Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Корисні копалини Куби.
Загальна інформація
На К. відомі родов. ряду видів мінеральної сировини: нафти, торфу; руд чорних металів – заліза, марганцю, хрому; руд кольорових металів – міді, нікелю, кобальту, золота; гірничо-хім. сировини – піриту, фосфоритів; нерудної індустріальної сировини – гіпсу, магнезиту, каоліну; нерудних буд. матеріалів – цем. сировини, облицювального каменя і інш., флюсового матеріалу, а також мінеральні джерела. Відомі також вияви свинцю, цинку, вольфраму, стронцію (цеоліти) і інш. (табл. 1).
Таблиця. 1 – Основні корисні копалини Куби станом на 1998-1999 рр.
Корисні копалини | Запаси | Вміст корисного компоненту в рудах, % | Частка у світі, % | |
Підтверджені | Загальні | |||
Залізні руди, млн т | 2600 | 3000 | 42 (Fe) | 1,5 |
Золото, т | 30 | 84 | 3 г/т | 0,1 |
Кобальт, тис. т | 1000 | 1800 | 0,1 (Со) | 18,2 |
Марганцеві руди, млн т | 7 | 19 | 20 (Mn) | 0,2 |
Мідь, тис. т | 475 | 805 | 2,8 (Cu) | 0,1 |
Нафта, млн т | 22,1 |
|
|
|
Нікель, тис. т | 5500 | 21050 | 1,3 (Ni) | 11 |
Природний горючий газ, млрд м3 | 1 |
|
|
|
Свинець, тис. т | 600 | 940 | 1,3 (Pb) | 0,5 |
Срібло, т | 800 | 1200 | 100 г/т | 0,1 |
Фосфорити, млн т | 3 | 3 | 8,6 (Р2О5) |
|
Хромові руди, млн т | 3,1 |
| 32 (Cr2O3) | 0,07 |
Цинк, тис. т | 1450 | 2500 | 3 (Zn) | 0,5 |
Окремі види корисних копалин
Нафта і газ. Дрібні родов. нафти відомі в межах північної частини Центр. і Зах. Куби (р-ни Гавана – Матансас і Варадеро – Карденас, родов. Бока-де-Харуко, Варадеро, Мотембо та інші); часто вони локалізуються в антиформних структурах, ускладнених розломами. Пром. нафтогазоносність встановлена у відкладах мезозою (верх. юра, крейда) і кайнозою. Нафти від середніх до дуже важких, сірчисті і високосірчисті, смолисті і високосмолисті густиною 833-1020 кг/м3, вміст S 0,24-6,96%. Родов. нафти відомі в пров. Вілья-Клара і Камагуей в межах Центр. депресії К., виконаної породами моласового комплексу (родов. Крісталес, Хатібоніко, Каталіна, Реформа). Перспективним є шельф (зат. Карденас).
Торф. Великі запаси торфу відомі на півдні центральної Куби на п-ові Сапата (родов. Сьєнага-де-Сапата).
Залізо. За підтвердженими запасами залізних руд Куба займає 4-е місце в Америці (після США, Канади і Бразилії, 1999). Великі запаси зал. руд містяться в латеритах нікель-кобальтових родов. півн.-східної К. Вміст металу в латеритних рудах 40-45%, запаси 2-3 млрд т. На півд.-сході о-ва, на південних схилах хр. Сьєрра-Маестра, відомі вияви магнетиту в екзоконтактних породах гранітоїдного комплексу (запаси ~10 млн т).
Марганець. Родов. марганцевих руд вулканогенно-осадового і гідротермального типу відомі на півн. схилах Сьєрра-Маестри (Барранкос, Лас-Чівас та інш.). Вони локалізуються в товщі ниж. та сер. еоцену і пов'язані зі зміною вулканогенних утворень карбонатно-теригенними.
Хроміти (хромпікотити і алюмохроміти) є в масивах гіпербазитів і в осн. відомі на Сх. Кубі (бл. 350 родов.). Поклади пов'язані або із зонами розломів, що розділяють гіпербазити і габроїди офіолітового комплексу, або з полями розвитку серпентинізованих дунітів (хромпікотити). Вміст Cr2O3 30-45%.
Мідь. Родов. мідних руд відомі на заході країни, де вони локалізуються в піщано-сланцевій товщі юри (Матаамбре, Хукаро і інші), і на півд.-сході серед вулканогенно-осадового комплексу, прорваного малими інтрузіями (Ель-Кобре). В метаморфічних породах масиву Ескамбрай локалізовані родов. мідно-піритових руд.
Нікель і кобальт. За загальними запасами руд нікелю (21,05 млн т) і кобальту (1,8 млн т) К. займає 1-е місце в Америці, а за підтвердженими запасами кобальту – 2-е у світі (після Демократичної Республіки Конго, 1999). Куба за даними Геологічної служби США має 5500 тис.т підтверджених запасів нікелю, частка у світі – 11%, загальні запаси – 21050 тис.т. За загальними запасами латеритних Ni-руд Куба посідає 2-е місці у світі. Найбільші розвідані родов. силікатних руд нікелю і кобальту, пов'язані з четвертинною латеритною корою вивітрювання на серпентинізованих гіпербазитах (серпентинізованих гарцбургітах), розташовані на півн.-сході країни, в пров. Ольгін (Пінарес-де-Маярі, Нікаро, Моа і інші). Плащеподібні рудні тіла мають потужність від 1-5 до 10-20 (30) м. Сер. вміст нікелю в руді 1,2-2,5%. Вміст кобальту – близько 0.2%.
Золото і срібло. Жильне родов. золота (Нуево-Потосі) відоме на сході К., північніше м. Ольгін. Перспективне родов. Деліта на о. Хувентуд, пов'язане з кварц-сульфідними жилами серед метаморфічних утворень.
За даними компанії Holmer Gold Mines ресурси родов. Лома Хьєрро оцінювалися в 323,5 т Ag, в тому числі запаси 279,9 т. Ресурси Лос Мангос оцінюються в 500 тис. т руди з сер. вмістом Zn 5,17% і Cu 2,82% при промислових концентраціях Au і Ag.
Гірничохімічна сировина представлена піритом і фосфоритами. Родов. піриту розташовані в районі розвитку метаморфічних порід (Ескамбрай). Рудні поклади масивних і вкраплених руд мають неправильну і стовпоподібну форми. Фосфорити на К. є на малому родов. Ла-Пімьента карстово-осадочного генезису. Вміст в рудах P2O5 понад 19%.
Нерудна індустріальна сировина представлена гіпсом і магнезитом. Родов. гіпсу тяжіють до соляно-купольних структур на півночі Центр. Куби. Родов. магнезиту відомі в центр. частині К. і пов'язані зі зміненими карбонатними породами. Вияви магнезиту відомі також в корі вивітрювання на гіпербазитах.
Серед нерудних буд. матеріалів – сировина для цем. промисловості (родов. Нуевітас в Центр. К. і на сході біля м. Сантьяго-де-Куба). Є також родов. каоліну, декоративного мармуру, кварцового піску, бентоніту, доломіту, польового шпату, облицювального каменю і інш. Родов. облицювальних каменів приурочені до всіх комплексів порід К. і характеризуються великими запасами. Найбільшу цінність представляють яскраво-зелені антигоритові серпентиніти масиву Ескамбрай і родов. Пело-Мало; високою міцністю і яскравими забарвленнями відрізняються мармуризовані вапняки Маастріхта і сер. еоцену (пров. Пінар-дель-Ріо і Сьєнфуегос), виділяються сірі і білі мармури о. Хувентуд. Є родов. гранітоїдів і габроїдів (центр. і сх. К.).
На Кубі відомий ряд мінеральних джерел. Найбільші з них розташовані на заході (Сан-Дієго-де-лос-Баньос, Сан-Вісенте – сульфідні гідрокарбонатні води з мінералізацією до 1 г/л), в центр. частині (Сан-Мігель-де-лос-Баньос, Ельгеа, Маяхігуа і Сьєго-Монтеро), а також на о. Хувентуд (Санта-Фе).
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. [ 7 серпня 2020 у Wayback Machine.], https://doi.org/10.3133/mcs2020.
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Korisni kopalini Kubi Zagalna informaciyaNa K vidomi rodov ryadu vidiv mineralnoyi sirovini nafti torfu rud chornih metaliv zaliza margancyu hromu rud kolorovih metaliv midi nikelyu kobaltu zolota girnicho him sirovini piritu fosforitiv nerudnoyi industrialnoyi sirovini gipsu magnezitu kaolinu nerudnih bud materialiv cem sirovini oblicyuvalnogo kamenya i insh flyusovogo materialu a takozh mineralni dzherela Vidomi takozh viyavi svincyu cinku volframu stronciyu ceoliti i insh tabl 1 Tablicya 1 Osnovni korisni kopalini Kubi stanom na 1998 1999 rr Korisni kopalini Zapasi Vmist korisnogo komponentu v rudah Chastka u sviti Pidtverdzheni ZagalniZalizni rudi mln t 2600 3000 42 Fe 1 5Zoloto t 30 84 3 g t 0 1Kobalt tis t 1000 1800 0 1 So 18 2Margancevi rudi mln t 7 19 20 Mn 0 2Mid tis t 475 805 2 8 Cu 0 1Nafta mln t 22 1 Nikel tis t 5500 21050 1 3 Ni 11Prirodnij goryuchij gaz mlrd m3 1 Svinec tis t 600 940 1 3 Pb 0 5Sriblo t 800 1200 100 g t 0 1Fosforiti mln t 3 3 8 6 R2O5 Hromovi rudi mln t 3 1 32 Cr2O3 0 07Cink tis t 1450 2500 3 Zn 0 5Okremi vidi korisnih kopalinNafta i gaz Dribni rodov nafti vidomi v mezhah pivnichnoyi chastini Centr i Zah Kubi r ni Gavana Matansas i Varadero Kardenas rodov Boka de Haruko Varadero Motembo ta inshi chasto voni lokalizuyutsya v antiformnih strukturah uskladnenih rozlomami Prom naftogazonosnist vstanovlena u vidkladah mezozoyu verh yura krejda i kajnozoyu Nafti vid serednih do duzhe vazhkih sirchisti i visokosirchisti smolisti i visokosmolisti gustinoyu 833 1020 kg m3 vmist S 0 24 6 96 Rodov nafti vidomi v prov Vilya Klara i Kamaguej v mezhah Centr depresiyi K vikonanoyi porodami molasovogo kompleksu rodov Kristales Hatiboniko Katalina Reforma Perspektivnim ye shelf zat Kardenas Torf Veliki zapasi torfu vidomi na pivdni centralnoyi Kubi na p ovi Sapata rodov Syenaga de Sapata Zalizo Za pidtverdzhenimi zapasami zaliznih rud Kuba zajmaye 4 e misce v Americi pislya SShA Kanadi i Braziliyi 1999 Veliki zapasi zal rud mistyatsya v lateritah nikel kobaltovih rodov pivn shidnoyi K Vmist metalu v lateritnih rudah 40 45 zapasi 2 3 mlrd t Na pivd shodi o va na pivdennih shilah hr Syerra Maestra vidomi viyavi magnetitu v ekzokontaktnih porodah granitoyidnogo kompleksu zapasi 10 mln t Marganec Rodov margancevih rud vulkanogenno osadovogo i gidrotermalnogo tipu vidomi na pivn shilah Syerra Maestri Barrankos Las Chivas ta insh Voni lokalizuyutsya v tovshi nizh ta ser eocenu i pov yazani zi zminoyu vulkanogennih utvoren karbonatno terigennimi Hromiti hrompikotiti i alyumohromiti ye v masivah giperbazitiv i v osn vidomi na Sh Kubi bl 350 rodov Pokladi pov yazani abo iz zonami rozlomiv sho rozdilyayut giperbaziti i gabroyidi ofiolitovogo kompleksu abo z polyami rozvitku serpentinizovanih dunitiv hrompikotiti Vmist Cr2O3 30 45 Mid Rodov midnih rud vidomi na zahodi krayini de voni lokalizuyutsya v pishano slancevij tovshi yuri Mataambre Hukaro i inshi i na pivd shodi sered vulkanogenno osadovogo kompleksu prorvanogo malimi intruziyami El Kobre V metamorfichnih porodah masivu Eskambraj lokalizovani rodov midno piritovih rud Nikel i kobalt Za zagalnimi zapasami rud nikelyu 21 05 mln t i kobaltu 1 8 mln t K zajmaye 1 e misce v Americi a za pidtverdzhenimi zapasami kobaltu 2 e u sviti pislya Demokratichnoyi Respubliki Kongo 1999 Kuba za danimi Geologichnoyi sluzhbi SShA maye 5500 tis t pidtverdzhenih zapasiv nikelyu chastka u sviti 11 zagalni zapasi 21050 tis t Za zagalnimi zapasami lateritnih Ni rud Kuba posidaye 2 e misci u sviti Najbilshi rozvidani rodov silikatnih rud nikelyu i kobaltu pov yazani z chetvertinnoyu lateritnoyu koroyu vivitryuvannya na serpentinizovanih giperbazitah serpentinizovanih garcburgitah roztashovani na pivn shodi krayini v prov Olgin Pinares de Mayari Nikaro Moa i inshi Plashepodibni rudni tila mayut potuzhnist vid 1 5 do 10 20 30 m Ser vmist nikelyu v rudi 1 2 2 5 Vmist kobaltu blizko 0 2 Zoloto i sriblo Zhilne rodov zolota Nuevo Potosi vidome na shodi K pivnichnishe m Olgin Perspektivne rodov Delita na o Huventud pov yazane z kvarc sulfidnimi zhilami sered metamorfichnih utvoren Za danimi kompaniyi Holmer Gold Mines resursi rodov Loma Hyerro ocinyuvalisya v 323 5 t Ag v tomu chisli zapasi 279 9 t Resursi Los Mangos ocinyuyutsya v 500 tis t rudi z ser vmistom Zn 5 17 i Cu 2 82 pri promislovih koncentraciyah Au i Ag Girnichohimichna sirovina predstavlena piritom i fosforitami Rodov piritu roztashovani v rajoni rozvitku metamorfichnih porid Eskambraj Rudni pokladi masivnih i vkraplenih rud mayut nepravilnu i stovpopodibnu formi Fosforiti na K ye na malomu rodov La Pimenta karstovo osadochnogo genezisu Vmist v rudah P2O5 ponad 19 Nerudna industrialna sirovina predstavlena gipsom i magnezitom Rodov gipsu tyazhiyut do solyano kupolnih struktur na pivnochi Centr Kubi Rodov magnezitu vidomi v centr chastini K i pov yazani zi zminenimi karbonatnimi porodami Viyavi magnezitu vidomi takozh v kori vivitryuvannya na giperbazitah Sered nerudnih bud materialiv sirovina dlya cem promislovosti rodov Nuevitas v Centr K i na shodi bilya m Santyago de Kuba Ye takozh rodov kaolinu dekorativnogo marmuru kvarcovogo pisku bentonitu dolomitu polovogo shpatu oblicyuvalnogo kamenyu i insh Rodov oblicyuvalnih kameniv priurocheni do vsih kompleksiv porid K i harakterizuyutsya velikimi zapasami Najbilshu cinnist predstavlyayut yaskravo zeleni antigoritovi serpentiniti masivu Eskambraj i rodov Pelo Malo visokoyu micnistyu i yaskravimi zabarvlennyami vidriznyayutsya marmurizovani vapnyaki Maastrihta i ser eocenu prov Pinar del Rio i Syenfuegos vidilyayutsya siri i bili marmuri o Huventud Ye rodov granitoyidiv i gabroyidiv centr i sh K Na Kubi vidomij ryad mineralnih dzherel Najbilshi z nih roztashovani na zahodi San Diyego de los Banos San Visente sulfidni gidrokarbonatni vodi z mineralizaciyeyu do 1 g l v centr chastini San Migel de los Banos Elgea Mayahigua i Syego Montero a takozh na o Huventud Santa Fe Div takozhGeologiya Kubi Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Kubi Girnicha promislovist Kubi DzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X U S Geological Survey 2021 Mineral commodity summaries 2021 U S Geological Survey 200 p 7 serpnya 2020 u Wayback Machine https doi org 10 3133 mcs2020 Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s