Новогрудська мечеть біл Навагрудская мячэць мечеть в місті Новогрудок розташована на вулиці Леніна 28 Побудована в 1855

Новогрудська мечеть (біл. Навагрудская мячэць) — мечеть в місті Новогрудок, розташована на вулиці Леніна, 28. Побудована в 1855. Після Другої світової війни закрита, відновила діяльність тільки в 1997 році. Пам'ятка архітектури. Включена до Державного списку історико-культурних цінностей Республіки Білорусь.

Новогрудська мечеть

53°35′37″ пн. ш. 25°49′34″ сх. д. / 53.59382500002777761° пн. ш. 25.82627800002777718° сх. д.Координати: 53°35′37″ пн. ш. 25°49′34″ сх. д. / 53.59382500002777761° пн. ш. 25.82627800002777718° сх. д.
Тип споруди	мечеть
Розташування	Білорусь, Новогрудок
Початок будівництва	1855
Належність	іслам
Стан	Державний список історико-культурних цінностей Республіки Білорусь
Оригінальна назва	біл. Навагрудская мячэць
Новогрудська мечеть (Білорусь)

Новогрудська мечеть у Вікісховищі

Об'єкт Державного списку історико-культурних цінностей Республіки Білорусь, № 413Г000417

Історія

Відома з XVI століття. У 1792 році новогрудські татари отримали від Станіслава-Августа Понятовського привілей на будівництво мечеті, яку й звели у 1796 році.

У 1853 році відставний майор Олександр Асанович і хатиб мечеті А. Богданович звернулися до влади з проханням про будівництво нової мечеті в Новогрудку. У 1855 році завдяки майору у відставці Олександру Асановичу була відкрита мечеть, при якій до 1939 року функціонувала також релігійна школа — мектеб.

22 вересня 1929 року мечеть у Новогрудку відвідав президент Польщі Ігнацій Мосцицький. У 1934—1935 роках будівлю мечеті було відремонтовано. Дах покрили оцинкованою бляхою, а також повністю була замінена обшивка стін. У 1948 році мечеть була закрита і перебудована під житло.

Лише в 1994 році культова споруда була віддана віруючим. Тоді почалася перебудова будівлі. 11 липня 1997 року мечеть відновила свою діяльність. Відкриття було приурочено до 600-річчя поселення татар на території Білорусі.

Архітектура

Мечеть являє собою будівлю квадратної форми з міхрабом, який накритий шатровим дахом. У центрі міхраба знаходиться мінарет в традиціях мусульманського зодчества, який увінчується куполом. Такі мінарети були характерні для мечетей Малої Азії та Ірану XVI—XVII століть.

Інтер'єр мечеті розділений на чоловічу і жіночу половини з окремими входами. У чоловічій частині розташовані міхраб з мінбаром. До мінбару вели східці з поручнями. Стіни всередині мечеті обшиті. Вікна і двері оброблені лиштвами, пофарбованими в білий колір.

Примітки

Tomasz Krzywicki. Szlakiem Adama Mickiewicza po Nowogródczyźnie, Wilnie i Kownie: przewodnik(пол.). — Pruszków: Oficyna Wydawnicza «Rewasz», 2006. — S. 64. — .
Дзяржаўны спіс гісторыка-культурных каштоўнасцей Рэспублікі Беларусь / склад. В. Я. Абламскі, І. М. Чарняўскі, Ю. А. Барысюк [ 17 грудня 2017 у Wayback Machine.]. — Мінск: БЕЛТА, 2009. — С. 396.
Галина Мишкинене. Литовские татары [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.] // Восточный Свет. — 2007. — № 4. — С. 64—70.
Анастасия Петрова. Новогрудская мечеть [ 11 липня 2019 у Wayback Machine.] // Новае жыццё. — 20 августа 2015.
Ryszard Brykowski. Tatarskie meczety w Rzeczypospolitej [ 11 травня 2018 у Wayback Machine.](пол.) // Ochrona Zabytków. — 1988. — T. 41. — № 3 (162). — S. 168.
Татаринов, 2009, с. 168.
J. Kamocki, A. A. Miśkiewicz. Tatarzy Słowiańszczyzną obłaskawieni(пол.). — Kraków: Universitas, 2004. — S. 110. — .
Татаринов, 2009, с. 169.
Зорина Канапацкая. // Мечети в духовной культуре татарского народа (XVIII в. — 1917 г.). — С. 19. — .
А. I. Лакотка. Драўлянае сакральна-манументальнае дойлідства Беларусі [ 12 червня 2018 у Wayback Machine.]. — Мн.: Беларусь, 2003. — С. 41.

Література

Лакотка А. I. Драўлянае сакральна-манументальнае дойлідства Беларусі / А. І. Лакотка. — Мн.: Беларусь, 2003. — С. 41. — 224 с.: іл. — . (біл.)
Татаринов Ю. А. Города Беларуси в некоторых интересных исторических сведениях. Гродненщина. — Минск : Смэлток, 2009. — С. 167—169. — .
Andrzej Drozd, Marek M. Dziekan, Tadeusz Majda. Meczety i cmentarze Tatarów polsko-litewskich. — Warszawa: Res Publica Multiethnica, 1999. — 124 s. — . (пол.)
Brykowski Ryszard. Tatarskie meczety w Rzeczypospolitej [ 11 травня 2018 у Wayback Machine.] // Ochrona Zabytków. — 1988. — T. 41. — № 3 (162). — S. 153—172. (пол.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Новогрудська мечеть

. Глобус Беларуси. Архів оригіналу за 7 жовтня 2019. Процитовано 15 грудня 2019.
(біл.). Radzima.org. Архів оригіналу за 23 березня 2020. Процитовано 15 грудня 2019.

[1] Tomasz Krzywicki. Szlakiem Adama Mickiewicza po Nowogródczyźnie, Wilnie i Kownie: przewodnik(пол.). — Pruszków: Oficyna Wydawnicza «Rewasz», 2006. — S. 64. — .

[2] Дзяржаўны спіс гісторыка-культурных каштоўнасцей Рэспублікі Беларусь / склад. В. Я. Абламскі, І. М. Чарняўскі, Ю. А. Барысюк [ 17 грудня 2017 у Wayback Machine.]. — Мінск: БЕЛТА, 2009. — С. 396.

[3] Галина Мишкинене. Литовские татары [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.] // Восточный Свет. — 2007. — № 4. — С. 64—70.

[multiple-4] Анастасия Петрова. Новогрудская мечеть [ 11 липня 2019 у Wayback Machine.] // Новае жыццё. — 20 августа 2015.

[5] Ryszard Brykowski. Tatarskie meczety w Rzeczypospolitej [ 11 травня 2018 у Wayback Machine.](пол.) // Ochrona Zabytków. — 1988. — T. 41. — № 3 (162). — S. 168.

[FOOTNOTEТатаринов2009168-6] Татаринов, 2009, с. 168.

[7] J. Kamocki, A. A. Miśkiewicz. Tatarzy Słowiańszczyzną obłaskawieni(пол.). — Kraków: Universitas, 2004. — S. 110. — .

[FOOTNOTEТатаринов2009169-8] Татаринов, 2009, с. 169.

[9] Зорина Канапацкая. // Мечети в духовной культуре татарского народа (XVIII в. — 1917 г.). — С. 19. — .

[автоссылка1-10] А. I. Лакотка. Драўлянае сакральна-манументальнае дойлідства Беларусі [ 12 червня 2018 у Wayback Machine.]. — Мн.: Беларусь, 2003. — С. 41.