Бу́го-Десня́нський зака́зник — загальнозоологічний заказник загальнодержавного значення в Україні. Розташований у межах Вінницького району Вінницької області, на північний схід від смт Стрижавки, що на північ від міста Вінниці.
49°18′09″ пн. ш. 28°33′07″ сх. д. / 49.302613890027778609° пн. ш. 28.55207222002777812° сх. д.Координати: 49°18′09″ пн. ш. 28°33′07″ сх. д. / 49.302613890027778609° пн. ш. 28.55207222002777812° сх. д. | |
Країна | Україна |
---|---|
Розташування | Вінницька область, Вінницький район, на північний схід від смт Стрижавка |
Найближче місто | Вінниця |
Площа | 1073 га |
Засновано | 1974 р. |
Оператор | Вінницький держлісгосп |
Буго-Деснянський заказник (Вінницька область) | |
Буго-Деснянський заказник у Вікісховищі |
Площа 1073 га (у тому числі під лісом — 446 га, водних угідь — 40 га). Створений у 1974 році. Перебуває у віданні Вінницького держлісгоспу.
Заказник розташований при впадінні річки Десни в Південний Буг. Охороняється лісостеповий ландшафт з водно-болотним комплексом, що є місцем поширення цінної фауни. Тут водяться: бобер, видра, черепаха болотяна, є велика колонія чаплі сірої (понад 100 гнізд). Насадження дуба звичайного.
Детальний опис
За фізико-географічним районуванням України ця територія належить до Хмільницького району області Подільського Побужжя Дністоровсько-Дніпровської лісостепової провінції Лісостепової зони. Для території, на якій розташовано заказник, характерними є лісові і лучні остепнені ландшафти річкових заплав, а також терасові піщані рівнини з дерново-підзолистими ґрунтами і грабовими суборами. З геоморфологічної точки зору описувана територія являє собою заплавні та перші і другі над давні тераси алювіальної акумулятивної рівнини. Клімат території є помірно континентальним. Для нього характерне тривале, нежарке літо, і порівняно недовга, м'яка зима. Середня температура січня становить -6,5... -6°С, липня +18,5°...+ 19°С. Річна кількість опадів складає 525-550 мм.
За геоботанічним районуванням України ця територія належить до Європейської широколистяної області, Подільсько-Бесарабської провінції, Вінницькою (Центральноподільського) округу.
Територія заказника розташована на другій (боровій) терасі річки Південний Буг та його лівої притоки Десни. На його території охороняються дубові ліси, найрозповсюдженішою асоціацією в яких є ліщиново-щитникові (із щитником чоловічим), а також дубові ліси орлякові, які виникли на місці зведених дубово-соснових лісів. Значно менші площі займають дубові ліси ліщиново-гірськоосокові та конвалієві, характерні для слабодренованих ділянок других терас. У складі перелічених асоціацій зростають бореальні види, які поширені тут на південній межі ареалу: плаун булавоподібний, грушанка круглолиста, дзвоники круглолисті, одинарник європейський тощо.
В річкових заплавах в заказнику розповсюджені трав'яні болота формацій рогозу вузьколистого та широколистого, осоки омської та лепешняку великого. У безстічних котловинах формуються рідкісні для Подолії кореневищно-осоково-гіпново-сфагнові болота, що розташовані тут на південній межі ареалу. В їхній склад входять болотні бореальні види, такі як осока попеляста, пухівка вузьколиста, вовче тіло болотне тощо.
Є також в заказнику невеликі за площею ділянки соснових лісів, переважає в травостані тут орляк заичайний.
В найбільш понижених прируслових ділянках зростають вільхові ліси кропиволисті, гравілатові, линові, осокові, очеретові, перші за площею переважають.
Заказник відзначається значним флористичним багатством. З видів, що зростають на його території в «Червону книгу України» внесені осока затінкова, зозулинець салеповий, пальчатокорінник бузиновий, билинець довгорогий (комарниковий), любка дволиста і зеленоквіткова, зозулині сльози яйцеподібні, лілія лісова, гніздівка звичайна, коручка чемерникоподібна. Крім того, на даній території зростають рідкісні реліктові види — аденофора лілієлиста, , а також малорозповсюджені на Поділлі види — півники сибірські, осока Буксбаума, осока Гартмана, осока проміжна й осока дерниста, , купальниця європейська, , ломиніс цілолистий тощо.
Охороняються в заказнику популяції цінних лікарських видів, таких як перстач прямостоячий, буквиця лікарська, звіробій звичайний, материнка звичайна, аїр болотний, валеріана висока, гадючник шестипелюстковий, наперстянка великоквіткова, жостір проносний, є також одна з найбільших в області популяцій первоцвіта весняного.
В заказнику охороняється колонія сірої чаплі та поселення бобрів, є також значна кількість черепахи болотної.
Загалом, заказник репрезентативно відбиває рослинний світ других терас Поділля і відзначається значним ценотичним та флористичним різноманіттям.
В наш час біогеоценози заказника підпадають під інтенсивний антропогенний вплив, особливо рекреаційний, у зв'язку з чим необхідно посилити його охоронний режим. На частині його території вже помітні негативі зміни внаслідок впливу рекреації (пов'язані із збільшенням заростей кропиви в дубових лісах) та господарської діяльності, що завдає особливої шкоди фауністичній складовій заказника.
Джерела
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — .
- Заповідні об'єкти Вінниччини. — Вінниця: Велес, 2005. — 104 с.+ 28 с. іл.
Посилання
- БУ́ГО-ДЕСНЯ́НСЬКИЙ ЗАКА́ЗНИК [ 12 травня 2016 у Wayback Machine.] // ЕСУ
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bu go Desnya nskij zaka znik zagalnozoologichnij zakaznik zagalnoderzhavnogo znachennya v Ukrayini Roztashovanij u mezhah Vinnickogo rajonu Vinnickoyi oblasti na pivnichnij shid vid smt Strizhavki sho na pivnich vid mista Vinnici Bugo Desnyanskij zakaznik49 18 09 pn sh 28 33 07 sh d 49 302613890027778609 pn sh 28 55207222002777812 sh d 49 302613890027778609 28 55207222002777812 Koordinati 49 18 09 pn sh 28 33 07 sh d 49 302613890027778609 pn sh 28 55207222002777812 sh d 49 302613890027778609 28 55207222002777812Krayina UkrayinaRoztashuvannyaVinnicka oblast Vinnickij rajon na pivnichnij shid vid smt StrizhavkaNajblizhche mistoVinnicyaPlosha1073 gaZasnovano1974 r OperatorVinnickij derzhlisgospBugo Desnyanskij zakaznik Vinnicka oblast Bugo Desnyanskij zakaznik u Vikishovishi Plosha 1073 ga u tomu chisli pid lisom 446 ga vodnih ugid 40 ga Stvorenij u 1974 roci Perebuvaye u vidanni Vinnickogo derzhlisgospu Zakaznik roztashovanij pri vpadinni richki Desni v Pivdennij Bug Ohoronyayetsya lisostepovij landshaft z vodno bolotnim kompleksom sho ye miscem poshirennya cinnoyi fauni Tut vodyatsya bober vidra cherepaha bolotyana ye velika koloniya chapli siroyi ponad 100 gnizd Nasadzhennya duba zvichajnogo Detalnij opisZa fiziko geografichnim rajonuvannyam Ukrayini cya teritoriya nalezhit do Hmilnickogo rajonu oblasti Podilskogo Pobuzhzhya Dnistorovsko Dniprovskoyi lisostepovoyi provinciyi Lisostepovoyi zoni Dlya teritoriyi na yakij roztashovano zakaznik harakternimi ye lisovi i luchni ostepneni landshafti richkovih zaplav a takozh terasovi pishani rivnini z dernovo pidzolistimi gruntami i grabovimi suborami Z geomorfologichnoyi tochki zoru opisuvana teritoriya yavlyaye soboyu zaplavni ta pershi i drugi nad davni terasi alyuvialnoyi akumulyativnoyi rivnini Klimat teritoriyi ye pomirno kontinentalnim Dlya nogo harakterne trivale nezharke lito i porivnyano nedovga m yaka zima Serednya temperatura sichnya stanovit 6 5 6 S lipnya 18 5 19 S Richna kilkist opadiv skladaye 525 550 mm Za geobotanichnim rajonuvannyam Ukrayini cya teritoriya nalezhit do Yevropejskoyi shirokolistyanoyi oblasti Podilsko Besarabskoyi provinciyi Vinnickoyu Centralnopodilskogo okrugu Teritoriya zakaznika roztashovana na drugij borovij terasi richki Pivdennij Bug ta jogo livoyi pritoki Desni Na jogo teritoriyi ohoronyayutsya dubovi lisi najrozpovsyudzhenishoyu asociaciyeyu v yakih ye lishinovo shitnikovi iz shitnikom cholovichim a takozh dubovi lisi orlyakovi yaki vinikli na misci zvedenih dubovo sosnovih lisiv Znachno menshi ploshi zajmayut dubovi lisi lishinovo girskoosokovi ta konvaliyevi harakterni dlya slabodrenovanih dilyanok drugih teras U skladi perelichenih asociacij zrostayut borealni vidi yaki poshireni tut na pivdennij mezhi arealu plaun bulavopodibnij grushanka kruglolista dzvoniki kruglolisti odinarnik yevropejskij tosho Koloniya chapel v zakazniku Bugo Desnyanskij V richkovih zaplavah v zakazniku rozpovsyudzheni trav yani bolota formacij rogozu vuzkolistogo ta shirokolistogo osoki omskoyi ta lepeshnyaku velikogo U bezstichnih kotlovinah formuyutsya ridkisni dlya Podoliyi korenevishno osokovo gipnovo sfagnovi bolota sho roztashovani tut na pivdennij mezhi arealu V yihnij sklad vhodyat bolotni borealni vidi taki yak osoka popelyasta puhivka vuzkolista vovche tilo bolotne tosho Ye takozh v zakazniku neveliki za plosheyu dilyanki sosnovih lisiv perevazhaye v travostani tut orlyak zaichajnij V najbilsh ponizhenih priruslovih dilyankah zrostayut vilhovi lisi kropivolisti gravilatovi linovi osokovi ocheretovi pershi za plosheyu perevazhayut Vid na zakaznik z mostu v Strizhavci Zakaznik vidznachayetsya znachnim floristichnim bagatstvom Z vidiv sho zrostayut na jogo teritoriyi v Chervonu knigu Ukrayini vneseni osoka zatinkova zozulinec salepovij palchatokorinnik buzinovij bilinec dovgorogij komarnikovij lyubka dvolista i zelenokvitkova zozulini slozi yajcepodibni liliya lisova gnizdivka zvichajna koruchka chemernikopodibna Krim togo na danij teritoriyi zrostayut ridkisni reliktovi vidi adenofora liliyelista a takozh malorozpovsyudzheni na Podilli vidi pivniki sibirski osoka Buksbauma osoka Gartmana osoka promizhna j osoka dernista kupalnicya yevropejska lominis cilolistij tosho Ohoronyayutsya v zakazniku populyaciyi cinnih likarskih vidiv takih yak perstach pryamostoyachij bukvicya likarska zvirobij zvichajnij materinka zvichajna ayir bolotnij valeriana visoka gadyuchnik shestipelyustkovij naperstyanka velikokvitkova zhostir pronosnij ye takozh odna z najbilshih v oblasti populyacij pervocvita vesnyanogo Zozulini slozi yajcepodibni V zakazniku ohoronyayetsya koloniya siroyi chapli ta poselennya bobriv ye takozh znachna kilkist cherepahi bolotnoyi Zagalom zakaznik reprezentativno vidbivaye roslinnij svit drugih teras Podillya i vidznachayetsya znachnim cenotichnim ta floristichnim riznomanittyam V nash chas biogeocenozi zakaznika pidpadayut pid intensivnij antropogennij vpliv osoblivo rekreacijnij u zv yazku z chim neobhidno posiliti jogo ohoronnij rezhim Na chastini jogo teritoriyi vzhe pomitni negativi zmini vnaslidok vplivu rekreaciyi pov yazani iz zbilshennyam zarostej kropivi v dubovih lisah ta gospodarskoyi diyalnosti sho zavdaye osoblivoyi shkodi faunistichnij skladovij zakaznika DzherelaGeografichna enciklopediya Ukrayini u 3 t redkol O M Marinich vidpovid red ta in K 1989 1993 33 000 ekz ISBN 5 88500 015 8 Zapovidni ob yekti Vinnichchini Vinnicya Veles 2005 104 s 28 s il PosilannyaBU GO DESNYa NSKIJ ZAKA ZNIK 12 travnya 2016 u Wayback Machine ESU