Viverra zibetha | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Viverra zibetha Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||||
Мапа поширення виду Viverra zibetha | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Вівера індійська, або велика (Viverra zibetha) — вид хижих ссавців роду вівера (Viverra) родини віверових (Viverridae) з підряду котовиді (Feloidea).
Поширення
Діапазон поширення: Лаос, Малайський півострів, Таїланд, В'єтнам, Камбоджа, південний Китай, північно-східна Індія, М'янма, Непал, Бутан, Сингапур, на Андаманських островах. Цей вид був зареєстрований в незайманих лісах (як вічнозелених так і листяних), вторинних лісах і плантаціях на висотах до 1.600 м над рівнем моря.
Морфологія
Морфометрія. Довжина голови й тіла: 750—850 мм, довжина хвоста: 380—460 мм, довжина задньої ступні: 110—140 мм, вага: 8–9 кг.
Опис. Горло прикрашене контрастним чорно-білим малюнком, який складається з трьох чорних намистоподібних смуг, розділених ширшим білим тлом. Загальний колір сірий або рудувато-коричневий з темним візерунком на боках, що складається з хвилястих ліній, часто з деякими плямами на ногах; картина іноді дуже розпливчаста. Є темний гребінь волосся від задньої частини шиї до основи хвоста, який підіймається коли тварина відчуває загрозу. Хвіст смугастий до кінчика, з п'ятьма або шістьма широкими чорними смугами, розділеними вузькими, але суцільними білими кільцями. Підошви лап сильно волохаті між подушечками, з оболонкою шкірою над нігтями на третьому і четвертому пальцях.
Подібні види. Viverra tangalunga — вид менший, з набагато більшими чорними смугами на хвості, і чорний спинний гребінь продовжується вздовж верхньої частини хвоста. Viverra megaspila має більшу голову з більш довгою, опуклою мордочкою; тіло з чіткими темними плямами або смугами на боках, чорний гребінь продовжується вздовж верхньої частини хвоста так, що білі смуги розбиті; дистальна половина хвоста зазвичай темна.
Поведінка, життєвий цикл
Солітарний, нічний вид, хоча є записи денної активності тварин. В основному наземний, хоча також може лазити по деревах. Їсть будь-яку тварину, яку може зловити, в тому числі ящірок, дрібних ссавців, птахів і риб, а також фрукти і інших рослинні матеріали.
Загрози та охорона
Втрата і деградація місць проживання становить загрозу для цього виду. На нього полюють заради м'яса по всьому ареалі. Наземні дрібні хижаки піддаються високому впливу полювання за допомогою пасток у більшої частини південно-східної Азії. Знаходиться в кількох природоохоронних територіях.
Джерела
Примітки
- Timmins, R.J., Duckworth, J.W., Chutipong, W., Ghimirey, Y., Willcox, D.H.A., Rahman, H., Long, B. & Choudhury, A. 2016. Viverra zibetha. The IUCN [ 26 квітня 2011 у Wayback Machine.]
- Charles M. Françis A field guide to the mammals of South-East Asia — New Holland Publishers, 2008, pp. 287, 288
Посилання
- (англ.)
- Jackson, A. 2000. «Viverra zibetha» (On-line), Animal Diversity Web [ 20 вересня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Viverra zibethaOhoronnij statusBlizkij do zagrozlivogo MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Ryad Hizhi Carnivora Pidryad Kotovidi Feloidea Rodina Viverovi Viverridae Rid Vivera Viverra Vid V zibethaBinomialna nazvaViverra zibetha Linnaeus 1758Mapa poshirennya vidu Viverra zibethaPosilannyaVikishovishe Viverra zibethaVikividi Viverra zibethaEOL 328108ITIS 622005MSOP 41709NCBI 94178Fossilworks 104163 Vivera indijska abo velika Viverra zibetha vid hizhih ssavciv rodu vivera Viverra rodini viverovih Viverridae z pidryadu kotovidi Feloidea PoshirennyaDiapazon poshirennya Laos Malajskij pivostriv Tayiland V yetnam Kambodzha pivdennij Kitaj pivnichno shidna Indiya M yanma Nepal Butan Singapur na Andamanskih ostrovah Cej vid buv zareyestrovanij v nezajmanih lisah yak vichnozelenih tak i listyanih vtorinnih lisah i plantaciyah na visotah do 1 600 m nad rivnem morya MorfologiyaMorfometriya Dovzhina golovi j tila 750 850 mm dovzhina hvosta 380 460 mm dovzhina zadnoyi stupni 110 140 mm vaga 8 9 kg Opis Gorlo prikrashene kontrastnim chorno bilim malyunkom yakij skladayetsya z troh chornih namistopodibnih smug rozdilenih shirshim bilim tlom Zagalnij kolir sirij abo ruduvato korichnevij z temnim vizerunkom na bokah sho skladayetsya z hvilyastih linij chasto z deyakimi plyamami na nogah kartina inodi duzhe rozplivchasta Ye temnij grebin volossya vid zadnoyi chastini shiyi do osnovi hvosta yakij pidijmayetsya koli tvarina vidchuvaye zagrozu Hvist smugastij do kinchika z p yatma abo shistma shirokimi chornimi smugami rozdilenimi vuzkimi ale sucilnimi bilimi kilcyami Pidoshvi lap silno volohati mizh podushechkami z obolonkoyu shkiroyu nad nigtyami na tretomu i chetvertomu palcyah Podibni vidi Viverra tangalunga vid menshij z nabagato bilshimi chornimi smugami na hvosti i chornij spinnij grebin prodovzhuyetsya vzdovzh verhnoyi chastini hvosta Viverra megaspila maye bilshu golovu z bilsh dovgoyu opukloyu mordochkoyu tilo z chitkimi temnimi plyamami abo smugami na bokah chornij grebin prodovzhuyetsya vzdovzh verhnoyi chastini hvosta tak sho bili smugi rozbiti distalna polovina hvosta zazvichaj temna Povedinka zhittyevij ciklSolitarnij nichnij vid hocha ye zapisi dennoyi aktivnosti tvarin V osnovnomu nazemnij hocha takozh mozhe laziti po derevah Yist bud yaku tvarinu yaku mozhe zloviti v tomu chisli yashirok dribnih ssavciv ptahiv i rib a takozh frukti i inshih roslinni materiali Zagrozi ta ohoronaVtrata i degradaciya misc prozhivannya stanovit zagrozu dlya cogo vidu Na nogo polyuyut zaradi m yasa po vsomu areali Nazemni dribni hizhaki piddayutsya visokomu vplivu polyuvannya za dopomogoyu pastok u bilshoyi chastini pivdenno shidnoyi Aziyi Znahoditsya v kilkoh prirodoohoronnih teritoriyah DzherelaPrimitki Timmins R J Duckworth J W Chutipong W Ghimirey Y Willcox D H A Rahman H Long B amp Choudhury A 2016 Viverra zibetha The IUCN 26 kvitnya 2011 u Wayback Machine Charles M Francis A field guide to the mammals of South East Asia New Holland Publishers 2008 pp 287 288 Posilannya angl Jackson A 2000 Viverra zibetha On line Animal Diversity Web 20 veresnya 2016 u Wayback Machine angl Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi