Ця стаття не містить . (червень 2024) |
Турки в Німеччині — це етнічна меншина турків, що проживають в Німеччині. Нині етнічні турки становлять найбільшу етнічну меншість у Німеччині.
Окрім етнічних турків проживають також турки-кіпріоти та турки з інших держав Європи.
Історія
Німецькі держави контактували з турками з XVII і XVIII століть, коли Османська імперія намагалася розширити свої території за межами північних Балкан. Дві облоги Відня було здійснено турками в 1529 і 1683 годах. Після відступу армії залишилася велика кількість турків, які вперше стали постійно жити в Німеччині.
Новий етап розпочався з експансією Пруссії у середині XVIII століття. У 1731 року герцог Курляндії представив 20 турецьких гвардійців королю Фрідріху-Вільгельму I, також у свій час, як стверджується, 1000 мусульманських солдатів служили в прусської кавалерії. Захоплення прусського короля Просвітництвом відбилося у увазі релігійним потребам його мусульманських солдатів.
Великомасштабна імміграція турецьких робітників з початку 1960-х років була викликана, з одного боку, високим зростанням населення та масовим безробіттям у Туреччині, а з іншого, потребою у робітників у північно-західній Європі. Західна Німеччина, як та інші країни Західної Європи, почала відчувати дефіцит робочої сили початку 1950-х. Наймання робітників із середземноморських країн було простим способом вирішення цієї проблеми. У 1961 році будівництво Берлінського муру посилює дефіцит, обмеживши приплив іммігрантів з НДР. Туреччина в цей час стикається з високим рівнем безробіття. Турецький уряд запропонував Німеччині наймати турецьких заробітчан.
Договори про наймання 1961 року різко збільшили приплив до Німеччини робітників із Туреччини, зробивши її основною приймаючою країною для турецьких заробітчан. У 1961 року у Німеччину іммігрували лише 7 116 турецьких робочих, але їх кількість швидко зростала. Вже 1971 року у Німеччині жили і працювали 652 тис. турецьких громадян, а 1981 року — 1 млн 546 тис. В результаті, до 1973 року близько 80 % всіх турків Західної Європи жили в Німеччині, і хоча ця частка зменшилася до 70 % до 1990, Німеччина залишається основною країною поселення турецьких іммігрантів.
Останнє зростання кількості їдучих у 1981—1984 роках було викликане масовим безробіттям у Німеччині та політикою матеріального заохочення рееміграції турків. Але внаслідок цього число іммігрантів, які повернулися до Туреччини, залишалося відносно невеликим, і їх від'їзд не зупинив швидке зростання турецького населення Німеччини.
У 1970-ті роки приблизно 400 000 турецьких робітників повернулося до Туреччини, а решта скористалися правом на возз'єднання сім'ї, щоб їхні сім'ї переїхали до них до Німеччини. Як результат, між 1974 і 1988 роками кількість турків у Німеччині практично подвоїлася, нормалізувалося співвідношення статей, а вікова структура стала значно молодшою, ніж у німецького населення, через більшу кількість дітей на сім'ю. До 1987 року 21 % етнічних німців були молодші 21 року, тоді як серед турків у Німеччині ця цифра становила 42 %.
Демографія
Турки у Німеччині переважно проживають у великих міських агломераціях. Близько 60 % турецьких іммігрантів живе у великих містах, ще приблизно чверть у невеликих. Переважна більшість проживає на території колишньої Західної Німеччини. Більшість живе в індустріальних регіонах, таких як Північний Рейн-Вестфалія і Баден-Вюртемберг, в робочих околицях таких великих міст, як Берлін (особливо в Кройцберзі, який відомий як Маленький Стамбул), Кельн, Дуйсбург, Дюссельдорф, Майнц, Мюнхен та Штутгарт.
Релігія
Турки — основна мусульманська етнічна група у Німеччині. Власне, у 1960-ті роки турків було синонімом слова мусульманин. За даними на 2009 рік, турки становили 63,2 % мусульманського населення Німеччини. Таким чином, іслам у Німеччині переважно представлений турками. Релігія для турків у Німеччині має особливо важливе значення з причин, пов'язаних із національною самоідентифікацією, ніж із власне вірою. Більш ніж інші прояви їхньої культури, іслам розглядається як та особливість, яка найбільше відрізняє турків від більшості німецького населення.
Також є громада турків, що сповідують християнство.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno cherven 2024 Turki v Nimechchini ce etnichna menshina turkiv sho prozhivayut v Nimechchini Nini etnichni turki stanovlyat najbilshu etnichnu menshist u Nimechchini Okrim etnichnih turkiv prozhivayut takozh turki kiprioti ta turki z inshih derzhav Yevropi IstoriyaNimecki derzhavi kontaktuvali z turkami z XVII i XVIII stolit koli Osmanska imperiya namagalasya rozshiriti svoyi teritoriyi za mezhami pivnichnih Balkan Dvi oblogi Vidnya bulo zdijsneno turkami v 1529 i 1683 godah Pislya vidstupu armiyi zalishilasya velika kilkist turkiv yaki vpershe stali postijno zhiti v Nimechchini Novij etap rozpochavsya z ekspansiyeyu Prussiyi u seredini XVIII stolittya U 1731 roku gercog Kurlyandiyi predstaviv 20 tureckih gvardijciv korolyu Fridrihu Vilgelmu I takozh u svij chas yak stverdzhuyetsya 1000 musulmanskih soldativ sluzhili v prusskoyi kavaleriyi Zahoplennya prusskogo korolya Prosvitnictvom vidbilosya u uvazi religijnim potrebam jogo musulmanskih soldativ Velikomasshtabna immigraciya tureckih robitnikiv z pochatku 1960 h rokiv bula viklikana z odnogo boku visokim zrostannyam naselennya ta masovim bezrobittyam u Turechchini a z inshogo potreboyu u robitnikiv u pivnichno zahidnij Yevropi Zahidna Nimechchina yak ta inshi krayini Zahidnoyi Yevropi pochala vidchuvati deficit robochoyi sili pochatku 1950 h Najmannya robitnikiv iz seredzemnomorskih krayin bulo prostim sposobom virishennya ciyeyi problemi U 1961 roci budivnictvo Berlinskogo muru posilyuye deficit obmezhivshi pripliv immigrantiv z NDR Turechchina v cej chas stikayetsya z visokim rivnem bezrobittya Tureckij uryad zaproponuvav Nimechchini najmati tureckih zarobitchan Dogovori pro najmannya 1961 roku rizko zbilshili pripliv do Nimechchini robitnikiv iz Turechchini zrobivshi yiyi osnovnoyu prijmayuchoyu krayinoyu dlya tureckih zarobitchan U 1961 roku u Nimechchinu immigruvali lishe 7 116 tureckih robochih ale yih kilkist shvidko zrostala Vzhe 1971 roku u Nimechchini zhili i pracyuvali 652 tis tureckih gromadyan a 1981 roku 1 mln 546 tis V rezultati do 1973 roku blizko 80 vsih turkiv Zahidnoyi Yevropi zhili v Nimechchini i hocha cya chastka zmenshilasya do 70 do 1990 Nimechchina zalishayetsya osnovnoyu krayinoyu poselennya tureckih immigrantiv Ostannye zrostannya kilkosti yiduchih u 1981 1984 rokah bulo viklikane masovim bezrobittyam u Nimechchini ta politikoyu materialnogo zaohochennya reemigraciyi turkiv Ale vnaslidok cogo chislo immigrantiv yaki povernulisya do Turechchini zalishalosya vidnosno nevelikim i yih vid yizd ne zupiniv shvidke zrostannya tureckogo naselennya Nimechchini U 1970 ti roki priblizno 400 000 tureckih robitnikiv povernulosya do Turechchini a reshta skoristalisya pravom na vozz yednannya sim yi shob yihni sim yi pereyihali do nih do Nimechchini Yak rezultat mizh 1974 i 1988 rokami kilkist turkiv u Nimechchini praktichno podvoyilasya normalizuvalosya spivvidnoshennya statej a vikova struktura stala znachno molodshoyu nizh u nimeckogo naselennya cherez bilshu kilkist ditej na sim yu Do 1987 roku 21 etnichnih nimciv buli molodshi 21 roku todi yak sered turkiv u Nimechchini cya cifra stanovila 42 DemografiyaTurki u Nimechchini perevazhno prozhivayut u velikih miskih aglomeraciyah Blizko 60 tureckih immigrantiv zhive u velikih mistah she priblizno chvert u nevelikih Perevazhna bilshist prozhivaye na teritoriyi kolishnoyi Zahidnoyi Nimechchini Bilshist zhive v industrialnih regionah takih yak Pivnichnij Rejn Vestfaliya i Baden Vyurtemberg v robochih okolicyah takih velikih mist yak Berlin osoblivo v Krojcberzi yakij vidomij yak Malenkij Stambul Keln Dujsburg Dyusseldorf Majnc Myunhen ta Shtutgart ReligiyaMechet Selimiye u Lyuneni Turki osnovna musulmanska etnichna grupa u Nimechchini Vlasne u 1960 ti roki turkiv bulo sinonimom slova musulmanin Za danimi na 2009 rik turki stanovili 63 2 musulmanskogo naselennya Nimechchini Takim chinom islam u Nimechchini perevazhno predstavlenij turkami Religiya dlya turkiv u Nimechchini maye osoblivo vazhlive znachennya z prichin pov yazanih iz nacionalnoyu samoidentifikaciyeyu nizh iz vlasne viroyu Bilsh nizh inshi proyavi yihnoyi kulturi islam rozglyadayetsya yak ta osoblivist yaka najbilshe vidriznyaye turkiv vid bilshosti nimeckogo naselennya Takozh ye gromada turkiv sho spoviduyut hristiyanstvo