовується на доменних печах;
- Удосконалив фурмений прилад для подачі дуття;
- Увів 4 стандартні марки фасонної вогнетривкої цегли, що дозволило вдвічі скоротити тривалість капітальних ремонтів печей;
- З 1909 до 1913 працював на Юзівському металургійному заводі, де створив школу доменників — «куракинську академію».
Примітки
- . infodon.org.ua. Архів оригіналу за 4 лютого 2013. Процитовано 15 травня 2020.
- . esu.com.ua. Архів оригіналу за 22 червня 2020. Процитовано 15 травня 2020.
- Курако М.: План доменного цеха. Jenakijewe 1921.
Джерела та література
- Курако Михайло Костянтинович [ 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] //
Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 512. — .
- О. Я. Привалова. Курако Михайло Костянтинович [ 20 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Жестовский М. Ф. Михаил Константинович Курако. // Люди русской науки. — М., 1965. (рос.)
- Енциклопедія сучасної України. http://esu.com.ua/search_articles.php?id=51764 [ 22 червня 2020 у Wayback Machine.]
- http://infodon.org.ua/pedia/422 [ 4 лютого 2013 у Wayback Machine.]
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Курако Михайло Костянтинович |
- Загадка доменної печі [ 30 липня 2010 у Wayback Machine.]
- Курако М. К. — чудовий доменник-самоучка [ 4 лютого 2013 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про Донецьку область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mihajlo Konstyantinovich Kurako 23 veresnya 1872 18720923 8 lyutogo 1920 metalurg zasnovnik vitchiznyanoyi shkoli domennikiv Kurako Mihajlo Kostyantinovich100 zchNarodivsya11 23 veresnya 1872 1872 09 23 mayetok bilya sela Kozellya teper Krasnopilskij rajon Mogilovskoyi oblasti BilorusiPomer8 lyutogo 1920 1920 02 08 47 rokiv Kuzneck teper Novokuzneck RF tifPohovannyaNovokuzneckKrayina Rosijska imperiyaDiyalnistmetalurgiyaGaluzmetalurgiyaVidomi uchniBardin Ivan Pavlovich i dZakladKramatorskij metalurgijnij zavod Doneckstal Yenakiyevskij metalurgijnij zavod Gdancivskij chavunolivarnij zavod i Novokuzneck Mediafajli u Vikishovishi Principovo vdoskonaliv domennu pich i tehnologiyu domennogo procesu Shlyah majstraFoto z muzeyu m Doneck Mihajlo Kurako viris u silskij rezidenciyi svogo dida generala u vidstavci Arcimovicha v provinciyi Mogilov nepodalik sela Kozelye Batko Mihajla takozh buv vijskovim brav uchast u Krimskij vijni Did mriyav i pro vijskovu kar yeru onuka tomu osvitu Mihajlo otrimav u Polockomu kadetskomu korpusi u Vitebsku U 1890 roci Kurako rozpochav svoyu robotu v Katerinoslavi na domennij pechi pivdennorosijskoyi Oleksandrivskoyi metalurgijnoyi kompaniyi Bryanskogo akcionernogo tovaristva zaraz Dniprovskij metalurgijnij zavod Spochatku vin pracyuvav fizichno voziv vagonetki vagoyu 1000 kg rudi potim nosiv probi zaliza dlya analizu yak probovidbirnik Vreshti resht stav pomichnikom majstra z plavki U 1892 roci vin pereyihav na chavunnij kombinat Gdancivka u Hersonskij okruzi de stav majstrom u 1896 roci U 1898 roci vin pereyihav do Mariupolya na zavod de v 1900 roci stav starshim majstrom na zminu amerikancyu Dzhulianu Kennedi Kurako samotuzhki opanuvav kursi z fiziki ta himiyi vivchiv anglijsku movu francuzku znav ranishe budinok Kurako v Kramatorsku U 1903 r Mihajlo Kurako stav nachalnikom domennogo cehu Kramatorskogo metalurgijnogo zavodu Vin stav odnim z pershih miscevih specialistiv v Rosijskij imperiyi Priblizno v cej chas vin pochav konstruyuvati vlasni domenni pechi Mihajlo Kurako Mariupol Brav uchast u revolyucijnih podiyah 1905 roku cherez sho buv vislanij do Vologodskogo namisnictva U 1908 roci zmig povernutis na Donbas ta stati pomichnikom domenoyi pechi na Doneckomu metalurgijnomu zavodi a v 1913 roci otrimav posadu nachalnika domennoyi pechi m Yenakiyevo U 1913 roci perejshov na Yenakiyivskij metalurgijnij zavod na posadu nachalnika domennoyi pechi U 1916 roci povernuvsya na Doneckij metalurgijnij zavod Tut vin zasnuvav serednyu shkolu Akademiyu Kurako z yakoyi vijshli vazhlivi inzheneri ta vcheni zokrema Ivan Bardin ta G J Kasarnovskij 2 U 1917 roci otrimav propoziciyu vid franko belgijskogo tovaristva Kopikuz Kuznecki kamyanovugolni kopi sproektuvati ta pobuduvati metalurgijnij zavod v Kuzbaskomu basejni Sibiru Ce dalo jomu mozhlivist pobuduvati pershu v Rosiyi povnistyu mehanizovanu domennu pich U 1918 roci vin pochav pisati knigu pro budivnictvo domennoyi pechi yaka bula vidana v m Yenakiyevo pislya jogo smerti Pid chas chergovoyi poyizdki do Kuznecku zahvoriv na cherevnij tif vid yakogo pomer 8 lyutogo 1920 roku Kuzneckij matalurgijnij kombinat proektuvannya yakogo pochav Mihajlo Kurako buv pobudovanij u 1929 1936 rokah pid kerivnictvom jogo studena ta kolegi Ivana Bardina Memorialna doshka na Budinku tehniki v m Doneck Imenem Mihajla Kurako nazvano vulici v Donecku Yenakiyevo Kramatorsku Mariupoli Krivomu Rozi ta deyakih mista Rosijskoyi Federaciyi Jogo pam yatnik vstanovleno pered domennoyu pichchyu Yenakiyivskogo metalurgijnogo kombinatu DiyalnistSkonstruyuvav i pobuduvav na odnij z pechej Kramatorskogo zavodu pershij u Rosijskij imperiyi mehanichnij skipovij pidjomnik dlya zavantazhennya shihti Skonstruyuvav originalnu konstrukciyu gorna yaka i nini zastosovuyetsya na domennih pechah Udoskonaliv furmenij prilad dlya podachi duttya Uviv 4 standartni marki fasonnoyi vognetrivkoyi cegli sho dozvolilo vdvichi skorotiti trivalist kapitalnih remontiv pechej Z 1909 do 1913 pracyuvav na Yuzivskomu metalurgijnomu zavodi de stvoriv shkolu domennikiv kurakinsku akademiyu Primitki infodon org ua Arhiv originalu za 4 lyutogo 2013 Procitovano 15 travnya 2020 esu com ua Arhiv originalu za 22 chervnya 2020 Procitovano 15 travnya 2020 Kurako M Plan domennogo ceha Jenakijewe 1921 Dzherela ta literaturaKurako Mihajlo Kostyantinovich 13 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 512 ISBN 978 966 00 0855 4 O Ya Privalova Kurako Mihajlo Kostyantinovich 20 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Zhestovskij M F Mihail Konstantinovich Kurako Lyudi russkoj nauki M 1965 ros Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini http esu com ua search articles php id 51764 22 chervnya 2020 u Wayback Machine http infodon org ua pedia 422 4 lyutogo 2013 u Wayback Machine Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kurako Mihajlo KostyantinovichZagadka domennoyi pechi 30 lipnya 2010 u Wayback Machine Kurako M K chudovij domennik samouchka 4 lyutogo 2013 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro Donecku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi