Губер Олександр Андрійович | |
---|---|
рос. Александр Андреевич Губер | |
Народився | 19 березня (1 квітня) 1902 Ка́м'янка, Кам'янська волость, Чигиринський повіт, Київська губернія, Російська імперія[1] |
Помер | 16 червня 1971[1](69 років) Москва, СРСР[1] |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Країна | Російська імперія → СРСР |
Діяльність | історик, викладач університету, орієнталіст, науково-педагогічний працівник |
Alma mater | МДУ |
Галузь | історія[2] і сходознавство[2] |
Заклад | d |
Посада | Директор інституту сходознавства АН УРСР в 1954—1956 роках |
Вчене звання | Список академіків АН СРСР і професор[d] |
Науковий ступінь | доктор історичних наук |
Аспіранти, докторанти | d Гнєвушева Єлизавета Іванівна |
Членство | Академія наук СРСР |
Партія | КПРС |
Брати, сестри | Губер Борис Андрійович |
Нагороди |
Олекса́ндр Андрі́йович Гу́́бер (* 19 березня (1 квітня) 1902, Кам'янка, Чигиринський повіт, Київська губернія, нині Черкаська область, — † 16 червня 1971, Москва), історик, професор — 1935, доктор історичних наук — 1943, член-кореспондент АН СРСР — з 1953, академік АН СРСР — з 1966 року.
Життєпис
Походить з дворянської родини; його прадід, , що приїхав до Росії 1807 року, був головою Московської євангелічно-лютеранської консисторії.
У 1925 році закінчив . По навчанню випущений як фахівець з історії країн Південно-Східної Азії, як то — Індонезія, Філіппіни, В'єтнам. Також досліджував історію країн Латинської Америки.
В 1925—1927 роках — науковий співробітник іноземного відділу ЦСУ Держплану СРСР.
Власне, його зусиллями покладено початок вивчення в СРСР історії країн Південно-Східної Азії, для цього розробив ряд основних проблем їх історичного розвитку: зробив аналіз становлення соціальної структури колоніальної Індонезії, першим зацікавився та розкривав класовий характер і рушійні сили філіппінської революції.
Йому належать також роботи по питаннях національно-визвольного руху колоніальних народів, історії міжнародних відносин, безперечно з історії сходознавства.
Працював науковим співробітником Комуністичного університету трудящих Сходу — з 1927 року. В 1938—1945 та 1957—1968 роках працював в інституті історії АН СРСР, з 1968 — в , в — в 1950—1956 роках; у 1954—1956 — директор цього інституту.
З 1937 року працював викладачем роботу в Московському університеті, з 1946 року — в Академії суспільних наук при ЦК КПРС.
Є одним з авторів навчальних курсів по історії країн Сходу.
З 1957 року — голова Національного комітету істориків Радянського Союзу, член Головної редакції Радянської історичної енциклопедії — з 1958.
У 1956-62 роках — головний редактор журналу «Нова і новітня історія». В 1965-70 — віце-президент, з серпня 1970 — президент Міжнародного комітету історичних наук.
З 1958 року — президент суспільства радянсько-індонезійської дружби.
У 1964—1971 роках — голова Радянсько-Палестинського товариства.
1965 року стає віце-президентом, 1970 — президентом Міжнародного комітету історичних наук.
1967 року ініціював малайсько-індонезійські читання в Інституті східних мов при МДУ, на основі яких згодом створюється товариство «Нусантара».
Нагороджений 2 орденами Трудового Червоного Прапора, а також медалями.
Обирався головуючим XIII міжнародного конгресу історичних наук 1970 року в Москві.
Загалом було опубліковано понад 200 його наукових робіт. Був серед ініціаторів серії «Пам'ятники історичної думки».
Серед них:
- «Індонезія. Соціально-економічні нариси», 1932 — перша робота в СРСР про економіку, історію та культуру цієї країни,
- «Філіппіни», 1937,
- , 1937, разом з О. К. Риковською,
- «Філіппінська республіка та американський імперіалізм» — 1943, докторська дисертація,
- «Криза колоніальної системи після Другої світової війни», 1947,
- «Філіппінська республіка 1898 року й американський імперіалізм», 1961,
- «Вибрані твори О. А. Губера», «Народи Азії і Африки», 1962.
У Інституті країн Азії і Африки щорічно на день його народження — 1 квітня — проводяться Губерівські читання.
Джерела
- Губер. Всі слова. [ 23 серпня 2014 у Wayback Machine.]
- УРЕ [ 28 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Губер Олександр Андрійович(рос.)[недоступне посилання з липня 2019]
- Академіки МДУ(рос.)[недоступне посилання з липня 2019]
Примітки
- Губер Александр Андреевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Czech National Authority Database
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Posada Guber Oleksandr Andrijovichros Aleksandr Andreevich GuberNarodivsya19 bereznya 1 kvitnya 1902 Ka m yanka Kam yanska volost Chigirinskij povit Kiyivska guberniya Rosijska imperiya 1 Pomer16 chervnya 1971 1971 06 16 1 69 rokiv Moskva SRSR 1 PohovannyaNovodivichij cvintarKrayinaRosijska imperiya SRSRDiyalnististorik vikladach universitetu oriyentalist naukovo pedagogichnij pracivnikAlma materMDUGaluzistoriya 2 i shodoznavstvo 2 ZakladdPosadaDirektor institutu shodoznavstva AN URSR v 1954 1956 rokahVchene zvannyaSpisok akademikiv AN SRSR i profesor d Naukovij stupindoktor istorichnih naukAspiranti doktorantid Gnyevusheva Yelizaveta IvanivnaChlenstvoAkademiya nauk SRSRPartiyaKPRSBrati sestriGuber Boris AndrijovichNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Guber Oleksa ndr Andri jovich Gu ber 19 bereznya 1 kvitnya 1902 19020401 Kam yanka Chigirinskij povit Kiyivska guberniya nini Cherkaska oblast 16 chervnya 1971 Moskva istorik profesor 1935 doktor istorichnih nauk 1943 chlen korespondent AN SRSR z 1953 akademik AN SRSR z 1966 roku ZhittyepisPohodit z dvoryanskoyi rodini jogo pradid sho priyihav do Rosiyi 1807 roku buv golovoyu Moskovskoyi yevangelichno lyuteranskoyi konsistoriyi U 1925 roci zakinchiv Po navchannyu vipushenij yak fahivec z istoriyi krayin Pivdenno Shidnoyi Aziyi yak to Indoneziya Filippini V yetnam Takozh doslidzhuvav istoriyu krayin Latinskoyi Ameriki V 1925 1927 rokah naukovij spivrobitnik inozemnogo viddilu CSU Derzhplanu SRSR Vlasne jogo zusillyami pokladeno pochatok vivchennya v SRSR istoriyi krayin Pivdenno Shidnoyi Aziyi dlya cogo rozrobiv ryad osnovnih problem yih istorichnogo rozvitku zrobiv analiz stanovlennya socialnoyi strukturi kolonialnoyi Indoneziyi pershim zacikavivsya ta rozkrivav klasovij harakter i rushijni sili filippinskoyi revolyuciyi Jomu nalezhat takozh roboti po pitannyah nacionalno vizvolnogo ruhu kolonialnih narodiv istoriyi mizhnarodnih vidnosin bezperechno z istoriyi shodoznavstva Pracyuvav naukovim spivrobitnikom Komunistichnogo universitetu trudyashih Shodu z 1927 roku V 1938 1945 ta 1957 1968 rokah pracyuvav v instituti istoriyi AN SRSR z 1968 v v v 1950 1956 rokah u 1954 1956 direktor cogo institutu Z 1937 roku pracyuvav vikladachem robotu v Moskovskomu universiteti z 1946 roku v Akademiyi suspilnih nauk pri CK KPRS Ye odnim z avtoriv navchalnih kursiv po istoriyi krayin Shodu Z 1957 roku golova Nacionalnogo komitetu istorikiv Radyanskogo Soyuzu chlen Golovnoyi redakciyi Radyanskoyi istorichnoyi enciklopediyi z 1958 U 1956 62 rokah golovnij redaktor zhurnalu Nova i novitnya istoriya V 1965 70 vice prezident z serpnya 1970 prezident Mizhnarodnogo komitetu istorichnih nauk Z 1958 roku prezident suspilstva radyansko indonezijskoyi druzhbi U 1964 1971 rokah golova Radyansko Palestinskogo tovaristva 1965 roku staye vice prezidentom 1970 prezidentom Mizhnarodnogo komitetu istorichnih nauk 1967 roku iniciyuvav malajsko indonezijski chitannya v Instituti shidnih mov pri MDU na osnovi yakih zgodom stvoryuyetsya tovaristvo Nusantara Nagorodzhenij 2 ordenami Trudovogo Chervonogo Prapora a takozh medalyami Obiravsya golovuyuchim XIII mizhnarodnogo kongresu istorichnih nauk 1970 roku v Moskvi Zagalom bulo opublikovano ponad 200 jogo naukovih robit Buv sered iniciatoriv seriyi Pam yatniki istorichnoyi dumki Sered nih Indoneziya Socialno ekonomichni narisi 1932 persha robota v SRSR pro ekonomiku istoriyu ta kulturu ciyeyi krayini Filippini 1937 1937 razom z O K Rikovskoyu Filippinska respublika ta amerikanskij imperializm 1943 doktorska disertaciya Kriza kolonialnoyi sistemi pislya Drugoyi svitovoyi vijni 1947 Filippinska respublika 1898 roku j amerikanskij imperializm 1961 Vibrani tvori O A Gubera Narodi Aziyi i Afriki 1962 U Instituti krayin Aziyi i Afriki shorichno na den jogo narodzhennya 1 kvitnya provodyatsya Guberivski chitannya DzherelaGuber Vsi slova 23 serpnya 2014 u Wayback Machine URE 28 serpnya 2016 u Wayback Machine Guber Oleksandr Andrijovich ros nedostupne posilannya z lipnya 2019 Akademiki MDU ros nedostupne posilannya z lipnya 2019 PrimitkiGuber Aleksandr Andreevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Czech National Authority Database d Track Q13550863