Отто Фреттер-Піко (нім. Otto Fretter-Pico; 2 лютого 1893, Карлсруе, Німецька імперія — 30 липня 1966, Флімс, Швейцарія) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
Отто Фреттер-Піко | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
нім. Otto Fretter-Pico | ||||||||||||||||
Народився | 2 лютого 1893 Карлсруе, Німецька імперія | |||||||||||||||
Помер | 30 липня 1966 (73 роки) Флімс, Граубюнден, Швейцарія | |||||||||||||||
Країна | Німеччина | |||||||||||||||
Діяльність | військовослужбовець | |||||||||||||||
Знання мов | німецька | |||||||||||||||
Учасник | Перша світова війна | |||||||||||||||
Військове звання | Генерал-лейтенант | |||||||||||||||
Нагороди | ||||||||||||||||
|
Біографія
14 липня 1914 року поступив на службу в Імперську армію. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений у рейхсвері. З 10 листопада 1938 року — командир 6-го спостережного дивізіону. Учасник Польської кампанії. З 6 лютого 1940 року — командир 297-го артилерійського полку. Учасник Французької кампанії і німецько-радянської війни. З 7 лютого 1942 року — артилерійський командир 102. 20 грудня 1942 року відправлений у резерв фюрера. З 20 лютого по 1 вересня 1943 року — командир 57-ї піхотної дивізії. 25 вересня 1943 року призначений командиром 148-ї резервної дивізії (з 18 вересня 1944 року — піхотної), яка відповідала за постачання альпійських частин в Італії і Франції. 28 квітня 1945 року здався Бразильському експедиційному корпусу. 7 липня 1948 року звільнений, переїхав у Швейцарію і вийшов на пенсію.
Звання
- Фанен-юнкер (14 липня 1914)
- Фенріх (29 листопада 1914)
- Лейтенант (27 січня 1915)
- Оберлейтенант (18 жовтня 1918)
- Гауптман (1 лютого 1928)
- Майор (1 січня 1935)
- Оберстлейтенант (1 жовтня 1937)
- Оберст (1 вересня 1940)
- Генерал-майор (1 березня 1943)
- Генерал-лейтенант (20 жовтня 1944)
Нагороди
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Князівський орден дому Гогенцоллернів, почесний хрест 3-го класу з мечами
- Орден Церінгенського лева, лицарський хрест 2-го класу з мечами
- Нагрудний знак «За поранення» в чорному
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
- Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу
- Нагрудний знак «За участь у загальних штурмових атаках»
- Німецький хрест в золоті (11 грудня 1941)
- (Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»)
- Лицарський хрест Залізного хреста (12 грудня 1944)
Див. також
- Максиміліан Фреттер-Піко — старший брат Отто Фреттера-Піко.
Література
- Dermot Bradley: Die Generale des Heeres 1921 bis 1945, Band 4; Biblio-Verlag, Bissendorf 1996, ISBN 3-7648-2488-3.
- Gassend Jean-Loup: Autopsy of a Battle, the Liberation of the French Riviera; Schiffer, Atglen 2014, ISBN 978-0764345807.
- Rangliste des Deutschen Reichsheeres, Hrsg.: Reichswehrministerium, Mittler & Sohn Verlag, Berlin 1930, S. 147.
- Veit Scherzer: Ritterkreuzträger 1939–1945. Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs. 2. Auflage. Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2, S. 318.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Otto Fretter Piko nim Otto Fretter Pico 2 lyutogo 1893 Karlsrue Nimecka imperiya 30 lipnya 1966 Flims Shvejcariya nimeckij voyenachalnik general lejtenant vermahtu Kavaler Licarskogo hresta Zaliznogo hresta Otto Fretter Pikonim Otto Fretter PicoNarodivsya2 lyutogo 1893 1893 02 02 Karlsrue Nimecka imperiyaPomer30 lipnya 1966 1966 07 30 73 roki Flims Graubyunden ShvejcariyaKrayina NimechchinaDiyalnistvijskovosluzhbovecZnannya movnimeckaUchasnikPersha svitova vijnaVijskove zvannya General lejtenantNagorodiLicarskij hrest Zaliznogo hresta Zastibka do Zaliznogo hresta 1 go klasu Zastibka do Zaliznogo hresta 2 go klasuZolotij nimeckij hrest Zaliznij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasuPochesnij hrest 3 go klasu ordena domu Gogencollerniv Licarskij hrest 2 go klasu ordena Ceringenskogo leva Za poranennya nagrudnij znak Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti 4 go klasu Pochesnij hrest veterana vijni dlya uchasnikiv bojovih dij Medal Za zimovu kampaniyu na Shodi 1941 42 Nagrudnij znak Za uchast u zagalnih shturmovih atakah Mediafajli u VikishovishiBiografiyaFretter Piko v centri i general major Mario Karloni zdayutsya Brazilskomu ekspedicijnomu korpusu 14 lipnya 1914 roku postupiv na sluzhbu v Impersku armiyu Uchasnik Pershoyi svitovoyi vijni Pislya demobilizaciyi armiyi zalishenij u rejhsveri Z 10 listopada 1938 roku komandir 6 go sposterezhnogo divizionu Uchasnik Polskoyi kampaniyi Z 6 lyutogo 1940 roku komandir 297 go artilerijskogo polku Uchasnik Francuzkoyi kampaniyi i nimecko radyanskoyi vijni Z 7 lyutogo 1942 roku artilerijskij komandir 102 20 grudnya 1942 roku vidpravlenij u rezerv fyurera Z 20 lyutogo po 1 veresnya 1943 roku komandir 57 yi pihotnoyi diviziyi 25 veresnya 1943 roku priznachenij komandirom 148 yi rezervnoyi diviziyi z 18 veresnya 1944 roku pihotnoyi yaka vidpovidala za postachannya alpijskih chastin v Italiyi i Franciyi 28 kvitnya 1945 roku zdavsya Brazilskomu ekspedicijnomu korpusu 7 lipnya 1948 roku zvilnenij pereyihav u Shvejcariyu i vijshov na pensiyu ZvannyaFanen yunker 14 lipnya 1914 Fenrih 29 listopada 1914 Lejtenant 27 sichnya 1915 Oberlejtenant 18 zhovtnya 1918 Gauptman 1 lyutogo 1928 Major 1 sichnya 1935 Oberstlejtenant 1 zhovtnya 1937 Oberst 1 veresnya 1940 General major 1 bereznya 1943 General lejtenant 20 zhovtnya 1944 NagorodiZaliznij hrest 2 go i 1 go klasu Knyazivskij orden domu Gogencollerniv pochesnij hrest 3 go klasu z mechami Orden Ceringenskogo leva licarskij hrest 2 go klasu z mechami Nagrudnij znak Za poranennya v chornomu Pochesnij hrest veterana vijni z mechami Medal Za vislugu rokiv u Vermahti 4 go 3 go 2 go i 1 go klasu 25 rokiv Zastibka do Zaliznogo hresta 2 go i 1 go klasu Nagrudnij znak Za uchast u zagalnih shturmovih atakah Nimeckij hrest v zoloti 11 grudnya 1941 Medal Za zimovu kampaniyu na Shodi 1941 42 Licarskij hrest Zaliznogo hresta 12 grudnya 1944 Div takozhMaksimilian Fretter Piko starshij brat Otto Frettera Piko LiteraturaDermot Bradley Die Generale des Heeres 1921 bis 1945 Band 4 Biblio Verlag Bissendorf 1996 ISBN 3 7648 2488 3 Gassend Jean Loup Autopsy of a Battle the Liberation of the French Riviera Schiffer Atglen 2014 ISBN 978 0764345807 Rangliste des Deutschen Reichsheeres Hrsg Reichswehrministerium Mittler amp Sohn Verlag Berlin 1930 S 147 Veit Scherzer Ritterkreuztrager 1939 1945 Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer Luftwaffe Kriegsmarine Waffen SS Volkssturm sowie mit Deutschland verbundete Streitkrafte nach den Unterlagen des Bundesarchivs 2 Auflage Scherzers Militaer Verlag Ranis Jena 2007 ISBN 978 3 938845 17 2 S 318