У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Е дмунд Ленглі йський англ Edmund of Langley 5 червня 1341 13410605

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: .

Е́дмунд Ленглі́йський (англ. Edmund of Langley; 5 червня 1341(13410605) — 1 серпня 1402) — англійський принц, пер, полководець. Перший герцог Йоркський (1385—1402), (1362—1402). (1376—1381, 1396—1398), суддя Честерський (1385–1387). Учасник Столітньої війни. Представник дому Плантагенетів, засновник Йоркського дому. Народився у королівському Ленглійському палаці, Англія. Четвертий син англійського короля Едуарда III й генегауської графині Філіппи. Супроводжував батька у неуспішному поході до Франції (1359). Був висвячений у лицарі, став кавалером Ордену підв'язки (1361), отримав від батька Кембриджське графство (1362). Згодом воював у Франції разом із Джоном Гастінгсом, принцом Едуардом та іншими англійськими полководцями (1369—1375). За договором із Португалією брав участь у третій португальсько-кастильській війні на боці короля Фернанду I (1381—1382). Нагороджений Йоркським герцогством (1385). Виконував обов'язки регента королівства під час походів свого небожа, англійського короля Річарда II до Ірландії (1394—1395, 1399), а також його візиту до Франції (1396). Деякий час головував у Парламенті (1395). Під час висадки військ принца Генрі Болінброцького у Брідлінгтоні зібрав армію, щоб розбити його (1399), але перейшов на його бік. Воював проти Річарда ІІ, допоміг принцу стати новим англійським королем Генрі IV. Наприкінці життя очолив в Північній Англії (1399). Одружувався двічі: з кастильською інфантою (1372—1392) і кентською графинею (з 1393). Мав дітей лише від першого шлюбу — йоркського герцога Едмунда, Констансу, кембриджського графа Річарда. Помер у Ленглі, Англія. Похований у місцевому монастирі.

Едмунд Ленглійський
англ. Edmund of Langley

Герцог Йоркський

6 серпня 1385 — 1 серпня 1402

1362 — 1 серпня 1402

Народження:

5 червня 1341
Ленглі, Англія

Смерть:

1 серпня 1402 (61 рік)
Ленглі, Англія

Поховання:

^d

Рід:

Плантагенети, Йоркська

Батько:

Едуард III

Мати:

Філіппа де Авен^[1]

Шлюб:

Ізабелла Кастильська^[1] і ^d

Діти:

^d, ^d і ^d^[1]

Нагороди:

Медіафайли у Вікісховищі

Імена

Е́дмунд Ленглі́йський (англ. Edmund of Langley) — за місцем народження.
Е́дмунд Йо́ркський (англ. Edmund of York) — за герцогським титулом.
Е́дмунд Ке́мбриджський (англ. Edmund of Cambridge) — за графським титулом.

Біографія

1381 року Едмунд Ленглійський брав участь у третій португальсько-кастильській війні на боці португальського короля Фернанду I. Португальці зазнали поразки й підписали 10 серпня 1382 року сепаратний Елваський мир. 1 вересня того ж року кембриджський граф отримав назад свої кораблі й відплив з Лісабону до Англії. Перед цим він відіграв позитивну роль у звільненні з-під арешту авіського магістра Жуана (майбутнього португальського короля Жуана І), що згодом посприяло відновленню португальсько-англійського союзу.

Примітки

Kindred Britain
d:Track:Q75653886
Livermore 1947:173.
Livermore 1947:175.

Джерела

Tuck, Anthony. Edmund, first duke of York (1341–1402) // Oxford Dictionary of National Biography. Oxford University Press, 2008.
Sumption, Jonathan. The Hundred Years War III: Divided Houses. London: Faber & Faber Ltd, 2009.
Livermore H.V. History of Portugal. Cambridge: University Press, 1947.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Едмунд Ленглійський

Cawley, Charles, House of York, Medieval Lands database, Foundation for Medieval Genealogy

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q33270056_citetype_Q7094076"_data-entity-id="Q75653886">[[:d:Q75653886|Kindred_Britain]]<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q75653886]]</div>-1] Kindred Britain
d:Track:Q75653886

[2] Livermore 1947:173.

[3] Livermore 1947:175.

[1]