Серця чотирьох рос Сердца четырёх радянська кінокомедія знята на студії Мосфільм в 1941 році режисером Худрада кіностуді

«Серця чотирьох» (рос. Сердца четырёх) — радянська кінокомедія, знята на студії «Мосфільм» в 1941 році режисером . Худрада кіностудії прийняла фільм 20 лютого 1941 року, відзначивши його як безперечну художню удачу. Однак на зборах творчого активу в Комітеті у справах кінематографії в травні 1941 року секретар ЦК ВКП (б) Андрій Жданов піддав його різкій критиці за «відрив від дійсності». В результаті фільм отримав дозвільне посвідчення лише 9 грудня 1944 року наприкінці Великої Вітчизняної війни, коли потрібні були життєрадісні кінострічки про майбутнє мирне життя. 5 січня 1945 року фільм вийшов в прокат, але отримав негативну рецензію в газеті «Правда».

Серця чотирьох
рос. Сердца четырёх


Жанр	комедія мелодрама
Режисер
Сценарист
У головних ролях	Валентина Сєрова
Оператор
Композитор	Юрій Мілютін
Художник	Георгій Гривцов
Кінокомпанія	"Мосфільм"
Тривалість	94 хв.
Мова	російська
Країна	СРСР
Рік	1941
IMDb	ID 0038533
Серця чотирьох у Вікісховищі

Сюжет

Загалом все, що відбувається можна визначити як комедію положень — класичний водевіль. Дія зосереджена навколо двох чарівних сестер Мурашових — суворої, норовливої Галини, доцента математики (Валентина Сєрова) і легковажної, несерйозної студентки Шурочки (Людмила Целіковська). З іншого боку, важливу роль по ходу сюжету грають персонажі-чоловіки. Одного з них, підтягнутого і дотепного військового, який організував на дачі підготовку особового складу з математики — Петра Микитовича Колчина (Євген Самойлов), іншого — чутливого і інтелігентного, але дещо незграбного вченого-біолога — Гліба Заварцева (Павло Шпрингфельд). Події відбуваються у літній передвоєнній Москві і за містом, куди відправляються обидві сестри: одна для того, щоб готуватися до переекзаменування, інша — проводити заняття з математики з військовими, які розташовані поруч з дачним селищем «Юр'ївських таборів». Там же опиняються й інші герої (професор-астрофізик Єршов й інші). Всі вони потрапляють в різні кумедні ситуації, перш ніж знаходять своє справжнє щастя. Незвичайна легкість картини досягається віртуозною грою акторів, відточеністю діалогів і реплік, чудовою музикою Ю. Мілютіна і текстами пісень Є. Долматовського.

У ролях

Валентина Сєрова — Галина (Галя) Сергіївна Мурашова, старша дочка Антоніни Василівни, старша сестра Шури, кохана Колчина, доцент математики
— Олександра (Шура) Сергіївна Мурашова, молодша дочка Антоніни Василівни, молодша сестра Галини, кохана Заварцева, студентка
Євген Самойлов — Петро Микитович Колчин, коханий Галини, ст. лейтенант, командир роти
Павло Шпрингфельд — Гліб Заварцев, коханий Шури, вчений-біолог
— Антоніна Василівна Мурашова, мати Галини і Шури
Ростислав Плятт — професор, екзаменатор Шури
Андрій Тутишкін — Аркадій Васильович Єршов, професор-астрофізик
Ірина Мурзаєва — Тамара Спиридонівна, сусідка Мурашова, манікюрниця
Олександр Антонов — полковник
Всеволод Санаєв — червоноармієць Єремєєв
Еммануїл Геллер — пасажир, людина в черзі в телефон-автомат
Тетяна Баришева — Журкевич, помічниця професора (в титрах не вказано)
— червоноармієць (в титрах не вказаний)
— червоноармієць (в титрах не вказаний)
— начальник станції (в титрах не вказано)
Марина Гаврилко — касир (в титрах не вказано)
— продавець квітів (в титрах не вказаний)

Знімальна група

Режисер-постановник —
Автори сценарію — ,
Оператор —
Оператор комбінованих зйомок —
Художник — Георгій Гривцов
Художник по костюмах — М. Жукова
Композитор — Юрій Мілютін
Текст пісень — Євген Долматовський
Звукооператор —
Звукооформлювач — В. Ладигіна
Асистент режисера — М. Калугін
Асистент оператора — С. Галадж
Монтажер —
Помічники режисера — В. Слонимський, Ф. Лєвшина
Директор картини — П. Пашков

Посилання

Серця чотирьох на сайті IMDb (англ.)