Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Володимир Миколайович Цівчинський (15 липня 1874, м. Майкоп, Адигея — †?) - полковник Армії УНР.
| Володимир Миколайович Цівчинський | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Капітан Полковник | ||||||||
 | ||||||||
| Загальна інформація | ||||||||
| Народження | 15 липня 1874 м. Майкоп,  Адигея | |||||||
| Смерть | невідомо | |||||||
| Військова служба | ||||||||
| Приналежність |  УНР | |||||||
| Вид ЗС |  Армія УНР | |||||||
| Війни / битви | Російсько-японська війна Перша світова війна Радянсько-українська війна | |||||||
| Командування | ||||||||
| начальник охорони Головного Отамана С. Петлюри | ||||||||
| Нагороди та відзнаки | ||||||||
| ||||||||
Життєпис
Народився у м. Майкоп Лінійного відділу Кубанського Козацького війська. Закінчив класичну гімназію, 3-тє військове Олександрівське училище (1898), служив у 74-му піхотному Ставропольському полку (Кам'янець-Подільський, згодом — Умань). Брав участь у Російсько-японській війні, під час якої одержав два поранення.
Закінчив Офіцерську стрілецьку школу. З початком Першої світової війни у складі 74-го піхотного Ставропольського полку вирушив на фронт, був поранений та контужений. Служив на посаді начальника команди одужуючих у Черкасах. У подальшому — помічник коменданта штабу 4-ї армії, комендант етапу військової дороги. Останнє звання у російській армії — підполковник.
У 1917 р. — один із ініціаторів українізації на Західному фронті. Був організатором та першим командиром 1-го Українського запасного полку у Києві (сформований з частини 1-го Українського козацького полку ім. Б. Хмельницького, згодом — полк ім. Дорошенка).
У 1918–1919 рр. — член військово-наукового комітету Головного управління Генерального штабу Української Держави, згодом — Директорії.
За Гетьманату П. Скоропадського 4 місяці перебував в ув'язненні. У 1919 р. написав та видав книжку «Яким повинен бути Український старшина», підготував до друку книжку «Яким мусить бути Український Козак».
З 27 серпня 1919 р. — т. в. о. штаб-старшини для доручень військового міністра УНР В. Петріва, приділений до штабу Головного Отамана.
Станом на 5 листопада 1919 р. — на тій самій посаді при військовому міністрі В. Сальському.
Наприкінці листопада 1919 р. — начальник охорони Головного Отамана С. Петлюри, яка 3 грудня 1919 р. перейшла на бік отамана О. Волоха. Служив у О. Волоха начальником штабу. У ніч з 1 на 2 січня 1920 р. залишив формування О. Волоха, перебував в Умані, де мешкала родина.
У травні 1920 р. знов з'явився на службу до Армії УНР. У листі до командування Дієвої армії УНР від 3 червня 1920 р. стверджував, що в грудні 1919 р. був силоміць взятий О. Волохом у полон.
З червня 1920 р. перебував у резерві старшин Військового міністерства УНР. З 26 липня 1920 р. — полковник.
У 1921–1923 рр. перебував на інтернуванні у Польщі.
Подальша доля невідома.
Примітки
- Отаман Омелян Волох зрадив Симона Петлюру
Джерела
- Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 467-468 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Volodimir Mikolajovich Civchinskij 15 lipnya 1874 m Majkop Adigeya polkovnik Armiyi UNR Volodimir Mikolajovich Civchinskij Kapitan PolkovnikZagalna informaciyaNarodzhennya15 lipnya 1874 1874 07 15 m Majkop AdigeyaSmertnevidomoVijskova sluzhbaPrinalezhnist UNRVid ZS Armiya UNRVijni bitviRosijsko yaponska vijna Persha svitova vijna Radyansko ukrayinska vijnaKomanduvannyanachalnik ohoroni Golovnogo Otamana S PetlyuriNagorodi ta vidznakiOrden Svyatoyi Anni 2 stupenyaOrden Svyatoyi Anni 3 stupenyaOrden Svyatoyi Anni 4 stupenyaOrden Svyatogo Stanislava 2 stupenyaOrden Svyatogo Stanislava 3 stupenyaMedal U pam yat 300 richchya caryuvannya domu Romanovih Hrest Simona PetlyuriZhittyepisNarodivsya u m Majkop Linijnogo viddilu Kubanskogo Kozackogo vijska Zakinchiv klasichnu gimnaziyu 3 tye vijskove Oleksandrivske uchilishe 1898 sluzhiv u 74 mu pihotnomu Stavropolskomu polku Kam yanec Podilskij zgodom Uman Brav uchast u Rosijsko yaponskij vijni pid chas yakoyi oderzhav dva poranennya Zakinchiv Oficersku strilecku shkolu Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni u skladi 74 go pihotnogo Stavropolskogo polku virushiv na front buv poranenij ta kontuzhenij Sluzhiv na posadi nachalnika komandi oduzhuyuchih u Cherkasah U podalshomu pomichnik komendanta shtabu 4 yi armiyi komendant etapu vijskovoyi dorogi Ostannye zvannya u rosijskij armiyi pidpolkovnik U 1917 r odin iz iniciatoriv ukrayinizaciyi na Zahidnomu fronti Buv organizatorom ta pershim komandirom 1 go Ukrayinskogo zapasnogo polku u Kiyevi sformovanij z chastini 1 go Ukrayinskogo kozackogo polku im B Hmelnickogo zgodom polk im Doroshenka U 1918 1919 rr chlen vijskovo naukovogo komitetu Golovnogo upravlinnya Generalnogo shtabu Ukrayinskoyi Derzhavi zgodom Direktoriyi Za Getmanatu P Skoropadskogo 4 misyaci perebuvav v uv yaznenni U 1919 r napisav ta vidav knizhku Yakim povinen buti Ukrayinskij starshina pidgotuvav do druku knizhku Yakim musit buti Ukrayinskij Kozak Z 27 serpnya 1919 r t v o shtab starshini dlya doruchen vijskovogo ministra UNR V Petriva pridilenij do shtabu Golovnogo Otamana Stanom na 5 listopada 1919 r na tij samij posadi pri vijskovomu ministri V Salskomu Naprikinci listopada 1919 r nachalnik ohoroni Golovnogo Otamana S Petlyuri yaka 3 grudnya 1919 r perejshla na bik otamana O Voloha Sluzhiv u O Voloha nachalnikom shtabu U nich z 1 na 2 sichnya 1920 r zalishiv formuvannya O Voloha perebuvav v Umani de meshkala rodina U travni 1920 r znov z yavivsya na sluzhbu do Armiyi UNR U listi do komanduvannya Diyevoyi armiyi UNR vid 3 chervnya 1920 r stverdzhuvav sho v grudni 1919 r buv silomic vzyatij O Volohom u polon Z chervnya 1920 r perebuvav u rezervi starshin Vijskovogo ministerstva UNR Z 26 lipnya 1920 r polkovnik U 1921 1923 rr perebuvav na internuvanni u Polshi Podalsha dolya nevidoma PrimitkiOtaman Omelyan Voloh zradiv Simona PetlyuruDzherelaTinchenko Ya Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Naukove vidannya K Tempora 2007 467 468 s ISBN 966 8201 26 4