Предметизація — це вид індексування, який базується на предметній класифікації документів та передбачає визначення предметної рубрики, що відповідає змісту, формі та призначенню документа.
Поняття та суть предметизації документів
Суттю предметизації є відображення ознак документа в формулюванні предметної рубрики. Предметизація документів використовується при створенні традиційних предметних каталогів і різноманітних бібліографічних картотек, особливо широко при створенні електронних каталогів. Крім того, її застосовують при складанні деяких допоміжних апаратів — абетково-предметних покажчиків до таблиць систематичних класифікацій і систематичних каталогів та картотек, до окремих друкованих видань (монографій, підручників, бібліографічних покажчиків). Основним поняттям предметизації є поняття «предмет», тобто поняття або комбінація понять, які розкривають тему документа. Як предмети можуть розглядатися:
- матеріальні об'єкти, природні та штучні, що сприймаються органами почуттів (планети, електрика, верстати);
- суспільно-історичні явища, події, процеси (політичні партії, війни, держави);
- явища і процеси духовного життя, мислення, свідомості (мистецтво, пам'ять, думка).
Предмети документів відтворюються у предметних рубриках. Процес предметизації поділяється на декілька основи етапів: відбір документів; аналіз документа як об'єкта предметизації; відбір смислових компонентів у головному змісті документа і прийняття рішення щодо подальшого вираження їх у предметних рубриках; оформлення відібраних смислових компонентів у предметні рубрики; редагування предметних рубрик.
Історія розвитку
Перші спроби наведення інформації про зміст творів, схожі на предметизацію, почали здійснюватися з виникненням зібрань документів. На ті часи роль предметних рубрик виконували назви творів, оскільки вони, як правило, досить чітко характеризували тематику творів. Часто до відомостей про документ, крім назви, імені автора, включали і перші слова тексту, які іноді також ознайомлювали зі змістом твору.
З виникненням і розвитком друкарства збільшувалися кількість і обсяг книжкових зібрань, що ставило більш високі вимоги до розкриття змісту документів. Певні кроки до задоволення їх зробили укладачі бібліографічних покажчиків. У XVIII ст. в деяких покажчиках з'являються предметні рубрики. Найчастіше такими рубриками виступали слова, вибрані з назви документа, які несли основне змістове навантаження. Особливо активно предметизація розвивалась у європейських німецькомовних країнах (Німеччина, Австрія, Швейцарія).
Перші предметні покажчики і предметні каталоги в сучасному розумінні з'явилися в другій половині XIX ст. в Німеччині, Великій Британії, США. На той час стало загальноприйнятим формулювати рубрики за змістом документа, але часто назву основного предмета записували зовсім не на початку предметної рубрики, що значно ускладнювало здійснення бібліографічного пошуку.
Наприкінці XIX ст. з'явилися інструкції з предметизації, серед яких, наприклад, були праці В. Бісса і X. Богатті. Американський бібліотекар Ч. Кеттер вважається фундатором сучасної методики предметизації. У праці «Правила словникового каталогу» (1904) він сформулював положення і правила предметизації, що не втратили значення до нашого часу.
На початку XX ст. значно зріс інтерес до предметизації в Росії. Її теоретичні та методичні питання обговорювалися ні засіданні Російського бібліотечного товариства у 1904 р., на І Всеросійському з'їзді з бібліотечної справи у 1911 р. Першою російською інструкцією з предметизації вважаються «Правила складання каталогів алфавітного, систематичного і предметного» (1915) А. М. Бєлова.
У цей час плідно працювали в галузі предметизації українські бібліотекознавці та бібліографи. Харківську школу предметизаторів очолював Д. А. Баліка. У праці «Предметний каталог» (1925 р.) він подав повне зведення правил предметизації з урахуванням потреб вітчизняних бібліотек. Об'єктами предметизації мали виступати, крім книг, також журнали, багатотомні видання, окремі статті зі збірників, окремі розділи книг, художні твори. Його позиція базувалася на тому, що предметний каталог мав бути не набором розташованих за абеткою ізольованих предметних рубрик, а системою взаємопов'язаних рубрик. Тому і предметизацію документів, на його думку, слід здійснювати, виходячи з потреб комплексоутворення в каталозі, для якого здійснюється предметизація.
У 40-ві—50-ті роки в розробці питань предметизації в СРСР спостерігається спад, бо основним реальним бібліотечним каталогом вважався систематичний, і вся увага приділялася йому. Проте в 60-ті роки дослідження предметного каталога і предметизації отримують новий поштовх. У 1963 р. відбулася конференція з питань те-орії та методики предметизації. Саме тоді визначився системний підхід до предметного каталогу, що позначилося й на методиці предметизації.
Наприкінці 60-х — на початку 70-х років впроваджую ся заходи з координації робіт у галузі розробки теоретичних та методичних положень предметизації, створення інформаційно-пошукових систем предметизаційного типу, зокрема, було створено Проблемну комісію з предметизації, міжбібліотечний семінар з предметизації, публікувалися наукові збірники й окремі статті, методичні й навчальні посібники, списки та словники предметних рубрик та ін. Значний внесок у розвиток предметизації в той час зробили відомі фахівці С. К. Віденська, Р. Ф. Грініна, Л. Г. Болгар, С. Г. Карпова та ін.
З середини XX ст. предметизація викликає інтерес фахівців, які працюють з інформаційно-пошуковими мовами для автоматизованих інформаційно-бібліографічних систем. Подальший розвиток предметизації тісно пов'язаний з розвитком координатного індексування. Безпосередньо мова предметних рубрик також продовжує вдосконалюватись, орієнтуючись на потреби автоматизованих інформаційних систем і мереж.
В Україні рубрикатор, на основі якого здійснюється предметизація документів веде Національна парламентська бібліотека, яка створює «Словник предметних рубрик», який має забезпечити єдність предметизації документів для відображення в національних інформаційних мережах.
Предметна рубрика
Мова предметної рубрики
Інформаційно-пошуковою мовою (ІПМ) предметизації є мова предметних рубрик. Предметні рубрики складаються із лексичних одиниць, які виражаються словами або словосполученнями природної мови, а також цифрами та іншими позначеннями, що використовуються у природній мові. Лексичними одиницями у предметній рубриці виступають заголовки та підзаголовки. Заголовок предметної рубрики — це слово або словосполучення, що виражає загальне поняття про предмет твору. Підзаголовки предметної рубрики — другий і кожен наступний елемент складної предметної рубрики, що відділяються одне від одного розділовим знаком і записуються у відповідні підполя. Лексика може бути контрольованою і неконтрольованою. У контрольованій усі лексичні одиниці, що використовуються в обробці документів, зафіксовані у спеціальних словниках або списках. Контрольована лексика властива предметним каталогам і картотекам, електронним інформаційно-пошуковим системам. Неконтрольована лексика не фіксується, при предметизації конкретного документа предметна рубрика формулюється заново. Така лексика властива допоміжним предметним покажчикам.
Функції предметної рубрики
Предметна рубрика виконує такі функції:
- інформаційна — рубрика інформує про зміст документа, його форму та призначення. Не розглядаючи безпосередньо первинного документа, користувач має змогу одержати основну інформацію про нього;
- евристична — предметна рубрика сприяє пошуку документа, що відповідає інформаційній потребі;
- комплексоутворювальна — завдяки предметній рубриці можна створити комплекс, у якому зібрані документи про певний предмет або відомості про такі документи;
- термінологічна — функція реалізується шляхом використання у формулюваннях рубрик сучасної наукової термінології, що сприяє ознайомленню з нею користувачів і опануванню нею.
Види предметних рубрик
За структурою предметні рубрики поділяються на такі види:
- Прості рубрики — складаються тільки з предметного заголовка. Їх застосовують у предметизаціях документів, які розглядають предмет у цілому, з різних боків.
- Складні рубрики — містять заголовок і підзаголовок. Підзаголовки конкретизують зміст документа, обмежують його, відтворюючи аспект розгляду предмета. Підзаголовки можуть також уточнювати форму і призначення документів. При формулюванні предметних рубрик використовують підзаголовки чотирьох видів:
- тематичні — дають змогу відобразити такі аспекти предмета, як його властивості, стан, структуру, процеси, в яких він бере участь тощо;
- географічні (регіональні) — відображають територіальний аспект розгляду предмета;
- хронологічні — застосовують, коли зміст документа має певний часовий аспект;
- формальні (призначення і форми) — підкреслюють форму, цільове та читацьке призначення документа.
До складних рубрик належать і так звані описові предметні рубрики. Вони становлять цілі речення, до складу яких входять сполучники та прийменники, і не поділяються на заголовок і підзаголовок.
За обсягом змісту предметні рубрики можуть бути адекватними та узагальнюючими.
- Адекватні — рубрики максимально точно відображають тему документа;
- Узагальнюючі — формулюють предмет більш широко, ніж тема документа.
Методика предметизації документів
Загальна методика
Здійснюючи предметизацію документів, керуються певними положеннями і правилами, які становлять методику предметизації. Методика предметизації поділяється на загальну і спеціальну. Загальна методика є сукупністю правил предметизації, які можна використовувати при обробці документів незалежно від їхньої тематики, форми та читацького призначення, а також незважаючи на мету здійснення предметизації (предметний каталог, предметний покажчик тощо).
Спеціальна методика
Спеціальна методика регламентує предметизацію документів з окремих галузей знань, окремих видів документів. До того ж вона певною мірою залежить від мети проведення предметизації. У процесі розробки спеціальної методики предметизації документів з певної галузі знання вирішують такі основні завдання: визначення основної проблематики цієї галузі; виявлення на цій основі типових категорій предметів; виявлення типових аспектів розгляду предметів; визначення моделей типових комплексів предметних рубрик; складання словників предметних рубрик. Великий вплив на спеціальну методику предметизації мають особливості конкретного пошукового масиву, для якого обробляються документи, потреби конкретних користувачів. Особливо яскраво це проявляється при предметизації для традиційних бібліотечних каталогів. Кожний предметний каталог складається з комплексів предметних рубрик, які відповідають запитам читачів, складу фонду, можливостям певної бібліотеки. Тому тривалий час спеціальна методика предметизації великою мірою залежала від потреб цих комплексів.
Примітки
- Кушнаренко Н. М. Наукова обробка документів [Текст] / Н. М. Кушнаренко, Б. К. Удалова. — 4-те вид., перероб. і доп. — К.: Знання, 2006. — 334 с. —
- Библиотечное дело [Электронный ресурс]. — Электрон. дан. — Режим доступа: World Wide Web. — URL: http://www.bibliograf.ru/issues/2003/9/21/43/86/ [ 13 червня 2018 у Wayback Machine.]
- Система стандартів з інформації, бібліотечної справи та видавничої справи. Індексування документів. Загальні вимоги до систематизації та предметизації [Текст] : ДСТУ 7.59-2003. — Видання офіційне. — К.: Держспоживстандарт України, 2004. — 6 с.
- Правила складання предметних рубрик [Электронный ресурс]. — Электрон. дан. — Режим доступа: World Wide Web. — URL: http://www.library.ukma.kiev.ua/fileadmin/documents/our_pub_doc/Subjects.pdf[недоступне посилання]
- Материалы 2.0 [Электронный ресурс]. — Электрон. дан. — Режим доступа: World Wide Web. — URL: http://www.erik26.ru/2011/12/13/analitiko-sinteticheskaya-pererabotka-dokumentacii/139/[недоступне посилання з липня 2019]
Джерела
- Кушнаренко Н. М. Наукова обробка документів [Текст] / Н. М. Кушнаренко, Б. К. Удалова. — 4-те вид., перероб. і доп. — К.: Знання, 2006. — 334 с. — .
- Правила складання предметних рубрик [Электронный ресурс]. — Электрон. дан. — Режим доступа: World Wide Web. — URL: http://www.library.ukma.kiev.ua/fileadmin/documents/our_pub_doc/Subjects.pdf.
- Гобаченко Т. Г. Аналітико-синтетична переробка документної інформації [Текст] / Т. Г. Горбаченко. — К.: Університет «Україна», 2008. — 312 с.
- Система стандартів з інформації, бібліотечної справи та видавничої справи. Індексування документів. Загальні вимоги до систематизації та предметизації [Текст] : ДСТУ 7.59-2003. — Видання офіційне. — К.: Держспоживстандарт України, 2004. — 6 с.
- Карачинська Е. Т. Бібліотечні каталоги [Текст] : навч. посібник / Е. Т Карачинська, В. К. Удалова. — X.: Основа, 1992. — 160 с.
- Демидова С. Є. Предметні покажчики до документів [Текст] : навчально-методичний посібник для студентів вузів / С. Є Демидова. — М.: ІПО «Профиздат», 2002.
- Зупарова Л. В. Библиотечная обработка документа [Текст] : учебно-методическое пособие / Л. В. Зупарова, Т. Д. Зайцева, Л. И. Сазонова. — М.: Либерея, 2003. — 208 с. — .
- Библиотечное дело [Электронный ресурс]. — Электрон. дан. — Режим доступа: World Wide Web. — URL: http://www.bibliograf.ru/issues/2003/9/21/43/86/ [ 13 червня 2018 у Wayback Machine.].
- Шкаріна В. Інформаційно-пошукові мови як елемент довідково-бібліографічного апарату бібліотеки [Текст] / В. Шкаріна // Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. — К.: Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, 2006. — Вип. 16. — С. 163.
- Офіційний сайт Національної Парламентської бібліотеки України [Электронный ресурс]. — Электрон. дан. — Режим доступа: World Wide Web. — URL: http://nplu.org/ [ 15 жовтня 2018 у Wayback Machine.].
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Predmetizaciya ce vid indeksuvannya yakij bazuyetsya na predmetnij klasifikaciyi dokumentiv ta peredbachaye viznachennya predmetnoyi rubriki sho vidpovidaye zmistu formi ta priznachennyu dokumenta Ponyattya ta sut predmetizaciyi dokumentivSuttyu predmetizaciyi ye vidobrazhennya oznak dokumenta v formulyuvanni predmetnoyi rubriki Predmetizaciya dokumentiv vikoristovuyetsya pri stvorenni tradicijnih predmetnih katalogiv i riznomanitnih bibliografichnih kartotek osoblivo shiroko pri stvorenni elektronnih katalogiv Krim togo yiyi zastosovuyut pri skladanni deyakih dopomizhnih aparativ abetkovo predmetnih pokazhchikiv do tablic sistematichnih klasifikacij i sistematichnih katalogiv ta kartotek do okremih drukovanih vidan monografij pidruchnikiv bibliografichnih pokazhchikiv Osnovnim ponyattyam predmetizaciyi ye ponyattya predmet tobto ponyattya abo kombinaciya ponyat yaki rozkrivayut temu dokumenta Yak predmeti mozhut rozglyadatisya materialni ob yekti prirodni ta shtuchni sho sprijmayutsya organami pochuttiv planeti elektrika verstati suspilno istorichni yavisha podiyi procesi politichni partiyi vijni derzhavi yavisha i procesi duhovnogo zhittya mislennya svidomosti mistectvo pam yat dumka Predmeti dokumentiv vidtvoryuyutsya u predmetnih rubrikah Proces predmetizaciyi podilyayetsya na dekilka osnovi etapiv vidbir dokumentiv analiz dokumenta yak ob yekta predmetizaciyi vidbir smislovih komponentiv u golovnomu zmisti dokumenta i prijnyattya rishennya shodo podalshogo virazhennya yih u predmetnih rubrikah oformlennya vidibranih smislovih komponentiv u predmetni rubriki redaguvannya predmetnih rubrik Istoriya rozvitkuPershi sprobi navedennya informaciyi pro zmist tvoriv shozhi na predmetizaciyu pochali zdijsnyuvatisya z viniknennyam zibran dokumentiv Na ti chasi rol predmetnih rubrik vikonuvali nazvi tvoriv oskilki voni yak pravilo dosit chitko harakterizuvali tematiku tvoriv Chasto do vidomostej pro dokument krim nazvi imeni avtora vklyuchali i pershi slova tekstu yaki inodi takozh oznajomlyuvali zi zmistom tvoru Z viniknennyam i rozvitkom drukarstva zbilshuvalisya kilkist i obsyag knizhkovih zibran sho stavilo bilsh visoki vimogi do rozkrittya zmistu dokumentiv Pevni kroki do zadovolennya yih zrobili ukladachi bibliografichnih pokazhchikiv U XVIII st v deyakih pokazhchikah z yavlyayutsya predmetni rubriki Najchastishe takimi rubrikami vistupali slova vibrani z nazvi dokumenta yaki nesli osnovne zmistove navantazhennya Osoblivo aktivno predmetizaciya rozvivalas u yevropejskih nimeckomovnih krayinah Nimechchina Avstriya Shvejcariya Pershi predmetni pokazhchiki i predmetni katalogi v suchasnomu rozuminni z yavilisya v drugij polovini XIX st v Nimechchini Velikij Britaniyi SShA Na toj chas stalo zagalnoprijnyatim formulyuvati rubriki za zmistom dokumenta ale chasto nazvu osnovnogo predmeta zapisuvali zovsim ne na pochatku predmetnoyi rubriki sho znachno uskladnyuvalo zdijsnennya bibliografichnogo poshuku Naprikinci XIX st z yavilisya instrukciyi z predmetizaciyi sered yakih napriklad buli praci V Bissa i X Bogatti Amerikanskij bibliotekar Ch Ketter vvazhayetsya fundatorom suchasnoyi metodiki predmetizaciyi U praci Pravila slovnikovogo katalogu 1904 vin sformulyuvav polozhennya i pravila predmetizaciyi sho ne vtratili znachennya do nashogo chasu Na pochatku XX st znachno zris interes do predmetizaciyi v Rosiyi Yiyi teoretichni ta metodichni pitannya obgovoryuvalisya ni zasidanni Rosijskogo bibliotechnogo tovaristva u 1904 r na I Vserosijskomu z yizdi z bibliotechnoyi spravi u 1911 r Pershoyu rosijskoyu instrukciyeyu z predmetizaciyi vvazhayutsya Pravila skladannya katalogiv alfavitnogo sistematichnogo i predmetnogo 1915 A M Byelova U cej chas plidno pracyuvali v galuzi predmetizaciyi ukrayinski bibliotekoznavci ta bibliografi Harkivsku shkolu predmetizatoriv ocholyuvav D A Balika U praci Predmetnij katalog 1925 r vin podav povne zvedennya pravil predmetizaciyi z urahuvannyam potreb vitchiznyanih bibliotek Ob yektami predmetizaciyi mali vistupati krim knig takozh zhurnali bagatotomni vidannya okremi statti zi zbirnikiv okremi rozdili knig hudozhni tvori Jogo poziciya bazuvalasya na tomu sho predmetnij katalog mav buti ne naborom roztashovanih za abetkoyu izolovanih predmetnih rubrik a sistemoyu vzayemopov yazanih rubrik Tomu i predmetizaciyu dokumentiv na jogo dumku slid zdijsnyuvati vihodyachi z potreb kompleksoutvorennya v katalozi dlya yakogo zdijsnyuyetsya predmetizaciya U 40 vi 50 ti roki v rozrobci pitan predmetizaciyi v SRSR sposterigayetsya spad bo osnovnim realnim bibliotechnim katalogom vvazhavsya sistematichnij i vsya uvaga pridilyalasya jomu Prote v 60 ti roki doslidzhennya predmetnogo kataloga i predmetizaciyi otrimuyut novij poshtovh U 1963 r vidbulasya konferenciya z pitan te oriyi ta metodiki predmetizaciyi Same todi viznachivsya sistemnij pidhid do predmetnogo katalogu sho poznachilosya j na metodici predmetizaciyi Naprikinci 60 h na pochatku 70 h rokiv vprovadzhuyu sya zahodi z koordinaciyi robit u galuzi rozrobki teoretichnih ta metodichnih polozhen predmetizaciyi stvorennya informacijno poshukovih sistem predmetizacijnogo tipu zokrema bulo stvoreno Problemnu komisiyu z predmetizaciyi mizhbibliotechnij seminar z predmetizaciyi publikuvalisya naukovi zbirniki j okremi statti metodichni j navchalni posibniki spiski ta slovniki predmetnih rubrik ta in Znachnij vnesok u rozvitok predmetizaciyi v toj chas zrobili vidomi fahivci S K Videnska R F Grinina L G Bolgar S G Karpova ta in Z seredini XX st predmetizaciya viklikaye interes fahivciv yaki pracyuyut z informacijno poshukovimi movami dlya avtomatizovanih informacijno bibliografichnih sistem Podalshij rozvitok predmetizaciyi tisno pov yazanij z rozvitkom koordinatnogo indeksuvannya Bezposeredno mova predmetnih rubrik takozh prodovzhuye vdoskonalyuvatis oriyentuyuchis na potrebi avtomatizovanih informacijnih sistem i merezh V Ukrayini rubrikator na osnovi yakogo zdijsnyuyetsya predmetizaciya dokumentiv vede Nacionalna parlamentska biblioteka yaka stvoryuye Slovnik predmetnih rubrik yakij maye zabezpechiti yednist predmetizaciyi dokumentiv dlya vidobrazhennya v nacionalnih informacijnih merezhah Predmetna rubrikaMova predmetnoyi rubriki Informacijno poshukovoyu movoyu IPM predmetizaciyi ye mova predmetnih rubrik Predmetni rubriki skladayutsya iz leksichnih odinic yaki virazhayutsya slovami abo slovospoluchennyami prirodnoyi movi a takozh ciframi ta inshimi poznachennyami sho vikoristovuyutsya u prirodnij movi Leksichnimi odinicyami u predmetnij rubrici vistupayut zagolovki ta pidzagolovki Zagolovok predmetnoyi rubriki ce slovo abo slovospoluchennya sho virazhaye zagalne ponyattya pro predmet tvoru Pidzagolovki predmetnoyi rubriki drugij i kozhen nastupnij element skladnoyi predmetnoyi rubriki sho viddilyayutsya odne vid odnogo rozdilovim znakom i zapisuyutsya u vidpovidni pidpolya Leksika mozhe buti kontrolovanoyu i nekontrolovanoyu U kontrolovanij usi leksichni odinici sho vikoristovuyutsya v obrobci dokumentiv zafiksovani u specialnih slovnikah abo spiskah Kontrolovana leksika vlastiva predmetnim katalogam i kartotekam elektronnim informacijno poshukovim sistemam Nekontrolovana leksika ne fiksuyetsya pri predmetizaciyi konkretnogo dokumenta predmetna rubrika formulyuyetsya zanovo Taka leksika vlastiva dopomizhnim predmetnim pokazhchikam Funkciyi predmetnoyi rubriki Predmetna rubrika vikonuye taki funkciyi informacijna rubrika informuye pro zmist dokumenta jogo formu ta priznachennya Ne rozglyadayuchi bezposeredno pervinnogo dokumenta koristuvach maye zmogu oderzhati osnovnu informaciyu pro nogo evristichna predmetna rubrika spriyaye poshuku dokumenta sho vidpovidaye informacijnij potrebi kompleksoutvoryuvalna zavdyaki predmetnij rubrici mozhna stvoriti kompleks u yakomu zibrani dokumenti pro pevnij predmet abo vidomosti pro taki dokumenti terminologichna funkciya realizuyetsya shlyahom vikoristannya u formulyuvannyah rubrik suchasnoyi naukovoyi terminologiyi sho spriyaye oznajomlennyu z neyu koristuvachiv i opanuvannyu neyu Vidi predmetnih rubrik Za strukturoyu predmetni rubriki podilyayutsya na taki vidi Prosti rubriki skladayutsya tilki z predmetnogo zagolovka Yih zastosovuyut u predmetizaciyah dokumentiv yaki rozglyadayut predmet u cilomu z riznih bokiv Skladni rubriki mistyat zagolovok i pidzagolovok Pidzagolovki konkretizuyut zmist dokumenta obmezhuyut jogo vidtvoryuyuchi aspekt rozglyadu predmeta Pidzagolovki mozhut takozh utochnyuvati formu i priznachennya dokumentiv Pri formulyuvanni predmetnih rubrik vikoristovuyut pidzagolovki chotiroh vidiv tematichni dayut zmogu vidobraziti taki aspekti predmeta yak jogo vlastivosti stan strukturu procesi v yakih vin bere uchast tosho geografichni regionalni vidobrazhayut teritorialnij aspekt rozglyadu predmeta hronologichni zastosovuyut koli zmist dokumenta maye pevnij chasovij aspekt formalni priznachennya i formi pidkreslyuyut formu cilove ta chitacke priznachennya dokumenta Do skladnih rubrik nalezhat i tak zvani opisovi predmetni rubriki Voni stanovlyat cili rechennya do skladu yakih vhodyat spoluchniki ta prijmenniki i ne podilyayutsya na zagolovok i pidzagolovok Za obsyagom zmistu predmetni rubriki mozhut buti adekvatnimi ta uzagalnyuyuchimi Adekvatni rubriki maksimalno tochno vidobrazhayut temu dokumenta Uzagalnyuyuchi formulyuyut predmet bilsh shiroko nizh tema dokumenta Metodika predmetizaciyi dokumentivZagalna metodika Zdijsnyuyuchi predmetizaciyu dokumentiv keruyutsya pevnimi polozhennyami i pravilami yaki stanovlyat metodiku predmetizaciyi Metodika predmetizaciyi podilyayetsya na zagalnu i specialnu Zagalna metodika ye sukupnistyu pravil predmetizaciyi yaki mozhna vikoristovuvati pri obrobci dokumentiv nezalezhno vid yihnoyi tematiki formi ta chitackogo priznachennya a takozh nezvazhayuchi na metu zdijsnennya predmetizaciyi predmetnij katalog predmetnij pokazhchik tosho Specialna metodika Specialna metodika reglamentuye predmetizaciyu dokumentiv z okremih galuzej znan okremih vidiv dokumentiv Do togo zh vona pevnoyu miroyu zalezhit vid meti provedennya predmetizaciyi U procesi rozrobki specialnoyi metodiki predmetizaciyi dokumentiv z pevnoyi galuzi znannya virishuyut taki osnovni zavdannya viznachennya osnovnoyi problematiki ciyeyi galuzi viyavlennya na cij osnovi tipovih kategorij predmetiv viyavlennya tipovih aspektiv rozglyadu predmetiv viznachennya modelej tipovih kompleksiv predmetnih rubrik skladannya slovnikiv predmetnih rubrik Velikij vpliv na specialnu metodiku predmetizaciyi mayut osoblivosti konkretnogo poshukovogo masivu dlya yakogo obroblyayutsya dokumenti potrebi konkretnih koristuvachiv Osoblivo yaskravo ce proyavlyayetsya pri predmetizaciyi dlya tradicijnih bibliotechnih katalogiv Kozhnij predmetnij katalog skladayetsya z kompleksiv predmetnih rubrik yaki vidpovidayut zapitam chitachiv skladu fondu mozhlivostyam pevnoyi biblioteki Tomu trivalij chas specialna metodika predmetizaciyi velikoyu miroyu zalezhala vid potreb cih kompleksiv PrimitkiKushnarenko N M Naukova obrobka dokumentiv Tekst N M Kushnarenko B K Udalova 4 te vid pererob i dop K Znannya 2006 334 s ISBN 966 346 234 5 Bibliotechnoe delo Elektronnyj resurs Elektron dan Rezhim dostupa World Wide Web URL http www bibliograf ru issues 2003 9 21 43 86 13 chervnya 2018 u Wayback Machine Sistema standartiv z informaciyi bibliotechnoyi spravi ta vidavnichoyi spravi Indeksuvannya dokumentiv Zagalni vimogi do sistematizaciyi ta predmetizaciyi Tekst DSTU 7 59 2003 Vidannya oficijne K Derzhspozhivstandart Ukrayini 2004 6 s Pravila skladannya predmetnih rubrik Elektronnyj resurs Elektron dan Rezhim dostupa World Wide Web URL http www library ukma kiev ua fileadmin documents our pub doc Subjects pdf nedostupne posilannya Materialy 2 0 Elektronnyj resurs Elektron dan Rezhim dostupa World Wide Web URL http www erik26 ru 2011 12 13 analitiko sinteticheskaya pererabotka dokumentacii 139 nedostupne posilannya z lipnya 2019 DzherelaKushnarenko N M Naukova obrobka dokumentiv Tekst N M Kushnarenko B K Udalova 4 te vid pererob i dop K Znannya 2006 334 s ISBN 966 346 234 5 Pravila skladannya predmetnih rubrik Elektronnyj resurs Elektron dan Rezhim dostupa World Wide Web URL http www library ukma kiev ua fileadmin documents our pub doc Subjects pdf Gobachenko T G Analitiko sintetichna pererobka dokumentnoyi informaciyi Tekst T G Gorbachenko K Universitet Ukrayina 2008 312 s Sistema standartiv z informaciyi bibliotechnoyi spravi ta vidavnichoyi spravi Indeksuvannya dokumentiv Zagalni vimogi do sistematizaciyi ta predmetizaciyi Tekst DSTU 7 59 2003 Vidannya oficijne K Derzhspozhivstandart Ukrayini 2004 6 s Karachinska E T Bibliotechni katalogi Tekst navch posibnik E T Karachinska V K Udalova X Osnova 1992 160 s Demidova S Ye Predmetni pokazhchiki do dokumentiv Tekst navchalno metodichnij posibnik dlya studentiv vuziv S Ye Demidova M IPO Profizdat 2002 Zuparova L V Bibliotechnaya obrabotka dokumenta Tekst uchebno metodicheskoe posobie L V Zuparova T D Zajceva L I Sazonova M Libereya 2003 208 s ISBN 5 85129 084 8 Bibliotechnoe delo Elektronnyj resurs Elektron dan Rezhim dostupa World Wide Web URL http www bibliograf ru issues 2003 9 21 43 86 13 chervnya 2018 u Wayback Machine Shkarina V Informacijno poshukovi movi yak element dovidkovo bibliografichnogo aparatu biblioteki Tekst V Shkarina Naukovi praci Nacionalnoyi biblioteki Ukrayini imeni V I Vernadskogo K Nac b ka Ukrayini im V I Vernadskogo 2006 Vip 16 S 163 Oficijnij sajt Nacionalnoyi Parlamentskoyi biblioteki Ukrayini Elektronnyj resurs Elektron dan Rezhim dostupa World Wide Web URL http nplu org 15 zhovtnya 2018 u Wayback Machine