Олексій Володимирович Оріхівський (8 червня 1982 — 21 грудня 2017) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Оріхівський Олексій Володимирович | ||
---|---|---|
Молодший сержант | ||
Загальна інформація | ||
Народження | 8 червня 1982 Залізничне | |
Смерть | 21 грудня 2017 (35 років) Кам'янка | |
Псевдо | «Орєх» | |
Військова служба | ||
Роки служби | 2014-2017 | |
Приналежність | Україна | |
Вид ЗС | Десантні війська | |
Формування | ||
Війни / битви | ||
Нагороди та відзнаки | ||
Життєпис
Народився 1982 року в селі Залізничне (Полтавський район, Полтавська область). З 1984-го проживав у селі Кам'янка (Тростянецький район, Сумська область). 1999 року закінчив ЗОШ села Кам'янка, потім — ПТУ № 25 міста Тростянець за фахом тракторист-машиніст. Проходив строкову службу у військах ППО. Працював охоронцем, з 2011-го — кінологом у службі охорони Артемівського заводу шампанських вин.
Влітку 2014 року на прохідній заводу внаслідок вчиненого терористами артилерійського обстрілу зазнав поранень його товариш; Олексій добровольцем пішов до військкомату. З серпня 2014-го по вересень 2015 року проходив службу за мобілізацією на посаді командира саперного відділення 91-го полку, виконував бойові завдання в районі Дебальцевого. З жовтня по 12 грудня 2015 року проходив навчання в 184-му навчальному центрі — у жовтні підписав контракт. Після підготовки до свого підрозділу в десантну бригаду; молодший сержант, командир кулеметного відділення роти вогневої підтримки 2-го парашутно-десантного батальйону 25-ї бригади.
21 грудня 2017 року після опівночі внаслідок обстрілу поблизу селища Кам'янка зазнав важкого поранення уламком міни калібру 120 мм, що пробив бронежилет; за дві години помер.
23 грудня 2017 року похований на центральному кладовищі Тростянця, Алея Героїв.
Без Олексія лишились мама та молодший брат.
Нагороди та вшанування
- Указом Президента України № 98/2018 від 6 квітня 2018 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкового виконання військового обов'язку» — нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно).
- Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 21 грудня.
Примітки
- Указ Президента України від 6 квітня 2018 року № 98/2018 «Про відзначення державними нагородами України»
- . mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 21 грудня 2021. Процитовано 21 грудня 2021.
- Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 21 грудня на YouTube
Джерела
- Оріхівський Олексій Володимирович [ 28 квітня 2019 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті
- Український Меморіал
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksij Volodimirovich Orihivskij 8 chervnya 1982 19820608 21 grudnya 2017 molodshij serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Orihivskij Oleksij Volodimirovich Molodshij serzhantZagalna informaciyaNarodzhennya8 chervnya 1982 1982 06 08 ZaliznichneSmert21 grudnya 2017 2017 12 21 35 rokiv Kam yankaPsevdo Oryeh Vijskova sluzhbaRoki sluzhbi2014 2017Prinalezhnist UkrayinaVid ZS Desantni vijskaFormuvannya 25 OPDBrVijni bitviVijna na shodi Ukrayini Boyi za Debalceve Boyi za AvdiyivkuNagorodi ta vidznakiMedal Za vijskovu sluzhbu Ukrayini U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Orihivskij ZhittyepisNarodivsya 1982 roku v seli Zaliznichne Poltavskij rajon Poltavska oblast Z 1984 go prozhivav u seli Kam yanka Trostyaneckij rajon Sumska oblast 1999 roku zakinchiv ZOSh sela Kam yanka potim PTU 25 mista Trostyanec za fahom traktorist mashinist Prohodiv strokovu sluzhbu u vijskah PPO Pracyuvav ohoroncem z 2011 go kinologom u sluzhbi ohoroni Artemivskogo zavodu shampanskih vin Vlitku 2014 roku na prohidnij zavodu vnaslidok vchinenogo teroristami artilerijskogo obstrilu zaznav poranen jogo tovarish Oleksij dobrovolcem pishov do vijskkomatu Z serpnya 2014 go po veresen 2015 roku prohodiv sluzhbu za mobilizaciyeyu na posadi komandira sapernogo viddilennya 91 go polku vikonuvav bojovi zavdannya v rajoni Debalcevogo Z zhovtnya po 12 grudnya 2015 roku prohodiv navchannya v 184 mu navchalnomu centri u zhovtni pidpisav kontrakt Pislya pidgotovki do svogo pidrozdilu v desantnu brigadu molodshij serzhant komandir kulemetnogo viddilennya roti vognevoyi pidtrimki 2 go parashutno desantnogo bataljonu 25 yi brigadi 21 grudnya 2017 roku pislya opivnochi vnaslidok obstrilu poblizu selisha Kam yanka zaznav vazhkogo poranennya ulamkom mini kalibru 120 mm sho probiv bronezhilet za dvi godini pomer 23 grudnya 2017 roku pohovanij na centralnomu kladovishi Trostyancya Aleya Geroyiv Bez Oleksiya lishilis mama ta molodshij brat Nagorodi ta vshanuvannyaUkazom Prezidenta Ukrayini 98 2018 vid 6 kvitnya 2018 roku za osobistu muzhnist i samoviddani diyi viyavleni u zahisti derzhavnogo suverenitetu ta teritorialnoyi cilisnosti Ukrayini zrazkovogo vikonannya vijskovogo obov yazku nagorodzhenij medallyu Za vijskovu sluzhbu Ukrayini posmertno Vshanovuyetsya v memorialnomu kompleksi Zala pam yati v shodennomu rankovomu ceremoniali 21 grudnya PrimitkiUkaz Prezidenta Ukrayini vid 6 kvitnya 2018 roku 98 2018 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini mil gov ua Oficijnij sajt Ministerstva oboroni Ukrayini Arhiv originalu za 21 grudnya 2021 Procitovano 21 grudnya 2021 Rankovij ceremonial vshanuvannya zagiblih ukrayinskih geroyiv 21 grudnya na YouTubeDzherelaOrihivskij Oleksij Volodimirovich 28 kvitnya 2019 u Wayback Machine Kniga pam yati Ukrayinskij Memorial