Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тиводар Миха йло Петро вич Тивода р 7 лютого 1936 Бедевля 20 жовтня 20

Тиводар Михайло Петрович

Тиводар Михайло Петрович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тиводар.

Миха́йло Петро́вич Тивода́р (7 лютого 1936, Бедевля — 20 жовтня 2017, Ужгород) — вчений-етнолог, педагог вищої школи, професор Ужгородського національного університету, професор кафедри історії Стародавнього світу і Середніх віків, громадський діяч.

Михайло Тиводар
image
Народився7 лютого 1936(1936-02-07)
Бедевля
Помер20 жовтня 2017 р.
М. Ужгород
Діяльністьетнолог
Галузьетнологія[1]
ЗакладУжгородський національний університет
Науковий ступіньдоктор історичних наук
Нагороди
image
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Біографічні відомості

Народився 7 лютого 1936 року в селі Бедевля, що на Тячівщині, в родині середніх статків. Помер 20 жовтня 2017 року (м. Ужгород).

Михайло Тиводар закінчив Тячівську середню школу, а у 1958 році — історичний факультет Ужгородського університету. Працював учителем історії Дубівської СШ Тячівського району, а з 1966 р. – в Ужгородському університеті: викладачем (1966-1968), старшим викладачем (1968) та доцентом (1968-1976) кафедри загальної історії; доцентом кафедри УРСР, історіографії та джерелознавства (1976-1988); доцентом (1988-1994), професором (1994-2001, 2004-дотепер), завідувачем кафедри історії стародавнього світу і середніх віків  (2001-2004). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (2009). Працював депутатом Закарпатської обласної ради, очолював групу «Демократична платформа»[1]. Заслужений професор УжНУ (2014).

Лауреат премії імені Петра Скунця Ужгородської міської ради (2017)

Наукова кар'єра

Вирішальну роль у формуванні наукових уподобань студента Тиводара відіграв вчений, педагог і письменник Федір Потушняк про якого згодом він напише працю.

Царина досліджень Тиводара  — пастівництво в Українських Карпатах другої половини XIX — середини ХХ століть. Її вивченню він віддав понад два десятки років життя. Висліди наукової роботи побачили світ у десятках наукових статей, а також у ґрунтовній монографії «Традиційне скотарство Українських Карпат другої половини XIX — першої половини ХХ ст.» (Ужгород, 1994). На початку 90-х вийшли також “Народознавчі роздуми”, куди увійшли його невеликі наукові та газетні статті, які запам’яталися невимушеним поєднанням глибокої науковості з пристрасною публіцистичністю.

Даниною пам’яті своєму великому вчителю-енциклопедистові стала монографія “Життя і наукові пошуки Федора Потушняка”. Книжка є певним еталоном для створення академічних біографій наших краян. Останні її розділи – це така собі непарадна, залаштункова історія університету, його внутрішніх інтриг і  підводних течій.

Підручник “Етнологія” вперше побачив світ 1998 р. двадцять чотири розділи. Перші вісім подають теоретичні засади цієї дисципліни, а наступні подають характеристики усіх етносів – від найдальших і найбільш екзотичних (Австралія і Океанія) до найближчих, до Європи насамкінець.

Справжнім вибухом стала “Історія села Бедевлі”. На сьогодні близько 70 закарпатських сіл мають монографії, але ця виділяється з-поміж них не тільки обсягом (560 с.), а й повнотою охоплення матеріалу, адже охарактеризовані практично усі сільські роди упродовж кількох поколінь, до того залучені численні архівні і власні польові матеріали, книжка має 38 додатків (переважно генеалогічних), окремий нарис про особливості сімейно-шлюбних відносин саме у цьому селі.  

Підсумкова “Етнографія Закарпаття” стала справжньою поемою про рідний край. На сьогодні там найповніше охарактеризовано усі аспекти традиційної культури закарпатців. Кожен із її розділів проситься, аби бути розгорнутим в окрему монографію.

Захистив кандидатську (1968) і докторську (за спеціальністю «етнологія», 1994) дисертації.

Доцент (1972), професор (1995), заслужений професор УжНУ (2014).

Праці

Михайло Тиводар — автор понад 100 наукових публікацій (у тому числі кількох монографій), навчального посібника з етнології, котрий витримав три видання (1998, 2004, 2010).

Джерела

  • Професору Михайлу Тиводару — 75[недоступне посилання з липня 2019]

Примітки

  1. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. Тиводар М. Життя і наукові пошуки Федора Потушняка[недоступне посилання]

2. http://www.biblioteka.uz.ua/zak/show.php?showFull=215

3. http://grazhda.uz.ua/2017/10/memoriam-mihaylo-tivodar-pamyat-u-knigah/

image Це незавершена стаття про українського науковця.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Tivodar Miha jlo Petro vich Tivoda r 7 lyutogo 1936 Bedevlya 20 zhovtnya 2017 Uzhgorod vchenij etnolog pedagog vishoyi shkoli profesor Uzhgorodskogo nacionalnogo universitetu profesor kafedri istoriyi Starodavnogo svitu i Serednih vikiv gromadskij diyach Mihajlo TivodarNarodivsya7 lyutogo 1936 1936 02 07 BedevlyaPomer20 zhovtnya 2017 r M UzhgorodDiyalnistetnologGaluzetnologiya 1 ZakladUzhgorodskij nacionalnij universitetNaukovij stupindoktor istorichnih naukNagorodiOrden Za muzhnist III stupenyaBiografichni vidomostiNarodivsya 7 lyutogo 1936 roku v seli Bedevlya sho na Tyachivshini v rodini serednih statkiv Pomer 20 zhovtnya 2017 roku m Uzhgorod Mihajlo Tivodar zakinchiv Tyachivsku serednyu shkolu a u 1958 roci istorichnij fakultet Uzhgorodskogo universitetu Pracyuvav uchitelem istoriyi Dubivskoyi SSh Tyachivskogo rajonu a z 1966 r v Uzhgorodskomu universiteti vikladachem 1966 1968 starshim vikladachem 1968 ta docentom 1968 1976 kafedri zagalnoyi istoriyi docentom kafedri URSR istoriografiyi ta dzhereloznavstva 1976 1988 docentom 1988 1994 profesorom 1994 2001 2004 doteper zaviduvachem kafedri istoriyi starodavnogo svitu i serednih vikiv 2001 2004 Nagorodzhenij ordenom Za muzhnist III stupenya 2009 Pracyuvav deputatom Zakarpatskoyi oblasnoyi radi ocholyuvav grupu Demokratichna platforma 1 Zasluzhenij profesor UzhNU 2014 Laureat premiyi imeni Petra Skuncya Uzhgorodskoyi miskoyi radi 2017 Naukova kar yeraVirishalnu rol u formuvanni naukovih upodoban studenta Tivodara vidigrav vchenij pedagog i pismennik Fedir Potushnyak pro yakogo zgodom vin napishe pracyu Carina doslidzhen Tivodara pastivnictvo v Ukrayinskih Karpatah drugoyi polovini XIX seredini HH stolit Yiyi vivchennyu vin viddav ponad dva desyatki rokiv zhittya Vislidi naukovoyi roboti pobachili svit u desyatkah naukovih statej a takozh u gruntovnij monografiyi Tradicijne skotarstvo Ukrayinskih Karpat drugoyi polovini XIX pershoyi polovini HH st Uzhgorod 1994 Na pochatku 90 h vijshli takozh Narodoznavchi rozdumi kudi uvijshli jogo neveliki naukovi ta gazetni statti yaki zapam yatalisya nevimushenim poyednannyam glibokoyi naukovosti z pristrasnoyu publicistichnistyu Daninoyu pam yati svoyemu velikomu vchitelyu enciklopedistovi stala monografiya Zhittya i naukovi poshuki Fedora Potushnyaka Knizhka ye pevnim etalonom dlya stvorennya akademichnih biografij nashih krayan Ostanni yiyi rozdili ce taka sobi neparadna zalashtunkova istoriya universitetu jogo vnutrishnih intrig i pidvodnih techij Pidruchnik Etnologiya vpershe pobachiv svit 1998 r dvadcyat chotiri rozdili Pershi visim podayut teoretichni zasadi ciyeyi disciplini a nastupni podayut harakteristiki usih etnosiv vid najdalshih i najbilsh ekzotichnih Avstraliya i Okeaniya do najblizhchih do Yevropi nasamkinec Spravzhnim vibuhom stala Istoriya sela Bedevli Na sogodni blizko 70 zakarpatskih sil mayut monografiyi ale cya vidilyayetsya z pomizh nih ne tilki obsyagom 560 s a j povnotoyu ohoplennya materialu adzhe oharakterizovani praktichno usi silski rodi uprodovzh kilkoh pokolin do togo zalucheni chislenni arhivni i vlasni polovi materiali knizhka maye 38 dodatkiv perevazhno genealogichnih okremij naris pro osoblivosti simejno shlyubnih vidnosin same u comu seli Pidsumkova Etnografiya Zakarpattya stala spravzhnoyu poemoyu pro ridnij kraj Na sogodni tam najpovnishe oharakterizovano usi aspekti tradicijnoyi kulturi zakarpatciv Kozhen iz yiyi rozdiliv prositsya abi buti rozgornutim v okremu monografiyu Zahistiv kandidatsku 1968 i doktorsku za specialnistyu etnologiya 1994 disertaciyi Docent 1972 profesor 1995 zasluzhenij profesor UzhNU 2014 PraciMihajlo Tivodar avtor ponad 100 naukovih publikacij u tomu chisli kilkoh monografij navchalnogo posibnika z etnologiyi kotrij vitrimav tri vidannya 1998 2004 2010 DzherelaProfesoru Mihajlu Tivodaru 75 nedostupne posilannya z lipnya 2019 PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Tivodar M Zhittya i naukovi poshuki Fedora Potushnyaka nedostupne posilannya 2 http www biblioteka uz ua zak show php showFull 215 3 http grazhda uz ua 2017 10 memoriam mihaylo tivodar pamyat u knigah Ce nezavershena stattya pro ukrayinskogo naukovcya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ