Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Elephas maximus indicusСамець Bandipur National Park Самиця Nagarhole National ParkОхоронний статусПід загрозою зникненн

Elephas maximus indicus

Elephas maximus indicus
Elephas maximus indicus
image
Самець, Bandipur National Park
image
Самиця, Nagarhole National Park
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Відділ: Двобічно-симетричні (Bilateria)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Хребетні (Vertebrata)
Інфратип: Щелепні (Gnathostomata)
Надклас: Чотириногі (Tetrapoda)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хоботні (Proboscidea)
Родина: Слонові (Elephantidae)
Рід: Слон азійський (рід) (Elephas)
Вид: Слон азійський
Підвид: E. m. indicus
Триноміальна назва
Elephas maximus indicus
Cuvier, 1798
Посилання
image Вікісховище: Elephas maximus indicus
image EOL: 1285512
image ITIS: 727608
image NCBI: 99487
Fossilworks: 233499

Elephas maximus indicus (Індійський слон) — один з трьох загально визнаних підвидів азійського слона, ендемік материкової Азії. З 1986 року E.m.i. було занесено до Червоної книги МСОП через те що популяція скоротилася як мінімум на 50% за останні 60 до 75 років або три покоління. Азійські слони перебувають під загрозою втрати місць проживання, деградації та фрагментації.

Характеристика

Загалом, азійські слони менше африканських слонів, E.m.i. досягають висоти в холці від 2 до 3,5 м, важать від 2000 до 5000 кг, і мають 19 пар ребер. Їх колір шкіри світліше, за maximus з меншими ділянками депігментації, але темніше, за sumatranus. Самиці, як правило, менше за самців, і мають короткі або взагалі не мають бивні.

Найбільший E.m.i. мав 3,43 м заввишки в холці.

Ареал

E.m.i. є ендеміком материкової Азії: Індії, Непалу, Бангладеш, Бутану, М'янми, Таїланду, Малайського півострова, Лаосу, Китаю, Камбоджі та В'єтнаму. Вони населяють луки, сухі листяні ліси, вологі листяні ліси, вічнозелені та напіввічнозелені ліси. На початку 1990-х, їх орієнтовна кількість була:

  • 26,390-30,770 в Індії, де популяція обмежена чотирма областями:
    • Північний Захід — біля підніжжя Гімалаїв в Уттаракханд і Уттар-Прадеш, починаючи від заповідника Katarniaghat на березі річки Ямуна;
    • Північний схід — від східного кордону Непалу по півночі Західної Бенгалії по Західній Ассам уздовж передгір'їв Гімалаїв, до пагорбів
    • Центр Індостану — в , Джаркханд, на півдні Західної Бенгалії та Чхаттісгарх;
    • Південь — вісім популяції фрагментованих один від одного в північній Карнатака, Західні Гати, в Bhadra–Malnad, в Brahmagiri — Nilgiris -Східні Гати, в Nilambur–Silent Valley–Coimbatore, в Anamalai — Parambikulam, в Anamalai–Parambikulam, Periyar–Srivilliputhur, і один в Agasthyamalai;
  • 100-125 в Непалі, де їх реала обмежено до кількох охоронюваних територій в Тераї вздовж кордону з Індією. У 2002 році показники варіювалися від 106 до 172 слонів, з більшістю з них в Національному парку Бардія;
  • 150-250 в Бангладеш, де є ізольовані популяції на пагорбах Читтагонг;
  • 250-500 в Бутані, де їх ареал обмежено кількома охоронюваними територіями на півдні уздовж кордону з Індією ;
  • 4000-5000 в М'янмі, де їх популяція сильно фрагментована, невеликі групи є в північних і західних гірських хребтах, в центральної М'янми, і Шан;
  • 2,500-3,200 в Таїланді, в основному в горах уздовж кордону з М'янмою, малі фрагментовані популяції на півдні ;
  • 2,100-3,100 в Малайзії ;
  • 500-1000 в Лаосі, де вони широко розповсюдженні, але нерівномірно розподілені в лісових районах, у гірській місцевості і низовинах;
  • 200-250 в Китаї, де вони лишилися тільки в префектурах , і на півдні провінції Юньнань;
  • 250-600 в Камбоджі, де вони в основному населяють гори на південному заході та провінції і ;
  • 70-150 в південних районах В'єтнаму.

Примітки

  1. Choudhury, A., Lahiri Choudhury, D. K., Desai, A., Duckworth, J. W., Easa, P. S., Johnsingh, A. J. T., Fernando, P., Hedges, S., Gunawardena, M., Kurt, F., Karanth, U., Lister, A., Menon, V., Riddle, H., Rübel, A., Wikramanayake, E. (2008). Elephas maximus: інформація на сайті МСОП (версія 2012.2) (англ.)
  2. Shoshani, J. (2006). Taxonomy, Classification, and Evolution of Elephants [ 4 грудня 2013 у Wayback Machine.] In: Fowler, M. E., Mikota, S. K. (eds.) Biology, medicine, and surgery of elephants. Wiley-Blackwell. . Pp. 3–14.
  3. Pillai, N.G. (1941). On the height and age of an elephant. Journal of the Bombay Natural History Society 42: 927–928.
  4. Sukumar, R. (1993). The Asian Elephant: Ecology and Management [ 26 вересня 2019 у Wayback Machine.] Second edition. Cambridge University Press.

Ресурси Інтернету

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Elephas maximus indicus
  • WWF: Indian elephant[недоступне посилання з лютого 2019]
  • Animal Diversity Web: Elephas maximus Asiatic elephant [ 17 травня 2011 у Wayback Machine.]


image Це незавершена стаття з теріології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Elephas maximus indicusSamec Bandipur National Park Samicya Nagarhole National ParkOhoronnij statusPid zagrozoyu zniknennya MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Viddil Dvobichno simetrichni Bilateria Tip Hordovi Chordata Pidtip Hrebetni Vertebrata Infratip Shelepni Gnathostomata Nadklas Chotirinogi Tetrapoda Klas Ssavci Mammalia Ryad Hobotni Proboscidea Rodina Slonovi Elephantidae Rid Slon azijskij rid Elephas Vid Slon azijskijPidvid E m indicusTrinomialna nazvaElephas maximus indicus Cuvier 1798PosilannyaVikishovishe Elephas maximus indicusEOL 1285512ITIS 727608NCBI 99487Fossilworks 233499 Elephas maximus indicus Indijskij slon odin z troh zagalno viznanih pidvidiv azijskogo slona endemik materikovoyi Aziyi Z 1986 roku E m i bulo zaneseno do Chervonoyi knigi MSOP cherez te sho populyaciya skorotilasya yak minimum na 50 za ostanni 60 do 75 rokiv abo tri pokolinnya Azijski sloni perebuvayut pid zagrozoyu vtrati misc prozhivannya degradaciyi ta fragmentaciyi HarakteristikaZagalom azijski sloni menshe afrikanskih sloniv E m i dosyagayut visoti v holci vid 2 do 3 5 m vazhat vid 2000 do 5000 kg i mayut 19 par reber Yih kolir shkiri svitlishe za maximus z menshimi dilyankami depigmentaciyi ale temnishe za sumatranus Samici yak pravilo menshe za samciv i mayut korotki abo vzagali ne mayut bivni Najbilshij E m i mav 3 43 m zavvishki v holci ArealE m i ye endemikom materikovoyi Aziyi Indiyi Nepalu Bangladesh Butanu M yanmi Tayilandu Malajskogo pivostrova Laosu Kitayu Kambodzhi ta V yetnamu Voni naselyayut luki suhi listyani lisi vologi listyani lisi vichnozeleni ta napivvichnozeleni lisi Na pochatku 1990 h yih oriyentovna kilkist bula 26 390 30 770 v Indiyi de populyaciya obmezhena chotirma oblastyami Pivnichnij Zahid bilya pidnizhzhya Gimalayiv v Uttarakhand i Uttar Pradesh pochinayuchi vid zapovidnika Katarniaghat na berezi richki Yamuna Pivnichnij shid vid shidnogo kordonu Nepalu po pivnochi Zahidnoyi Bengaliyi po Zahidnij Assam uzdovzh peredgir yiv Gimalayiv do pagorbiv Centr Indostanu v Dzharkhand na pivdni Zahidnoyi Bengaliyi ta Chhattisgarh Pivden visim populyaciyi fragmentovanih odin vid odnogo v pivnichnij Karnataka Zahidni Gati v Bhadra Malnad v Brahmagiri Nilgiris Shidni Gati v Nilambur Silent Valley Coimbatore v Anamalai Parambikulam v Anamalai Parambikulam Periyar Srivilliputhur i odin v Agasthyamalai 100 125 v Nepali de yih reala obmezheno do kilkoh ohoronyuvanih teritorij v Terayi vzdovzh kordonu z Indiyeyu U 2002 roci pokazniki variyuvalisya vid 106 do 172 sloniv z bilshistyu z nih v Nacionalnomu parku Bardiya 150 250 v Bangladesh de ye izolovani populyaciyi na pagorbah Chittagong 250 500 v Butani de yih areal obmezheno kilkoma ohoronyuvanimi teritoriyami na pivdni uzdovzh kordonu z Indiyeyu 4000 5000 v M yanmi de yih populyaciya silno fragmentovana neveliki grupi ye v pivnichnih i zahidnih girskih hrebtah v centralnoyi M yanmi i Shan 2 500 3 200 v Tayilandi v osnovnomu v gorah uzdovzh kordonu z M yanmoyu mali fragmentovani populyaciyi na pivdni 2 100 3 100 v Malajziyi 500 1000 v Laosi de voni shiroko rozpovsyudzhenni ale nerivnomirno rozpodileni v lisovih rajonah u girskij miscevosti i nizovinah 200 250 v Kitayi de voni lishilisya tilki v prefekturah i na pivdni provinciyi Yunnan 250 600 v Kambodzhi de voni v osnovnomu naselyayut gori na pivdennomu zahodi ta provinciyi i 70 150 v pivdennih rajonah V yetnamu PrimitkiChoudhury A Lahiri Choudhury D K Desai A Duckworth J W Easa P S Johnsingh A J T Fernando P Hedges S Gunawardena M Kurt F Karanth U Lister A Menon V Riddle H Rubel A Wikramanayake E 2008 Elephas maximus informaciya na sajti MSOP versiya 2012 2 angl Shoshani J 2006 Taxonomy Classification and Evolution of Elephants 4 grudnya 2013 u Wayback Machine In Fowler M E Mikota S K eds Biology medicine and surgery of elephants Wiley Blackwell ISBN 0813806763 Pp 3 14 Pillai N G 1941 On the height and age of an elephant Journal of the Bombay Natural History Society 42 927 928 Sukumar R 1993 The Asian Elephant Ecology and Management 26 veresnya 2019 u Wayback Machine Second edition Cambridge University Press ISBN 0 521 43758 XResursi InternetuVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Elephas maximus indicusWWF Indian elephant nedostupne posilannya z lyutogo 2019 Animal Diversity Web Elephas maximus Asiatic elephant 17 travnya 2011 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ