Крива́ титрува́ння — графічне відображення залежності визначуваної в ході титрування величини від об'єму доданого стандартного розчину (титранту). Побудова кривих проводиться в аналітичної хімії, де відсутня можливість візуального визначення точки еквівалентності (наприклад, за індикатором).
Побудова
Ординатою (віссю Y) у графіку залежності є параметр, що фіксується (pH, напруга, температура розчину тощо), а абсцисою (незалежною змінною, віссю X) — кількість доданого титранту. Інколи абсцисою виступає ступінь відтитрованості (позначається τ або f) — відношення кількості речовини титранту до кількості визначуваної речовини. Цей показник може використовуватися або у вигляді абсолютного значення, або у ж відсотках.
Якщо в ході титрування фіксовані значення змінюються на кілька порядків, для зручності застосовують побудову логарифмічних залежностей — величину A на осі Y представляють у вигляді -lg A (аналогічно до pH, який є логарифмом -lg H+). Логарифмічні криві характерні для кислотно-основних і окисно-відновних титрувань.
Обробка даних
Важливою властивістю кривої титрування є нерівномірність зміни визначуваної величини при в ході аналізу. Спочатку величина змінюється незначним чином, формуючи пологу частину кривої. По мірі наближення до точки еквівалентності зміни стають більш різкими (не рідкістю є моментальні, стрибкоподібні зміни), а після проходження точки вони зменшуються і формують другу пологу частину кривої (аналогічно можуть відбуватися другий, третій стрибки — у випадку титрування багатоосновних кислот). Саме на основі цих змін за допомогою математичної обробки здійснюється визначення точки еквівалентності — зазвичай її розраховують як:
- першу похідну від функції кривої — абсциса пікового значення відповідатиме об'єму доданого титранту;
- другу похідну від функції кривої — об'єм титранту є абсцисою у місці перетину похідною осі X (Y=0). Розрахунок за другою похідною надає точніші результати.
Джерела
- Harvey, D. Modern Analytical Chemistry. — 1st edition. — McGraw-Hill, 2000. — 798 p. — . (англ.)
- Данцер К., Тан Э., Мольх Д. Аналитика. Систематический обзор / Под ред. Ю. А. Клячко. — М. : Химия, 1981. — С. 85—86. (рос.)
- Пискарёва С. К. и др. Аналитическая химия. — Издание 2-е. — М. : Высшая школа, 1994. — 384 с. — . (рос.)
- Жаровський Ф. Г., Пилипенко А. Т., П'ятницький І. В. Аналітична хімія. — 2-е. — К. : Вища школа, 1982. — С. 392—393.
Посилання
- КРИВІ ТИТРУВАННЯ [ 5 квітня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія
Це незавершена стаття з хімії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kriva titruva nnya grafichne vidobrazhennya zalezhnosti viznachuvanoyi v hodi titruvannya velichini vid ob yemu dodanogo standartnogo rozchinu titrantu Pobudova krivih provoditsya v analitichnoyi himiyi de vidsutnya mozhlivist vizualnogo viznachennya tochki ekvivalentnosti napriklad za indikatorom Kriva titruvannya kisloti lugom yak zalezhnist pH rozchinu vid ob yemu dodanogo lugu Chervonoyu liniyeyu poznacheno tochku ekvivalentnostiPobudovaOrdinatoyu vissyu Y u grafiku zalezhnosti ye parametr sho fiksuyetsya pH napruga temperatura rozchinu tosho a abscisoyu nezalezhnoyu zminnoyu vissyu X kilkist dodanogo titrantu Inkoli abscisoyu vistupaye stupin vidtitrovanosti poznachayetsya t abo f vidnoshennya kilkosti rechovini titrantu do kilkosti viznachuvanoyi rechovini Cej pokaznik mozhe vikoristovuvatisya abo u viglyadi absolyutnogo znachennya abo u zh vidsotkah Yaksho v hodi titruvannya fiksovani znachennya zminyuyutsya na kilka poryadkiv dlya zruchnosti zastosovuyut pobudovu logarifmichnih zalezhnostej velichinu A na osi Y predstavlyayut u viglyadi lg A analogichno do pH yakij ye logarifmom lg H Logarifmichni krivi harakterni dlya kislotno osnovnih i okisno vidnovnih titruvan Obrobka danihGrafik potenciometrichnogo titruvannya 0 jogo persha 1 i druga 2 pohidni Vazhlivoyu vlastivistyu krivoyi titruvannya ye nerivnomirnist zmini viznachuvanoyi velichini pri v hodi analizu Spochatku velichina zminyuyetsya neznachnim chinom formuyuchi pologu chastinu krivoyi Po miri nablizhennya do tochki ekvivalentnosti zmini stayut bilsh rizkimi ne ridkistyu ye momentalni stribkopodibni zmini a pislya prohodzhennya tochki voni zmenshuyutsya i formuyut drugu pologu chastinu krivoyi analogichno mozhut vidbuvatisya drugij tretij stribki u vipadku titruvannya bagatoosnovnih kislot Same na osnovi cih zmin za dopomogoyu matematichnoyi obrobki zdijsnyuyetsya viznachennya tochki ekvivalentnosti zazvichaj yiyi rozrahovuyut yak pershu pohidnu vid funkciyi krivoyi abscisa pikovogo znachennya vidpovidatime ob yemu dodanogo titrantu drugu pohidnu vid funkciyi krivoyi ob yem titrantu ye abscisoyu u misci peretinu pohidnoyu osi X Y 0 Rozrahunok za drugoyu pohidnoyu nadaye tochnishi rezultati DzherelaHarvey D Modern Analytical Chemistry 1st edition McGraw Hill 2000 798 p ISBN 0 07 237547 7 angl Dancer K Tan E Molh D Analitika Sistematicheskij obzor Pod red Yu A Klyachko M Himiya 1981 S 85 86 ros Piskaryova S K i dr Analiticheskaya himiya Izdanie 2 e M Vysshaya shkola 1994 384 s ISBN 5 06 002179 3 ros Zharovskij F G Pilipenko A T P yatnickij I V Analitichna himiya 2 e K Visha shkola 1982 S 392 393 PosilannyaKRIVI TITRUVANNYa 5 kvitnya 2016 u Wayback Machine Farmacevtichna enciklopediyaCe nezavershena stattya z himiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi