Замуровування

Замуровування — вид смертної кари, при якій людину поміщали в споруджувану стіну або оточували глухими стінами з усіх сторін, після чого той помирав від голодного виснаження або зневоднення. Це відрізняє її від поховання живцем, де людина вмирала від задухи.

Музейна експозиція, що зображає рештки лицаря XVI століття, імовірно замурованого в (Курессааре)

Замуровування згадується в легендах, фольклорі та літературі. Часто цей вид страти згадується у фінських легендах, наприклад, про дівчину, якій несправедливо поставили у вину державну зраду. Її замурували в стіні замку Олафсборг, у якій, за легендою, виросла горобина з білими, як її невинність, квітами і червоними, як кров, ягодами.

На Балканах набуло поширення повір'я, що фортеця або міст будуть стояти довго, якщо всередину замурувати живу людину (найчастіше наречену або молоду дружину одного з будівельників). Насправді на Балканах проводилося лише символічне «замуровування тіні» молодої дівчини (довжина тіні вимірялася шнуром, відрізок якого і замуровувався в основу будови)

Примітки

1. "a wife or a bride of one of the masons — My library — Google Books

Див. також

• Залізна маска