Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кінді́йка (назва до 1917 року — Кіндійські хутори) — селище міського типу, яке з 1963 року перебуває у складі Антонівської селищної ради, підлеглої Дніпровській райраді міста Херсона.
|
 Кіндійка у Вікісховищі |
Розташування
Селище розташоване на східній околиці Херсона, між містом Херсон і селищем Антонівка на підвищеному правому березі Дніпра.
Історія
Походження назви Кіндійських хуторів точно не встановлено, але у різних документах зустрічається декілька її варіантів: Тенгінські хутори, Кінгінські хутори, Кіндійські хутори, село Кіндійка. Існує версія, що назву свою хутори отримали від невеликої річки, яка протікала неподалік (один з невеликих рукавів у пониззі Дніпра — нині не існує). На картах та схемах земельних ділянок зустрічаються подібні назви річки — Тенгінка, Тінгінка, Кінгінка.
На планах 1803, 1804, 1821 років можна зустріти назву «Балка Тінгінська», що спускається до річки Тінгінка, а також урочища у цій балці.
Про назву самої річки Тенгінка існує версія, що вона отримала своє ім'я за назвою Тенгінського піхотного полку, який був розквартирований у цих місцях після російсько-турецької війни 1768—1774 років і брав участь у будівництві Херсона.
Село Кіндійка постраждало від Голодомору, проведеного радянським урядом у 1932—1933 роках. Згідно з мартирологом Національної книги пам'яті України встановлено імена 42 осіб, які загинули від голоду.
Церква Різдва Пресвятої Богородиці
Головною історичною та духовною пам'яткою Кіндійки є Церква Різдва Пресвятої Богородиці. Її побудовано на межі XIX–XX століть мешканцями Кіндійських хуторів (закладена 30 травня 1899 року), за проектом титулярного радника Антона (Антоніо) Івановича Сварика, італійця за походженням, який був тоді головним міським архітектором Херсона.
Вважається, що архітектура храму поєднує в собі деталі старомосковського та романського стилів. Храм освячено і відкрито для богослужінь 12 (25-го за новим стилем) листопада 1900 року. Два жителі Кіндійських хуторів: Гаврило Федорович Карленко (помер 27 вересня 1900 р., у віці 80 років) та Никифор Тимофійович Букацель (помер 30 грудня 1905 р., у віці 70 років), які брали активну участь у клопотаннях, фінансуванні, організації та виконанні робіт зі спорудження церкви, поховані у церковній огорожі, біля вівтаря, за особливим розпорядженням архієпископів.
28 лютого 1973 року, рішенням Херсонського міськвиконкому № 111/4, будівлю церкви визнано пам'яткою архітектури місцевого значення кінця XIX століття, взято під охорону державою, на стіні встановлено меморіальну дошку.
Пам'ятні знаки
- Козацький хрест на могилі воїна УПА Йосипа Пилипчака
21 липня 2011 року, завдяки наполегливій праці активістів , на могилі стрільця Української Повстанської Армії Йосипа Пилипчака з'явився козацький хрест. Над пам'ятником працювали майстри з Черкащини: Андрій та Олег Собченки, Максим Покотілов.
Довідка. Пан Йосип народився 26 жовтня 1926 року на Старосамбірщині (Львівська область). Навесні 1942 року вступив до лав Організації Українських Націоналістів (революційної) та включився у збройну боротьбу за українську державність. Обіймав посаду станичного юнацтва ОУН (р). У 1944 році потрапив до більшовицької засідки. Був засуджений до 10 років таборів та 5 років заслання. До 1970 року перебував на поселенні у Комі АРСР. У 1970 році отримав дозвіл на повернення в Україну, однак був позбавлений права вертатися до Західної України. Оселився в селі Кіндійка, що біля Херсона. Працював ковалем. Був членом Херсонського братства ветеранів ОУН-УПА. Найліпшими друзями пана Йосипа були воїни УПА та підпільники ОУН, які також мешкали на Херсонщині: Іван Терлецький, Богдан Яремко, подружжя Василя та Стефанії Стебельських. Пан Йосип заповідав, щоб його поховали в однострої УПА з усіма нагородами та вкрили труну червоно-чорним прапором ОУН.
Галерея
-
![image]()
Церква Різдва Пресвятої Богородиці УПЦ МП -
![image]()
Вулиця Херсонська — центральна вулиця Кіндійки -
![image]()
Антонівський міст через Дніпро. За мостом праворуч — смт Кіндійка
Див. також
Примітки
- Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Херсонська область. — Херсон: Наддніпрян. правда, 2008. — с. 245
- На Херсонщині встановили козацький хрест на могилі воїна УПА[недоступне посилання з липня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kindi jka nazva do 1917 roku Kindijski hutori selishe miskogo tipu yake z 1963 roku perebuvaye u skladi Antonivskoyi selishnoyi radi pidlegloyi Dniprovskij rajradi mista Hersona Kindijka ros Kindijskie hutora ros Kindijka 1917 Koordinati 46 40 pn sh 32 41 sh d 46 667 pn sh 32 683 sh d 46 667 32 683 Koordinati 46 40 pn sh 32 41 sh d 46 667 pn sh 32 683 sh d 46 667 32 683 Krayina Ukrayina UkrayinaAdminodinicya Hersonska miska radaPersha zgadka 1728Plosha 4 km Chasovij poyas UTC 2Poshtovij indeks 73486KindijkaKindijka Ukrayina Kindijka u VikishovishiRoztashuvannyaSelishe roztashovane na shidnij okolici Hersona mizh mistom Herson i selishem Antonivka na pidvishenomu pravomu berezi Dnipra IstoriyaPohodzhennya nazvi Kindijskih hutoriv tochno ne vstanovleno ale u riznih dokumentah zustrichayetsya dekilka yiyi variantiv Tenginski hutori Kinginski hutori Kindijski hutori selo Kindijka Isnuye versiya sho nazvu svoyu hutori otrimali vid nevelikoyi richki yaka protikala nepodalik odin z nevelikih rukaviv u ponizzi Dnipra nini ne isnuye Na kartah ta shemah zemelnih dilyanok zustrichayutsya podibni nazvi richki Tenginka Tinginka Kinginka Na planah 1803 1804 1821 rokiv mozhna zustriti nazvu Balka Tinginska sho spuskayetsya do richki Tinginka a takozh urochisha u cij balci Pro nazvu samoyi richki Tenginka isnuye versiya sho vona otrimala svoye im ya za nazvoyu Tenginskogo pihotnogo polku yakij buv rozkvartirovanij u cih miscyah pislya rosijsko tureckoyi vijni 1768 1774 rokiv i brav uchast u budivnictvi Hersona Selo Kindijka postrazhdalo vid Golodomoru provedenogo radyanskim uryadom u 1932 1933 rokah Zgidno z martirologom Nacionalnoyi knigi pam yati Ukrayini vstanovleno imena 42 osib yaki zaginuli vid golodu Cerkva Rizdva Presvyatoyi BogorodiciGolovnoyu istorichnoyu ta duhovnoyu pam yatkoyu Kindijki ye Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Yiyi pobudovano na mezhi XIX XX stolit meshkancyami Kindijskih hutoriv zakladena 30 travnya 1899 roku za proektom titulyarnogo radnika Antona Antonio Ivanovicha Svarika italijcya za pohodzhennyam yakij buv todi golovnim miskim arhitektorom Hersona Vvazhayetsya sho arhitektura hramu poyednuye v sobi detali staromoskovskogo ta romanskogo stiliv Hram osvyacheno i vidkrito dlya bogosluzhin 12 25 go za novim stilem listopada 1900 roku Dva zhiteli Kindijskih hutoriv Gavrilo Fedorovich Karlenko pomer 27 veresnya 1900 r u vici 80 rokiv ta Nikifor Timofijovich Bukacel pomer 30 grudnya 1905 r u vici 70 rokiv yaki brali aktivnu uchast u klopotannyah finansuvanni organizaciyi ta vikonanni robit zi sporudzhennya cerkvi pohovani u cerkovnij ogorozhi bilya vivtarya za osoblivim rozporyadzhennyam arhiyepiskopiv 28 lyutogo 1973 roku rishennyam Hersonskogo miskvikonkomu 111 4 budivlyu cerkvi viznano pam yatkoyu arhitekturi miscevogo znachennya kincya XIX stolittya vzyato pid ohoronu derzhavoyu na stini vstanovleno memorialnu doshku Pam yatni znakiKozackij hrest na mogili voyina UPA Josipa PilipchakaKozackij hrest na mogili voyina UPA Josipa Pilipchaka 21 lipnya 2011 roku zavdyaki napoleglivij praci aktivistiv blagodijnoyi iniciativi Geroyika na mogili strilcya Ukrayinskoyi Povstanskoyi Armiyi Josipa Pilipchaka z yavivsya kozackij hrest Nad pam yatnikom pracyuvali majstri z Cherkashini Andrij ta Oleg Sobchenki Maksim Pokotilov Dovidka Pan Josip narodivsya 26 zhovtnya 1926 roku na Starosambirshini Lvivska oblast Navesni 1942 roku vstupiv do lav Organizaciyi Ukrayinskih Nacionalistiv revolyucijnoyi ta vklyuchivsya u zbrojnu borotbu za ukrayinsku derzhavnist Obijmav posadu stanichnogo yunactva OUN r U 1944 roci potrapiv do bilshovickoyi zasidki Buv zasudzhenij do 10 rokiv taboriv ta 5 rokiv zaslannya Do 1970 roku perebuvav na poselenni u Komi ARSR U 1970 roci otrimav dozvil na povernennya v Ukrayinu odnak buv pozbavlenij prava vertatisya do Zahidnoyi Ukrayini Oselivsya v seli Kindijka sho bilya Hersona Pracyuvav kovalem Buv chlenom Hersonskogo bratstva veteraniv OUN UPA Najlipshimi druzyami pana Josipa buli voyini UPA ta pidpilniki OUN yaki takozh meshkali na Hersonshini Ivan Terleckij Bogdan Yaremko podruzhzhya Vasilya ta Stefaniyi Stebelskih Pan Josip zapovidav shob jogo pohovali v odnostroyi UPA z usima nagorodami ta vkrili trunu chervono chornim praporom OUN GalereyaCerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici UPC MP Vulicya Hersonska centralna vulicya Kindijki Antonivskij mist cherez Dnipro Za mostom pravoruch smt KindijkaDiv takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Hersonska oblast AntonivkaPrimitkiNacionalna kniga pam yati zhertv Golodomoru 1932 1933 rokiv v Ukrayini Hersonska oblast Herson Naddnipryan pravda 2008 s 245 Na Hersonshini vstanovili kozackij hrest na mogili voyina UPA nedostupne posilannya z lipnya 2019