Династія Вішнукундіна (విష్ణుకుండినులు) — держава в Індії зі столицею в Дендулуру, яка прийшла на зміну державі Саланкаяна в сучасному штаті Андхра-Прадеш. Згодом розширилася за рахунок царства Вакатаків. Тривалий час боролася з державами Паллава і Чалук'я. Зрештою була знищена військами Чалук'їв у 624 році.
Династія Вішнукундіна | |||||||||||
| |||||||||||
Столиця | Дендулуру Безвада | ||||||||||
Мови | санскрит телугу | ||||||||||
Релігії | індуїзм | ||||||||||
Форма правління | монархія | ||||||||||
магараджа | |||||||||||
Історичний період | Середньовіччя | ||||||||||
- Засновано | 420 | ||||||||||
- Ліквідовано | 624 | ||||||||||
| |||||||||||
Сьогодні є частиною | Індія | ||||||||||
|
Історія
Утворення князівства
Засновником династії вважається Вінуконда, який можливо походив з народу телугу або гонді. Є версія, що очолював якісь племена, які отримали невеличкі володіння від правителів Вакатаків. З часом Вінуконда у санксритському варіанті перетворився на Вішнукундіну. Тривалий час його нащадки зберігали вірність Вакатакам. Лише наприкінці IV ст. за часів Індра Варми вступили у боротьбу з брахманською династією Саланкаяна, що контролювала узбережжя Андхри.
Самостійність
Близько 420—440 років під орудою останню було знищено. В результаті Вішнукундіни постали як напівнезалежна держава. За наступних володарів сила й могутність династії зростали. За магараджи володіння значно розширилися. Переможено численних дрібних раджей, найбільш значущим з них було царство Венгі. При цьому він визнавав номінальну зверхність Вакатаків, з якими вступив у шлюбний союз. Разом з тим в цей час почалося вміле маневрування між Вакатаками і Паллавами, кордонів останніх досягли володіння Вішнукундінів. Водночас столицю перенесено до міста Амарапура. а потім у більш вигідне місто Безвада. Приєднання земель до Годаварі, дозволило володарям і династії прийняти титул правителя південних земель.
У 1-й половині 500-х років відбувся частковий занепад держави внаслідок внутрішнього розгардіяжу, викликаною боротьбою за трон. На деякий час за правління вдалося відновити колишній вплив династії. Цьому сприяло послаблення й остаточний занепад Вакатаків та припинення внутрішньої боротьби. Землі значною мірою розширилися за рахунок Вакатаків, а також на деякий час було відбито наступ Паллавів. Нове піднесення тривало до 610-х років, коли династія вішнукундіна стикнулася з потужним правителем Пулакешином II з династії Чалук'я. У 621 році військо Вішнукундінів зазнало нищівної поразки, а у 624 році остаточно знищено, його землі було приєднано до Чалук'я.
Державний устрій
На чолі стояв магараджа, що мав повну владу у всіх галузях держави. Він призначав членів своєї родини (в деяких випадках представників вищої знаті та військовиків) очільниками провінцій (раштра). Останнім підпорядковувалися очільники менших утворень, на кшталт областей, що звалися вішайя.
На півдні, з огляду на військову небезпеку, було впроваджено посаду своєрідного віце-короля. була доволі розвинена судова система. У столиці навіть діяв апеляційний суд. Втім найвищою судовою інстанцією залишався сам магараджа.
Військо
Кількісний склад війська невідомий, проте з огляду на його принцип (феодальне ополчення) повинен був бути вельми значним. Існували наступні роди військ: піхота, кіннота, колісниці, слони.
Економіка
Основною галуззю було сільське господарства. Про податкову систему відомо нині не все, але є свідчення, що гірські райони користувалися пільгами. Тому дослідники роблять висновок, що обсяг податків коливався в залежності від якості землі та можливостей для землеробства. Також частково було розвинено рибальство і ремесла. Висловлюється думка про наявність торгівлі з державами бенгальською затоки.
Крім того, виявлено 16 видів монет династії Вішнукундіна.
Культура
Правителі династії Вішнукундіна надали телугу статус державної мови, і він отримав в країні широке поширення. Усі папери і листування складали санскритом і телугу. На цих мовах також велося викладання у численних школах, створенню яких приділялася пильна увага. Особливий наголос робився на вивчення ведичної літератури.
У релігії основу становили різні течії індуїзму (в залежності від поглядів самого володаря) — брахманізм, шайвізм, вайшнаїзм.
Низка магараджей династії самі були знаними поетами і літераторами, зокрема Вікрамендра Варма I (під псевдо Махакаві) складав численні поеми та вірші (як санскритом, так й телугу), Мадхав Варма IV (під псевдо Янасрайя) є автором санскритської поетики «Джанастрая Чандо Вічіті».
В цей період також започатковано традицію зведення печерних шиваїстських храмів. Більшість споруджено за наказом представників цієї династії. Проте згодом було продовжено Чалук'ями і Паллавами.
Магараджи
- Індра Варма (375—400)
- (400—422)
- (422—462)
- (462—502)
- (500—502)
- (502—527)
- (527—555)
- (555—572)
- (572—573)
- (573—621)
- (621—624), відомий також як Мадхав Варма V
Джерела
- Nilakanta Sastri, K.A. (1955). A History of South India, OUP, New Delhi (Reprinted 2002).
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Династія Вішнукундіна |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dinastiya Vishnukundina వ ష ణ క డ న ల derzhava v Indiyi zi stoliceyu v Denduluru yaka prijshla na zminu derzhavi Salankayana v suchasnomu shtati Andhra Pradesh Zgodom rozshirilasya za rahunok carstva Vakatakiv Trivalij chas borolasya z derzhavami Pallava i Chaluk ya Zreshtoyu bula znishena vijskami Chaluk yiv u 624 roci Dinastiya Vishnukundina420 624 Stolicya Denduluru BezvadaMovi sanskrit teluguReligiyi induyizmForma pravlinnya monarhiyamagaradzhaIstorichnij period Serednovichchya Zasnovano 420 Likvidovano 624Poperednik NastupnikCarstvo Vakatakiv Chaluk yaDinastiya PallavivSogodni ye chastinoyu IndiyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dinastiya VishnukundinaIstoriyaUtvorennya knyazivstva Zasnovnikom dinastiyi vvazhayetsya Vinukonda yakij mozhlivo pohodiv z narodu telugu abo gondi Ye versiya sho ocholyuvav yakis plemena yaki otrimali nevelichki volodinnya vid praviteliv Vakatakiv Z chasom Vinukonda u sanksritskomu varianti peretvorivsya na Vishnukundinu Trivalij chas jogo nashadki zberigali virnist Vakatakam Lishe naprikinci IV st za chasiv Indra Varmi vstupili u borotbu z brahmanskoyu dinastiyeyu Salankayana sho kontrolyuvala uzberezhzhya Andhri Samostijnist Blizko 420 440 rokiv pid orudoyu ostannyu bulo znisheno V rezultati Vishnukundini postali yak napivnezalezhna derzhava Za nastupnih volodariv sila j mogutnist dinastiyi zrostali Za magaradzhi volodinnya znachno rozshirilisya Peremozheno chislennih dribnih radzhej najbilsh znachushim z nih bulo carstvo Vengi Pri comu vin viznavav nominalnu zverhnist Vakatakiv z yakimi vstupiv u shlyubnij soyuz Razom z tim v cej chas pochalosya vmile manevruvannya mizh Vakatakami i Pallavami kordoniv ostannih dosyagli volodinnya Vishnukundiniv Vodnochas stolicyu pereneseno do mista Amarapura a potim u bilsh vigidne misto Bezvada Priyednannya zemel do Godavari dozvolilo volodaryam i dinastiyi prijnyati titul pravitelya pivdennih zemel U 1 j polovini 500 h rokiv vidbuvsya chastkovij zanepad derzhavi vnaslidok vnutrishnogo rozgardiyazhu viklikanoyu borotboyu za tron Na deyakij chas za pravlinnya vdalosya vidnoviti kolishnij vpliv dinastiyi Comu spriyalo poslablennya j ostatochnij zanepad Vakatakiv ta pripinennya vnutrishnoyi borotbi Zemli znachnoyu miroyu rozshirilisya za rahunok Vakatakiv a takozh na deyakij chas bulo vidbito nastup Pallaviv Nove pidnesennya trivalo do 610 h rokiv koli dinastiya vishnukundina stiknulasya z potuzhnim pravitelem Pulakeshinom II z dinastiyi Chaluk ya U 621 roci vijsko Vishnukundiniv zaznalo nishivnoyi porazki a u 624 roci ostatochno znisheno jogo zemli bulo priyednano do Chaluk ya Derzhavnij ustrijNa choli stoyav magaradzha sho mav povnu vladu u vsih galuzyah derzhavi Vin priznachav chleniv svoyeyi rodini v deyakih vipadkah predstavnikiv vishoyi znati ta vijskovikiv ochilnikami provincij rashtra Ostannim pidporyadkovuvalisya ochilniki menshih utvoren na kshtalt oblastej sho zvalisya vishajya Na pivdni z oglyadu na vijskovu nebezpeku bulo vprovadzheno posadu svoyeridnogo vice korolya bula dovoli rozvinena sudova sistema U stolici navit diyav apelyacijnij sud Vtim najvishoyu sudovoyu instanciyeyu zalishavsya sam magaradzha VijskoKilkisnij sklad vijska nevidomij prote z oglyadu na jogo princip feodalne opolchennya povinen buv buti velmi znachnim Isnuvali nastupni rodi vijsk pihota kinnota kolisnici sloni EkonomikaOsnovnoyu galuzzyu bulo silske gospodarstva Pro podatkovu sistemu vidomo nini ne vse ale ye svidchennya sho girski rajoni koristuvalisya pilgami Tomu doslidniki roblyat visnovok sho obsyag podatkiv kolivavsya v zalezhnosti vid yakosti zemli ta mozhlivostej dlya zemlerobstva Takozh chastkovo bulo rozvineno ribalstvo i remesla Vislovlyuyetsya dumka pro nayavnist torgivli z derzhavami bengalskoyu zatoki Krim togo viyavleno 16 vidiv monet dinastiyi Vishnukundina KulturaPraviteli dinastiyi Vishnukundina nadali telugu status derzhavnoyi movi i vin otrimav v krayini shiroke poshirennya Usi paperi i listuvannya skladali sanskritom i telugu Na cih movah takozh velosya vikladannya u chislennih shkolah stvorennyu yakih pridilyalasya pilna uvaga Osoblivij nagolos robivsya na vivchennya vedichnoyi literaturi U religiyi osnovu stanovili rizni techiyi induyizmu v zalezhnosti vid poglyadiv samogo volodarya brahmanizm shajvizm vajshnayizm Nizka magaradzhej dinastiyi sami buli znanimi poetami i literatorami zokrema Vikramendra Varma I pid psevdo Mahakavi skladav chislenni poemi ta virshi yak sanskritom tak j telugu Madhav Varma IV pid psevdo Yanasrajya ye avtorom sanskritskoyi poetiki Dzhanastraya Chando Vichiti V cej period takozh zapochatkovano tradiciyu zvedennya pechernih shivayistskih hramiv Bilshist sporudzheno za nakazom predstavnikiv ciyeyi dinastiyi Prote zgodom bulo prodovzheno Chaluk yami i Pallavami MagaradzhiIndra Varma 375 400 400 422 422 462 462 502 500 502 502 527 527 555 555 572 572 573 573 621 621 624 vidomij takozh yak Madhav Varma VDzherelaNilakanta Sastri K A 1955 A History of South India OUP New Delhi Reprinted 2002 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dinastiya Vishnukundina