Іллічівець (футбольний клуб)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Маріуполь (значення).

Не плутати з ФСК «Маріуполь», що виступає в першій лізі.

Не плутати з однойменним жіночим футбольним клубом.

«Маріуполь» — український футбольний клуб з однойменного міста, заснований у 1960 році.

ФК «Маріуполь»

Повна назва	Футбольний клуб «Маріуполь»
Засновано	1960
Розформовано	2022
Населений пункт	Маріуполь, Україна
Стадіон	імені Володимира Бойка
Вміщує	12 680
Президент	Тарік Махмуд Чаудрі
Ліга	не виступає
2021/22	16
Вебсайт	fcmariupol.com
Домашня Виїзна

Історія

Колишні назви

• 1936—1937: Завод ім. Ілліча
• 1938—1948: «Сталь»
• 1949—1958: «Металург»
• 1959—1960: «Авангард»
• 1961—1964: «Азовсталь»
• 1966—1970: «Азовець»
• 1971—1973: «Металург»
• 1974—1975: «Локомотив»
• 1976—1992: «Новатор»
• 1992—1996: «Азовець»
• 1996—2002: «Металург»
• 17 грудня 2002 — 14 червня 2017: «Іллічівець»
• З 14 червня 2017 — «Маріуполь»

Радянський період

В 1936 році на маріупольському заводі ім. Ілліча була створена футбольна команда, яка 18 липня 1936 року провела свій перший офіційний матч у 1/64 фіналі Кубка СРСР (програла 0:5 ). У 1938 році клуб отримав назву «Сталь».

У розіграші Кубка УРСР 1944 року завдяки неявці іншої команди, «ВЧ» (Ворошиловград), пройшла в друге коло, але там 17 вересня поступилася харківському «Локомотиву» — 1:7.

У 1945 році «Сталь» пройшла до четвертого кола (аналог 1/8), де завдяки неявці однойменного клубу з Дніпропетровська на матч 21 жовтня вийшла в 1/4. Там маріупольців знову зупинив харківський «Локомотив» (майбутній володар тогорічного кубка) — розгромом з рахунком 0:15.

У 1946 році «Сталь» вилетіла вже в першому колі, 29 вересня, від ворошиловградського «Динамо» — 1:2.

У кубковому розіграші 1947 року в першому колі «Сталь» 21 вересня пройшла ворошиловградського «Дзержинця» — 4:0. А в другому, 28 вересня, програла «Сталі» з Дніпродзержинська — 2:3.

У 1960 році команда «Авангард» (Жданов) об'єдналася з командою «Шахтар» (Рутченкове — зараз район міста Донецька), створивши команду «Азовсталь» (Жданов).

Протягом 1960-х років клуб виступав в класі «Б» і другій групі класу «А», а в наступні десятиліття в українській зоні другої ліги.

Виступи в Україні

Перший чемпіонат незалежної України «Азовець» провів у першій лізі, але зайняв 11 місце і вилетів у другу лігу, де впродовж наступних двох сезонів був її середняком.

Влітку 1995 року «Азовець» об'єднався з одним із лідерів другої ліги — командою «Динамо» (Луганськ). 3 квітня 1996 року команда змінила назву на «Металург» і вже під цією назвою в першому ж сезоні об'єднаній команді вдалося зайняти перше місце і вийти до першої ліги.

У першій лізі команда несподівано легко зайняла третє місце і вперше у своїй історії вийшла до еліти українського футболу.

Перший сезон в вищій лізі команда провела не дуже вдало, посівши 12-те місце і відірвавшись від зони вильоту лише на одне очко, проте після цього команда стала незмінно займати місця в верхній половині таблиці, а сезон 2000—2001 взагалі став найкращим в історії клубу — «Металург» зайняв четверте місце в чемпіонаті і дійшов до півфіналу кубка України.

17 грудня 2002 року команда змінила назву на «Іллічівець» в честь генерального спонсора — ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча». Незважаючи на зміну назви, команда трохи погіршила результати, знову перемістившись в середину таблиці.

У сезоні 2004—05 команда знову нагадала про себе, посівши п'яте місце і за рейтингом Fair Play УЄФА вперше в своїй історії потрапила в єврокубки, зігравши у Кубку УЄФА. Там в першому кваліфікаційному раунді маріупольці обіграли вірменський «Бананц» (2-0, 2-0), але в другому поступилися австрійській «Аустрії» (0-0, 0-3).

Наступного сезону команда продовжила вдалі виступи, повторивши свій найкращий результат у сезоні — четверте місце в чемпіонаті і півфінал кубка України.

База «Маріуполя» в Приморському районі міста

У сезоні 2006—07, після двох сезонів вдалих виступів, команда несподівано вилетіла до першої ліги, але наступного сезону посіла там перше місце і повернулась в елітний дивізіон.

З того часу команда в Прем'єр-лізі стала займати місця в нижній частині таблиці, кожного сезону борючись за виживання. Так в першому сезоні після повернення команда змогла забезпечити прописку лише після 30-го туру чемпіонату, у якому доля «Іллічівця» повинна була вирішитись на стадіоні «Україна» у львівському дербі «Карпат» і ФК «Львів». Маріупольцям була необхідна лише поразка «городян». У драматичному протистоянні (Григорій Баранець не забив пенальті) «синьо-золоті» поступились 1:2 і за результатами сезону саме вони повернулися до першої ліги, адже «Іллічівець» випередив львів'ян за кількістю перемог (якби кращого визначили за різницею м'ячів, то маріупольці покинули б Прем'єр-лігу).

Через рік доля «Іллічівця» знову вирішувалася в останньому турі — маріупольська команда посідала 15-те місце, відстаючи від ПФК «Севастополь», що знаходився на рятівному 14 місці на одне очко. «Севастополь» приймав «Таврію», а «Іллічівець» — «Динамо». «Іллічівець», поступаючись по ходу гри 0:2, здобув вольову перемогу з рахунком, а «Севастополь» поступився 0:1. Таким чином «Іллічівець» знову зберіг прописку в еліті на наступний сезон.

У сезоні 2011/12 команда виступила трохи краще і в підсумку зайняла 11-те місце, після чого до команди на посаду головного тренера повернувся її багаторічний тренер Микола Павлов.

14 червня 2017 року клуб було перейменовано на ФК «Маріуполь» в рамках виконання закону про декомунізацію. Після двох сезонів у першій лізі клуб цього ж року повернувся у прем'єр-лігу.

У лютому 2018 року ФК «Маріуполь» перейменував свій стадіон на честь колишнього президента меткомбінату В. Бойка

У зв'язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України та тимчасовою окупацією міста Маріуполь війсковими підрозділами РФ, було оголошено про тимчасово призупинення участі футбольного клубу «Маріуполь» в українському футбольному чемпіонаті.

Досягнення

Україна

• Чемпіонат України
  • Бронзовий призер — 1963

Статистика виступів в Україні

Сезон	Ліга	М	І	В	Н	П	ГЗ	ГП	О	Кубок України	Євротурніри		Примітка
1992	1 ліга «Б»	11 з 14	26	10	4	12	36	39	24	1/16 фіналу			Понизилася
1992—1993	2 ліга	13 з 18	34	9	11	14	34	47	29	1/64 фіналу
1993—1994	2 ліга	12 з 22	42	16	7	19	43	58	39	дискваліфікація
1994—1995	2 ліга	12 з 22	42	17	6	19	37	55	57	1/64 фіналу
1995—1996	2 ліга «Б»	1 з 21	38	30	4	4	70	24	94	1/32 фіналу			Підвищилася
1996—1997	1 ліга	3 з 24	46	29	6	11	92	56	93	1/16 фіналу			Підвищилася
1997—1998	Вища ліга	12 з 16	30	8	9	13	27	48	33	1/8 фіналу
1998—1999	Вища ліга	5 з 16	30	14	6	10	35	27	48	1/8 фіналу
1999—2000	Вища ліга	8 з 16	30	13	3	14	49	45	42	1/16 фіналу
2000—2001	Вища ліга	4 з 14	26	13	4	9	35	26	43	1/2 фіналу
2001—2002	Вища ліга	10 з 14	26	6	8	12	29	42	26	1/8 фіналу
2002—2003	Вища ліга	10 з 16	30	8	10	12	34	38	34	1/32 фіналу
2003—2004	Вища ліга	8 з 16	30	10	10	10	34	36	40	1/4 фіналу
2004—2005	Вища ліга	5 з 16	30	12	8	10	38	34	44	1/8 фіналу	(Кубок УЄФА)	2-й квал. раунд
2005—2006	Вища ліга	4 з 16	30	12	7	11	30	34	43	1/2 фіналу
2006—2007	Вища ліга	15 з 16	30	6	7	17	23	39	25	1/4 фіналу			Понизилась
2007—2008	1 ліга	1 з 20	38	26	7	5	65	26	85	1/4 фіналу			Підвищилася
2008—2009	Прем'єр-ліга	14 з 16	30	7	5	18	31	54	26	1/16 фіналу
2009—2010	Прем'єр-ліга	12 з 16	30	7	8	15	31	56	29	1/8 фіналу
2010—2011	Прем'єр-ліга	14 з 16	30	7	8	15	45	67	29	1/16 фіналу
2011—2012	Прем'єр-ліга	11 з 16	30	8	8	14	28	42	32	1/16 фіналу
2012—2013	Прем'єр-ліга	9 з 16	30	10	8	12	30	32	38	1/8 фіналу
2013—2014	Прем'єр-ліга	10 з 16	28	10	4	14	27	33	34	1/16 фіналу
2014—2015	Прем'єр-ліга	14 з 14	26	3	5	18	25	55	14	1/8 фіналу			Понизилась
2015—2016	1 ліга	4 з 16	30	14	11	5	34	24	53	1/16 фіналу
2016—2017	1 ліга	1 з 18	34	25	6	3	61	21	81	1/4 фіналу			Підвищилася
2017—2018	Прем'єр-ліга	5 з 12	32	10	9	13	38	41	39	1/2 фіналу
2018—2019	Прем'єр-ліга	4 з 12	32	12	7	13	36	47	43	1/8 фіналу	Ліга Європи	3-й квал. раунд
2019—2020	Прем'єр-ліга	8 з 12	32	12	9	11	40	46	45	1/2 фіналу	Ліга Європи	3-й квал. раунд
2020—2021	Прем'єр-ліга	11 з 14	26	6	8	12	27	41	26	1/8 фіналу

Ліга Європи УЄФА

Сезон	Стадія	Суперник	Матч 1	Матч 2	Загальний рахунок
Кубок УЄФА 2004—2005	1 квал.	«Бананц»	2:0	2:0	4:0
	2 квал.	«Аустрія»	0:0	0:3	0:3
Ліга Європи УЄФА 2018—2019	2 квал.	«Юргорден»	1:1	2:1 (дч)	3:2
	3 квал.	«Бордо»	1:3	1:2	2:5
Ліга Європи УЄФА 2019—2020	3 квал.	АЗ	0:0	0:4	0:4

Закріплені номери

• 10 — Степан Молокуцько (посмертно)

Відомі гравці

У списку подані гравці, що виступали за національну збірну своєї країни.

Україна Олексій Антонов Ігор Бєланов Богдан Бутко Олексій Гай Олександр Гайдаш Сергій Дірявка Валентин Дзіоба Сергій Закарлюка Геннадій Зубов Микола Іщенко Денис Кожанов Олег Краснопьоров

Денис Кулаков Денис Онищенко Адріан Пуканич Олександр Рикун Юрій Сак Віктор Фомін Віталій Хмельницький Рустам Худжамов Едуард Цихмейструк Сергій Шищенко Богдан Шуст Олександр Яценко

Легіонери Тимофій Калачов Микола Кашевський Павло Кирильчик Ара Акопян Торніке Окріашвілі Давид Таргамадзе Рітварс Ругінс Дайнюс Глевецкас Вітаутас Лукша Гедимінас Паулаускас Мантас Самусіовас Сергій Лащенков

Докладніше:

Тренери

Микола Павлов — колишній головний тренер «Маріуполя» (2012—2015)

Олександр Бабич — головний тренер «Маріуполя» в 2017—2020 роках

Олег Жуков (?) (? — липень 1968) Тиберій Попович (липень 1968 — липень 1969) Іван Бобошко (липень — грудень 1969) Володимир Сальков (січень 1970 — липень 1971) Юрій Захаров (серпень 1971 — грудень 1972) (січень — жовтень 1973) Г. Петросян (жовтень 1973 — ?) Олександр Малакуцький (? — липень 1987) Юрій Захаров (липень 1987 — травень 1988) Микола Головко (травень 1988 — серпень 1989) Юрій Керман (серпень 1989 — листопад 1994) (березень — червень 1995) Анатолій Куксов (серпень — вересень 1995) Юрій Погребняк (жовтень 1995 — липень 1997) Володимир Кузовлєв (в.о., липень 1997)

Микола Павлов (липень 1997 — листопад 2004) Іван Балан (листопад 2004 — квітень 2007) Олександр Червоний (в.о., квітень — травень 2007) Юрій Керман (травень — червень 2007) Семен Альтман (липень 2007 — листопад 2007) Іван Балан (в.о., грудень 2007) Олександр Іщенко (січень2008 — вересень 2008) Ілля Близнюк (вересень 2008 — листопад 2010) Валерій Яремченко (листопад 2010 — жовтень 2011) Ігор Леонов (в.о., жовтень 2011 — травень 2012) Микола Павлов (травень 2012 — травень 2015) Валерій Кривенцов (червень 2015 — червень 2016) Олександр Севідов (червень 2016 —вересень 2017) Олександр Бабич (вересень 2017 —липень 2020) Остап Маркевич (серпень 2020 —)

Цікаві факти

• У сезоні 2010/11 «Маріуполь» став автором антирекорду чемпіонатів України, поступившись у виїзному матчі київському «Динамо» з рахунком 0:9.
• У сезоні 2011/12 у заявці «Маріуполя» був 21 гравець, що грав за маріупольців на правах оренди. Більшість з них — молоді гравці з донецького «Шахтаря».
• В квітні 2023 року бразильський клуб «Бател» зі штату Парана на знак солідарності прийняв назву, емблему та кольори «Маріуполя». У клубі заявили, що їхня команда носитиме кольори «Маріуполя», поки той не повернеться до свого міста.

Попередні емблеми клубу

• Колишня емблема
• Колишня емблема
• Колишня емблема

Див. також

• Іллічівець-2

Примітки

1. С Днем рождения, ФК Мариуполь [ 6 вересня 2017 у Wayback Machine.] на офіційному сайті клубу
2. . Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 29 червня 2012.
3. . Архів оригіналу за 17 червня 2012. Процитовано 29 червня 2012.
4. (укр.). Архів оригіналу за 3 березня 2018. Процитовано 15 лютого 2018.
5. . Архів оригіналу за 9 січня 2013. Процитовано 29 червня 2012.
6. . Архів оригіналу за 29 січня 2012. Процитовано 29 червня 2012.
7. "Символ стійкості". Бразильський клуб змінив назву на "Маріуполь" та гратиме у кольорах української команди - Суспільне, 25.04.2023

Посилання

• Офіційний сайт [ 11 липня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
• На сайті Ukrainian Soccer [ 2 травня 2009 у Wayback Machine.]