Оста́шівський став — штучна водойма (став), створений на річці Уманка, притоці Ятрані. Розташований в Умані, на південний захід від центру міста.
Осташівський став | ||||
---|---|---|---|---|
Розташування | ||||
Країна | Україна | |||
Розташування | Черкаська область м. Умань | |||
Геологічні дані | ||||
Тип | ставок | |||
Розміри | ||||
Площа поверхні | 84,9 га км² | |||
Глибина макс. | 3,2 м | |||
Довжина | 2,15 км | |||
Ширина | 410 м (максимальна) км | |||
Вода | ||||
Басейн | ||||
Інше | ||||
Міста та поселення | Умань | |||
|
Довжина 2,15 км, пересічна ширина 200 м (максимальна 410 м). Центральна частина водоймища має рівномірну глибину 3—3,2 м, шар мулу до 0,5 м. Площа водного дзеркала ставу — 84,9 га, максимальна глибина води біля греблі — 3,5 м, об'єм води — 994000 м³.
Точна дата створення ставка невідома, але відомо, що з 1788 року діяло 4 водяні млини: на Осташівській греблі, на Зарембовій, на греблі біля теперішнього підприємства «Іскра» і на греблі навпроти господарчого двору заводу «Мегомметр» (дві останніх не збереглися).
Ставом опікується Уманське товариство мисливців і рибалок. Щодня тут рибалять до 200 людей. На березі є станція човнів, діти катаються на байдарках, купаються.
Влітку 1954 і 1955 років замість дерев'яних мостів будуються залізобетонні: по вул. Заводській через річку Уманку; по вул. Незалежності на Осташівській дамбі та по вул. Успенської (біля млина).
Став використовується для технічного водопостачання промислових підприємств, оскільки на лівому березі розміщено вітамінний завод, завод пиво-безалкогольних виробів, лікеро-горілчаний завод. На лівому березі сільськогосподарські ділянки місцевих жителів в окремих місцях підходять майже безпосередньо до води, залишається тільки вузька прибережна стежка.
Прибережна рослинність представлена такими видами, як рогіз широколистий (Typha latifolia L.), частуха подорожниковидна (Alisma plantago aquatica L.), комиш лісовий (Scirpus sylvaticus L.), гірчак земноводний (Polygonum amphibium L.), осока чорна (Carex nigra (L.) Reichard.), осока рання (Carex praecox Schreb.), череда трироздільна (Bidens tripartita L.), полин звичайний (Artemisia vulgaris L.), перстач гусячий (Potentilla anserine L.), конюшина повзуча (Trifolium repens L.).
Зображення
Джерела
- Антропогенні зміни річища та заплави річки Уманки
(басейн Південного Бугу) з сайту Бібліотеки Вернадського
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Osta shivskij stav shtuchna vodojma stav stvorenij na richci Umanka pritoci Yatrani Roztashovanij v Umani na pivdennij zahid vid centru mista Ostashivskij stavOstashivskij stavRoztashuvannyaKrayina UkrayinaRoztashuvannya Cherkaska oblast m UmanGeologichni daniTip stavokRozmiriPlosha poverhni 84 9 ga km Glibina maks 3 2 mDovzhina 2 15 kmShirina 410 m maksimalna kmVodaBasejnInsheMista ta poselennya Uman Dovzhina 2 15 km peresichna shirina 200 m maksimalna 410 m Centralna chastina vodojmisha maye rivnomirnu glibinu 3 3 2 m shar mulu do 0 5 m Plosha vodnogo dzerkala stavu 84 9 ga maksimalna glibina vodi bilya grebli 3 5 m ob yem vodi 994000 m Tochna data stvorennya stavka nevidoma ale vidomo sho z 1788 roku diyalo 4 vodyani mlini na Ostashivskij grebli na Zarembovij na grebli bilya teperishnogo pidpriyemstva Iskra i na grebli navproti gospodarchogo dvoru zavodu Megommetr dvi ostannih ne zbereglisya Stavom opikuyetsya Umanske tovaristvo mislivciv i ribalok Shodnya tut ribalyat do 200 lyudej Na berezi ye stanciya chovniv diti katayutsya na bajdarkah kupayutsya Vlitku 1954 i 1955 rokiv zamist derev yanih mostiv buduyutsya zalizobetonni po vul Zavodskij cherez richku Umanku po vul Nezalezhnosti na Ostashivskij dambi ta po vul Uspenskoyi bilya mlina Stav vikoristovuyetsya dlya tehnichnogo vodopostachannya promislovih pidpriyemstv oskilki na livomu berezi rozmisheno vitaminnij zavod zavod pivo bezalkogolnih virobiv likero gorilchanij zavod Na livomu berezi silskogospodarski dilyanki miscevih zhiteliv v okremih miscyah pidhodyat majzhe bezposeredno do vodi zalishayetsya tilki vuzka priberezhna stezhka Priberezhna roslinnist predstavlena takimi vidami yak rogiz shirokolistij Typha latifolia L chastuha podorozhnikovidna Alisma plantago aquatica L komish lisovij Scirpus sylvaticus L girchak zemnovodnij Polygonum amphibium L osoka chorna Carex nigra L Reichard osoka rannya Carex praecox Schreb chereda trirozdilna Bidens tripartita L polin zvichajnij Artemisia vulgaris L perstach gusyachij Potentilla anserine L konyushina povzucha Trifolium repens L ZobrazhennyaDzherelaAntropogenni zmini richisha ta zaplavi richki Umanki basejn Pivdennogo Bugu z sajtu Biblioteki Vernadskogo Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi