Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Годинникова вежа (місцева назва мак. Саат Кула) є однією з найважливіших пам'яток міста Битола на південному заході Північної Македонії. Розташована в парку на Майдані Магнолії, на початку головної пішохідної вулиці міста Широк Сокак.
| Годинникова вежа | |
|---|---|
 | |
| 41°01′51″ пн. ш. 21°20′02″ сх. д. / 41.03083889002777340° пн. ш. 21.33389444002778035° сх. д.Координати: 41°01′51″ пн. ш. 21°20′02″ сх. д. / 41.03083889002777340° пн. ш. 21.33389444002778035° сх. д. | |
| Країна |  Північна Македонія[1] |
| Розташування | Бітола |
| Тип | бефруа і годинникова вежа |
| Висота | 30 м |
| Дата заснування | 1830 |
  Годинникова вежа Годинникова вежа (Північна Македонія) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Перша згадка годинникової вежі в Битолі припадає на 1664 рік, хоча нема доказів, що це та сама споруда, а не інша, пізніше зруйнована. Надійні дані є лише з XIX століття, тому за однією з версій її побудували одночасно з сусідньою [mk] приблизно в 1830 році.
Існує міська легенда, що османська влада для побудови вежі зібрала в мешканців понад 60 тисяч яєць.
Годинник зі стрілками на вежі з'явився не раніше 1924-1927 років. На фотографіях до й під час Першої світової війни в верхній частині вежі були колони та аркові вікна з дзвіночками. Перший циферблат був меншим за той, що існував у кінці XX століття, з чорними на білому тлі стрілками. У 1936 році був установлений новий годинник німецької компанії «Eduard Confage», за проєктом інженера Джозефа Скоберна. Цей механізм був подарований Битолі на знак вдячності за облаштування німецького цвинтаря для загиблих у Першій світовій війні.
У 1940 році на вежі було встановлено дві охоронні башти.
Серед годинникарів та доглядачів вежі були Стеван Філіпові, Наум Чінгара, Никола Стояновський, Тоде Тодоровський.
Архітектура
Вежа є прямокутною в перерізі, висота кожної з 4 стін - 27,9 м. Товщина стін змінюється від 168 см поблизу основи до 75 см нагорі.
Усередині розташовані сходи, що піднімаються спірально. 97 сходинок мають ширину 65 см, висота їх 20-25 см. По цих сходах можна піднятися на 22,17 м. Далі є дерев'яна драбина з 8 східцями.
Примітки
- GeoNames — 2005.
- Ж. ЗДРАВКОВСКА. ГЕРМАНЦИ ЈА ПУШТИЛЕ „БИЛЈАНА ПЛАТНО БЕЛЕШЕ“ ОД БИТОЛСКАТА СААТ КУЛА ВО 1936 [ 16 квітня 2021 у Wayback Machine.]. Сакам да кажам, 30 јули 2017
Джерела
- ПОМАКУ ПОЗНАТИ ФАКТИ ЗА БИТОЛСКАТА СААТ КУЛА [ 16 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Саат кула [ 16 квітня 2021 у Wayback Machine.]. Cineculture.
- Саат кула Битола [ 12 квітня 2021 у Wayback Machine.]. Bitola.info
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Godinnikova vezha misceva nazva mak Saat Kula ye odniyeyu z najvazhlivishih pam yatok mista Bitola na pivdennomu zahodi Pivnichnoyi Makedoniyi Roztashovana v parku na Majdani Magnoliyi na pochatku golovnoyi pishohidnoyi vulici mista Shirok Sokak Godinnikova vezha41 01 51 pn sh 21 20 02 sh d 41 03083889002777340 pn sh 21 33389444002778035 sh d 41 03083889002777340 21 33389444002778035 Koordinati 41 01 51 pn sh 21 20 02 sh d 41 03083889002777340 pn sh 21 33389444002778035 sh d 41 03083889002777340 21 33389444002778035Krayina Pivnichna Makedoniya 1 RoztashuvannyaBitolaTipbefrua i godinnikova vezhaVisota30 mData zasnuvannya1830Godinnikova vezhaGodinnikova vezha Pivnichna Makedoniya Mediafajli u Vikishovishi Persha zgadka godinnikovoyi vezhi v Bitoli pripadaye na 1664 rik hocha nema dokaziv sho ce ta sama sporuda a ne insha piznishe zrujnovana Nadijni dani ye lishe z XIX stolittya tomu za odniyeyu z versij yiyi pobuduvali odnochasno z susidnoyu mk priblizno v 1830 roci Isnuye miska legenda sho osmanska vlada dlya pobudovi vezhi zibrala v meshkanciv ponad 60 tisyach yayec Godinnik zi strilkami na vezhi z yavivsya ne ranishe 1924 1927 rokiv Na fotografiyah do j pid chas Pershoyi svitovoyi vijni v verhnij chastini vezhi buli koloni ta arkovi vikna z dzvinochkami Pershij ciferblat buv menshim za toj sho isnuvav u kinci XX stolittya z chornimi na bilomu tli strilkami U 1936 roci buv ustanovlenij novij godinnik nimeckoyi kompaniyi Eduard Confage za proyektom inzhenera Dzhozefa Skoberna Cej mehanizm buv podarovanij Bitoli na znak vdyachnosti za oblashtuvannya nimeckogo cvintarya dlya zagiblih u Pershij svitovij vijni U 1940 roci na vezhi bulo vstanovleno dvi ohoronni bashti Sered godinnikariv ta doglyadachiv vezhi buli Stevan Filipovi Naum Chingara Nikola Stoyanovskij Tode Todorovskij ArhitekturaVezha ye pryamokutnoyu v pererizi visota kozhnoyi z 4 stin 27 9 m Tovshina stin zminyuyetsya vid 168 sm poblizu osnovi do 75 sm nagori Useredini roztashovani shodi sho pidnimayutsya spiralno 97 shodinok mayut shirinu 65 sm visota yih 20 25 sm Po cih shodah mozhna pidnyatisya na 22 17 m Dali ye derev yana drabina z 8 shidcyami PrimitkiGeoNames 2005 d Track Q830106 Zh ZDRAVKOVSKA GERMANCI ЈA PUShTILE BILЈANA PLATNO BELEShE OD BITOLSKATA SAAT KULA VO 1936 16 kvitnya 2021 u Wayback Machine Sakam da kazham 30 јuli 2017DzherelaPOMAKU POZNATI FAKTI ZA BITOLSKATA SAAT KULA 16 kvitnya 2021 u Wayback Machine Saat kula 16 kvitnya 2021 u Wayback Machine Cineculture Saat kula Bitola 12 kvitnya 2021 u Wayback Machine Bitola info