Армен Місаковіч Хостікян

Армен Місаковіч (Михайлович) Хостікян (вірм. Արմեն Խոստիկյան; 22 травня 1929, Єреван — 22 липня 2003, Єреван) — відомий вірменський актор і сатирик. Народний артист Вірменської РСР (1984). Разом з Ашотом Казаряном знімав жартівливі сцени.

Армен Місаковіч Хостікян
вірм. Արմեն Խոստիկյան
Народився	22 травня 1929(1929-05-22) Єреван, СРСР
Помер	22 липня 2003(2003-07-22) (74 роки) Єреван, Вірменія
Громадянство	СРСР  Вірменія
Діяльність	актор
Alma mater	Єреванський художньо-театральний інститут (1951)
IMDb	nm0451858
Нагороди та премії

Народився в Єревані. Після закінчення школи вступив до медичного інституту, але через рік кинув навчання. У 1947—1951 роках навчався на акторському факультеті Єреванського інституту образотворчого мистецтва та театру (курс Армена Гулакяна).

У 1951 році почав працювати в театрі імені Єргана Сундукяна.

У 1990-х роках сформував невелику групу акторів, виступаючи в столиці та за кордоном.

П'єса Армена Хостікяна «Пригоди Абеліка» була поставлена ​​в 1981 році в Національному академічному театрі імені Єргани Сундукяна.

Знімався у вірменських фільмах та на телебаченні. Понад два десятиліття був одним з найпопулярніших героїв різдвяних телепрограм.

У 1984 роцы йому присвоєно звання народного артиста СРСР. У 1987 році створив театральну студію «Пюнік». У 2000 році нагороджений медаллю «Мовсес Хоренаці».

Помер в Єревані.

Вибрана фільмографія

• 1955 — Примари покидають вершини — аспірант (немає в титрах)
• 1955 — Золотий бичок
• 1956 — Коли поряд друзі — Шабо
• 1957 — Серце матері
• 1959 — Стрибок через прірву — Бено
• 1960 — Хлопці музкоманди — Завен
• 1964 — Зневажені обітницю
• 1966 — Мсьє Жак і інші
• 1974 — Ксенія, кохана дружина Федора — епізод
• 1977 — Солдат і слон — епізод
• 1980 — Ляпас
• 1980 —  — Бадікян
• 1981 — Будь здоровий, дорогий! — начальник вокзалу
• 1982 — Механіка щастя — фельдшер
• 1983 — Пожежа
• 1983 — Кочарі
• 1984 — Вершник, якого чекають — епізод
• 1985 — Остання неділя
• 1987 — Дорога до Давида Сасунського
• 1988 — Державний кордон. На далекому кордоні
• 1988 — Дежа ВюДежа вю — дядько Ашот
• 1990 — Батько (х / ф, в складі кіноальманаху «Там, де небо лежить на землі»)
• 1990 — Обличчям до стіни
• 1996 — Наш двір
• 1998 — Наш двір 2

Нагороди

• Народний артист Вірменської РСР (1984).
• Медаль Мовсеса Хоренаци (2000).
• Медаль «За трудову відзнаку» (27.06.1956)

Посилання

• Армен Хостікян [ 8 листопада 2020 у Wayback Machine.](рос.)