Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Анаперо віргінський source source Охоронний статусНайменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікаціяДомен Еукаріоти Eukary

Анаперо віргінський

Анаперо віргінський
Анаперо віргінський
image

Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Дрімлюгоподібні (Caprimulgiformes)
Родина: Дрімлюгові (Caprimulgidae)
Рід: Анаперо (Chordeiles)
Вид: Анаперо віргінський
Біноміальна назва
Chordeiles minor
(J. R. Forster, 1771)
image
Ареал виду     Гніздування     Міграція     Проживання впродовж року     Зимування
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Caprimulgus minor J. R. Forster, 1771
Посилання
image Вікісховище: Chordeiles minor
image Віківиди: Chordeiles minor
image ITIS: 177979
image МСОП: 22689714
image NCBI: 48398
Fossilworks: 369256

Анапе́ро віргінський (Chordeiles minor) — вид дрімлюгоподібних птахів родини дрімлюгових (Caprimulgidae). Гніздиться в Північній Америці, зимує в Південній Америці.

Опис

Довжина птаха становить 22-24 см, розмах крил 53-68 см, вага 65-98 г. Самці мають переважно чорнувато-сіре забарвлення, самиці бурі. Спина і груди поцятковані каштановими, сірими і білуватими плямками. Нижня частина тіла білувата, поцяткована темними смужками. На горлі у самців вузька біла смуга, у самиць вона охриста. Крила вузькі, загострені, з широкою білою смугою, помітною в польоті. Хвіст роздвоєний, темний, у самців на ньому є поперечна біла смуга. Линяти птахи починають у вересні, в місцях зимівлі, і завершують у січні-лютому.

Представники підвидів C. m. minor і C. m. chapmani мають темне забарвлення, представники підвиду C. m. sennetti — світле, решта займають проміжне становище. Представники підвиду C. m. henryi вирізняються тим, що пера на верхній частині тіла у них мають світлі, охристі або каштанові края.

Вокалізація

Крик — характерний гугнявий "пінт" або "бінт", що повторюється кілька разів, найчастіше його можна почути в сутінках, через 30-45 хвилин після заходу сонця. Під час сезону розмноження вокалізація самців віргінського анаперо включає також крик "аук, аук, аук". що нагадує кумкання жаб.

Підвиди

image
Віргінський анаперо (Британська Колумбія)
image
Віргінський анаперо в польоті

Виділяють дев'ять підвидів:

Антильський анаперо раніше вважався конспецифічним з віргінським анаперо, однак був визнаний окремим видом.

Поширення і екологія

Віргінські анаперо гніздяться в Канаді, США, на високогір'ях Мексики, локально в Центральній Америці. Взимку вони мігрують до Південної Америки, досягаючи Аргентини. Віргінські анаперо живуть в різноманітних природних середовищах: в лісах, пустелях і напівпустелях, на луках, в сухих чагарникових заростях, рідколіссях і саванах, на полях, пасовищах, морських узбережжях, в парках і садах. Зустрічаються на висоті до 2500 м над рівнем моря. Вони є одними з небагатьох видів птахів, що заселяють нещодавно постраждалі від пожеж ліси, після чого їх чисельність там поступово, протягом років або десятиліть, зменшується.

Під час міграції віргінські анаперо долають від 2500 до 6800 км. Вони мігрують і вдень і вночі, утворюючи неорганізовані зграї, які можуть нараховувати до кількох тисяч птахів. Повертатися на північ вони починають наприкінці лютого, а останні птахи досягають місць гніздування лише в середині червня. Міграція на південь починається в середні липня і завершується на початку жовтня. На міграції віргінські анаперо трапляються на Карибах, бродячих птахів спостерігали на заході Європи, зокрема у Великій Британії, Ірландії і Португалії.

Поведінка

Віргінські анаперо ведуть присмерковий спосіб життя, найбільш активні ввечері та на світанку. Зустрічаються переважно поодинці. Живляться комахами, яких ловлять в польоті. На півночі ареалу були помічені випадки, коли пролітаючи над водоймою, віргінські анаперо в польоті пили воду, однак зазвичай вони отримують вологу з комах. Швидкість польоту віргінських анаперо становить 23,4 км/год.

Віргінські анаперо гніздяться в період з середини березня до початку жовтня. Зазвичай за сезон вилуплюється лише один виводок, іноді два. Відкладають яйця просто на голу землю, серед каміння. В кладці 2 яйця вагою 6-7 г, які відкладаються протягом 1-2 днів. Насиджують їх переважно самиці, іноді їх підміняють самці. Насідна пляма є лише у самиці. Пташенята починають літати на 18 день після вилуплення, на 25-30 день вони стають самостійними. На 52 день молоді птахи приєднуються до згрй і потенційно є готовими до міграції.

Збереження

МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливого заходу зі збереження. За оцінками дослідників, популяція віргінських анаперо становить 23 мільйонів птахів. Популяція поступово скорочується через знищення природного середовища.

Примітки

  1. BirdLife International (2016). Chordeiles minor.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
  3. Holyoak, D.T. (2001). Nightjars and their Allies: the Caprimulgiformes. Oxford University Press. ISBN .
  4. Poulin, R.; Grindal, S.; Brigham, R. (1996). Common Nighthawk, no. 213. The Birds of North America. The American Ornithologists' Union.
  5. The Birds of Manitoba. Manitoba Avian Research Committee. Manitoba Naturalists Society. 2003. ISBN .
  6. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). . IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 03 травня 2022.
  7. Elphick, J., ред. (2007). Atlas of Bird Migration. Firefly Books. ISBN .
  8. Brigham, R.M.; Fenton, M.B.; Aldridge, H.D.J.N. (1998). Flight speed of foraging Common Nighthawks (Chordeiles minor): Does the measurement technique matter?. American Midland Naturalist. 139 (2): 325—330. doi:10.1674/0003-0031(1998)139[0325:fsofcn]2.0.co;2. JSTOR 2426689.
  9. Kantrud, H.A.; Higgins, K.F. (1992). Nest and nest site characteristics of some groundnesting, nonpasserine birds of northern grasslands. Prairie Naturalist. 24: 67—84.
image Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Anapero virginskij source source Ohoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Drimlyugopodibni Caprimulgiformes Rodina Drimlyugovi Caprimulgidae Rid Anapero Chordeiles Vid Anapero virginskijBinomialna nazvaChordeiles minor J R Forster 1771 Areal vidu Gnizduvannya Migraciya Prozhivannya vprodovzh roku ZimuvannyaPidvidi Div tekst SinonimiCaprimulgus minor J R Forster 1771PosilannyaVikishovishe Chordeiles minorVikividi Chordeiles minorITIS 177979MSOP 22689714NCBI 48398Fossilworks 369256 Anape ro virginskij Chordeiles minor vid drimlyugopodibnih ptahiv rodini drimlyugovih Caprimulgidae Gnizditsya v Pivnichnij Americi zimuye v Pivdennij Americi OpisDovzhina ptaha stanovit 22 24 sm rozmah kril 53 68 sm vaga 65 98 g Samci mayut perevazhno chornuvato sire zabarvlennya samici buri Spina i grudi pocyatkovani kashtanovimi sirimi i biluvatimi plyamkami Nizhnya chastina tila biluvata pocyatkovana temnimi smuzhkami Na gorli u samciv vuzka bila smuga u samic vona ohrista Krila vuzki zagostreni z shirokoyu biloyu smugoyu pomitnoyu v poloti Hvist rozdvoyenij temnij u samciv na nomu ye poperechna bila smuga Linyati ptahi pochinayut u veresni v miscyah zimivli i zavershuyut u sichni lyutomu Predstavniki pidvidiv C m minor i C m chapmani mayut temne zabarvlennya predstavniki pidvidu C m sennetti svitle reshta zajmayut promizhne stanovishe Predstavniki pidvidu C m henryi viriznyayutsya tim sho pera na verhnij chastini tila u nih mayut svitli ohristi abo kashtanovi kraya Vokalizaciya Krik harakternij gugnyavij pint abo bint sho povtoryuyetsya kilka raziv najchastishe jogo mozhna pochuti v sutinkah cherez 30 45 hvilin pislya zahodu soncya Pid chas sezonu rozmnozhennya vokalizaciya samciv virginskogo anapero vklyuchaye takozh krik auk auk auk sho nagaduye kumkannya zhab PidvidiVirginskij anapero Britanska Kolumbiya Virginskij anapero v poloti Vidilyayut dev yat pidvidiv C m minor Forster JR 1771 vid pivdenno shidnoyi Alyaski do ostrova Vankuver Britanskoyi Kolumbiyi Minesoti i Indiani ta do Virdzhiniyi Pivnichnoyi Karolini Dzhordzhiyi i Oklahomi C m hesperis Grinnell 1905 pivdenno zahidna Kanada Britanska Kolumbiya i Alberta vnutrishni rajoni na zahodi SShA Vashington Montana Nevada vnutrishni rajoni Kaliforniyi Yuta krajnya pivnich Kolorado zahid Vajominga C m sennetti Coues 1888 pivnich Velikih Rivnin vid shodu Montani pivdnya Saskachevanu i Manitobi na pivden do Pivnichnoyi Dakoti Vajomingu i Ajovi C m howelli Oberholser 1914 zahid centralnoyi chastini SShA vid pivnichnogo Tehasu zahidnoyi Oklahomi i Kanzasu do Kolorado pivnichno shidnoyi Yuti i Vajomingu C m henryi Cassin 1855 pivdennij zahid SShA i pivnich centralnoyi Meksiki vid pivdenno shidnoyi Yuti i pivdennogo zahodu Kolorado cherez nagir ya zahidnogo Tehasu Arizoni i Nyu Meksiko do shidnoyi Sonori Chiuaua i Durango C m aserriensis Cherrie 1896 vid pivdnya centralnogo Tehasu do pivnochno shidnoyi Meksiki C m chapmani Coues 1888 pivdennij shid SShA vid pivdenno shidnogo Kanzasu do shodu Pivnichnoyi Karolini i na pivden do pivdennogo shodu Tehasu i pivdnya Floridi C m neotropicalis Selander amp Alvarez del Toro 1955 shid i pivden Meksiki C m panamensis Eisenmann 1962 vid Belizu i Gondurasu do Panami Antilskij anapero ranishe vvazhavsya konspecifichnim z virginskim anapero odnak buv viznanij okremim vidom Poshirennya i ekologiyaVirginski anapero gnizdyatsya v Kanadi SShA na visokogir yah Meksiki lokalno v Centralnij Americi Vzimku voni migruyut do Pivdennoyi Ameriki dosyagayuchi Argentini Virginski anapero zhivut v riznomanitnih prirodnih seredovishah v lisah pustelyah i napivpustelyah na lukah v suhih chagarnikovih zarostyah ridkolissyah i savanah na polyah pasovishah morskih uzberezhzhyah v parkah i sadah Zustrichayutsya na visoti do 2500 m nad rivnem morya Voni ye odnimi z nebagatoh vidiv ptahiv sho zaselyayut neshodavno postrazhdali vid pozhezh lisi pislya chogo yih chiselnist tam postupovo protyagom rokiv abo desyatilit zmenshuyetsya Pid chas migraciyi virginski anapero dolayut vid 2500 do 6800 km Voni migruyut i vden i vnochi utvoryuyuchi neorganizovani zgrayi yaki mozhut narahovuvati do kilkoh tisyach ptahiv Povertatisya na pivnich voni pochinayut naprikinci lyutogo a ostanni ptahi dosyagayut misc gnizduvannya lishe v seredini chervnya Migraciya na pivden pochinayetsya v seredni lipnya i zavershuyetsya na pochatku zhovtnya Na migraciyi virginski anapero traplyayutsya na Karibah brodyachih ptahiv sposterigali na zahodi Yevropi zokrema u Velikij Britaniyi Irlandiyi i Portugaliyi PovedinkaVirginski anapero vedut prismerkovij sposib zhittya najbilsh aktivni vvecheri ta na svitanku Zustrichayutsya perevazhno poodinci Zhivlyatsya komahami yakih lovlyat v poloti Na pivnochi arealu buli pomicheni vipadki koli prolitayuchi nad vodojmoyu virginski anapero v poloti pili vodu odnak zazvichaj voni otrimuyut vologu z komah Shvidkist polotu virginskih anapero stanovit 23 4 km god Virginski anapero gnizdyatsya v period z seredini bereznya do pochatku zhovtnya Zazvichaj za sezon viluplyuyetsya lishe odin vivodok inodi dva Vidkladayut yajcya prosto na golu zemlyu sered kaminnya V kladci 2 yajcya vagoyu 6 7 g yaki vidkladayutsya protyagom 1 2 dniv Nasidzhuyut yih perevazhno samici inodi yih pidminyayut samci Nasidna plyama ye lishe u samici Ptashenyata pochinayut litati na 18 den pislya viluplennya na 25 30 den voni stayut samostijnimi Na 52 den molodi ptahi priyednuyutsya do zgrj i potencijno ye gotovimi do migraciyi ZberezhennyaMSOP klasifikuye cej vid yak takij sho ne potrebuye osoblivogo zahodu zi zberezhennya Za ocinkami doslidnikiv populyaciya virginskih anapero stanovit 23 miljoniv ptahiv Populyaciya postupovo skorochuyetsya cherez znishennya prirodnogo seredovisha PrimitkiBirdLife International 2016 Chordeiles minor Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Holyoak D T 2001 Nightjars and their Allies the Caprimulgiformes Oxford University Press ISBN 0 19 854987 3 Poulin R Grindal S Brigham R 1996 Common Nighthawk no 213 The Birds of North America The American Ornithologists Union The Birds of Manitoba Manitoba Avian Research Committee Manitoba Naturalists Society 2003 ISBN 9780969728016 Gill Frank Donsker David red 2022 IOC World Bird List Version 12 1 International Ornithologists Union Arhiv originalu za 7 kvitnya 2022 Procitovano 03 travnya 2022 Elphick J red 2007 Atlas of Bird Migration Firefly Books ISBN 978 1554079711 Brigham R M Fenton M B Aldridge H D J N 1998 Flight speed of foraging Common Nighthawks Chordeiles minor Does the measurement technique matter American Midland Naturalist 139 2 325 330 doi 10 1674 0003 0031 1998 139 0325 fsofcn 2 0 co 2 JSTOR 2426689 Kantrud H A Higgins K F 1992 Nest and nest site characteristics of some groundnesting nonpasserine birds of northern grasslands Prairie Naturalist 24 67 84 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ