Турецька ангора, Ангорська (англ. Turkish angora, TUA) — порода кішок, що вважається найдавнішою з довгошерстих порід.
Турецька ангорська | |
---|---|
Доросла особа | |
Походження | Туреччина |
Стандарти породи | |
(FIFe) | стандарт |
CFA | стандарт |
(TICA) | стандарт |
(ACFA)/CAA | стандарт |
CCA | стандарт |
Кіт свійський (Felis catus) |
Історія
Сформувалася вона на території Туреччини. Назву свою одержала від міста Ангора (нині Анкара). Ця порода вважається предком перської кішки. У Європі турецька ангора з'явилася приблизно наприкінці XVI століття й називалася ще й перською, оскільки відмінностей між породами не існувало. Відомо, що довгошерстих кішок білого кольору тримали в королівських палацах у Франції, Англії та інших європейських країнах. Саме така кішка була улюбленицею кардинала Рішельє. Багато ангорських кішок було завезено й у Росію, де їх тримали в купецьких будинках. У Європі, у результаті чисельної переваги перського типу кішок, ангорська порода зникла. На сході США зайнялися відновленням породи. Для цього були вивезені кішки з Туреччини зі Стамбульського зоопарку, де збереглося поголів'я турецьких ангорів білого кольору. Звідси кішки поширилися по цілому світі. Сьогодні CFA приймає до реєстрації тільки тих ангорів, у родоводах яких є предки зі Стамбульського зоопарку. У Європі протягом тривалого часу надавали перевагу тваринам тільки з білим забарвленням. В Америці ж любителі стали розводити ангорських кішок інших забарвлень, які почали завойовувати не меншу, ніж білі, популярність. Американський тип ангори відрізняється від європейського, оскільки при вдосконалюванні породи до останньої доливали кров довгошерстих орієнталів. Американський тип відрізняється довгими лініями, великими вухами, але майже не має коміра й «штанів». У Європі першими зареєстрували стандарт ангорської породи англійці, але їхні ангорські кішки дуже відрізнялися від аборигенних турецьких, оскільки перші тварини, пізніше перетворені на ангорів, з'явилися в приплодах орієнтальних білих кішок із блакитними очима.
У WCF порода була зареєстрована в 1986 році в білому варіанті, а в 1987 — у досить великій гамі кольорових забарвлень. У (FIFE) стандарт на ангору був прийнятий тільки в 1988 році, а кольорові забарвлення були визнані в 1994 році у дуже обмеженій кількості.
Характер
Ангорські кішки — дуже привабливі тварини. Вони рухливі, активні, грайливі. Часто подають голос. Легко ладнають із дітьми. Мають спокійний, урівноважений характер. Легко адаптуються до умов навколишнього середовища.
Розмноження
В ангорських кішок переважає біле забарвлення. Часто зустрічаються блакитні очі. При цьому кішки найчастіше глухі. Чорна цятка на голові в кошеняти свідчить про те, що воно може чути хоча б на одне вухо. У приплоді можуть з'являтися кошенята, забарвлені в інші кольори. Шерстний покрив формується довго — до двох років проте бувають винятки.
Зовнішній вигляд
Кішки ангорської породи граційні й гнучкі, та одночасно міцні, мають середні розміри. Тіло видовжене, сильне, з міцним кістяком, пропорційне. Груди й плечі добре розвинені. Спина м'язиста. Поперек міцний. Хрестець трохи вищий, ніж плечі. Коти можуть бути трохи більшими, ніж кішки. Ноги довгі, міцні, масивні. Задні ноги довші, ніж передні. Лапи невеликі, округлі, витончені, з пасмами волосся між пальцями. Хвіст довгий, широкий біля основи й звужується до кінця. Уздовж вкритий довгим волоссям. Під час руху кішка розташовує хвіст горизонтально над спиною, майже торкаючись ним голови.
Голова має форму тонко загостреного клина, розміри — від маленького до середнього в балансі з довжиною тіла й кінцівками. Ніс середньої довжини, прямий, трохи скошений, без сіделки. Підборіддя міцне, м'яко заокруглене. Вуха великі, широкі в основі, гострі, установлені разом, високо на голові, вертикальні й щільні. Можуть бути китиці. Очі великі, мигдалеподібні, постава трохи навскіс. Колір очей може бути будь-якого відтінку: зеленого, золотого, золотаво-зеленого, мідного, блакитного або різних кольорів. За стандартами клубів США колір очей не пов'язаний із забарвленням. За стандартами європейських клубів очі кішки при будь-якому забарвленні — бурштинового кольору, у коричневих і сріблясто-чорних табі можуть бути зеленого або коричневого кольору. Тварини білого забарвлення мають очі блакитного, золотого кольору або інших кольорів. Однорідність і глибина кольору очей повинна бути взята до уваги як частина загальної оцінки. Глибшому, багатшому кольору надається перевага. Шия струнка, витончена й досить довга.
Шерсть без підшерстя. Довжина шерсті на тілі змінюється. На хвості й комірі повинна бути довгою, повною, тонкої текстури й мати шовковистий блиск. На голові й плечах — коротша. На животі може бути трохи хвилястою. На задніх ногах повинні бути «штани».
Світлини
Джерело
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Турецька ангора |
Заведия Т. Л. Сучасна енциклопедія любителя кішок: 1500 корисних порад фахівців. — Донецьк : БАО, 2004. — .
Дивись також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Turecka angora Angorska angl Turkish angora TUA poroda kishok sho vvazhayetsya najdavnishoyu z dovgosherstih porid Turecka angorskaDorosla osobaPohodzhennya TurechchinaStandarti porodiFIFe standartCFA standartTICA standartACFA CAA standartCCA standartKit svijskij Felis catus IstoriyaSformuvalasya vona na teritoriyi Turechchini Nazvu svoyu oderzhala vid mista Angora nini Ankara Cya poroda vvazhayetsya predkom perskoyi kishki U Yevropi turecka angora z yavilasya priblizno naprikinci XVI stolittya j nazivalasya she j perskoyu oskilki vidminnostej mizh porodami ne isnuvalo Vidomo sho dovgosherstih kishok bilogo koloru trimali v korolivskih palacah u Franciyi Angliyi ta inshih yevropejskih krayinah Same taka kishka bula ulyubleniceyu kardinala Rishelye Bagato angorskih kishok bulo zavezeno j u Rosiyu de yih trimali v kupeckih budinkah U Yevropi u rezultati chiselnoyi perevagi perskogo tipu kishok angorska poroda znikla Na shodi SShA zajnyalisya vidnovlennyam porodi Dlya cogo buli vivezeni kishki z Turechchini zi Stambulskogo zooparku de zbereglosya pogoliv ya tureckih angoriv bilogo koloru Zvidsi kishki poshirilisya po cilomu sviti Sogodni CFA prijmaye do reyestraciyi tilki tih angoriv u rodovodah yakih ye predki zi Stambulskogo zooparku U Yevropi protyagom trivalogo chasu nadavali perevagu tvarinam tilki z bilim zabarvlennyam V Americi zh lyubiteli stali rozvoditi angorskih kishok inshih zabarvlen yaki pochali zavojovuvati ne menshu nizh bili populyarnist Amerikanskij tip angori vidriznyayetsya vid yevropejskogo oskilki pri vdoskonalyuvanni porodi do ostannoyi dolivali krov dovgosherstih oriyentaliv Amerikanskij tip vidriznyayetsya dovgimi liniyami velikimi vuhami ale majzhe ne maye komira j shtaniv U Yevropi pershimi zareyestruvali standart angorskoyi porodi anglijci ale yihni angorski kishki duzhe vidriznyalisya vid aborigennih tureckih oskilki pershi tvarini piznishe peretvoreni na angoriv z yavilisya v priplodah oriyentalnih bilih kishok iz blakitnimi ochima U WCF poroda bula zareyestrovana v 1986 roci v bilomu varianti a v 1987 u dosit velikij gami kolorovih zabarvlen U FIFE standart na angoru buv prijnyatij tilki v 1988 roci a kolorovi zabarvlennya buli viznani v 1994 roci u duzhe obmezhenij kilkosti HarakterAngorski kishki duzhe privablivi tvarini Voni ruhlivi aktivni grajlivi Chasto podayut golos Legko ladnayut iz ditmi Mayut spokijnij urivnovazhenij harakter Legko adaptuyutsya do umov navkolishnogo seredovisha RozmnozhennyaV angorskih kishok perevazhaye bile zabarvlennya Chasto zustrichayutsya blakitni ochi Pri comu kishki najchastishe gluhi Chorna cyatka na golovi v koshenyati svidchit pro te sho vono mozhe chuti hocha b na odne vuho U priplodi mozhut z yavlyatisya koshenyata zabarvleni v inshi kolori Sherstnij pokriv formuyetsya dovgo do dvoh rokiv prote buvayut vinyatki Zovnishnij viglyadKishki angorskoyi porodi gracijni j gnuchki ta odnochasno micni mayut seredni rozmiri Tilo vidovzhene silne z micnim kistyakom proporcijne Grudi j plechi dobre rozvineni Spina m yazista Poperek micnij Hrestec trohi vishij nizh plechi Koti mozhut buti trohi bilshimi nizh kishki Nogi dovgi micni masivni Zadni nogi dovshi nizh peredni Lapi neveliki okrugli vitoncheni z pasmami volossya mizh palcyami Hvist dovgij shirokij bilya osnovi j zvuzhuyetsya do kincya Uzdovzh vkritij dovgim volossyam Pid chas ruhu kishka roztashovuye hvist gorizontalno nad spinoyu majzhe torkayuchis nim golovi Golova maye formu tonko zagostrenogo klina rozmiri vid malenkogo do serednogo v balansi z dovzhinoyu tila j kincivkami Nis serednoyi dovzhini pryamij trohi skoshenij bez sidelki Pidboriddya micne m yako zaokruglene Vuha veliki shiroki v osnovi gostri ustanovleni razom visoko na golovi vertikalni j shilni Mozhut buti kitici Ochi veliki migdalepodibni postava trohi navskis Kolir ochej mozhe buti bud yakogo vidtinku zelenogo zolotogo zolotavo zelenogo midnogo blakitnogo abo riznih koloriv Za standartami klubiv SShA kolir ochej ne pov yazanij iz zabarvlennyam Za standartami yevropejskih klubiv ochi kishki pri bud yakomu zabarvlenni burshtinovogo koloru u korichnevih i sriblyasto chornih tabi mozhut buti zelenogo abo korichnevogo koloru Tvarini bilogo zabarvlennya mayut ochi blakitnogo zolotogo koloru abo inshih koloriv Odnoridnist i glibina koloru ochej povinna buti vzyata do uvagi yak chastina zagalnoyi ocinki Glibshomu bagatshomu koloru nadayetsya perevaga Shiya strunka vitonchena j dosit dovga Sherst bez pidsherstya Dovzhina shersti na tili zminyuyetsya Na hvosti j komiri povinna buti dovgoyu povnoyu tonkoyi teksturi j mati shovkovistij blisk Na golovi j plechah korotsha Na zhivoti mozhe buti trohi hvilyastoyu Na zadnih nogah povinni buti shtani SvitliniDzhereloVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Turecka angora Zavediya T L Suchasna enciklopediya lyubitelya kishok 1500 korisnih porad fahivciv Doneck BAO 2004 ISBN 966 548 910 0 Divis takozhAngorska koza