Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Фонд Вільяма Волкера | |
|---|---|
| англ. William Volker Fund | |
| Тип | фонд |
| Засновник | Вільям Волкер |
| Засновано | 1932 |
| Розпущено | 1962 |
| Правовий статус | ліквідований |
| Країна |  США |
| Штаб-квартира | Канзас-Сіті, Міссурі; з 1952 - Бурлінгейм, Каліфорнія |
Фонд Вільяма Волкера (англ. William Volker Fund) був американською благодійною організацією, заснованою в 1932 році бізнесменом і меблевим магнатом Вільямом Волкером з міста Канзас-Сіті, Міссурі. В 1950-х та 1960-х Фонд був відомий тим, що підтримував різних авторів та вчених, що були прихильниками класичного лібералізму або консерватизму.
Заснування
У 1932 році Вільям Волкер, бізнесмен та меблевий магнат з Канзас-Сіті (Міссурі), виділив половину своїх статків на заснування благодійного Фонду Вільяма Волкера. Серед цілей фонду, серед іншого, було дбати про хворих, літніх і безпомічних; надавати можливості і засоби для фізичного, розумового, морального і духовного розвитку людей; покращувати умови життя та праці; та надавати освіту та освітню інфраструктуру. Волкер пояснював свою філантропічну філософію наступним чином: «є два способи це [допомагати] робити … через організовану благодійність або оподаткування. Організована благодійність не тільки полегшує злиденність, але й на додаток робить все можливе, щоб надати роботу, усунути причини знегод та відновити індивіда або сім'ю до стану мінімальної незалежності та продуктивності. Крім цього всього, добровільна благодійність щось робить і для благодійника. Залежати від оподаткування означало б, що багато тих, хто страждає від злиднів, звикли б до залежності від інших, стали б офіційними жебраками, які були б постійним тягарем для суспільства».
Діяльність
Під керівництвом Волкера
Фонд приймав рішення про надання фінансової підтримки ґрунтуючись на ідеях, а не в залежності від капіталу та традиційних проектів. Фонд підтримував індивідів та їхню роботу, однак, залишав свободу дій в завершенні роботи, не втручаючись в неї та не обмежуючи її. У Фонду був порівняно невеликий персонал, кожен персонально здійснював нагляд за певним грантом чи проектом. Спочатку управління активами Фонду та прийняттям рішень займались три довірителя: президент — Вільям Волкер, секретар — Роуз Волкер, дружина Волкера, та завідувач фінансами — Гарольд Лухноу, небіж Волкера. Фонд діяв за принципом «агресивної філантропії»: він активно шукав нагод для благодійності, замість того, щоб пасивно очікувати на появу таких нагод. Під керівництвом Волкера «агресивна філантропія» означала, що Фонд велику частку своїх активів віддавав членам спільноти, які потребували негайної допомоги, або благодійним організаціям, які мали безпосередній вплив на ширшу спільноту. По мірі того, як стан його здоров'я погіршувався, Волкер все більше відходив від справ та делегував свої обов'язки Гарольду Лухноу. В 1944 році Лухноу стає президентом Фонду.
Під керівництвом Лухноу
Під керівництвом Лухноу «агресивна філантропія» зберегла деякі ключові аспекти бачення Волкера, але фонд перетворився у відкрито ідеологічну установу, яка віддавала перевагу благодійним організаціям, освітнім програмам і вченим, що поділяли неприйняття Лухноу та його колегами ідей кейнсіанської економіки та комунізму. Якщо Волкер бачив джерелом ідей благодійності біблейські писання та самопідтримуючий індивідуалізм, то Лухноу почав перетворювати Фонд в основного прихильника антиетатистських, прокапіталістичних, антикомуністичних та християнських цінностей. На формування таких цінностей у Лухноу мала вплив, зокрема, книга Фрідріха Гаєка «Шлях до рабства».
В 1946 році Фонд надав 30 000 доларів Леонарду Ріду, з яким Лухноу познайомився завдяки , для заснування Фонду економічної освіти, дослідницької економічної організації. Завдяки коштам Фонду Волкера Рід міг багато подорожувати та розповсюджувати «Шлях до рабства» Гаєка та «Економіку за один урок» Генрі Гацліта. Фонд Вільяма Волкера продовжував надавати фінансову підтримку Фонду економічної освіти. Повідомляється, що до 1950 року внесок Фонду Вільяма Волкера в Фонд економічної освіти становив 170 000 доларів.
Фонд займався фінансовою підтримкою академічних кар'єр Людвіга фон Мізеса та Фрідріха Гаєка. Завдяки зусиллям Лухноу, Мізес став позаштатним професором в Нью-йоркському університеті, а Гаєк — професором в Чиказькому університеті. Однак, обидва університети відмовлялись платити зарплатню цим економістам і її виплачував Фонд Вільяма Волкера.
В 1947 році Фонд, через Фонд економічної освіти, профінансував подорож 17 американських прихильників класичного лібералізму до селища Мон-Пелерен у Швейцарії, де було засноване Товариство «Мон Пелерін», міжнародна неоліберальна організація, що складається з економістів, філософів, істориків, інтелектуалів та керівників підприємств. А саме, Фонд виділив 2000 доларів на дорожні витрати для , доктора , Леонарда Ріда, з Фонду економічної освіти, професорів Чиказького університету Аарона Діректора, Мілтона Фрідмана та Френка Найта, з журналу Fortune, професора Стенфордського університету , президента Бруклінського коледжу , професора Принстонського університету , Генрі Гацліта з видання Newsweek, професора Університету в Буффало Фріца Махлупа, з мічиганської Громадської ради досліджень, , з видання Human Events, професора Нью-Йоркського університету Людвіга фон Мізеса та професора Браунського університету Джорджа Стіглера.
Вільям Волкер помер 4 листопада 1947 року. За його заповітом близько 15 мільйонів доларів його статків були передані в уже достатньо великий Фонд Вільяма Волкера. Головним розпорядником став Лухноу. Під контроль Лухноу перейшла також і компанія Волкера, William Volker & Co.
Лухноу вирішує розширити діяльність Фонду, щоб стимулювати консервативні та лібертаріанські дослідження. Він наймає з Фонду економічної освіти. В Фонді Вільяма Волкера Корнуелл виконував обов'язки менеджера по зв'язкам. В 1948 році Корнуелл та Фонд допомогли допомогли організації правого спрямування Spiritual Mobilization та священнику заснувати щомісячний журнал Faith and Freedom, де у Френка Ходорова була своя колонка. В 1949 році Корнуелл звернувся до Маррея Ротбарда із пропозицією написати підручник для коледжу, який би являв собою стислу та зручну для студентів версію «Людської діяльності» Мізеса. Ротбард написав пробний розділ, Мізес його схвалив і Фонд виділив грант на книгу Ротбарда, опубліковану під назвою «Людина, економіка та держава» (англ. Man, Economy & State).
В 1952 році Лухноу перевів бізнес та Фонд до Бурлінгейму, Каліфорнія. Лухноу найняв Кеннета Темплтона дослідником і рекрутером. Разом Корнуелли (Герберт та його брат Річард) та Темплтон залучили інших співробітників, включаючи двох економістів з Корнелльського університету, докторів і . Нові співробітники займались тим, що знаходили інтелектуалів, як поділяли погляди Лухноу. Фонд залучав до співпраці та фінансово підтримував авторів, що просували ідеї класичного лібералізму та консерватизму: ,Ґарета Ґаррета,Роуз Вайлдер Лейн тощо.
У 1953 році значна сума грошей Фонду допомогла заснувати Міжколеджійне товариство індивідуалістів (англ. Intercollegiate Society of Individualists) для підтримки консервативних і лібертаріанських ідей в університетських кампусах. Першим президентом товариства став Вільям Ф. Баклі-молодший. В ранні роки діяльності Баклі, Фонд фінансував його лекційні подорожі. Баклі та подальші президенти товариства спрямовували зусилля на вищу освіту за допомогою лекційних циклів та стипендій для студентів-бакалаврів і аспірантів, яким були близькі ідеї свободи та, які не сприймали ідей комунізму. Товариство надсилало безкоштовні книги і журнали своїм членам, і ця програма існувала за рахунок Фонду Волкера.
Фонд підтримував важливі академічні ініціативи. Так, під егідою Фонду була видана 15-томна серія «Гуманітарні дослідження», що включала публікації економістів, прихильників laissez-faire підходу, а також консерваторів. Крім того, Фонд фінансово допомагав видавничій діяльності компанії Henry Regnery Company, яка видавала книги Баклі та Рассела Кірка.
Конфлікт та припинення діяльності
Статут Фонду передбачав, що він має бути ліквідований через 30 років після смерті Волкера, тобто в 1962 році. Гоплін та Робінсон пояснюють таке положення статуту тим, що Волкер волів, щоб Фондом могли управляти лише ті, хто знав його особисто та його цінності. Крім того, вже в пізні роки існування Фонду точились ідеологічні спори та конфлікти. Ротбард пише, що перетворився на кальвіністського фундаменталіста, переконаного в потребі кальвіністської диктатури, яка б управляла країною, викоренила порнографію та підготувала Америку до Армагеддону, який нібито мав настати через покоління. Бірклі вдалося переконати Лухноу, що у Фонді він оточений «мерзенною змовою атеїстів-анархістів-пацифістів». В 1962 році на зборах персоналу Лухноу оголосив про свої своєрідні релігійні погляди та, що він володіє унікальною духовною силу, «яка може здолати навіть Хрущова». Персонал був збентежений і конфлікт посилився. Через декілька днів Лухноу видав меморандум про припинення діяльності Фонду. Замість Фонду Лухноу заснував Центр американських досліджень.
Примітки
- McVicar, M. J. (2011). Aggressive philanthropy: progressivism, conservatism, and the William Volker Charities Fund [Агресивна філантропія: прогресивізм, консерватизм та Благодійний Фонд Вільяма Волкера]. Missouri Historical Review (англійська).[1]
- Hoplin, Nicole; Robinson, Ron (2008). Funding Fathers: The Unsung Heroes of the Conservative Movement [Батьки-фінансисти: неоспівані герої консервативного руху] (англійська) . Regnery Publishing. ISBN .
- Shiflett, Orvin Lee (2015). William Terry Couch and the Politics of Academic Publishing [Вільям Террі Кауч і політика академічного видавництва] (англійська) . McFarland Incorporated Publishers. с. 173. ISBN .
- Rothbard, Murray Newton (2007). The Betrayal of the American Right [Зрада американських правих] (англійська) . Ludwig von Mises Institute. ISBN .
- Wright, Robert E. Garet Garrett, the Great | AIER. www.aier.org (амер.). Процитовано 5 вересня 2023.
- Beito, D. T., & Beito, L. R. (2008). Isabel Paterson, Rose Wilder Lane, and Zora Neale Hurston on war, race, the state, and liberty [Ізабель Патерсон, Роуз Вайлдер Лейн та Зора Ніл Хьорстон про війну, расу, державу та свободу]. The Independent Review, 12(4), 553—573 (англійська)[2].
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
nazva original krayina Fond Vilyama Volkeraangl William Volker FundTipfondZasnovnikVilyam VolkerZasnovano1932Rozpusheno1962Pravovij statuslikvidovanijKrayina SShAShtab kvartiraKanzas Siti Missuri z 1952 Burlingejm Kaliforniya Fond Vilyama Volkera angl William Volker Fund buv amerikanskoyu blagodijnoyu organizaciyeyu zasnovanoyu v 1932 roci biznesmenom i meblevim magnatom Vilyamom Volkerom z mista Kanzas Siti Missuri V 1950 h ta 1960 h Fond buv vidomij tim sho pidtrimuvav riznih avtoriv ta vchenih sho buli prihilnikami klasichnogo liberalizmu abo konservatizmu ZasnuvannyaU 1932 roci Vilyam Volker biznesmen ta meblevij magnat z Kanzas Siti Missuri vidiliv polovinu svoyih statkiv na zasnuvannya blagodijnogo Fondu Vilyama Volkera Sered cilej fondu sered inshogo bulo dbati pro hvorih litnih i bezpomichnih nadavati mozhlivosti i zasobi dlya fizichnogo rozumovogo moralnogo i duhovnogo rozvitku lyudej pokrashuvati umovi zhittya ta praci ta nadavati osvitu ta osvitnyu infrastrukturu Volker poyasnyuvav svoyu filantropichnu filosofiyu nastupnim chinom ye dva sposobi ce dopomagati robiti cherez organizovanu blagodijnist abo opodatkuvannya Organizovana blagodijnist ne tilki polegshuye zlidennist ale j na dodatok robit vse mozhlive shob nadati robotu usunuti prichini znegod ta vidnoviti individa abo sim yu do stanu minimalnoyi nezalezhnosti ta produktivnosti Krim cogo vsogo dobrovilna blagodijnist shos robit i dlya blagodijnika Zalezhati vid opodatkuvannya oznachalo b sho bagato tih hto strazhdaye vid zlidniv zvikli b do zalezhnosti vid inshih stali b oficijnimi zhebrakami yaki buli b postijnim tyagarem dlya suspilstva DiyalnistPid kerivnictvom Volkera Fond prijmav rishennya pro nadannya finansovoyi pidtrimki gruntuyuchis na ideyah a ne v zalezhnosti vid kapitalu ta tradicijnih proektiv Fond pidtrimuvav individiv ta yihnyu robotu odnak zalishav svobodu dij v zavershenni roboti ne vtruchayuchis v neyi ta ne obmezhuyuchi yiyi U Fondu buv porivnyano nevelikij personal kozhen personalno zdijsnyuvav naglyad za pevnim grantom chi proektom Spochatku upravlinnya aktivami Fondu ta prijnyattyam rishen zajmalis tri doviritelya prezident Vilyam Volker sekretar Rouz Volker druzhina Volkera ta zaviduvach finansami Garold Luhnou nebizh Volkera Fond diyav za principom agresivnoyi filantropiyi vin aktivno shukav nagod dlya blagodijnosti zamist togo shob pasivno ochikuvati na poyavu takih nagod Pid kerivnictvom Volkera agresivna filantropiya oznachala sho Fond veliku chastku svoyih aktiviv viddavav chlenam spilnoti yaki potrebuvali negajnoyi dopomogi abo blagodijnim organizaciyam yaki mali bezposerednij vpliv na shirshu spilnotu Po miri togo yak stan jogo zdorov ya pogirshuvavsya Volker vse bilshe vidhodiv vid sprav ta deleguvav svoyi obov yazki Garoldu Luhnou V 1944 roci Luhnou staye prezidentom Fondu Pid kerivnictvom Luhnou Pid kerivnictvom Luhnou agresivna filantropiya zberegla deyaki klyuchovi aspekti bachennya Volkera ale fond peretvorivsya u vidkrito ideologichnu ustanovu yaka viddavala perevagu blagodijnim organizaciyam osvitnim programam i vchenim sho podilyali neprijnyattya Luhnou ta jogo kolegami idej kejnsianskoyi ekonomiki ta komunizmu Yaksho Volker bachiv dzherelom idej blagodijnosti biblejski pisannya ta samopidtrimuyuchij individualizm to Luhnou pochav peretvoryuvati Fond v osnovnogo prihilnika antietatistskih prokapitalistichnih antikomunistichnih ta hristiyanskih cinnostej Na formuvannya takih cinnostej u Luhnou mala vpliv zokrema kniga Fridriha Gayeka Shlyah do rabstva V 1946 roci Fond nadav 30 000 dolariv Leonardu Ridu z yakim Luhnou poznajomivsya zavdyaki dlya zasnuvannya Fondu ekonomichnoyi osviti doslidnickoyi ekonomichnoyi organizaciyi Zavdyaki koshtam Fondu Volkera Rid mig bagato podorozhuvati ta rozpovsyudzhuvati Shlyah do rabstva Gayeka ta Ekonomiku za odin urok Genri Gaclita Fond Vilyama Volkera prodovzhuvav nadavati finansovu pidtrimku Fondu ekonomichnoyi osviti Povidomlyayetsya sho do 1950 roku vnesok Fondu Vilyama Volkera v Fond ekonomichnoyi osviti stanoviv 170 000 dolariv Fond zajmavsya finansovoyu pidtrimkoyu akademichnih kar yer Lyudviga fon Mizesa ta Fridriha Gayeka Zavdyaki zusillyam Luhnou Mizes stav pozashtatnim profesorom v Nyu jorkskomu universiteti a Gayek profesorom v Chikazkomu universiteti Odnak obidva universiteti vidmovlyalis platiti zarplatnyu cim ekonomistam i yiyi viplachuvav Fond Vilyama Volkera V 1947 roci Fond cherez Fond ekonomichnoyi osviti profinansuvav podorozh 17 amerikanskih prihilnikiv klasichnogo liberalizmu do selisha Mon Peleren u Shvejcariyi de bulo zasnovane Tovaristvo Mon Pelerin mizhnarodna neoliberalna organizaciya sho skladayetsya z ekonomistiv filosofiv istorikiv intelektualiv ta kerivnikiv pidpriyemstv A same Fond vidiliv 2000 dolariv na dorozhni vitrati dlya doktora Leonarda Rida z Fondu ekonomichnoyi osviti profesoriv Chikazkogo universitetu Aarona Direktora Miltona Fridmana ta Frenka Najta z zhurnalu Fortune profesora Stenfordskogo universitetu prezidenta Bruklinskogo koledzhu profesora Prinstonskogo universitetu Genri Gaclita z vidannya Newsweek profesora Universitetu v Buffalo Frica Mahlupa z michiganskoyi Gromadskoyi radi doslidzhen z vidannya Human Events profesora Nyu Jorkskogo universitetu Lyudviga fon Mizesa ta profesora Braunskogo universitetu Dzhordzha Stiglera Vilyam Volker pomer 4 listopada 1947 roku Za jogo zapovitom blizko 15 miljoniv dolariv jogo statkiv buli peredani v uzhe dostatno velikij Fond Vilyama Volkera Golovnim rozporyadnikom stav Luhnou Pid kontrol Luhnou perejshla takozh i kompaniya Volkera William Volker amp Co Luhnou virishuye rozshiriti diyalnist Fondu shob stimulyuvati konservativni ta libertarianski doslidzhennya Vin najmaye z Fondu ekonomichnoyi osviti V Fondi Vilyama Volkera Kornuell vikonuvav obov yazki menedzhera po zv yazkam V 1948 roci Kornuell ta Fond dopomogli dopomogli organizaciyi pravogo spryamuvannya Spiritual Mobilization ta svyashenniku zasnuvati shomisyachnij zhurnal Faith and Freedom de u Frenka Hodorova bula svoya kolonka V 1949 roci Kornuell zvernuvsya do Marreya Rotbarda iz propoziciyeyu napisati pidruchnik dlya koledzhu yakij bi yavlyav soboyu stislu ta zruchnu dlya studentiv versiyu Lyudskoyi diyalnosti Mizesa Rotbard napisav probnij rozdil Mizes jogo shvaliv i Fond vidiliv grant na knigu Rotbarda opublikovanu pid nazvoyu Lyudina ekonomika ta derzhava angl Man Economy amp State V 1952 roci Luhnou pereviv biznes ta Fond do Burlingejmu Kaliforniya Luhnou najnyav Kenneta Templtona doslidnikom i rekruterom Razom Kornuelli Gerbert ta jogo brat Richard ta Templton zaluchili inshih spivrobitnikiv vklyuchayuchi dvoh ekonomistiv z Kornellskogo universitetu doktoriv i Novi spivrobitniki zajmalis tim sho znahodili intelektualiv yak podilyali poglyadi Luhnou Fond zaluchav do spivpraci ta finansovo pidtrimuvav avtoriv sho prosuvali ideyi klasichnogo liberalizmu ta konservatizmu Gareta Garreta Rouz Vajlder Lejn tosho U 1953 roci znachna suma groshej Fondu dopomogla zasnuvati Mizhkoledzhijne tovaristvo individualistiv angl Intercollegiate Society of Individualists dlya pidtrimki konservativnih i libertarianskih idej v universitetskih kampusah Pershim prezidentom tovaristva stav Vilyam F Bakli molodshij V ranni roki diyalnosti Bakli Fond finansuvav jogo lekcijni podorozhi Bakli ta podalshi prezidenti tovaristva spryamovuvali zusillya na vishu osvitu za dopomogoyu lekcijnih cikliv ta stipendij dlya studentiv bakalavriv i aspirantiv yakim buli blizki ideyi svobodi ta yaki ne sprijmali idej komunizmu Tovaristvo nadsilalo bezkoshtovni knigi i zhurnali svoyim chlenam i cya programa isnuvala za rahunok Fondu Volkera Fond pidtrimuvav vazhlivi akademichni iniciativi Tak pid egidoyu Fondu bula vidana 15 tomna seriya Gumanitarni doslidzhennya sho vklyuchala publikaciyi ekonomistiv prihilnikiv laissez faire pidhodu a takozh konservatoriv Krim togo Fond finansovo dopomagav vidavnichij diyalnosti kompaniyi Henry Regnery Company yaka vidavala knigi Bakli ta Rassela Kirka Konflikt ta pripinennya diyalnostiStatut Fondu peredbachav sho vin maye buti likvidovanij cherez 30 rokiv pislya smerti Volkera tobto v 1962 roci Goplin ta Robinson poyasnyuyut take polozhennya statutu tim sho Volker voliv shob Fondom mogli upravlyati lishe ti hto znav jogo osobisto ta jogo cinnosti Krim togo vzhe v pizni roki isnuvannya Fondu tochilis ideologichni spori ta konflikti Rotbard pishe sho peretvorivsya na kalvinistskogo fundamentalista perekonanogo v potrebi kalvinistskoyi diktaturi yaka b upravlyala krayinoyu vikorenila pornografiyu ta pidgotuvala Ameriku do Armageddonu yakij nibito mav nastati cherez pokolinnya Birkli vdalosya perekonati Luhnou sho u Fondi vin otochenij merzennoyu zmovoyu ateyistiv anarhistiv pacifistiv V 1962 roci na zborah personalu Luhnou ogolosiv pro svoyi svoyeridni religijni poglyadi ta sho vin volodiye unikalnoyu duhovnoyu silu yaka mozhe zdolati navit Hrushova Personal buv zbentezhenij i konflikt posilivsya Cherez dekilka dniv Luhnou vidav memorandum pro pripinennya diyalnosti Fondu Zamist Fondu Luhnou zasnuvav Centr amerikanskih doslidzhen PrimitkiMcVicar M J 2011 Aggressive philanthropy progressivism conservatism and the William Volker Charities Fund Agresivna filantropiya progresivizm konservatizm ta Blagodijnij Fond Vilyama Volkera Missouri Historical Review anglijska 1 Hoplin Nicole Robinson Ron 2008 Funding Fathers The Unsung Heroes of the Conservative Movement Batki finansisti neospivani geroyi konservativnogo ruhu anglijska Regnery Publishing ISBN 9781596985629 Shiflett Orvin Lee 2015 William Terry Couch and the Politics of Academic Publishing Vilyam Terri Kauch i politika akademichnogo vidavnictva anglijska McFarland Incorporated Publishers s 173 ISBN 9781476622415 Rothbard Murray Newton 2007 The Betrayal of the American Right Zrada amerikanskih pravih anglijska Ludwig von Mises Institute ISBN 9781610165013 Wright Robert E Garet Garrett the Great AIER www aier org amer Procitovano 5 veresnya 2023 Beito D T amp Beito L R 2008 Isabel Paterson Rose Wilder Lane and Zora Neale Hurston on war race the state and liberty Izabel Paterson Rouz Vajlder Lejn ta Zora Nil Horston pro vijnu rasu derzhavu ta svobodu The Independent Review 12 4 553 573 anglijska 2