Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Шубині Стави село в Україні в Звенигородському районі Черкаської області У селі мешкає 698 людей село Шубині СтавиКраїна

Шубині Стави

Шубині Стави

Шубині Стави́ — село в Україні, в Звенигородському районі Черкаської області. У селі мешкає 698 людей.

село Шубині Стави
Країна image Україна
Область Черкаська область
Район Звенигородський район
Рада Шубиноставська сільська рада
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване XVIII століття
Населення 698
Площа 0 км²
Густота населення 0 осіб/км²
Поштовий індекс 19342
Телефонний код +380 4749
Географічні дані
Географічні координати 49°11′00″ пн. ш. 30°36′28″ сх. д. / 49.18333° пн. ш. 30.60778° сх. д. / 49.18333; 30.60778Координати: 49°11′00″ пн. ш. 30°36′28″ сх. д. / 49.18333° пн. ш. 30.60778° сх. д. / 49.18333; 30.60778
Середня висота
над рівнем моря 		199 м
Водойми струмок
Місцева влада
Адреса ради 19342, Черкаська обл., Лисянський р-н., с.Шубині Стави
Сільський голова Демчук Іван Іванович
Карта
image
image
Шубині Стави
image
image
Шубині Стави
Мапа

Коротка характеристика

Села Шубині Стави та Михайлівка Звенигородського району Черкаської області розміщені в ярах та долинах на витоках безіменних струмків, які належать до басейну річки Гнилий Тікач, на захід від колишнього районного центру смт. Лисянка. Межують з селами Звенигородського району: на захід з селом Рубаний Міст, на північ — з селом Товсті Роги, на північному сході — з селом Босівка, на сході — з селом Яблунівка, на південному сході — з селом Кучківка. На півдні — з селом Чемериське Звенигородського району.

Географія

Селом тече струмок .

Історія

Існують перекази про історію села : Шубині стави — села за 7 верстов від містечка Виноград і в 5 від Босівки при безіменному струмку. Населення обох полів 1512. За переказами за 200 років це був хутір, який був у власності боярського жителя Шуби. Село тягнеться на просторах 3-х кілометрів між горами. У селян дуже добрі фруктові сади. Кругом села дубовий старий ліс. Церква — дерев'яна, на ім'я Архангела Михаїла, побудована в минулому XVIII столітті, але не відомо в якому році. За штатом належить до п'ятого класу, землі має 38 десятин.

Існує другий переказ старожилів, в якому розповідається: В давнину, десь 350 років, в цій місцевості, де тепер село Шубині Стави, був збірний пунк населення навколишньої місцевості у випадках нападів ворогів: турків, татар й ін. Місцевість була лісиста і болотиста. Керівником збірного пункту був козак по прізвищу Шуба. Звук дзвону із Звени Гори /Звенигородка/ повідомляє про напад ворогів. Шуба командував прибулими селянами. Діяв самостійно, коли були невеликі сили або вів загін у район Звенигородки для з'єднання з головними силами, при підході багаточисельного ворога. За переказами Шуба залишився тут жити. З ряду природних водоймищ було зроблено більше десяти ставків, які були власністю Шуби.

Важко сказати, який із цих переказів достовірний, але факт, що назва села пов'язана з ім'ям Шуба і ставків. З вищесказаного можна зробити висновок, що назва села виникла у XVI столітті.

Село Шубині стави знаходилося на сумнозвісному Чорному шляху, по якому татари проникали в Україну. Пробиваючись повз Звенигородське і Лисянське укріплення, вони чинили набіги на центральні і північні території. Для запобігання цьому між фортецями створювали ланцюжок редутів, які пізніше перетворювалися на села. Редут зазвичай розташовувався на горі або між ярами, яри затоплювалися ставами, у разі критичної облоги зі ставів спускалася вода затоплюючи численні орди супротивника. Така тактика застосовувалася на більшій частині так званої козацької України. Доказом того що це були саме оборонні стави, служить легенда про козака який їх гатив (не пан чи барин), і розташування самого села. Села лежали на знаменитому, своїм минулим, шляху, Лисянка-Умань. Цей шлях проходив через північно-західну окраїну сіл. По ньому проходили і діяли загони Максима Кривоноса, Івана Богуна та інших сподвижників Богдана Хмельницького. Не раз цим шляхом проходили загони Максима Залізняка та інших ватажків селянських загонів, які виступали проти національно-релігійного і соціального гніту періоду «Коліївщини». За переказами і жителі села брали участь у цій боротьбі. Також відомо, що поблизу села проходив стародавній чумацький шлях, від якого залишилися лише древні, посаджені чумаками, верби. Старожили переказують що буцімто на повороті, котрий веде із містечка Виноград на Рубаний міст, над струмком, стояла колись корчма, у якій зупинялися чумаки, саме у тій корчмі, за переказами, були страчені останні гайдамаки-втікачі.

На початку XX століття село Шубині стави мало 452 двори, жителів 2337 осіб, землі — 2046 десятин. Господарство велося за трипільською системою. На фермі було 775 десятин, які були в оренді у дворянина Климентія Адамовича Хайновського, а потім у його сина Броніслава Хайновського. З 452 дворів, 25 було заможних селян, 100 середняцьких і 327 бідняцьких… В селі Шубині Стави земля оброблялась дерев'яними плугами та дерев'яними боронами. Господарство в селі велося майже натуральне. Одяг, взуття, продукти харчування майже все виготовляли самі селяни. Селяни розводили овець. З вовни ткали сукно з якого шили собі верхній одяг. Сіяли коноплі і льон, які обробляли вручну. Виробляли з конопель і льону спідній, а іноді і верхній одяг.

В селі була церковно-приходська школа, збудована в 1892 році. В школі навчалися переважно діти заможних селян. Діти бідних селян не мали можливості і бажання вчитися. Більшість селян були не грамотні.

В XX століття село увійшло з розладнаним господарством. Перша світова війна забрала з села майже всіх чоловіків, де вони перебували 3-4 роки. Багато з них не повернулися з війни (близько 100 осіб). Частина з тих, що повернулися були інвалідами і «простуженими», як їх тоді називали. В час війни вели своє господарство жінки, діти та старі.

У 1917 році село входить до складу Української Народної Республіки.

Відразу ж після Жовтневого перевороту в Росії у село повернувся член ВКП(б) , який став політичним керівником Виноградського волосного ревкому. Часто він наїжджав у село і проводив роботу по здійсненню державного перевороту і встановленню Радянської влади у селі. До першого ревкому села входили: Багателя Петро Юменович, Поліщук Степан Іванович, Бондаренко Андрій.

У 1918 році Виноградський ревком став центром створення більшовицького загону, політичним керівником якого став Василь Кривенко. Загін увійшов до складу бригади, а потім дивізії Щорса. До складу цього загону входили, в тому числі, уродженці села. Серед яких були: Кривенко Василь Никонович, Багателя Петро Юменович, Нищук Степан Максимович, Чорноус Сергій Мусійович, Кривенко Віктор Никонович та інші.

Внаслідок поразки Української революції село надовго окуповане більшовицькими загарбниками. В 1922—1923 роках почав працювати Бужанський цукровий завод. За здані цукрові буряки селяни одержували гроші. В селі з'явився одяг з фабричної матерії. Як і до перевороту, з'явився збут товарного хліба.

Комсомольська організація була створена в селі в 1924 році. Першими комсомольцями на селі були: Багателя Г. С., Бебешко О. В., Плахтієнко Ф. С., Ігнатенко П. М., Константинівська Н. та інші.

З 1927 року в селі була створена партгрупа, яку очолив Костенко І. О. В 1928 році партгрупа поповнилась комуністами: Драчук І. П., Веремієнко В. К., Дяченко Ф. Й. та Нищук С. М.

В 1930 році організувався колгосп «Злагода», який об'єднував майже все село. Головою колгоспу було обрано завідувача початковою школою Плахтієнко Тимофія Степановича. Головою сільської ради в час створення колгоспу був Костенко Іван Олексійович, який діяв активно і вміло використовував владу. У 1931 році на базі колгоспу «Злагода» було організовано три колгоспи: «Злагода», «Жовтень» та ім. Чубаря. У 1934 році ці колгоспи об'єдналися в колгосп імені Ворошилова в селі та колгосп «Ударник» на хуторі Михайлівка.

Колективізація на селі наштовхнулася на шалений спротив українського селянства. Як відомо з радянських джерел, були підпали будинків, погрози вбивства тим, що йшли в колгосп. Окупаційна радянська влада, не цураючись жодних засобів для упокорення українців, в 1932 році розпочала Голодомор. Внаслідок сталінського геноциду було зламано хребет українському антирадянському опору на селі.

Після Голодомору колгосп імені Ворошилова посідав одне з перших місць в Буцькому районі. Початкова школа була реорганізована в семирічну. Багато дітей почали навчатись у середніх і вищих спеціальних навчальних закладах.

У 1941 році розпочалася Німецько-радянська війна. На період від осені 1941 року до березеня 1944 року московсько-більшовицький окупант замінився німецько-нацистським. Обидва окупанти чинили страхітливі звірства. Зокрема, німцями було вбито і замучено понад 120 мешканців села. Переважна більшість молоді була відправлена в Німеччину на роботи, що врятувало їм життя уникнувши тотальної примусової мобілізації до окупаційної Червоної армії на початку 1944 року, частина з яких не повернулась. Село входило в район «Корсунь-Шевченківської операції» 24 січня-17лютого 1944 р. Під час прориву німецьких військ через село проходила перша танкова дивізія Третього Рейху, що обстрілювалася залповою та реактивною артилерією СРСР. Не залишаючи фактично каменю на камені. Під час операції село було зрівняне з землею, перетворене з лісової на степову зону, впродовж двох років спалена земля не давала врожаю, через що був страшний голод. Понад 300 мешканців села взяло участь у війні на боці СРСР як примусово мобілізовані до Червоної Армії та радянських партизан, з них понад 100 загинули на фронті. За період боїв у селах Шубині Стави та Михайлівка, їх околицях загинуло понад 220 уродженців Шубиних Ставків, які поховані у двох братських могилах, на яких у 1954 році радянською владою споруджено пам'ятники.

Німецькі націонал-соціалісти нанесли селу величезних збитків. В час німецької окупації майже половину села було спалено та зруйновано. Село мало вигляд згарища. Були знищені всі колгоспні отари та сільськогосподарський інвентар, а також майже все, що було в особистому користуванні колгоспників.

Труднощі після Німецько-радянської війни скоро були ліквідовані. У 1950 році на базі двох колгоспів ім. Ворошилова та колгоспу «Ударник» на хуторі Михайлівка було створено об'єднаний колгосп ім. Ворошилова, який в 1955 році був перейменований на колгосп ім. Свердлова.

У 1960 році колгосп став четвертим відділком радгоспу імені «13-річчя Жовтня». На 1964 рік село Шубині Стави було найбільшим відділенням радгоспу. В селі було 596 дворів, 1600 жителів, землі 2917 га, яких орної 2306 га. У відділенні було: 21 трактор, 16 автомашин, 14 різних комбайнів та багато іншого сільськогосподарського інвентаря. У відділенні налічувалось 6 капітальних скотних дворів, дві тисячі голів свиней, 1200 голів великої рогатої худоби, з них 336 корів. Четверте відділення радгоспу є рентабельним господарством. План врожайності всіх сільськогосподарських культур за 1964 рік виконаний. Село повністю електрифіковане і радіофіковане. В селі повністю ліквідовано неписьменність.

На початку 1967 року в селі створено самостійний радгосп «50-річчя Жовтня». По радгоспу планується будівництво на 1968—1969 роки на суму 504350 крб., в тому числі Будинок культури на 225000 крб., їдальня на 60000 крб., 8-ми квартирний будинок на суму 42000 крб. та інші об'єкти.

В 1968 році мало бути закінчено будівництво двоповерхової восьмирічної школи на 320 місць, де станом на 1967 рік навчалося 96 дітей.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 871 особа, з яких 396 чоловіків та 475 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 747 осіб.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 97,88 %
російська 1,19 %
молдовська 0,53 %
румунська 0,26 %

Див. також

Примітки

  1. Шубині Стави
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Черкаська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Черкаська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Черкаська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Посилання

  • Шубині Стави на офіційному сайті Верховної Ради України
  • Шубині Стави на сайті «Історія міст і сіл Української РСР»
  • Шубині Стави на сайті kartaonline.com
  • Погода в селі Шубині Стави
Інформація в цьому розділі застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін. (квітень 2011)
Ця стаття містить текст, що не відповідає . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі . Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін. (квітень 2011)
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними . (квітень 2011)
image Це незавершена стаття про Черкаську область.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Shubini Stavi selo v Ukrayini v Zvenigorodskomu rajoni Cherkaskoyi oblasti U seli meshkaye 698 lyudej selo Shubini StaviKrayina UkrayinaOblast Cherkaska oblastRajon Zvenigorodskij rajonRada Shubinostavska silska radaOblikova kartka kartka Osnovni daniZasnovane XVIII stolittyaNaselennya 698Plosha 0 km Gustota naselennya 0 osib km Poshtovij indeks 19342Telefonnij kod 380 4749Geografichni daniGeografichni koordinati 49 11 00 pn sh 30 36 28 sh d 49 18333 pn sh 30 60778 sh d 49 18333 30 60778 Koordinati 49 11 00 pn sh 30 36 28 sh d 49 18333 pn sh 30 60778 sh d 49 18333 30 60778Serednya visota nad rivnem morya 199 mVodojmi strumokMisceva vladaAdresa radi 19342 Cherkaska obl Lisyanskij r n s Shubini StaviSilskij golova Demchuk Ivan IvanovichKartaShubini StaviShubini StaviMapaKorotka harakteristikaSela Shubini Stavi ta Mihajlivka Zvenigorodskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti rozmisheni v yarah ta dolinah na vitokah bezimennih strumkiv yaki nalezhat do basejnu richki Gnilij Tikach na zahid vid kolishnogo rajonnogo centru smt Lisyanka Mezhuyut z selami Zvenigorodskogo rajonu na zahid z selom Rubanij Mist na pivnich z selom Tovsti Rogi na pivnichnomu shodi z selom Bosivka na shodi z selom Yablunivka na pivdennomu shodi z selom Kuchkivka Na pivdni z selom Chemeriske Zvenigorodskogo rajonu GeografiyaSelom teche strumok IstoriyaIsnuyut perekazi pro istoriyu sela Shubini stavi sela za 7 verstov vid mistechka Vinograd i v 5 vid Bosivki pri bezimennomu strumku Naselennya oboh poliv 1512 Za perekazami za 200 rokiv ce buv hutir yakij buv u vlasnosti boyarskogo zhitelya Shubi Selo tyagnetsya na prostorah 3 h kilometriv mizh gorami U selyan duzhe dobri fruktovi sadi Krugom sela dubovij starij lis Cerkva derev yana na im ya Arhangela Mihayila pobudovana v minulomu XVIII stolitti ale ne vidomo v yakomu roci Za shtatom nalezhit do p yatogo klasu zemli maye 38 desyatin Isnuye drugij perekaz starozhiliv v yakomu rozpovidayetsya V davninu des 350 rokiv v cij miscevosti de teper selo Shubini Stavi buv zbirnij punk naselennya navkolishnoyi miscevosti u vipadkah napadiv vorogiv turkiv tatar j in Miscevist bula lisista i bolotista Kerivnikom zbirnogo punktu buv kozak po prizvishu Shuba Zvuk dzvonu iz Zveni Gori Zvenigorodka povidomlyaye pro napad vorogiv Shuba komanduvav pribulimi selyanami Diyav samostijno koli buli neveliki sili abo viv zagin u rajon Zvenigorodki dlya z yednannya z golovnimi silami pri pidhodi bagatochiselnogo voroga Za perekazami Shuba zalishivsya tut zhiti Z ryadu prirodnih vodojmish bulo zrobleno bilshe desyati stavkiv yaki buli vlasnistyu Shubi Vazhko skazati yakij iz cih perekaziv dostovirnij ale fakt sho nazva sela pov yazana z im yam Shuba i stavkiv Z visheskazanogo mozhna zrobiti visnovok sho nazva sela vinikla u XVI stolitti Selo Shubini stavi znahodilosya na sumnozvisnomu Chornomu shlyahu po yakomu tatari pronikali v Ukrayinu Probivayuchis povz Zvenigorodske i Lisyanske ukriplennya voni chinili nabigi na centralni i pivnichni teritoriyi Dlya zapobigannya comu mizh fortecyami stvoryuvali lancyuzhok redutiv yaki piznishe peretvoryuvalisya na sela Redut zazvichaj roztashovuvavsya na gori abo mizh yarami yari zatoplyuvalisya stavami u razi kritichnoyi oblogi zi staviv spuskalasya voda zatoplyuyuchi chislenni ordi suprotivnika Taka taktika zastosovuvalasya na bilshij chastini tak zvanoyi kozackoyi Ukrayini Dokazom togo sho ce buli same oboronni stavi sluzhit legenda pro kozaka yakij yih gativ ne pan chi barin i roztashuvannya samogo sela Sela lezhali na znamenitomu svoyim minulim shlyahu Lisyanka Uman Cej shlyah prohodiv cherez pivnichno zahidnu okrayinu sil Po nomu prohodili i diyali zagoni Maksima Krivonosa Ivana Boguna ta inshih spodvizhnikiv Bogdana Hmelnickogo Ne raz cim shlyahom prohodili zagoni Maksima Zaliznyaka ta inshih vatazhkiv selyanskih zagoniv yaki vistupali proti nacionalno religijnogo i socialnogo gnitu periodu Koliyivshini Za perekazami i zhiteli sela brali uchast u cij borotbi Takozh vidomo sho poblizu sela prohodiv starodavnij chumackij shlyah vid yakogo zalishilisya lishe drevni posadzheni chumakami verbi Starozhili perekazuyut sho bucimto na povoroti kotrij vede iz mistechka Vinograd na Rubanij mist nad strumkom stoyala kolis korchma u yakij zupinyalisya chumaki same u tij korchmi za perekazami buli stracheni ostanni gajdamaki vtikachi Na pochatku XX stolittya selo Shubini stavi malo 452 dvori zhiteliv 2337 osib zemli 2046 desyatin Gospodarstvo velosya za tripilskoyu sistemoyu Na fermi bulo 775 desyatin yaki buli v orendi u dvoryanina Klimentiya Adamovicha Hajnovskogo a potim u jogo sina Bronislava Hajnovskogo Z 452 dvoriv 25 bulo zamozhnih selyan 100 serednyackih i 327 bidnyackih V seli Shubini Stavi zemlya obroblyalas derev yanimi plugami ta derev yanimi boronami Gospodarstvo v seli velosya majzhe naturalne Odyag vzuttya produkti harchuvannya majzhe vse vigotovlyali sami selyani Selyani rozvodili ovec Z vovni tkali sukno z yakogo shili sobi verhnij odyag Siyali konopli i lon yaki obroblyali vruchnu Viroblyali z konopel i lonu spidnij a inodi i verhnij odyag V seli bula cerkovno prihodska shkola zbudovana v 1892 roci V shkoli navchalisya perevazhno diti zamozhnih selyan Diti bidnih selyan ne mali mozhlivosti i bazhannya vchitisya Bilshist selyan buli ne gramotni V XX stolittya selo uvijshlo z rozladnanim gospodarstvom Persha svitova vijna zabrala z sela majzhe vsih cholovikiv de voni perebuvali 3 4 roki Bagato z nih ne povernulisya z vijni blizko 100 osib Chastina z tih sho povernulisya buli invalidami i prostuzhenimi yak yih todi nazivali V chas vijni veli svoye gospodarstvo zhinki diti ta stari U 1917 roci selo vhodit do skladu Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Vidrazu zh pislya Zhovtnevogo perevorotu v Rosiyi u selo povernuvsya chlen VKP b yakij stav politichnim kerivnikom Vinogradskogo volosnogo revkomu Chasto vin nayizhdzhav u selo i provodiv robotu po zdijsnennyu derzhavnogo perevorotu i vstanovlennyu Radyanskoyi vladi u seli Do pershogo revkomu sela vhodili Bagatelya Petro Yumenovich Polishuk Stepan Ivanovich Bondarenko Andrij U 1918 roci Vinogradskij revkom stav centrom stvorennya bilshovickogo zagonu politichnim kerivnikom yakogo stav Vasil Krivenko Zagin uvijshov do skladu brigadi a potim diviziyi Shorsa Do skladu cogo zagonu vhodili v tomu chisli urodzhenci sela Sered yakih buli Krivenko Vasil Nikonovich Bagatelya Petro Yumenovich Nishuk Stepan Maksimovich Chornous Sergij Musijovich Krivenko Viktor Nikonovich ta inshi Vnaslidok porazki Ukrayinskoyi revolyuciyi selo nadovgo okupovane bilshovickimi zagarbnikami V 1922 1923 rokah pochav pracyuvati Buzhanskij cukrovij zavod Za zdani cukrovi buryaki selyani oderzhuvali groshi V seli z yavivsya odyag z fabrichnoyi materiyi Yak i do perevorotu z yavivsya zbut tovarnogo hliba Komsomolska organizaciya bula stvorena v seli v 1924 roci Pershimi komsomolcyami na seli buli Bagatelya G S Bebeshko O V Plahtiyenko F S Ignatenko P M Konstantinivska N ta inshi Z 1927 roku v seli bula stvorena partgrupa yaku ocholiv Kostenko I O V 1928 roci partgrupa popovnilas komunistami Drachuk I P Veremiyenko V K Dyachenko F J ta Nishuk S M V 1930 roci organizuvavsya kolgosp Zlagoda yakij ob yednuvav majzhe vse selo Golovoyu kolgospu bulo obrano zaviduvacha pochatkovoyu shkoloyu Plahtiyenko Timofiya Stepanovicha Golovoyu silskoyi radi v chas stvorennya kolgospu buv Kostenko Ivan Oleksijovich yakij diyav aktivno i vmilo vikoristovuvav vladu U 1931 roci na bazi kolgospu Zlagoda bulo organizovano tri kolgospi Zlagoda Zhovten ta im Chubarya U 1934 roci ci kolgospi ob yednalisya v kolgosp imeni Voroshilova v seli ta kolgosp Udarnik na hutori Mihajlivka Kolektivizaciya na seli nashtovhnulasya na shalenij sprotiv ukrayinskogo selyanstva Yak vidomo z radyanskih dzherel buli pidpali budinkiv pogrozi vbivstva tim sho jshli v kolgosp Okupacijna radyanska vlada ne curayuchis zhodnih zasobiv dlya upokorennya ukrayinciv v 1932 roci rozpochala Golodomor Vnaslidok stalinskogo genocidu bulo zlamano hrebet ukrayinskomu antiradyanskomu oporu na seli Pislya Golodomoru kolgosp imeni Voroshilova posidav odne z pershih misc v Buckomu rajoni Pochatkova shkola bula reorganizovana v semirichnu Bagato ditej pochali navchatis u serednih i vishih specialnih navchalnih zakladah U 1941 roci rozpochalasya Nimecko radyanska vijna Na period vid oseni 1941 roku do berezenya 1944 roku moskovsko bilshovickij okupant zaminivsya nimecko nacistskim Obidva okupanti chinili strahitlivi zvirstva Zokrema nimcyami bulo vbito i zamucheno ponad 120 meshkanciv sela Perevazhna bilshist molodi bula vidpravlena v Nimechchinu na roboti sho vryatuvalo yim zhittya uniknuvshi totalnoyi primusovoyi mobilizaciyi do okupacijnoyi Chervonoyi armiyi na pochatku 1944 roku chastina z yakih ne povernulas Selo vhodilo v rajon Korsun Shevchenkivskoyi operaciyi 24 sichnya 17lyutogo 1944 r Pid chas prorivu nimeckih vijsk cherez selo prohodila persha tankova diviziya Tretogo Rejhu sho obstrilyuvalasya zalpovoyu ta reaktivnoyu artileriyeyu SRSR Ne zalishayuchi faktichno kamenyu na kameni Pid chas operaciyi selo bulo zrivnyane z zemleyu peretvorene z lisovoyi na stepovu zonu vprodovzh dvoh rokiv spalena zemlya ne davala vrozhayu cherez sho buv strashnij golod Ponad 300 meshkanciv sela vzyalo uchast u vijni na boci SRSR yak primusovo mobilizovani do Chervonoyi Armiyi ta radyanskih partizan z nih ponad 100 zaginuli na fronti Za period boyiv u selah Shubini Stavi ta Mihajlivka yih okolicyah zaginulo ponad 220 urodzhenciv Shubinih Stavkiv yaki pohovani u dvoh bratskih mogilah na yakih u 1954 roci radyanskoyu vladoyu sporudzheno pam yatniki Nimecki nacional socialisti nanesli selu velicheznih zbitkiv V chas nimeckoyi okupaciyi majzhe polovinu sela bulo spaleno ta zrujnovano Selo malo viglyad zgarisha Buli znisheni vsi kolgospni otari ta silskogospodarskij inventar a takozh majzhe vse sho bulo v osobistomu koristuvanni kolgospnikiv Trudnoshi pislya Nimecko radyanskoyi vijni skoro buli likvidovani U 1950 roci na bazi dvoh kolgospiv im Voroshilova ta kolgospu Udarnik na hutori Mihajlivka bulo stvoreno ob yednanij kolgosp im Voroshilova yakij v 1955 roci buv perejmenovanij na kolgosp im Sverdlova U 1960 roci kolgosp stav chetvertim viddilkom radgospu imeni 13 richchya Zhovtnya Na 1964 rik selo Shubini Stavi bulo najbilshim viddilennyam radgospu V seli bulo 596 dvoriv 1600 zhiteliv zemli 2917 ga yakih ornoyi 2306 ga U viddilenni bulo 21 traktor 16 avtomashin 14 riznih kombajniv ta bagato inshogo silskogospodarskogo inventarya U viddilenni nalichuvalos 6 kapitalnih skotnih dvoriv dvi tisyachi goliv svinej 1200 goliv velikoyi rogatoyi hudobi z nih 336 koriv Chetverte viddilennya radgospu ye rentabelnim gospodarstvom Plan vrozhajnosti vsih silskogospodarskih kultur za 1964 rik vikonanij Selo povnistyu elektrifikovane i radiofikovane V seli povnistyu likvidovano nepismennist Na pochatku 1967 roku v seli stvoreno samostijnij radgosp 50 richchya Zhovtnya Po radgospu planuyetsya budivnictvo na 1968 1969 roki na sumu 504350 krb v tomu chisli Budinok kulturi na 225000 krb yidalnya na 60000 krb 8 mi kvartirnij budinok na sumu 42000 krb ta inshi ob yekti V 1968 roci malo buti zakincheno budivnictvo dvopoverhovoyi vosmirichnoyi shkoli na 320 misc de stanom na 1967 rik navchalosya 96 ditej NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 871 osoba z yakih 396 cholovikiv ta 475 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 747 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 97 88 rosijska 1 19 moldovska 0 53 rumunska 0 26 Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Cherkaska oblast PrimitkiShubini Stavi Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Cherkaska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Cherkaska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Cherkaska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini PosilannyaShubini Stavi na oficijnomu sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Shubini Stavi na sajti Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Shubini Stavi na sajti kartaonline com Pogoda v seli Shubini StaviInformaciya v comu rozdili zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin kviten 2011 Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin kviten 2011 Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami kviten 2011 Ce nezavershena stattya pro Cherkasku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ