Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Хімічний склад річкових вод України вміст розчинених у річкових водах України хімічних речовин головних іонів мінераліза

Хімічний склад річкових вод України

Хімічний склад річкових вод України

Хімічний склад річкових вод України - вміст розчинених у річкових водах України хімічних речовин: головних іонів, мінералізації води, біогенних речовин тощо.

Загальні положення

За своїм впливом чинники, які визначають формування хімічного складу природних вод, поділяються на такі групи:

  • фізико-географічні (рельєф, клімат, вивітрювання, ґрунтовий покрив);
  • геологічні (склад гірських порід, тектонічна будова, гідрогеологічні умови);
  • фізико-хімічні (хімічні властивості елементів, кислотно-лужні та окисно-відновні умови, змішування вод і катіонний обмін);
  • біологічні (життєдіяльність живих організмів і рослин);
  • антропогенні (штучні) – всі чинники, пов'язані з діяльністю людини, які впливають, в основному на якість води.

Умови формування хімічного складу річкових вод України залежать від співвідношення та послідовності прояву вказаних чинників, які також впливають на якість води (особливо в південній частині України), що виявляється під час гідрохімічних та гідрологічних досліджень.

Річки зони мішаних лісів

Річкові води цієї зони повсюдно гідрокарбанатно-кальцієві з середньою мінералізацією, яка змінюється від 164 мг/дм³ у басейнах Ужа та Уборті до 354 мг/дм³ у басейні Десни.

Максимальна мінералізація (584 мг/дм³) відзначається у воді Західного Бугу.

Річки лісостепової зони

Серед аніонів у річкових водах зони переважають гідрокарбонатні іони (клас води гідрокарбонатний).

За переважаючими катіонами виділяються групи:

кальцієва (басейн Дністра і верхня частина Західного Бугу, верхів'я Стира, Горині, Случа);

кальцієво-магнієва (верхні притоки Південного Бугу, правобережні та лівобережні притоки Дніпра.

Води річок басейнів Псла і Ворскли гідрокарбонатно-сульфатні кальцієво-натрієві. Середня мінералізація води змінюється від 323 мг/дм³ до 571 мг/дм³.

У цілому, спостерігається закономірність - збільшення мінералізації води, абсолютного і відносного вмісту іонів натрію та сульфатів з північного заходу на південний схід з максимумом у басейні Дністра (732 мг/дм³).

Річки степової зони

Води гідрокарбонатно-сульфатного класу належать до вододільного простору Дніпро - Дністер, а також до річок басейну Сіверського Дінця. Ці води найменш мінералізовані (708-799 мг/дм³), серед катіонів тут переважає кальцій.

У річках Приазов'я переважають сульфатно-хлоридні води змішаного катіонного складу з високою мінералізацією, яка може досягати 3000-4000 мг/дм³ (річки Молочна, Обіточна, Кальчик), що значно перевищує вміст солей у прісних водах та гранично допустимі концентрації (ГДК) для джерел питного водопостачання.

Висока мінералізація води (1500-2500 мг/дм³) характерна для приток нижньої частини Дніпра (Орель, Самара, Вовча, Конка, Інгулець). Склад води тут хлоридно-сульфатно-гідрокарбонатний натрієво-кальцієвий.

Річки гірських країн

Річки Українських Карпат мають води яскраво вираженого гідрокарбонатного кальцієвого складу, порівняно невеликої мінералізації (150-250 мг/дм³).

Річки Криму мають води, в основному, гідрокарбонатного кальцієвого складу з мінералізацєю 300-400 мг/дм³ (за виключенням р. Салгир, в якій мінералізація води може значно перевищувати 1000 мг/дм³.

Гідрохімічна зональність та якість річкових вод

За хімічним складом річкових вод рівнинної частини України спостерігається чітка гідрохімічна зональність, яка стосується малих та середніх річок, водозбори яких відображають місцеві природні умови - зростання мінералізації води з північного заходу на південний схід - від 150-300 мг/дм³ для деяких річок Полісся до 3000-4000 мг/дм³ для деяких річок Приазов'я. Відповідно, так само зростає і твердість води - від 2-3 ммоль/дм³ до 15-30 ммоль/дм³. У південних річках спостерігається незадовільна якість води за рахунок природних чинників - значне перевищення даних показників для прісних вод та ГДК для джерел питного водопостачання.

Гідрохімічна зональність спостерігається незалежно від напрямку течії річок і добре узгодується з межами фізико-географічних зон.

У зоні мішаних лісів поширені прісні річкові води гідрокарбонатні кальцієві, у західних областях лісостепової зони - прісні гідрокарбонатні кальцієві, які з просуванням на схід поступово переходять у гідрокарбонатні кальцієво-магнієві.

Біля межі із степовою зоною в їх складі помітне місце починають займати сульфати. В степовій зоні переважають сульфатно-хлоридні води змішаного катіонного складу.

У гірських країнах (Українські Карпати та Крим) гідрохімічна зональність, практично, не прослідковується, води річок прісні гідрокарбонатні кальцієві.

Хімічний склад великих річок - азональний, вода у них прісна, з мінералізацією значно нижчою 1000 мг/дм³.

Література

Посилання

  • Ведення державного моніторингу якості поверхневих вод Басейновим управлінням водних ресурсів р. Тиса [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Himichnij sklad richkovih vod Ukrayini vmist rozchinenih u richkovih vodah Ukrayini himichnih rechovin golovnih ioniv mineralizaciyi vodi biogennih rechovin tosho Zagalni polozhennyaZa svoyim vplivom chinniki yaki viznachayut formuvannya himichnogo skladu prirodnih vod podilyayutsya na taki grupi fiziko geografichni relyef klimat vivitryuvannya gruntovij pokriv geologichni sklad girskih porid tektonichna budova gidrogeologichni umovi fiziko himichni himichni vlastivosti elementiv kislotno luzhni ta okisno vidnovni umovi zmishuvannya vod i kationnij obmin biologichni zhittyediyalnist zhivih organizmiv i roslin antropogenni shtuchni vsi chinniki pov yazani z diyalnistyu lyudini yaki vplivayut v osnovnomu na yakist vodi Umovi formuvannya himichnogo skladu richkovih vod Ukrayini zalezhat vid spivvidnoshennya ta poslidovnosti proyavu vkazanih chinnikiv yaki takozh vplivayut na yakist vodi osoblivo v pivdennij chastini Ukrayini sho viyavlyayetsya pid chas gidrohimichnih ta gidrologichnih doslidzhen Richki zoni mishanih lisivRichkovi vodi ciyeyi zoni povsyudno gidrokarbanatno kalciyevi z serednoyu mineralizaciyeyu yaka zminyuyetsya vid 164 mg dm u basejnah Uzha ta Uborti do 354 mg dm u basejni Desni Maksimalna mineralizaciya 584 mg dm vidznachayetsya u vodi Zahidnogo Bugu Richki lisostepovoyi zoniSered anioniv u richkovih vodah zoni perevazhayut gidrokarbonatni ioni klas vodi gidrokarbonatnij Za perevazhayuchimi kationami vidilyayutsya grupi kalciyeva basejn Dnistra i verhnya chastina Zahidnogo Bugu verhiv ya Stira Gorini Slucha kalciyevo magniyeva verhni pritoki Pivdennogo Bugu pravoberezhni ta livoberezhni pritoki Dnipra Vodi richok basejniv Psla i Vorskli gidrokarbonatno sulfatni kalciyevo natriyevi Serednya mineralizaciya vodi zminyuyetsya vid 323 mg dm do 571 mg dm U cilomu sposterigayetsya zakonomirnist zbilshennya mineralizaciyi vodi absolyutnogo i vidnosnogo vmistu ioniv natriyu ta sulfativ z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid z maksimumom u basejni Dnistra 732 mg dm Richki stepovoyi zoniVodi gidrokarbonatno sulfatnogo klasu nalezhat do vododilnogo prostoru Dnipro Dnister a takozh do richok basejnu Siverskogo Dincya Ci vodi najmensh mineralizovani 708 799 mg dm sered kationiv tut perevazhaye kalcij U richkah Priazov ya perevazhayut sulfatno hloridni vodi zmishanogo kationnogo skladu z visokoyu mineralizaciyeyu yaka mozhe dosyagati 3000 4000 mg dm richki Molochna Obitochna Kalchik sho znachno perevishuye vmist solej u prisnih vodah ta granichno dopustimi koncentraciyi GDK dlya dzherel pitnogo vodopostachannya Visoka mineralizaciya vodi 1500 2500 mg dm harakterna dlya pritok nizhnoyi chastini Dnipra Orel Samara Vovcha Konka Ingulec Sklad vodi tut hloridno sulfatno gidrokarbonatnij natriyevo kalciyevij Richki girskih krayinRichki Ukrayinskih Karpat mayut vodi yaskravo virazhenogo gidrokarbonatnogo kalciyevogo skladu porivnyano nevelikoyi mineralizaciyi 150 250 mg dm Richki Krimu mayut vodi v osnovnomu gidrokarbonatnogo kalciyevogo skladu z mineralizacyeyu 300 400 mg dm za viklyuchennyam r Salgir v yakij mineralizaciya vodi mozhe znachno perevishuvati 1000 mg dm Gidrohimichna zonalnist ta yakist richkovih vodZa himichnim skladom richkovih vod rivninnoyi chastini Ukrayini sposterigayetsya chitka gidrohimichna zonalnist yaka stosuyetsya malih ta serednih richok vodozbori yakih vidobrazhayut miscevi prirodni umovi zrostannya mineralizaciyi vodi z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid vid 150 300 mg dm dlya deyakih richok Polissya do 3000 4000 mg dm dlya deyakih richok Priazov ya Vidpovidno tak samo zrostaye i tverdist vodi vid 2 3 mmol dm do 15 30 mmol dm U pivdennih richkah sposterigayetsya nezadovilna yakist vodi za rahunok prirodnih chinnikiv znachne perevishennya danih pokaznikiv dlya prisnih vod ta GDK dlya dzherel pitnogo vodopostachannya Gidrohimichna zonalnist sposterigayetsya nezalezhno vid napryamku techiyi richok i dobre uzgoduyetsya z mezhami fiziko geografichnih zon U zoni mishanih lisiv poshireni prisni richkovi vodi gidrokarbonatni kalciyevi u zahidnih oblastyah lisostepovoyi zoni prisni gidrokarbonatni kalciyevi yaki z prosuvannyam na shid postupovo perehodyat u gidrokarbonatni kalciyevo magniyevi Bilya mezhi iz stepovoyu zonoyu v yih skladi pomitne misce pochinayut zajmati sulfati V stepovij zoni perevazhayut sulfatno hloridni vodi zmishanogo kationnogo skladu U girskih krayinah Ukrayinski Karpati ta Krim gidrohimichna zonalnist praktichno ne proslidkovuyetsya vodi richok prisni gidrokarbonatni kalciyevi Himichnij sklad velikih richok azonalnij voda u nih prisna z mineralizaciyeyu znachno nizhchoyu 1000 mg dm LiteraturaHilchevskij V K Gidrohimichnij slovnik K DIA 2022 208 s ISBN 978 617 7785 42 1 Hilchevskij V K Osadchij V I Kurilo S M Regionalna gidrohimiya Ukrayini 13 lipnya 2020 u Wayback Machine pidruchnik K VPC Kiyivskij universitet 2019 343 s ISBN 978 966 933 035 2 Hilchevskij V K Osadchij V I Kurilo S M Osnovi gidrohimiyi 27 serpnya 2021 u Wayback Machine pidruchnik K Nika Centr 2012 312 s ISBN 978 966 521 559 2 Gidrologo gidrohimichna harakteristika minimalnogo stoku richok basejnu Dnipra 3 grudnya 2021 u Wayback Machine Za red V K Hilchevskogo K Nika centr 2007 184 s ISBN 978 966 521 445 8PosilannyaVedennya derzhavnogo monitoringu yakosti poverhnevih vod Basejnovim upravlinnyam vodnih resursiv r Tisa 5 bereznya 2016 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ