Микола Макарович Суходолов (4 травня 1920, , Ставропольський край) — 27 листопада 2011, Київ) — український радянський скульптор, художник, заслужений діяч мистецтв УРСР (1968), член Спілки художників СРСР, член Національної спілки художників України.
Микола Макарович Суходолов | |
Народився | 4 травня 1920 , Ставропольський край |
---|---|
Помер | 27 листопада 2011 (91 рік) Київ |
Національність | українець |
Громадянство | СРСР→ Україна |
Жанр | скульптура, живопис, графіка |
Навчання | Київський Художній Інститут |
Нагороди |
Біографія
Ранні роки
Народився Микола 4 травня 1920 р. в селі (нині — Мінераловодський район Ставропольського краю). Батько Макар Йосипович був землекопом. Дід Йосип Суходол — один з багатьох українських селян, які після ліквідації Катериною ІІ Запорізької Січі переселилися до Ставропілля. У Миколи ще були чотири сестри та три брата — всі мали свої господарські обов'язки. До дванадцяти років він пас корів і коней.
Юнак дуже любив малювати, але папір з'являвся рідко і це було великим святом. А у приярку з червоної глини ліпив людей і тварин та влаштовував виставки.
Перший клас він закінчив в дев'ять років, а коли родина переїхала до хутора Успенського продовжив навчання тільки в дванадцять.
Велике враження на Миколу справив педагог — географ, ботанік і агроном. Він побував в багатьох місцях Радянського Союзу та ділився накопиченими знаннями з учнями. Зв'язок з учителем Микола Макарович підтримував до кінця його життя (помер Кузьма Іванович у 1986).
З 1932 р. після занять у школі підліток кожне літо працював в рільничій колгоспній бригаді верховим на конях. За пропозицією бригадира висвітлював різноманітні курйозні випадки в першій стінгазеті колгоспу ім. Е. Тельмана. У 1935 р. почав працювати кореспондентом в районній газеті «Ударник». В шостому класі взяв участь у районному огляді художньої самодіяльності з персональною виставкою живопису, де отримав першу премію у розмірі 250 крб.
Восени 1940 р. він важко захворів, бо в селищі лютували грип і туляремія, та з важкими зусиллями закінчив дев'ятий клас.
Ще одне знайомство Миколи мало великий вплив на його подальше життя та творчу долю. 1941 року директором Нагутської школи був призначений Борис Спиридонович Буряк, член Спілки письменників України, викладач літератури. Побачивши в кабінеті колишнього директора живописні роботи, Борис Спиридонович дізнався адресу художника. Познайомились. Та здоров'я хлопця не покращувалося після перенесених грипу і тулеримії, і Борис Буряк відправив його до П'ятигорської лікарні Червоного хреста. Він підбадьорював обдарованого художника і радив парубку обов'язково вступати після війни до Київського художнього інституту (нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури).
Коли окупували П'ятигорськ у 1942 р., молодий чоловік був виписаний з лікарні з незакінченим процесом абсцесу легенів і ІІ групою інвалідності, щоб продовжити лікування в рідному селі. Воєнний госпіталь міста Єсентуки мав нестаток продовольства і колгосп Миколи надавав підтримку лікарні; парубку, як члену колгоспу, надавалася медична допомога.
Легінь мріяв отримати художню освіту. У 1945 р. головний лікар санчастини, знаючи про його бажання навчатися у Києві, запропонував супроводити одного хворого, інваліда війни, додому, на Житомирщину. Доручення лікаря він виконав, а потім приїхав до Києва.
У приймальній комісії Київського художнього інституту в Суходолова відбулася бесіда з Карпом Дем'яновичем Трохименком, і він зрозумів, що шансів у живописця-самоуки мало, і вирішив складати іспити на скульптурний факультет. Іспити Микола склав і був зарахований на перший курс.
Навчання в художньому інститі
Навчався в майстерні , потім у М. Г. Лисенко. Вони відкрили йому головні таємниці творчої майстерності. Більш високий рівень підготовки однокурсників стимулював Суходолова до додаткових занять, особливо з композиції та малюнку. Також існували потреби заробляти на життя і допомагати родині. Малюв декоративні пейзажі і продавав на ринку.
Навчаючись на скульптурному відділенні, Микола намагався знаходити час для вивчення живопису: робив різноманітні таблиці, долав основи кольорознавства, уважно вивчав властивості кожної фарби.
Працював в майстерні на вулиці Смирнова-Ласточкіна (нині — Вознесенський узвіз), де створювали свої роботи відомі майстри: в довоєнний період Б. М. Іванов, після війни — М. Г. Лисенко. Там жила і працювала вдова Бориса Миколайовича, , скульптор-анімаліст.
Діяльність митця
Закінчив Київський Художній Інститут (1951) і, згідно офіційному розподілу, потрапив до (Інституту монументального живопису та скульптури), де з 1951 до 1954 р. працював спочатку молодшим, а потім старшим науковим співробітником. Пізніше він займався творчою діяльністю, брав участь у республіканських та всесоюзних виставках і конкурсах. В серпні 1952 р. Михайло Григорович запросив його взяти участь у створенні робочої моделі пам'ятника М. О. Щорсу. Це був перший монументальний досвід Миколи Макаровича. Доводилось суміщати дві роботи. Після створення метрової моделі було запропонувано Суходолову подальше співробітництво та співавторство.
Через деякий час консиліум лікарів у зв'язку з хворобою заборонив Михайлу Григоровичу фізичну діяльність на півроку, і Суходолов запросив до співпраці В. Бородая, студента п'ятого курсу. Обоє вони плідно працювали багато років.
член НСХУ з 1955 року.
1968 — заслужений діяч мистецтв УРСР, 1970 року нагороджений Почесною грамотою Президії ВР УРСР.
Майже п'ятнадцять років очолював республіканську художню раду оцінки творів.
Роботи
Скульптура
Як співавтор учителя, у 1952—1964 рр. працював над проектами пам'ятників:
- М. О. Щорсу (1952—1954), для Києва (у співавторстві з В. Бородаєм і М. Лисенком)
- З'єднання України з Росією (1954), для Києва
- М. В. Лисенко (1955—1962), для Києва
- О. С. Пушкіну (1954—1956), для Києва
- В. І. Леніну для Москви (1958—1960)
- В. І. Леніну для Запоріжжя (1964).
В своїх творах багато уваги приділяв створенню психологічного портрету моделі, робив безліч ескізів:
- пам'ятник О. С. Пушкіну (1960) для м. Еліста,
- надгробок академіку Протопопову (1960),
- надгробок письменнику В. С. Кучеру (1968),
- надгробок письменнику Г. П. Бойко (1979),
- надгробок письменнику та кінознавцю Б. С. Буряку,
- скульптура Скорботної матері на братській могилі в с. Синьківка на Київщині (1989),
- скульптурні портрети М. Гоголя, П. Безпощадного (1958 — 59; обидва мармур),
- «Бандуристка» (1960, дерево),
- історичний портрет М. О. Щорса (1963);
- портрети батька (1962), матері (1962), вчителя (1986) тощо.
- пам'ятник П. І. Чайковському м. Тростянець (1984) (див. Пам'ятки монументального мистецтва Сумської області охоронний номер 1729)
Остання його робота — надгробний пам'ятник відомому музиканту і викладачу Київської консерваторії О. М. Горохову.
- Пам'ятник Миколі Щорсу у Києві
- Пам'ятник Леніну у Запоріжжі
- Надгробок Віктора Протопопова
- Надгробок Василя Кучера
- Надгробок Григорія Бойка
- Надгробок Бориса Буряка
Живопис, графіка
- «Берег річки», 1950-і, олія, картон
- «Літні роботи», 1950-і, олія, картон
- «Седнів», 1960-і, олія, картон
- «Квіти», 1970-і, олія, полотно
- «Змійка та Бештау», Кавказ, 1970-і, олія, картон
- «Кавказ», 1970-і, олія, полотно
- «Троянди», 1980-і, олія, полотно
Музеї з творами митця
Твори Суходолова зберігаються в Національному художньому музеї України, Донецькому і Луганському художніх музеях, Національному історико-етнографічному заповіднику"Переяслав", Великосорочинському літературно-меморіальному музеї М. В. Гоголя, Донецькому краєзнавчому музеї, Державному історичному музеї в Москві, музеї В. І. Леніна в Горках.
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- КО НСХУ
- Прес-центр[недоступне посилання з червня 2019]
- КАВКАЗ МОГО БАТЬКА. До дев'яносторіччя з дня народження[недоступне посилання з червня 2019]
Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mikola Makarovich Suhodolov 4 travnya 1920 Stavropolskij kraj 27 listopada 2011 Kiyiv ukrayinskij radyanskij skulptor hudozhnik zasluzhenij diyach mistectv URSR 1968 chlen Spilki hudozhnikiv SRSR chlen Nacionalnoyi spilki hudozhnikiv Ukrayini Mikola Makarovich SuhodolovNarodivsya 4 travnya 1920 1920 05 04 Stavropolskij krajPomer 27 listopada 2011 2011 11 27 91 rik KiyivNacionalnist ukrayinecGromadyanstvo SRSR UkrayinaZhanr skulptura zhivopis grafikaNavchannya Kiyivskij Hudozhnij InstitutNagorodiBiografiyaRanni roki Narodivsya Mikola 4 travnya 1920 r v seli nini Mineralovodskij rajon Stavropolskogo krayu Batko Makar Josipovich buv zemlekopom Did Josip Suhodol odin z bagatoh ukrayinskih selyan yaki pislya likvidaciyi Katerinoyu II Zaporizkoyi Sichi pereselilisya do Stavropillya U Mikoli she buli chotiri sestri ta tri brata vsi mali svoyi gospodarski obov yazki Do dvanadcyati rokiv vin pas koriv i konej Yunak duzhe lyubiv malyuvati ale papir z yavlyavsya ridko i ce bulo velikim svyatom A u priyarku z chervonoyi glini lipiv lyudej i tvarin ta vlashtovuvav vistavki Pershij klas vin zakinchiv v dev yat rokiv a koli rodina pereyihala do hutora Uspenskogo prodovzhiv navchannya tilki v dvanadcyat Velike vrazhennya na Mikolu spraviv pedagog geograf botanik i agronom Vin pobuvav v bagatoh miscyah Radyanskogo Soyuzu ta dilivsya nakopichenimi znannyami z uchnyami Zv yazok z uchitelem Mikola Makarovich pidtrimuvav do kincya jogo zhittya pomer Kuzma Ivanovich u 1986 Z 1932 r pislya zanyat u shkoli pidlitok kozhne lito pracyuvav v rilnichij kolgospnij brigadi verhovim na konyah Za propoziciyeyu brigadira visvitlyuvav riznomanitni kurjozni vipadki v pershij stingazeti kolgospu im E Telmana U 1935 r pochav pracyuvati korespondentom v rajonnij gazeti Udarnik V shostomu klasi vzyav uchast u rajonnomu oglyadi hudozhnoyi samodiyalnosti z personalnoyu vistavkoyu zhivopisu de otrimav pershu premiyu u rozmiri 250 krb Voseni 1940 r vin vazhko zahvoriv bo v selishi lyutuvali grip i tulyaremiya ta z vazhkimi zusillyami zakinchiv dev yatij klas She odne znajomstvo Mikoli malo velikij vpliv na jogo podalshe zhittya ta tvorchu dolyu 1941 roku direktorom Nagutskoyi shkoli buv priznachenij Boris Spiridonovich Buryak chlen Spilki pismennikiv Ukrayini vikladach literaturi Pobachivshi v kabineti kolishnogo direktora zhivopisni roboti Boris Spiridonovich diznavsya adresu hudozhnika Poznajomilis Ta zdorov ya hlopcya ne pokrashuvalosya pislya perenesenih gripu i tulerimiyi i Boris Buryak vidpraviv jogo do P yatigorskoyi likarni Chervonogo hresta Vin pidbadoryuvav obdarovanogo hudozhnika i radiv parubku obov yazkovo vstupati pislya vijni do Kiyivskogo hudozhnogo institutu nini Nacionalna akademiya obrazotvorchogo mistectva i arhitekturi Koli okupuvali P yatigorsk u 1942 r molodij cholovik buv vipisanij z likarni z nezakinchenim procesom abscesu legeniv i II grupoyu invalidnosti shob prodovzhiti likuvannya v ridnomu seli Voyennij gospital mista Yesentuki mav nestatok prodovolstva i kolgosp Mikoli nadavav pidtrimku likarni parubku yak chlenu kolgospu nadavalasya medichna dopomoga Legin mriyav otrimati hudozhnyu osvitu U 1945 r golovnij likar sanchastini znayuchi pro jogo bazhannya navchatisya u Kiyevi zaproponuvav suprovoditi odnogo hvorogo invalida vijni dodomu na Zhitomirshinu Doruchennya likarya vin vikonav a potim priyihav do Kiyeva U prijmalnij komisiyi Kiyivskogo hudozhnogo institutu v Suhodolova vidbulasya besida z Karpom Dem yanovichem Trohimenkom i vin zrozumiv sho shansiv u zhivopiscya samouki malo i virishiv skladati ispiti na skulpturnij fakultet Ispiti Mikola sklav i buv zarahovanij na pershij kurs Navchannya v hudozhnomu institi Navchavsya v majsterni potim u M G Lisenko Voni vidkrili jomu golovni tayemnici tvorchoyi majsternosti Bilsh visokij riven pidgotovki odnokursnikiv stimulyuvav Suhodolova do dodatkovih zanyat osoblivo z kompoziciyi ta malyunku Takozh isnuvali potrebi zaroblyati na zhittya i dopomagati rodini Malyuv dekorativni pejzazhi i prodavav na rinku Navchayuchis na skulpturnomu viddilenni Mikola namagavsya znahoditi chas dlya vivchennya zhivopisu robiv riznomanitni tablici dolav osnovi koloroznavstva uvazhno vivchav vlastivosti kozhnoyi farbi Pracyuvav v majsterni na vulici Smirnova Lastochkina nini Voznesenskij uzviz de stvoryuvali svoyi roboti vidomi majstri v dovoyennij period B M Ivanov pislya vijni M G Lisenko Tam zhila i pracyuvala vdova Borisa Mikolajovicha skulptor animalist Diyalnist mitcya Zakinchiv Kiyivskij Hudozhnij Institut 1951 i zgidno oficijnomu rozpodilu potrapiv do Institutu monumentalnogo zhivopisu ta skulpturi de z 1951 do 1954 r pracyuvav spochatku molodshim a potim starshim naukovim spivrobitnikom Piznishe vin zajmavsya tvorchoyu diyalnistyu brav uchast u respublikanskih ta vsesoyuznih vistavkah i konkursah V serpni 1952 r Mihajlo Grigorovich zaprosiv jogo vzyati uchast u stvorenni robochoyi modeli pam yatnika M O Shorsu Ce buv pershij monumentalnij dosvid Mikoli Makarovicha Dovodilos sumishati dvi roboti Pislya stvorennya metrovoyi modeli bulo zaproponuvano Suhodolovu podalshe spivrobitnictvo ta spivavtorstvo Cherez deyakij chas konsilium likariv u zv yazku z hvoroboyu zaboroniv Mihajlu Grigorovichu fizichnu diyalnist na pivroku i Suhodolov zaprosiv do spivpraci V Borodaya studenta p yatogo kursu Oboye voni plidno pracyuvali bagato rokiv chlen NSHU z 1955 roku 1968 zasluzhenij diyach mistectv URSR 1970 roku nagorodzhenij Pochesnoyu gramotoyu Prezidiyi VR URSR Majzhe p yatnadcyat rokiv ocholyuvav respublikansku hudozhnyu radu ocinki tvoriv RobotiSkulptura Yak spivavtor uchitelya u 1952 1964 rr pracyuvav nad proektami pam yatnikiv M O Shorsu 1952 1954 dlya Kiyeva u spivavtorstvi z V Borodayem i M Lisenkom Z yednannya Ukrayini z Rosiyeyu 1954 dlya Kiyeva M V Lisenko 1955 1962 dlya Kiyeva O S Pushkinu 1954 1956 dlya Kiyeva V I Leninu dlya Moskvi 1958 1960 V I Leninu dlya Zaporizhzhya 1964 V svoyih tvorah bagato uvagi pridilyav stvorennyu psihologichnogo portretu modeli robiv bezlich eskiziv pam yatnik O S Pushkinu 1960 dlya m Elista nadgrobok akademiku Protopopovu 1960 nadgrobok pismenniku V S Kucheru 1968 nadgrobok pismenniku G P Bojko 1979 nadgrobok pismenniku ta kinoznavcyu B S Buryaku skulptura Skorbotnoyi materi na bratskij mogili v s Sinkivka na Kiyivshini 1989 skulpturni portreti M Gogolya P Bezposhadnogo 1958 59 obidva marmur Banduristka 1960 derevo istorichnij portret M O Shorsa 1963 portreti batka 1962 materi 1962 vchitelya 1986 tosho pam yatnik P I Chajkovskomu m Trostyanec 1984 div Pam yatki monumentalnogo mistectva Sumskoyi oblasti ohoronnij nomer 1729 Ostannya jogo robota nadgrobnij pam yatnik vidomomu muzikantu i vikladachu Kiyivskoyi konservatoriyi O M Gorohovu Pam yatnik Mikoli Shorsu u Kiyevi Pam yatnik Leninu u Zaporizhzhi Nadgrobok Viktora Protopopova Nadgrobok Vasilya Kuchera Nadgrobok Grigoriya Bojka Nadgrobok Borisa BuryakaZhivopis grafika Bereg richki 1950 i oliya karton Litni roboti 1950 i oliya karton Sedniv 1960 i oliya karton Kviti 1970 i oliya polotno Zmijka ta Beshtau Kavkaz 1970 i oliya karton Kavkaz 1970 i oliya polotno Troyandi 1980 i oliya polotnoMuzeyi z tvorami mitcyaTvori Suhodolova zberigayutsya v Nacionalnomu hudozhnomu muzeyi Ukrayini Doneckomu i Luganskomu hudozhnih muzeyah Nacionalnomu istoriko etnografichnomu zapovidniku Pereyaslav Velikosorochinskomu literaturno memorialnomu muzeyi M V Gogolya Doneckomu krayeznavchomu muzeyi Derzhavnomu istorichnomu muzeyi v Moskvi muzeyi V I Lenina v Gorkah DzherelaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 KO NSHU Pres centr nedostupne posilannya z chervnya 2019 KAVKAZ MOGO BATKA Do dev yanostorichchya z dnya narodzhennya nedostupne posilannya z chervnya 2019 Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi