Дотаку (яп. 銅鐸 — бронзовий дзвін) — різновид бронзового дзвона у стародавній Японії періоду Яйой. Зустрічається в основному на археологічних стоянках регіону Кінкі. Висота варіює від 12 см до 1 м.
Дотаку | |
Названо на честь | d |
---|---|
Історичний період | Період Яйой |
Класифікація Горнбостеля — Закса | 111.242 |
Дотаку у Вікісховищі |
Короткий опис
Вважається, що прототипом дотаку були невеликі нашийні дзвони для худоби з території сучасного Китаю, які ймовірно потрапили до Японії у 1 тисячолітті до Р. Х. Проте у самому Китаї бронзових дзвонів подібних до японських дотаку не знайдено. Схожими із ними є корейські бронзові дзвоники, які менші за розмірами і гірше орнаментовані ніж японські острівні зразки.
Дотаку виливалися з імпортованого корейського металу. Матриці для відливання знаходять на острові Кюсю, у префектурах Фукуока і Саґа. Поступово центр виробництва дотаку перемістився до центральної Японії — регіону Кінкі та його околиць — східного Шікоку, північно-східногоТюґоку і району сучасної префектури Айті. Починаючи з другої половини 2 тисячоліття регіональна диференціація у формі і орнаменті японських бронзових дзвонів зникла. Зразком для усіх дотаку став кінайський еталон.
Виділяють 4 етапи еволюції бронзових дзвонів, що полягала у збільшенні розмірів та способах використання. За цими етапами класифікують 4 типи самих дзвонів:
- Дотаку І і ІІ типів виготовлялися невеликими і мали у середині ударник (серце), який дзвенів при гойдані. Ймовірно, такі дзвони використовувалися у сільськогосподарських обрядах як сакральні музичні інструменти.
- Починаючи кінця 1 століття з'явилися дотаку ІІІ типу — орнаментовані дзвони відносно великих розмірів, які продовжували виконувати музичні функції своїх попередників.
- З 2 століття виник останній IV тип — велетенські багатоорнаментовані дотаку без ударника, що були лише сакральними споглядальними предметами. Дзвони цього типу прикрашалися хвилеподібними, зубчастими і сітчастими візерунками, а інколи — примітивними малюнками людей, тварин, будівель.
На сьогодні в Японії знайдено близько 500 зразків бронзових дзвонів дотаку, переважно у центральній частині острова Хонсю. Як правило, їх виявляють на невисоких схилах поблизу стародавніх поселень, оскільки у самих поселеннях чи могильниках покладення цих дзвонів відсутні. Дотаку знаходять по-одинці, комплектом зі іншими дзвонами або разом із сакральними предметами — культовою зброєю дока, докен, дохоко чи дзеркалами.
Див. також
Примітки
- Одним із найбільших бронзових дзвонів періоду Яйой є дзвін № 1 зі стоянки Косінохара у префектур Сіґа висотою 1,34 м і вагою у 45,75 кг.
Джерела та література
- 新編 日本史辞典(Нове видання. Словник історії Японії) 京大日本史辞典編纂会、東京創元社、1994. — С.710.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дотаку |
- (яп.)
- (яп.)
- (яп.)
- (яп.)
- Загальна інформація про дотаку [ 17 серпня 2007 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dotaku yap 銅鐸 bronzovij dzvin riznovid bronzovogo dzvona u starodavnij Yaponiyi periodu Yajoj Zustrichayetsya v osnovnomu na arheologichnih stoyankah regionu Kinki Visota variyuye vid 12 sm do 1 m DotakuNazvano na chestdIstorichnij periodPeriod YajojKlasifikaciya Gornbostelya Zaksa111 242 Dotaku u VikishovishiDotaku zi stoyanki Kamo Ivakura prefekturi Simane de bulo znajdeno pokladennya z 39 dzvoniv Dotaku i zi stoyanki Kodzindani prefekturi Simane de bulo komplekt dzvoniv razom iz bronzovimi mechami i spisami Korotkij opisVvazhayetsya sho prototipom dotaku buli neveliki nashijni dzvoni dlya hudobi z teritoriyi suchasnogo Kitayu yaki jmovirno potrapili do Yaponiyi u 1 tisyacholitti do R H Prote u samomu Kitayi bronzovih dzvoniv podibnih do yaponskih dotaku ne znajdeno Shozhimi iz nimi ye korejski bronzovi dzvoniki yaki menshi za rozmirami i girshe ornamentovani nizh yaponski ostrivni zrazki Dotaku vilivalisya z importovanogo korejskogo metalu Matrici dlya vidlivannya znahodyat na ostrovi Kyusyu u prefekturah Fukuoka i Saga Postupovo centr virobnictva dotaku peremistivsya do centralnoyi Yaponiyi regionu Kinki ta jogo okolic shidnogo Shikoku pivnichno shidnogoTyugoku i rajonu suchasnoyi prefekturi Ajti Pochinayuchi z drugoyi polovini 2 tisyacholittya regionalna diferenciaciya u formi i ornamenti yaponskih bronzovih dzvoniv znikla Zrazkom dlya usih dotaku stav kinajskij etalon Vidilyayut 4 etapi evolyuciyi bronzovih dzvoniv sho polyagala u zbilshenni rozmiriv ta sposobah vikoristannya Za cimi etapami klasifikuyut 4 tipi samih dzvoniv Dotaku I i II tipiv vigotovlyalisya nevelikimi i mali u seredini udarnik serce yakij dzveniv pri gojdani Jmovirno taki dzvoni vikoristovuvalisya u silskogospodarskih obryadah yak sakralni muzichni instrumenti Pochinayuchi kincya 1 stolittya z yavilisya dotaku III tipu ornamentovani dzvoni vidnosno velikih rozmiriv yaki prodovzhuvali vikonuvati muzichni funkciyi svoyih poperednikiv Z 2 stolittya vinik ostannij IV tip veletenski bagatoornamentovani dotaku bez udarnika sho buli lishe sakralnimi spoglyadalnimi predmetami Dzvoni cogo tipu prikrashalisya hvilepodibnimi zubchastimi i sitchastimi vizerunkami a inkoli primitivnimi malyunkami lyudej tvarin budivel Na sogodni v Yaponiyi znajdeno blizko 500 zrazkiv bronzovih dzvoniv dotaku perevazhno u centralnij chastini ostrova Honsyu Yak pravilo yih viyavlyayut na nevisokih shilah poblizu starodavnih poselen oskilki u samih poselennyah chi mogilnikah pokladennya cih dzvoniv vidsutni Dotaku znahodyat po odinci komplektom zi inshimi dzvonami abo razom iz sakralnimi predmetami kultovoyu zbroyeyu doka doken dohoko chi dzerkalami Div takozhDoka Doken DohokoPrimitkiOdnim iz najbilshih bronzovih dzvoniv periodu Yajoj ye dzvin 1 zi stoyanki Kosinohara u prefektur Siga visotoyu 1 34 m i vagoyu u 45 75 kg Dzherela ta literatura新編 日本史辞典 Nove vidannya Slovnik istoriyi Yaponiyi 京大日本史辞典編纂会 東京創元社 1994 S 710 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dotaku yap yap yap yap Zagalna informaciya pro dotaku 17 serpnya 2007 u Wayback Machine angl