Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гра́фство Барсело́ни або Барсело́нське гра́фство (кат. Comtat de Barcelona, ісп. Condado de Barcelona, фр. Comté de Barcelone) — графство на території сучасної автономної області Каталонія в Іспанії, яке існувало з 801 року (відвоювання Барселони у арабів) до 1162 року (початок правління першого арагонського короля Альфонса ІІ Арагонського, продовжувача роду графів Барселони).
| Comtat de Barcelona | |||
| |||
 | |||
| Столиця (та найбільше місто) | Барселона | ||
| Офіційні мови | каталанська, латина | ||
|---|---|---|---|
| Форма правління | графство | ||
| - граф Барселони | Бера, 801-820 | ||
| - корол Арагону, граф Барселони, Жирони, Узони, Базалу, Сарданьї, Провансу та Русільйону | Альфонс ІІ Арагонський Трубадур, 1162-1196 | ||
| - король Іспанії, Неаполя та Сицилії, герцог міланський | Філіп IV Арагонський і V Кастильський, 1700-1714 | ||
| Середньовічне графство | |||
| - Створення, васальна залежність від Франкської імперії та Західнофранкського королівства | 801-843, 843-988 | ||
| - Самостійна держава | 988-1152 | ||
| - Династичний союз з Арагонським королівством | 1152-1419 | ||
| Площа | |||
| - Загалом | 0 км² (0) | ||
| Населення | |||
| - оцінка 0 | 0 (0) | ||
| - Густота | 0/км² | ||
| Часовий пояс | |||
| Домен | |||
| |||
Від вестготів до одного з графств Іспанської Марки
Територія, що увійшла до складу графства, з 418 року входила до складу королівства вестготів. Приблизно у 720 вона була завойована арабами (маврами). Після мусульманського завоювання Іберійського півострова цією територією управляли за допомогою військових гарнізонів, встановлених у містах Барселона, Жирона та Льєйда.
778 року Карл Великий захопив північно-східну частину Іберійського півострова за підтримки місцевих горян, але у 781 ця територія була знову зайнята арабами (при цьому в битві у Ронсевальській ущелині загинув Роланд, якого потім прославили у знаменитій «Пісні про Роланда»).
785 року франки завоювали Жирону, а 801 року армія графа Тулузи Ґійома Желонського завоювала Барселону. До 811 року територія, відвойована в арабів, стала частиною Іспанської марки, яка складалася з графств, залежних від каролінзьких монархів.
Столицею усієї Іспанської марки та Барселонського графства було місто Барселона.
Від Іспанської Марки до незалежності каталонських земель
Спочатку правителями Марки були представники місцевої знаті (зазвичай вестготського походження), але через їхнє бажання бути незалежними від каролінгів землі було роздано графам франкського походження. Не зважаючи на це, залежність каталонських графів від франкської держави поступово слабшала.
Граф Вільфред I Волохатий зміг об'єднати кілька графств на території сучасної Каталонії. Після смерті Вільфреда Волохатого у 897 р. його володіння було розділено між синами, та все ж їхнє «ядро», до якого входили графства Барселона, Жирона та Бік (або Вік), залишилося неподіленим. Графи Барселони мали найбільше влади у регіоні. Навколо цього ядра в майбутньому і утворилася Каталонія.
Протягом X ст. графи Барселони підсилили свою політичну владу. У 985 р. Барселона була розграбована еміром Кордови Аль-Мансуром. Граф Барселони Боррель ІІ відправив абата з монастиря Сан-Кугат у сучасному містечку Сан-Кугат-дал-Бальєс Еда по допомогу до короля Західнофранкського королівства Лотара, але допомоги так і не дочекався, що дало привід Боррелю ІІ в 988 році відмовитися скласти присягу новому королеві Гуго Капету. Каталонія de facto стала незалежною від Західнофранкського королівства.
Від незалежності до династичного союзу з Арагоном
Наступник Борреля ІІ, Рамон Боррель I, був вимушений прийняти протекторат мусульманського емірату Льєйди, правителеві якого він платив данину.
На початку XI ст. граф Баренгер Рамон I, що управляв графством під опікою своєї матері Ермезінди, ввів в графстві вестготській правовий кодекс Liber Iudiciorum.
Його син, граф Рамон-Берангер I був вимушений боротися проти Ермезінди, яка жила у Жироні. При його правлінні правителі сусідніх мусульманських держав платили йому данину. Завдяки вдалим шлюбам Рамон Баранґе І розширив свої володіння, отримавши території на північ від Піренеїв.
Після смерті Рамона Баранґе І йому успадковували двоє синів-близнюків від другого шлюбу: Баранґе Рамон II і Рамон Баранґе II, що позділили владу в графстві. В 1082 Рамон Баранґе ІІ загинув на полюванні, у його смерті стали підозрювали брата. 1096 року Баранґе Рамон ІІ був звинувачений у вбивстві свого брата королем Кастилії і Леону Альфонсо VI, що відправив проти нього свою армію. Баранґе Рамона ІІ було розбито, а графом оголосили його небожа (сина убитого брата), Рамона-Беренгара III. Сам же Беренгар-Рамон ІІ відправився на прощу до Єрусалима, де він помер.
Новий граф Рамон Беренгар ІІІ завдяки династичним шлюбам зміг істотно розширити свої володіння. 1111 року він успадкував графство Безалу (або Бесалу), 1117 року графство Сарданью (або Сердань). Третій шлюб з Дульсою Прованською дозволив Рамонові Баранґе ІІІ отримати контроль над графствами Провансом та Жеводан, через що він був вимушений вести суперечку з графами Тулузи. У 1123 р. його сюзеренітет визнав граф Ампуріаса. Також граф Рамон прагнув розширити свої володіння і за рахунок мусульман. У 1106 р. спільно з графом Уржеля він захопив місто Балаґе. У 1115 р. за сприяння пізанського флоту Рамон Баранґе ІІІ захопив Майорку, але за рік втратив її, оскільки острів був захоплений альморавідамі. Також він у різні роки робив невдалі спроби захопити Льєйду, Туртозу та Валенсію. У 1114 р. армія з Валенсії під командуванням ібн Аль-Хаджи пограбувала всю Каталонію, але за рік Рамон Баранґе ІІІ розбив альморавідів в ущелині Мартурель.
Династичний союз з Арагоном
- Див. також Арагонське королівство.
Рамон Баранґе III помер у 1131 р., поділивши свої володіння між синами. Землі на південь від Піренеїв (графство Барселона) отримав Рамон-Беренгер IV, а землі на північ від Піренеїв (Прованс) відійшли Баранґе Рамону.
Новий граф Барселони направив усі свої сили на захоплення володінь сусідніх мусульманських держав. До 1150 р. він захопив усі землі на північ від р. Ебро. Ні північ від Піренеїв Рамон Баранґе IV надавав підтримку братові, який боровся за Прованс проти роду Буа та графа Тулузи.
У 1150 р. Рамон Баранґе IV одружився зі спадкоємицею Арагонського королівства Петронілі, що поклало початок об'єднанню Барселони з Арагоном. Рамон Баранґе IV помер у 1162 р.
Землі на Іберійському півострові (окрім Сарданьї) отримав старший син Альфонс II Арагонський, який став першим королем об'єднаної держави Арагону та Барселони у 1162 р. Землі на північ від Піренеїв та графство Сарданья дісталися молодшому синові Петрові.
11 травня 1258 р. договором у м. Корбей між королем Франції Людовіком IX Святим та королем Арагону і графом Барселони Хайме I Завойовником було підтверджено незалежність Барселони від Франції. Королі Арагона мали титул графів Барселони до об'єднання Арагонського королівства з Кастилією у 1469 р.
Титул графа Барселони мав батько нинішнього короля Іспанії Хуана Карлоса I — Хуан де Бурбон.
Графи
Посилання
- Каталонські графства на сайті «Реконкіста» [Архівовано 25 березня 2012 у WebCite] (рос.)
- Арчібалд Льюїс, «Розвиток суспільства Південної Франції та Каталонії у 718—1050 р.р.» [ 25 січня 2009 у Wayback Machine.](англ.)
- Ян Мідоу, «Араби в Окситанії», 1993 р.(англ.)
- Нариси з історії Каталонії: каролінзька імперія та Іспанська Марка(кат.)
- Нариси з історії Каталонії: утворення каталонських графств(кат.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gra fstvo Barselo ni abo Barselo nske gra fstvo kat Comtat de Barcelona isp Condado de Barcelona fr Comte de Barcelone grafstvo na teritoriyi suchasnoyi avtonomnoyi oblasti Kataloniya v Ispaniyi yake isnuvalo z 801 roku vidvoyuvannya Barseloni u arabiv do 1162 roku pochatok pravlinnya pershogo aragonskogo korolya Alfonsa II Aragonskogo prodovzhuvacha rodu grafiv Barseloni Comtat de Barcelona Barselonske grafstvoGerbRoztashuvannya Barselonskogo grafstvaStolicya ta najbilshe misto BarselonaOficijni movi katalanska latinaForma pravlinnya grafstvo graf Barseloni Bera 801 820 korol Aragonu graf Barseloni Zhironi Uzoni Bazalu Sardanyi Provansu ta Rusiljonu Alfons II Aragonskij Trubadur 1162 1196 korol Ispaniyi Neapolya ta Siciliyi gercog milanskij Filip IV Aragonskij i V Kastilskij 1700 1714Serednovichne grafstvo Stvorennya vasalna zalezhnist vid Frankskoyi imperiyi ta Zahidnofrankskogo korolivstva 801 843 843 988 Samostijna derzhava 988 1152 Dinastichnij soyuz z Aragonskim korolivstvom 1152 1419 Plosha Zagalom 0 km 0 Naselennya ocinka 0 0 0 Gustota 0 km Chasovij poyasDomenVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Barselonske grafstvoU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Barselona Vid vestgotiv do odnogo z grafstv Ispanskoyi MarkiVolodinnya Beri grafa Barseloni i markiza Gotiyi 801 820 grafa Zhironi i Bazalu 812 820 ta grafa Rozasa i Kunflenu 790 820 Teritoriya sho uvijshla do skladu grafstva z 418 roku vhodila do skladu korolivstva vestgotiv Priblizno u 720 vona bula zavojovana arabami mavrami Pislya musulmanskogo zavoyuvannya Iberijskogo pivostrova ciyeyu teritoriyeyu upravlyali za dopomogoyu vijskovih garnizoniv vstanovlenih u mistah Barselona Zhirona ta Lyejda 778 roku Karl Velikij zahopiv pivnichno shidnu chastinu Iberijskogo pivostrova za pidtrimki miscevih goryan ale u 781 cya teritoriya bula znovu zajnyata arabami pri comu v bitvi u Ronsevalskij ushelini zaginuv Roland yakogo potim proslavili u znamenitij Pisni pro Rolanda 785 roku franki zavoyuvali Zhironu a 801 roku armiya grafa Tuluzi Gijoma Zhelonskogo zavoyuvala Barselonu Do 811 roku teritoriya vidvojovana v arabiv stala chastinoyu Ispanskoyi marki yaka skladalasya z grafstv zalezhnih vid karolinzkih monarhiv Stoliceyu usiyeyi Ispanskoyi marki ta Barselonskogo grafstva bulo misto Barselona Vid Ispanskoyi Marki do nezalezhnosti katalonskih zemelDokladnishe Vilfred Volohatij ta Borrel II Spochatku pravitelyami Marki buli predstavniki miscevoyi znati zazvichaj vestgotskogo pohodzhennya ale cherez yihnye bazhannya buti nezalezhnimi vid karolingiv zemli bulo rozdano grafam frankskogo pohodzhennya Ne zvazhayuchi na ce zalezhnist katalonskih grafiv vid frankskoyi derzhavi postupovo slabshala Graf Vilfred I Volohatij zmig ob yednati kilka grafstv na teritoriyi suchasnoyi Kataloniyi Pislya smerti Vilfreda Volohatogo u 897 r jogo volodinnya bulo rozdileno mizh sinami ta vse zh yihnye yadro do yakogo vhodili grafstva Barselona Zhirona ta Bik abo Vik zalishilosya nepodilenim Grafi Barseloni mali najbilshe vladi u regioni Navkolo cogo yadra v majbutnomu i utvorilasya Kataloniya Protyagom X st grafi Barseloni pidsilili svoyu politichnu vladu U 985 r Barselona bula rozgrabovana emirom Kordovi Al Mansurom Graf Barseloni Borrel II vidpraviv abata z monastirya San Kugat u suchasnomu mistechku San Kugat dal Balyes Eda po dopomogu do korolya Zahidnofrankskogo korolivstva Lotara ale dopomogi tak i ne dochekavsya sho dalo privid Borrelyu II v 988 roci vidmovitisya sklasti prisyagu novomu korolevi Gugo Kapetu Kataloniya de facto stala nezalezhnoyu vid Zahidnofrankskogo korolivstva Vid nezalezhnosti do dinastichnogo soyuzu z AragonomNastupnik Borrelya II Ramon Borrel I buv vimushenij prijnyati protektorat musulmanskogo emiratu Lyejdi pravitelevi yakogo vin plativ daninu Na pochatku XI st graf Barenger Ramon I sho upravlyav grafstvom pid opikoyu svoyeyi materi Ermezindi vviv v grafstvi vestgotskij pravovij kodeks Liber Iudiciorum Jogo sin graf Ramon Beranger I buv vimushenij borotisya proti Ermezindi yaka zhila u Zhironi Pri jogo pravlinni praviteli susidnih musulmanskih derzhav platili jomu daninu Zavdyaki vdalim shlyubam Ramon Barange I rozshiriv svoyi volodinnya otrimavshi teritoriyi na pivnich vid Pireneyiv Pislya smerti Ramona Barange I jomu uspadkovuvali dvoye siniv bliznyukiv vid drugogo shlyubu Barange Ramon II i Ramon Barange II sho pozdilili vladu v grafstvi V 1082 Ramon Barange II zaginuv na polyuvanni u jogo smerti stali pidozryuvali brata 1096 roku Barange Ramon II buv zvinuvachenij u vbivstvi svogo brata korolem Kastiliyi i Leonu Alfonso VI sho vidpraviv proti nogo svoyu armiyu Barange Ramona II bulo rozbito a grafom ogolosili jogo nebozha sina ubitogo brata Ramona Berengara III Sam zhe Berengar Ramon II vidpravivsya na proshu do Yerusalima de vin pomer Novij graf Ramon Berengar III zavdyaki dinastichnim shlyubam zmig istotno rozshiriti svoyi volodinnya 1111 roku vin uspadkuvav grafstvo Bezalu abo Besalu 1117 roku grafstvo Sardanyu abo Serdan Tretij shlyub z Dulsoyu Provanskoyu dozvoliv Ramonovi Barange III otrimati kontrol nad grafstvami Provansom ta Zhevodan cherez sho vin buv vimushenij vesti superechku z grafami Tuluzi U 1123 r jogo syuzerenitet viznav graf Ampuriasa Takozh graf Ramon pragnuv rozshiriti svoyi volodinnya i za rahunok musulman U 1106 r spilno z grafom Urzhelya vin zahopiv misto Balage U 1115 r za spriyannya pizanskogo flotu Ramon Barange III zahopiv Majorku ale za rik vtrativ yiyi oskilki ostriv buv zahoplenij almoravidami Takozh vin u rizni roki robiv nevdali sprobi zahopiti Lyejdu Turtozu ta Valensiyu U 1114 r armiya z Valensiyi pid komanduvannyam ibn Al Hadzhi pograbuvala vsyu Kataloniyu ale za rik Ramon Barange III rozbiv almoravidiv v ushelini Marturel Dinastichnij soyuz z AragonomDiv takozh Aragonske korolivstvo Ramon Barange III pomer u 1131 r podilivshi svoyi volodinnya mizh sinami Zemli na pivden vid Pireneyiv grafstvo Barselona otrimav Ramon Berenger IV a zemli na pivnich vid Pireneyiv Provans vidijshli Barange Ramonu Novij graf Barseloni napraviv usi svoyi sili na zahoplennya volodin susidnih musulmanskih derzhav Do 1150 r vin zahopiv usi zemli na pivnich vid r Ebro Ni pivnich vid Pireneyiv Ramon Barange IV nadavav pidtrimku bratovi yakij borovsya za Provans proti rodu Bua ta grafa Tuluzi U 1150 r Ramon Barange IV odruzhivsya zi spadkoyemiceyu Aragonskogo korolivstva Petronili sho poklalo pochatok ob yednannyu Barseloni z Aragonom Ramon Barange IV pomer u 1162 r Zemli na Iberijskomu pivostrovi okrim Sardanyi otrimav starshij sin Alfons II Aragonskij yakij stav pershim korolem ob yednanoyi derzhavi Aragonu ta Barseloni u 1162 r Zemli na pivnich vid Pireneyiv ta grafstvo Sardanya distalisya molodshomu sinovi Petrovi 11 travnya 1258 r dogovorom u m Korbej mizh korolem Franciyi Lyudovikom IX Svyatim ta korolem Aragonu i grafom Barseloni Hajme I Zavojovnikom bulo pidtverdzheno nezalezhnist Barseloni vid Franciyi Koroli Aragona mali titul grafiv Barseloni do ob yednannya Aragonskogo korolivstva z Kastiliyeyu u 1469 r Titul grafa Barseloni mav batko ninishnogo korolya Ispaniyi Huana Karlosa I Huan de Burbon GrafiDokladnishe Grafi BarseloniPosilannyaPortal Kataloniya Katalonski grafstva na sajti Rekonkista Arhivovano 25 bereznya 2012 u WebCite ros Archibald Lyuyis Rozvitok suspilstva Pivdennoyi Franciyi ta Kataloniyi u 718 1050 r r 25 sichnya 2009 u Wayback Machine angl Yan Midou Arabi v Oksitaniyi 1993 r angl Narisi z istoriyi Kataloniyi karolinzka imperiya ta Ispanska Marka kat Narisi z istoriyi Kataloniyi utvorennya katalonskih grafstv kat