Ця стаття не містить . (серпень 2020) |
Графі́чний інтерфе́йс кори́стувача́ (ГІК, англ. GUI, graphical user interface) — тип інтерфейсу, який дає змогу користувачам взаємодіяти з електронними пристроями через графічні зображення та візуальні вказівки, на відміну від текстових інтерфейсів, заснованих на використанні тексту, текстовому наборі команд та текстовій навігації.
Виконання дій у ГІК — це безпосередня маніпуляція з графічними елементами. Окрім комп'ютерів, GUI використовують у мобільних пристроях, таких, як мобільні телефони, планшети, електронні книги, портативні медіапрогравачі тощо. Термін ГІК зазвичай не вживають стосовно інтерфейсів з низькою роздільною здатністю. Наприклад, у відеоіграх використовують інтерфейс HUD.
Вперше концепцію ГІК запропонували вчені з дослідницької лабораторії Xerox PARC у 1970-х, але отримала комерційне втілення лише в продуктах корпорації Apple Computer. В операційній системі AMIGAOS ГІК з багатозадачністю був використаний у 1985 році. Нині цей інтерфейс — стандартна складова частина більшості доступних на ринку операційних систем і застосунків.
Приклади операційних систем, що використовують ГІК: Mac OS, Ubuntu, Microsoft Windows, NEXTSTEP, (OS/2).
Історія
Графічний інтерфейс користувача винайшли завдяки дослідженням, які Дуглас Енгельбарт провів у 1960-ті роки в науково-дослідному інституті Стенфорда.
Згодом концепцію GUI перейняли дослідники з лабораторії Xerox PARC у 1970-х. 1973 року в лабораторії Xerox PARC зібрали молодих учених і дали їм свободу досліджень. У підсумку, крім усього іншого, на світ з'явилася концепція графічного інтерфейсу WIMP (Windows, Icons, Menus, Point-n-Click) і в рамках цієї концепції було створено комп'ютер Alto. Його не виробляли як комерційний продукт, але він широко застосовувався на фірмі Xerox як корпоративний інструмент.
1979 року Three Rivers Computer Corporation побудувала робочу станцію PERQ, схожу за принципами роботи на Alto. 1981 року Xerox розробила наступника Alto — Star.
Комерційне втілення концепція GUI отримала 1984 року в продуктах корпорації Apple Computer. В операційній системі AmigaOS GUI з багатозадачністю був застосований 1985 року.
Зараз GUI є стандартом для більшості доступних на ринку операційних систем і додатків. Приклади систем, що використовують GUI: Mac OS, [en], , Microsoft Windows, Solaris, (GNU/Linux), NeXTSTEP, (OS/2), BeOS, Android, iOS, Bada, MeeGo.
Хоча в переважній більшості систем GUI є надбудовою для операційної системи, існують і незалежні його реалізації. Відомий варіант графічної програми BIOS Setup, коли, ще до завантаження ОС, управління налаштуваннями IBM PC-сумісної ЕОМ здійснюється мишею, аналогічно повноцінному GUI. Втім, такий варіант BIOS не пройшов перевірку часом. Також є GUI для Мікроконтролерів, які не потребують ОС.
Класифікація
Можна виокремити такі види GUI[]:
- простий: типові екранні форми та стандартні елементи інтерфейсу, що забезпечуються самою підсистемою GUI;
- істинно-графічний, двовимірний: нестандартні елементи інтерфейсу та оригінальні метафори, що реалізовані власними засобами програми або сторонньою бібліотекою;
- тривимірний.
DWIM
Однією з вимог до хорошого графічного інтерфейсу програмної системи є концепція «роби те, що я маю на увазі» або DWIM (англ. Do What I Mean). DWIM вимагає, щоб система працювала передбачувано, щоб користувач заздалегідь інтуїтивно розумів, яку дію виконає програма після отримання його команди.
Переваги
- Графічний інтерфейс є «дружнім» для користувачів, котрі розпочали знайомство з комп'ютером з графічного інтерфейсу.
- В програмах обробки графіки він найчастіше є єдино можливим.
Недоліки
- Більше споживання пам'яті в порівнянні з текстовим інтерфейсом;
- Складніше організувати дистанційну роботу;
- Неможливість автоматизації, якщо вона не була закладена автором програми;
- Графічний інтерфейс не є «дружнім» для користувачів, які розпочали знайомство з комп'ютером з інтерфейсу командного рядка.
Див. також
Посилання
- Graphical User Interface Gallery [ 9 жовтня 2007 у Wayback Machine.](англ.), копії екранів різних графічних інтерфейсів.
- Marcin Wichary's GUIdebook [ 23 серпня 2006 у Wayback Machine.](англ.), Галерея графічних інтерфейсів: більше 5000 копій екранів ГІК, програм та піктограм.
- The Real History of the GUI [ 9 березня 2004 у Wayback Machine.](англ.), цікава стаття Майкла Така.
- A History of the GUI [ 22 січня 2009 у Wayback Machine.](англ.), Стаття Джеремі Раймера на .
Це незавершена стаття про операційні системи. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno serpen 2020 Grafi chnij interfe js kori stuvacha GIK angl GUI graphical user interface tip interfejsu yakij daye zmogu koristuvacham vzayemodiyati z elektronnimi pristroyami cherez grafichni zobrazhennya ta vizualni vkazivki na vidminu vid tekstovih interfejsiv zasnovanih na vikoristanni tekstu tekstovomu nabori komand ta tekstovij navigaciyi Kopiya ekranu GNOME Shell GUI Vikonannya dij u GIK ce bezposerednya manipulyaciya z grafichnimi elementami Okrim komp yuteriv GUI vikoristovuyut u mobilnih pristroyah takih yak mobilni telefoni plansheti elektronni knigi portativni mediaprogravachi tosho Termin GIK zazvichaj ne vzhivayut stosovno interfejsiv z nizkoyu rozdilnoyu zdatnistyu Napriklad u videoigrah vikoristovuyut interfejs HUD Vpershe koncepciyu GIK zaproponuvali vcheni z doslidnickoyi laboratoriyi Xerox PARC u 1970 h ale otrimala komercijne vtilennya lishe v produktah korporaciyi Apple Computer V operacijnij sistemi AMIGAOS GIK z bagatozadachnistyu buv vikoristanij u 1985 roci Nini cej interfejs standartna skladova chastina bilshosti dostupnih na rinku operacijnih sistem i zastosunkiv Prikladi operacijnih sistem sho vikoristovuyut GIK Mac OS Ubuntu Microsoft Windows NEXTSTEP OS 2 IstoriyaGrafichnij interfejs koristuvacha vinajshli zavdyaki doslidzhennyam yaki Duglas Engelbart proviv u 1960 ti roki v naukovo doslidnomu instituti Stenforda Zgodom koncepciyu GUI perejnyali doslidniki z laboratoriyi Xerox PARC u 1970 h 1973 roku v laboratoriyi Xerox PARC zibrali molodih uchenih i dali yim svobodu doslidzhen U pidsumku krim usogo inshogo na svit z yavilasya koncepciya grafichnogo interfejsu WIMP Windows Icons Menus Point n Click i v ramkah ciyeyi koncepciyi bulo stvoreno komp yuter Alto Jogo ne viroblyali yak komercijnij produkt ale vin shiroko zastosovuvavsya na firmi Xerox yak korporativnij instrument 1979 roku Three Rivers Computer Corporation pobuduvala robochu stanciyu PERQ shozhu za principami roboti na Alto 1981 roku Xerox rozrobila nastupnika Alto Star Komercijne vtilennya koncepciya GUI otrimala 1984 roku v produktah korporaciyi Apple Computer V operacijnij sistemi AmigaOS GUI z bagatozadachnistyu buv zastosovanij 1985 roku Zaraz GUI ye standartom dlya bilshosti dostupnih na rinku operacijnih sistem i dodatkiv Prikladi sistem sho vikoristovuyut GUI Mac OS en Microsoft Windows Solaris GNU Linux NeXTSTEP OS 2 BeOS Android iOS Bada MeeGo Hocha v perevazhnij bilshosti sistem GUI ye nadbudovoyu dlya operacijnoyi sistemi isnuyut i nezalezhni jogo realizaciyi Vidomij variant grafichnoyi programi BIOS Setup koli she do zavantazhennya OS upravlinnya nalashtuvannyami IBM PC sumisnoyi EOM zdijsnyuyetsya misheyu analogichno povnocinnomu GUI Vtim takij variant BIOS ne projshov perevirku chasom Takozh ye GUI dlya Mikrokontroleriv yaki ne potrebuyut OS KlasifikaciyaMozhna viokremiti taki vidi GUI dzherelo prostij tipovi ekranni formi ta standartni elementi interfejsu sho zabezpechuyutsya samoyu pidsistemoyu GUI istinno grafichnij dvovimirnij nestandartni elementi interfejsu ta originalni metafori sho realizovani vlasnimi zasobami programi abo storonnoyu bibliotekoyu trivimirnij DWIMOdniyeyu z vimog do horoshogo grafichnogo interfejsu programnoyi sistemi ye koncepciya robi te sho ya mayu na uvazi abo DWIM angl Do What I Mean DWIM vimagaye shob sistema pracyuvala peredbachuvano shob koristuvach zazdalegid intuyitivno rozumiv yaku diyu vikonaye programa pislya otrimannya jogo komandi PerevagiGrafichnij interfejs ye druzhnim dlya koristuvachiv kotri rozpochali znajomstvo z komp yuterom z grafichnogo interfejsu V programah obrobki grafiki vin najchastishe ye yedino mozhlivim NedolikiBilshe spozhivannya pam yati v porivnyanni z tekstovim interfejsom Skladnishe organizuvati distancijnu robotu Nemozhlivist avtomatizaciyi yaksho vona ne bula zakladena avtorom programi Grafichnij interfejs ne ye druzhnim dlya koristuvachiv yaki rozpochali znajomstvo z komp yuterom z interfejsu komandnogo ryadka Div takozhVidzhet Interfejs komandnogo ryadka Interfejs koristuvacha Informacijna panel Tekstovij interfejs koristuvacha Masshtabovanij interfejs koristuvachaPosilannyaGraphical User Interface Gallery 9 zhovtnya 2007 u Wayback Machine angl kopiyi ekraniv riznih grafichnih interfejsiv Marcin Wichary s GUIdebook 23 serpnya 2006 u Wayback Machine angl Galereya grafichnih interfejsiv bilshe 5000 kopij ekraniv GIK program ta piktogram The Real History of the GUI 9 bereznya 2004 u Wayback Machine angl cikava stattya Majkla Taka A History of the GUI 22 sichnya 2009 u Wayback Machine angl Stattya Dzheremi Rajmera na Ce nezavershena stattya pro operacijni sistemi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi